Рішення

від 31.05.2012 по справі 5021/507/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.05.12 Справа № 5021/507/12.

Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., при секретарі Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи № 5021/507/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродресурс» ,

м. Суми

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Шостка Сумської області

про повернення майна та стягнення 2 250 грн. 00 коп. штрафу.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 108 від 03.04.2012 року ;

від відповідача: не з'явився ;

Суть спору : позивач просить суд зобов'язати відповідача ОСОБА_1, повернути холодильну вітрину марки «Singledoor», заводський номер JSDS 22367, вартість 4 500,00 грн. , а також стягнути штраф у розмірі 2 250,00 грн.

Відділенням зв'язку УДППЗ «Укрпошта» повернуто в Господарський суд Сумської області конверт з ухвалою господарського суду Сумської області від 23.04.2012 року по справі № 5021/507/12 , яка була надіслана на адресу відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 41100) в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документів.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що єдина відома позивачеві та суду адреса відповідача: 41100, АДРЕСА_1 .

Оскільки про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином було зазначено в ухвалах суду, які надсилалися на вищезгадану адресу відповідача, то суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання у даній справі.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. Керуючись ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

20 квітня 2011 року між позивачем (орендодавцем) - ТОВ «Сумипродресурс» , з однієї сторони та відповідачем (орендарем) - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, з іншої сторони було укладено договір оперативної оренди торгівельного обладнання .

Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору сторони домовились, що орендодавець передає орендарю у користування холодильне обладнання чи інше обладнання для розміщення в ньому соків та напоїв під торговими марками «Jaffa», «Соковита», «Наш сок», «Aquarte», які відповідач зобов'язався купувати у позивача як офіційного дистриб'ютора в Сумській області .

Факт передачі відповідачу холодильної вітрини марки «Singledoor» підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 20.05.2011 року , який є невід'ємною частиною договору 20.04.2011 року ( а.с 10) .

Пунктом 5.2 договору від 20.05.2011 року передбачено, що у разі, якщо орендар не має вищезазначеної продукції , яка має бути розміщена на торгівельному обладнанні , договір може бути розірваний на вимогу орендодавця, а торгівельне обладнання має бути повернено. Останнім часом поставка зазначеної продукції позивачем відповідачу на здійснювалась.

Позивач скориставшись правом, передбаченим п. 5.2 договору, надіслав на адресу відповідача повідомлення про дострокове розірвання договору (вих. № 66 від 24.02.2012 року) , в якому повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оперативної оренди торгівельного обладнання від 20.05.2011 року та про необхідність повернення торгівельного обладнання у строк 7 днів .

06.03.12 року відповідач отримав особисто повідомлення про дострокове розірвання договору ( а.с. 13), але не повідомив іншу сторону про результати його розгляду в установленому законом порядку .

Відповідно до п. 7.4 договору від 20.05.2011 року за відмову повернути обладнання в установлений орендодавцем строк орендар виплачує орендодавцю штраф у розмірі 50 % від вартості неповерненого обладнання, вказаної в акті -прийому передачі обладнання до цього Договору. Вартість холодильної вітрини : вітрини марка «Singledoor», заводський номер JSDS 22367 відповідно до акту прийому-передачі становить 4 500,00 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одно стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться .

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами .

Оскільки відповідач доказів повернення позивачу торгівельного обладнання та сплати штрафу в розмірі 2 250,00 грн. або обґрунтованих заперечень до суду не подав, за таких обставин вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись 525, 526, 629, 785, 763 Цивільного кодексу України , ч. 2, 3 статті 291 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ( 41100, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумипродресурс» ( 44022, м. Суми, вул. Скрябіна,7 ; ідентифікаційний код 34012600) холодильну вітрину марки «Singledoor», заводський номер JSDS 22367 вартістю 4 500,00 грн.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 41100, АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродресурс» ( 44022, м. Суми, вул. Скрябіна,7 ; ідентифікаційний код 34012600) штраф у розмірі 2 250,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609,50 грн.