Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-15542/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-15542/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-15542/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Східна Україна"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішень, визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Торговий дім «Східна Україна» (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнеь (а.с.с120-122) просив:

- скасувати наказу відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова, №1934 від 16.11.2011р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТБ «Східна Україна»(ідентифікаційний код 34015418) за серпень 2011р.;

- визнати неправомірними дії відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова, по проведенню документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інкомпрофітбізнес» (ідентифікаційний код 37416301) за період 01.08.2011р.-31.08.2011р., результати якої оформлені актом №3423/23/34015418 від 22.11.2011р.;

- скасувати наказ відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова, №1944 від 17.11.2011р. «Про проведення фактичної перевірки»;

- визнати неправомірними дії відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова, по проведенню фактичної перевірки, результати якої оформлені актом №1050/172 від 23.11.2011р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, ДПІ у Московському районі міста Харкова, №0004111702 від 07.12.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року частково задоволено позовні вимоги, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інкомпрофітбізнес» (ідентифікаційний код 37416301) за період 01.08.2011р.-31.08.2011р., результати якої оформлені актом №3423/23/34015418 від 22.11.2011р., залишено без розгляду позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0004111702 від 07.12.2011р. В іншій частині позовних вимог адміністративний позов - залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову, в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову суду, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, посилаючись на підстави та мотиви, викладені в ній.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на доводи викладені в письмових поясненнях та запереченнях.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представникіфв сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 13.10.2011р. за вих. №11578/10/15-206 відповідачем, ДПІ у Московському районі міста Харкова був складений письмовий запит про надання письмових пояснень та документального підтвердження з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ «Інкомпрофітбізнес» (ідентифікаційний код 37416301) за період 01.08.2011р.-31.08.2011р. (а.с. 27-28).

Як вбачається зі змісту згаданого документу, юридичною підставою для складання запиту суб'єкт владних повноважень обрав положення ст.ст.20 і 73 Податкового кодексу України, а також ч.2 ст.14 Порядку періодичного надання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1245; далі за текстом Порядок №1245), фактичною підставою складання запиту суб'єкт владних повноважень указав сумнівність здійснення господарських операцій з мотиву розбіжностей задекларованих показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Вище зазначений запит позивачем будо фактично отримано та надано відповідь, лист №14/10 від 14.10.2011р., з якого вбачається що позивачем по справі було фактично, залишено запит без виконання (а.с. 25-26). 16.11.2011р. за №1934 відповідачем, ДПІ у Московському районі міста Харкова, було видано наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТБ «Східна Україна»(ідентифікаційний код 34015418) за серпень 2011р.», предметом якої є правомірність нарахування податкового зобов'язання з ПДВ та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. (а.с. 23). 16.11.2011р. наказ №1934 від 16.11.2011р. та направлення №1584 від 16.11.2011р. були вручені директору ТОВ «ТД «Східна Україна».

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова по проведенню документальної виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інкомпрофітбізнес» (ідентифікаційний код 37416301) за період 01.08.2011р.-31.08.2011р., результати якої оформлені актом №3423/23/34015418 від 22.11.2011р. суд виходив з того дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно посадова особа органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи на реалізацію спірного наказу №1934 від 16.11.2011р. відповідачем було оформлено направлення на перевірку №1584 від 16.11.2011р. (а.с. 24), котрим головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок платників податків Бочарової Т.Є. уповноважувалася на проведення перевірки з 16.11.2011р. тривалістю 5 робочих днів. 16.11.2011р. о 16:00год. та 16:20год. наказ №1934 від 16.11.2011р. та направлення №1584 від 16.11.2011р. відповідно були вручені директору ТОВ «ТД «Східна Україна».

