Постанова

від 05.06.2012 по справі 4/94-10-2809

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р.Справа № 4/94-10-2809 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.

за участю прокурора: Кюрчубаш Н.П. -старший помічник прокурора м. Южне

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -за дорученням

від відповідача: ОСОБА_2 -за дорученням, Швець В.В. -директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу прокурора м. Южного Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 17 квітня 2012 року

у справі № 4/94-10-2809

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Южненського міського комунального підприємства електричних мереж

-про стягнення 3% річних в сумі 5136 грн. 90 коп.

ВСТАНОВИВ:

25.06.2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі позивач, ВАТ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Южненського міського комунального підприємства електричних мереж (далі відповідач, Підприємство) про стягнення з останнього на користь ВАТ -3% річних у сумі 5136 грн. 90 коп. та понесених судових витрат по справі: 102 грн. -на сплату держмита і 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов мотивований тим, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. у справі № 5/99-06-2719, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р., рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 р. змінено та з відповідача на користь позивача стягнуто: 1.842.671 грн. 35 коп. -боргу за спожиту та втрачену електроенергію за період з 01.10.2003 р. по 15.11.2005 р. за договором № Кю1235 від 01.10.2003 р., 108.887 грн. 26 коп. -збитків від інфляції, 33.397 грн. 81 коп. -3% річних, 79.704 грн. 07 коп. -пені, 20.606 грн. 55 коп. -понесених витрат на оплату держмита, 93 грн. 35 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8.040 грн. 65 коп. -понесених витрат на проведення експертизи, а в решті частині позову -відмовлено.

На час звернення позивача з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 1.842.671 грн. 35 коп., внаслідок чого Підприємство на підставі ст. 625 ЦК України повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 4684 грн. 07 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р., виходячи з названої суми боргу.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.2008 р. у справі № 26-29/363-07-8649, що набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто: 178.138 грн. 40 коп. -боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2006 р. по 01.10.2007 р. за договором № Кю1235 від 01.08.2006 р., 13.482 грн. 79 коп. -пені, 2419 грн. 27 коп. -3% річних, 11.839 грн. 70 коп. -збитків від інфляції, 2.058 грн. 80 коп. -понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На час звернення позивача з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 178.138 грн. 40 коп., внаслідок чого Підприємство на підставі ст. 625 ЦК України повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 452 грн. 83 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р., виходячи з названої суми боргу, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5136 грн. 90 коп. -3% річних.

Понесені позивачем судові витрати по справі відповідач зобов'язаний відшкодувати ВАТ у повному обсязі на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Відповідач позовні вимоги ВАТ вважав необґрунтованими посилаючись на те, що стягнення збитків від інфляції та 3% річних окремо від суми боргу суперечить положенням ст. 625 ЦК України, а також на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі № 15/36-05-1025, якою договір про постачання електричної енергії № Кю 1235 від 01.10.2003 р. визнаний недійсним на майбутнє.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.04.2012 р. (суддя Літвінов С.В.) позов задоволений у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. у справі № 5/99-06-2719, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р., рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 р. змінено та з відповідача на користь позивача стягнуто: 1.842.671 грн. 35 коп. -боргу за спожиту та втрачену електроенергію за період з 01.10.2003 р. по 15.11.2005 р. за договором № Кю1235 від 01.10.2003 р., 108.887 грн. 26 коп. -збитків від інфляції, 33.397 грн. 81 коп. - 3% річних, 79.704 грн. 07 коп. -пені, 20.606 грн. 55 коп. -понесених витрат на оплату держмита, 93 грн. 35 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8.040 грн. 65 коп. -понесених витрат на проведення експертизи, а в решті частині позову -відмовлено.

