Ухвала

від 31.05.2012 по справі 5017/780/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"31" травня 2012 р. Справа № 5017/780/2012

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Єрмілова Г.А.

Суддів : Лашина В.В.

Аленіна О.Ю.

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду №402 від 30.05.2012р.)

при секретарі Підгурському Д.Л.

за участю представників:

від ДПІ у Приморському районі м.Одеси -не з'явився;

від ТОВ „Авіком ЛТД" -не з'явився;

від ПП „Кінгмет" -не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2012 року

по справі № 5017/780/2012

про банкрутство ТОВ "Авіком ЛТД"

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2012р. за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ "Авіком ЛТД" Голубцової О.О. порушено провадження у справі № 5017/780/2012 про банкрутство товариства на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана заява мотивована неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором (ПП "Кінгемет") у сумі 10 452,30грн. та відсутністю у підприємства будь-яких активів.

Постановою господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. ТОВ "Авіком ЛТД" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Голубцову О.О.; припинено повноваження органів управління ТОВ "Авіком ЛТД" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання товариства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції , ДПІ у Приморському районі м.Одеси подала апеляційну скаргу, де просить постанову від 03.04.2012р. скасувати, посилаючись на те, що оскаржена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.6,51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.4 ст.105, ч.3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України та ст.ст.60,61 ГК України.

В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція наполягає на тому, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків, відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після введення ліквідаційної процедури, оскільки з моменту визнання боржника банкрутом у нього не виникають податкові зобов'язання.

Відзиви на апеляційну скаргу податкової інспекції від інших учасників провадження у справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Представники сторін своїм правом на участь в судових засіданнях не скористались, про час і місце їх проведення повідомлялись належним чином, що підтверджується витягами з реєстрів на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду та відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, про причини неявки сторони у справі суд не повідомили.

Отже, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст.4-1 ГПК України передбачає, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України, право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, серед інших, також мають особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Проте, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство .

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника . Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою про порушення провадження у цій справі від 15.03.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси було зобов'язано провести позапланову перевірку ТОВ "Авіком ЛТД", згідно ст.78.1.7 Податкового кодексу України та надати до суду відповідний акт.

Зазначена ухвала була отримана податковою інспекцією 22.03.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.59).

05.04.2012р. (тобто вже після визнання ТОВ "Авіком ЛТД" банкрутом) ДПІ у Приморському районі м.Одеси подало до господарського суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.68).

Тобто, податкова інспекція мала достатньо відомостей про порушення провадження у цій справі, а також про винесення постанови про визнання ТОВ "Авіком ЛТД" банкрутом.

Між тим, в матеріалах справи докази звернення ДПІ у Приморському районі м.Одеси з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку відсутні. Апеляційна скарга органу державної податкової служби також не містить відомостей про наявність у банкрута грошового зобов'язання зі сплати податків.

Отже, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Авіком ЛТД" і не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку постанови суду від 03.04.2012р.

Вищенаведене співпадає з правовою позицією Вищого господарського суду України у аналогічних справах (постанови від 22.02.2012р. у справі 13/54б/2011, та від 16.05.2012р. у справі №5010/2174/2011-Б-23/78 ).

У відповідності до п. 5-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м.Одеси посилається на те, що незаконне визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків та загальнообов'язкових зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

З цього приводу судова колегія зазначає, що винесена господарським судом постанова не обмежує повноваження податкового органу на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, який перебуває у стані банкрутства.

Юрисдикційна цілеспрямованість дій податкового органу в цій ситуації як раз і полягає в тому, щоб звернутись до господарського суду з відповідними грошовими вимогами, які складають заборгованість банкрута за податками і зборами (обов'язковими платежами), та набуття, таким чином, правового статусу сторони у справі.

Водночас, це буде означати і право органу податкової служби на оскарження дій ліквідатора, у тому числі щодо ненадання документів для проведення перевірки.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій постанові господарського суду І інстанції про визнання ТОВ "Авіком ЛТД" банкрутом питання про права і обов'язки органу державної податкової служби, в розумінні ст.91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ДПІ у Приморському районі м.Одеси, не будучи учасником провадження у справі, не набула права на апеляційне оскарження постанови суду від 03.04.2012р.

Інших доводів скаржником в апеляційній скарзі наведено не було. При цьому, судова колегія враховує, що податкова інспекція не реалізувала свого права на участь в судових засіданнях апеляційної інстанції та, відповідно, не надала додаткових пояснень з цього приводу.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. у справі № 5017/780/2012 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст.80,86,91,99,106 ГПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Приморському районі м.Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 03.04.2012р. у справі № 5017/780/2012 -припинити.

Справу № 5017/780/2012 повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В.Лашин

Суддя О.Ю.Аленін