Підпунктом 75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.79 80), місцезнаходженням позивача, ТОВ «ТД «Східна Україна», є адреса: 61050, Харківська область, місто Харків, пр-т. Московський, буд.47.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції в якості свідка була допитана інспектор, яка проводила перевірку. Так Бочарова Т.Є. пояснила, що 17.11.2011 року на підставі наказу від 16.11.2011 року № 1934 та направлення на перевірку від 16.11.2011 року № 1584 виданого ДПІ У Московському районі м. Харкова було здійснено виїзну позапланову перевірку. До виїзду на перевірку вище вказаного підприємства Бочарова Т.Є. зателефонувала ОСОБА_3,який повідомив їй, що директор ТОВ «ТД Східна Україна» Коновалов О.Ю. у вказаний період часу буде знаходитись за адресою місто Харків, вул. Космічна, 21. За вказаною адресою Бочарова Т.Є. виїхала на перевірку де повідомила керівництву про намір вручити наказ та направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Перелічені документи були отримані директором підприємства, але на вимогу Бочарової Т.Є. витребувані документи для проведення перевірки їй надані не були. Також 17.11.2011року Бочарова Т.Є. також виїжджала за юридичною адресою ТОВ «ТД Східна Україна. Де зі слів охоронця Бочаровою Т.Є. було з'ясовано, що охоронцю нічого невідомо про знаходження ТОВ «ТД «Східна Україна» за вказаною адресою. Після повернення до податкової інспекції Бочаровою Т.Є. було складено акти №1011/23/34015418 від 17.11.2011р. (а.с 89) про відсутність ТОВ «ТД «Східна Україна» за місцезнаходженням та №1010/23/34015418 від 17.11.2011р. (а.с. 90) про відсутність посадових осіб ТОВ «ТД «Східна Україна» за юридичною адресою.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи справу, суд зважає на положення п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Як вбачається з матеріалів справи, такого акту працівниками відповідача у спірних правовідносинах при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки не складалось.

Колегія суддів зауважує, що працівниками відповідача акт про відмову платника податків надати документи при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки не складався, достатніх і беззаперечних доказів прибуття працівників податкового органу до місцезнаходження ТОВ «ТД «Східна Україна» з метою проведення спірної документальної виїзної позапланової перевірки матеріали справи не містять, спірна документальна перевірка була проведена в приміщенні податкового органу, первинні і розрахункові документи, документи про рух грошових коштів, а також правочини податковим органом від платника податків не отримувались, у ході перевірки не вивчались, судження податкового органу про вчинення ТОВ «ТД «Східна Україна» порушень ст.ст.22, 138, 185, 198 Податкового кодексу України ґрунтується виключно на відомостях складеного ДПІ у Соломянському районі м. Києва акті перевірки діяльності контрагента позивача ТОВ «Інкомпрофітбізнес»(акт №12245/23-07/37416301 від 04.11.2011р.), де викладено висновки про відсутність у даного платника податків можливості реально здійснювати господарську діяльність і як наслідок, висновок про фіктивність правочинів, вчинених за участі ТОВ «Інкомпрофітбізнес».

Однак, з цього приводу колегія суддів відзначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Оскільки законом органи державної податкової служби України не наділені виключною прерогативою на визнання правочинів нікчемними та визнання господарських операцій, такими, що не відбулись, то акт перевірки, в котрому викладені відповідні висновки податкового органу, на відміну від рішення суду не є документом, що однозначно та безсумнівно встановлює певні факти господарської діяльності платника податків, звільняючи податковий орган від обов'язку підтвердження факту порушення відомостями первинних документів та даними обліку.

Таким чином, сам лише акт перевірки діяльності контрагента платника податків, складений одним органом державної податкової служби, не може бути покладений в основу судження іншого податкового органу про вчинення таким платником податків порушення закону, позаяк акт перевірки податкового органу не має преюдиціального значення.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 24.12.2006р. справа Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія»до ДПІ у м.Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не подав до суду доказів дотримання вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України при проведенні документальної виїзної позапланової перевірки, як вбачається з матеріалів справи реалізація владної управлінської функції у спірних правовідносинах була організована податковим органом без дотримання положень Податкового кодексу України, що порушує матеріально-правовий інтерес ТОВ як платника податків на належне та безумовне додержання суб'єктом владних повноважень визначених законом процедур і дослідження обставин справляння податків та зборів у визначений законом спосіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що спірна перевірка була проведена ДПІ з порушенням визначеної законом процедури, без витребування та вивчення первинних і розрахункових документів та документів про рух грошових коштів, у приміщенні податкового органу без виходу за місцезнаходженням платника податків, що об'єктивно зумовлює неправомірність дій по проведенню перевірки та нелегітимність висновків проведеної перевірки.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-15542/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2012 р.