На час звернення позивача з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 1.842.671 грн. 35 коп., внаслідок чого Підприємство на підставі ст. 625 ЦК України повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 4684 грн. 07 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р., виходячи з названої суми боргу.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.2008 р. у справі № 26-29/363-07-8649, що набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто: 178.138 грн. 40 коп. -боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2006 р. по 01.10.2007 р. за договором № Кю1235 від 01.08.2006 р., 13.482 грн. 79 коп. -пені, 2419 грн. 27 коп. -3% річних, 11.839 грн. 70 коп. -збитків від інфляції, 2.058 грн. 80 коп. -понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На час звернення позивача з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 178.138 грн. 40 коп., внаслідок чого Підприємство на підставі ст. 625 ЦК України повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 452 грн. 83 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р., виходячи з названої суми боргу, а всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5136 грн. 90 коп. -3% річних.

Посилання відповідача на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі № 15/36-05-1025 не прийняті місцевим судом до уваги, з огляду на те, що за вказаним судовим рішенням договір № Кю1235 від 01.10.2003 р. був визнаний недійсним на майбутнє. В свою чергу, заборгованість відповідача за спожиту та втрачену електричну енергію у розмірі 1.842.671 грн. 35 коп. виникла у період з 01.10.2003 р. по 15.11.2005 р., тобто у період дії договору про постачання електричної енергії №Кю1235 від 01.10.2003 р., а заборгованість у розмірі 178 138 грн. 40 коп. виникла на підставі договору про постачання електричної енергії № Кю1235 від 01.08.2006 р.

Понесені позивачем судові витрати по справі покладені судом першої інстанції на відповідача у повному обсязі на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Оскільки, прокурор не з'явився у судове засідання призначене на 11.04.2012 р. і не підтвердив про вступ у справу, то місцевий суд, названим рішенням, відмовив прокурору у залученні останнього до участі в розгляді справи № 4/94-10-2809.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені заявленого позову у повному обсязі, посилаючись на те, що місцевим судом порушено норми процесуального та матеріального права.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, місцевим судом неправомірно та безпідставно відмовлено у задоволені заяви прокурора щодо залучення його до участі у справі, а по-друге, згідно приписів ст. ст. 257, 266 ЦК України строк позовної давності сплив 01.12.2008 р., а тому підстави для задоволення позову відсутні.

В судовому засіданні прокурор та представники відповідача апеляційну скаргу підтримали.

У відзив на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

В судовому засіданні представниками відповідача заявлено клопотання про перенесення судового засідання по справі до перегляду Вищим господарським судом України за нововиявленими обставинами справи № 5/99-06-2719, яке визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що на час перегляду справи № 4/94-10-2809 в апеляційному порядку судове рішення у справі № 5/99-06-2719 набуло законної сили відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. та постанови Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р., у зв'язку з чим підстави для перенесення судового засідання -відсутні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" -відповідно до ч. 3 ст. 29 ГПК України про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні також і усно. Законодавством України не передбачено ухвалення будь-яких окремих процесуальних документів з приводу вчинення прокурором зазначених дій, так само, як і можливості відмови господарським судом прокуророві у його вступу у справу, здійсненому шляхом повідомлення суду про свою участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Відповідне письмове повідомлення прокурора залучається судом до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи 11.04.2012 р. до місцевого суду надійшла заява прокурора про вступ останнього у справу в порядку ст. 29 ГПК України, внаслідок чого останній вступив у справу № 4/94-10-2809 саме з 11.04.2012 р. та відповідно до ч. 4 ст. 29 ГПК України набув всі права сторони у справі, а тому в обов'язковому порядку повинний був бути повідомлений місцевим судом про день, час і місце розгляду справи.

Але, як свідчать матеріали справи ухвала суду першої інстанції від 11.04.2012 р. про відкладення розгляду справи на 17.04.2012 р. о 12:00 була направлена лише сторонам у справі, що вбачається з штампу канцелярії суду на зворотній стороні першого примірника цього процесуального документа.

