Постанова

від 29.05.2012 по справі 7/17-3181-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р.Справа № 7/17-3181-2011 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Єрмілова Г.А.

Суддів : Лашина В.В.

Аленіна О.Ю (склад судової колегії змінено згідно розпорядження в.о.голови суду №386 від 28.05.2012р.) при секретарі Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Приморському районі м.Одеси - не з'явився;

від ПП „Бізнесбудіндустрія" - не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2011 року

по справі №7/17-3181-2011

про банкрутство ПП „Бізнесіндустрія"

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 29.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2011р. за заявою голови ліквідаційної комісії ПП „Бізнесіндустрія" ОСОБА_2 порушено провадження у справі № 7/17-3181-2011 про банкрутство підприємства на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказана заява мотивована неспроможністю сплатити заборгованість перед кредитором (ФОП ОСОБА_4.) у сумі 15 000грн., перевищенням пасивів підприємства над його активами, а також скрутним матеріальним становищем і безприбутковістю діяльності ПП „Бізнесіндустрія".

Постановою господарського суду Одеської області від 08.09.2011р. ПП „Бізнесіндустрія" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2; припинено повноваження органів управління ПП „Бізнесіндустрія" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ПП „Бізнесіндустрія" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2011р. (суддя Лепеха Г.А.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припинено юридичну особу - ПП „Бізнесіндустрія"; кредиторську заборгованість банкрута списано як безнадійну; вимоги, незадоволені за відсутністю майна, ухвалено вважати погашеними; припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_2; провадження у справі припинено на підставі п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку ліквідаційну процедуру, складено ліквідаційний баланс підприємства та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, будь-які активи у банкрута відсутні, а тому задоволення вимог кредиторів є неможливим.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДПІ у Приморському районі м.Одеси подала апеляційну скаргу, де просить ухвалу від 24.11.2011р. скасувати та "поновити провадження у справі", посилаючись на порушення судом норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує на те, що ліквідатор не повідомив орган державної податкової служби про проведення ліквідаційної процедури, хоча обов'язковість надіслання відповідного повідомлення була встановлена п.8.1 п.п. 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998р., який був чинний на момент звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі.

Крім того, інспекція наполягає на тому, що заявником не були здійснені всі заходи, що передують ліквідації підприємства, передбачені цивільним законодавством та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відзивів на апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси до Одеського апеляційного господарського суду не надходило.

Представники сторін своїм правом на участь в судових засіданнях не скористались, про час і місце їх проведення повідомлялись належним чином, що підтверджується витягами з реєстрів на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду та відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомили.

Отже, судова колегія вважає, що неявка представників учасників процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Відповідно до п. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

02.08.2011 р. учасником ПП „Бізнесіндустрія" ОСОБА_2 прийнято рішення про припинення діяльності підприємства та створення ліквідаційної комісії і призначення її головою ОСОБА_2

Зі змісту складеного головою ліквідаційної комісії проміжного ліквідаційного балансу (станом на 10.08.2011р.) вбачається, що у ПП „Бізнесіндустрія" існує кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у сумі 15 000грн. Інші пасиви та активи у підприємства відсутні.

11.08.2011р. голова ліквідаційної комісії ПП „Бізнесіндустрія" ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про порушення справи про банкрутство підприємства в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно із ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

За приписами ст.ст.22,35 цього Закону інформація про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Цей строк не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Тобто, звернення з заявою про порушення справи про банкрутство та порушення судом провадження за спрощеною процедурою, відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", можливе лише після закінчення строку, який передбачений ч.5 ст.105 ЦК України.

Проте, докази письмового повідомлення державного реєстратора про прийняття 02.08.2011 р. учасником ПП „Бізнесіндустрія" рішення про його припинення та вміщення в друкованих засобах масової інформації відповідного оголошення в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в порушення положень ч.5 ст.105 ЦК України, звернення голови ліквідаційної комісії ПП „Бізнесіндустрія" ОСОБА_2 до господарського суду із заявою про порушення провадження у цій справі відбулось вже через 9 днів після прийняття рішення про припинення підприємства.

Тобто, боржник не надав до суду належних доказів на підтвердження дотримання ним порядку прийняття рішення про припинення юридичної особи.

Всупереч приписам ст.ст.34,43 ГПК України, господарський суд зазначених обставин справи не дослідив та прийшов до необґрунтованого висновку про достатність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом частини 5 статті 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою участю органа державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання його органу державної податкової служби.

Судова колегія відзначає, що за таких у мов недотримання заявником встановленого ст.105 ЦК України строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, доданий до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ПП „Бізнесіндустрія" проміжний ліквідаційний баланс не можна вважати таким, що достовірно відображає обсяг активів та пасивів боржника.

Місцевий господарський суд на цю обставину уваги також не звернув.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Докази на підтвердження цих обставин повинні бути надані заявником господарському суду саме на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вимог статті 43 ГПК України, не надав правової оцінки наявності чи відсутності передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку передбаченому статтею 51 Закону, та не надав належної правової оцінки змісту поданої ліквідатором ПП „Бізнесіндустрія" заяви про визнання підприємства банкрутом, не дослідив дотримання заявником вимог статей 104, 105, 110, 111 ЦК України та статті 60 ГК України.

За вказаних обставин, здійснене у справі провадження не може вважатися законним з моменту його порушення.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18 грудня 2009 року N 15, законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1' частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на викладене, ухвала господарського суду від 24.11.2011р., як прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишатись чинною не може та підлягає скасуванню, а провадження у справі про банкрутство ПП „Бізнесіндустрія" -припиненню.

Судова колегія відзначає, що вимоги апеляційної скарги "про поновлення" провадження у цій справі не можуть бути задоволені, адже наслідком встановлення судом апеляційної інстанції безпідставності порушення провадження у справі про банкрутство є саме припинення провадження у такій справі. Наведене співпадає з правовою позицією Вищого господарського суду України у аналогічній справі (постанова від 22.02.2012р. у справі № 7/17-3135-2011).

Керуючись п.1-1 ч.1.ст.80,ст.ст. 85,103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м.Одеси -задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2011р. у справі №7/17-3181-2011 -скасувати.

Провадження у справі припинити.

Копію постанови надіслати державному реєстратору для виконання.

Повний текст постанови складено 01.06.2012р.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя В.В.Лашин

Суддя О.Ю.Аленін