Також, в матеріалах справи відсутні повідомлення про вручення прокурору ухвали суду від 11.04.2012 р. про відкладення розгляду справи на 17.04.2012 р. о 12:00 або поштове повідомленням встановленого зразка, про неможливість вручення цього поштового відправлення прокурору, внаслідок чого вважати, що останній був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи місцевим судом -неможливо.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, у зв'язку з неповідомленням прокурора належним чином про місце засідання суду та розглядом справи за його відсутністю, внаслідок чого висновки місцевого суду щодо можливості відмови у залученні прокурора до участі в розгляді справи є помилковими, оскільки суперечать вищенаведеному законодавству України.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. у справі № 5/99-06-2719, що залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 р., рішення господарського суду Одеської області від 24.09.2007 р. змінено та з відповідача на користь позивача стягнуто: 1.842.671 грн. 35 коп. -боргу за спожиту та втрачену електроенергію за період з 01.10.2003 р. по 15.11.2005 р. за договором № Кю1235 від 01.10.2003 р., 108.887 грн. 26 коп. -збитків від інфляції, 33.397 грн. 81 коп. -3% річних, 79.704 грн. 07 коп. -пені, 20.606 грн. 55 коп. -понесених витрат на оплату держмита, 93 грн. 35 коп. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 8.040 грн. 65 коп. -понесених витрат на проведення експертизи, а в решті частині позову -відмовлено.

Доказів, що спростовують ствердження позивача про те, що на час звернення ВАТ з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 1.842.671 грн. 35 коп. останній, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надав та таких доказів в матеріалах справи не міститься, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що Підприємство повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 4684 грн. 07 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р. (в межах заявленого позову), виходячи з суми боргу 1.842.671 грн. 35 коп., так як відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищено в порядку індексації та процентів річних від простроченої суми в період виконання судового рішення, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановлянням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.11.2008 р. у справі № 26-29/363-07-8649, що набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто: 178.138 грн. 40 коп. -боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2006 р. по 01.10.2007 р. за договором № Кю1235 від 01.08.2006 р., 13.482 грн. 79 коп. -пені, 2419 грн. 27 коп. -3% річних, 11.839 грн. 70 коп. -збитків від інфляції, 2.058 грн. 80 коп. -понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доказів того, що рішення господарського суду Одеської області від 18.11.2008 р. у справі № 26-29/363-07-8649 в установленому законом порядку скасоване в матеріалах справи не міститься.

Також, доказів, що спростовують ствердження позивача про те, що на час звернення ВАТ з позовом (25.06.2010 р.) відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки із стягнутого вищезазначеним судовим рішенням боргу в сумі 178.138 грн. 40 коп. останній, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, суду не надав та таких доказів в матеріалах справи не міститься, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що Підприємство повинно сплатити ВАТ -3% річних в сумі 452 грн. 83 коп. за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р. (в межах заявленого позову), виходячи з суми боргу 178.138 грн. 40 коп. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто за весь час прострочення погашення боргу в межах заявленого позову.

Постанова Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. у справі № 15/36-05-1025 якою договір № Кю1235 від 01.10.2003 р. визнаний недійсним на майбутнє ніяким чином не звільняє відповідача від обов'язку сплати боргу позивачеві за судовими рішеннями у господарських справах № 5/99-06-2719 від 31.01.2008 р. та № 26-29/363-07-8649 від 18.11.2008 р., що набрали законної сили, а тому нарахування позивачем 3% річних на цей борг після ухвалення цих судових рішень за період з 13.05.2010 р. по 12.06.2010 р. здійснено в межах 3-х річного строку позовної давності, внаслідок чого протилежні доводи прокурора до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що позов ВАТ підлягає задоволенню у повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5136 грн. 90 коп. -3% річних (4684.07 + 452.83 = 5136.90).

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України відповідач повинний відшкодувати позивачеві: 102 грн. -понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора м. Южного Одеської області -задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 17.04.2012 року у справі № 4/94-10-2809 -скасувати.

Позов Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" -задовольнити повністю.

Стягнути з Южненського міського комунального підприємства електричних мереж на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго": три відсотка річних у розмірі 5136 грн. 90 коп., 102 грн. -понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням повних та необхідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.06.2012 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Головей В.М.