Рішення

від 08.11.2006 по справі 20-2/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/261

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" листопада 2006 р. справа № 20-2/261

За позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Енергетичної компанії „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 7 Севастопольської міської Ради  (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 74-а)

про стягнення 6303,33 грн.,

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача –Соловйова В.Р., довіреність № 4415/0/2-06 від 31.05.2006;

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі - ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) звернулось у господарський суд з позовом до Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 7 Севастопольської міської Ради (далі - Школа-інтернат № 7) про стягнення 6 303,33 грн., з яких заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 4079,10 грн., за реактивну електроенергію –204,68 грн., за перевищення ліміту активного споживання –1627,90 грн., пеня –59,03 грн., 3% річних –115,37 грн., сума заборгованості з урахуванням інфляції –115,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 4857 від 09.06.2005, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, у зв'язку з чим 25.10.2006 у передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України порядку розгляд справи відкладався на 08.11.2006.

Беручи до уваги наявні у справі матеріали суд на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України з метою уникнення необґрунтованого затягування розгляду справи вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2005 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та Школою-інтернатом № 7 укладений договір № 4857 на поставку електричної енергією строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (арк. с. 10-14).

Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2005 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Школу-інтернат № 7 електроенергією, а Школа-інтернат № 7 користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а школа-інтернат № 7 користувалось електроенергією на підставі Договору № 4857 від 09.06.2005 (далі –Договору).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк остаточного розрахунку –20 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, яким встановлений порядок визначення договірної величини споживання електричної енергії.

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими  тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Відповідно до показань розрахункових приладів, які надавались щомісячно відповідачем, позивач здійснював нарахування за спожиту електричну енергію за період з 21.06.2005 по 30.08.2006 та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином.

Але відповідачем зобов'язання щодо оплати виставлених рахунків належним чином не виконувались, в результаті чого за період з 21.06.2005 по 30.08.2006 утворилася заборгованість по оплаті за активну електричну енергію перед позивачем в розмірі 4079,10 грн.  

Відповідно до пункту 1.2 Правил реактивна електрична енергія є викликана електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму. Перетікання реактивної електричної енергії передбачає додаткові технологічні втрати активної електричної енергії та погіршення показників якості електричної енергії.

Відповідно до Додатку до Договору відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату за перетоки реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача

Відповідно до наданих відповідачем звітів про витрати електричної енергії позивачем був здійснений розрахунок витрат реактивного споживання  енергії за період з 21.06.2005 по 30.08.2006 на суму 204,68 грн. та виставлені відповідні рахунки, але заборгованість у сумі 204,68 грн. відповідачем на день прийняття рішення не сплачена.

Відповідно до п. 10.2 Правил споживач зобов`язується здійснювати  компенсацію перетоків реактивної електричної енергії.

Додатком № 1 до Договору відповідачем узгоджений об'єм відпуску електричної енергії у  листопаді, грудні 2005 року щомісячно у розмірі 8 000 кВт/г.

Але, відповідно до звітів відповідача про витрати електроенергії об'єм використаної електроенергії у листопаді 2005 склав 10 176 кВт/г. (перевищення  - 2 176 кВт/г.), у грудні 2005 –11 502 кВт/г. (перевищення –3 502 кВт/г).

На підставі викладенного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірній величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки № 350293 від 24.11.2005 на суму 617,78 грн., №55294 від 26.12.2005 на суму 1010,12 грн.

Відповідачем вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1627,90 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем належним чином не виконані зобов'язань за договором № 4857 від 09.06.2005, заборгованість на день прийняття рішення не погашена у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за активну енергію  в розмірі 4079,10 грн., перетоки реактивної  енергії  в розмірі 204,68 грн.  та за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі  1627,90 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне відшкодування в сумі 217,25 грн., та  3% річних в сумі  115,37 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, нараховані позивачем на суму простроченої заборгованості збитки внаслідок інфляції у сумі 217,25 грн. та 3 % річних у сумі 115,37 грн. перевірені судом та визнані такими, що підлягають стягненню.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного Кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем з посиланням на пункти 4.2.1 та 8.6 договору за неналежне виконання зобов'язань за договором нарахована пеня у розмірі 59,03 грн.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов'язання не спричинило збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір підлягаючих сплаті штрафних санкцій.

Оскільки відповідач у справі є закладом освіти та фінансується з місцевого бюджету суд вважає за можливе зменшити розмір санкцій, які підлягають стягненню до 5,90 грн.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 6 250 грн. 20 коп.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з виникненням спору внаслідок неправильних дій відповідача покладаються на відповідача.

        Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 7 Севастопольської міської Ради  (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 74-а, код в ЄДРПОУ 33450146, р/р 35413001000654 в УДК України, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 5707,00 грн. (п'ять тисяч сімсот сім грн. 00 коп.) з яких: активна електроенергія - 4079 грн. 10 коп.,  перебір ліміту - 1627 грн. 90 коп.

3. Стягнути з Севастопольської загальноосвітньої школи-інтернату 1-3 ступенів № 7 Севастопольської міської Ради  (99046, м. Севастополь, пр. Перемоги, 74-а, код в ЄДРПОУ 33450146, р/р 35413001000654 в УДК України, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) заборгованість у сумі 543,20 грн. (п'ятсот сорок три грн. 20 коп.) з яких: реактивна електроенергія –204,68 грн., пеня –5,90 грн., 3% річних –115,37 грн., витрати з урахуванням інфляції –217,25 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

        Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншої частині позову відмовити.

     Суддя                                                                                      Шевчук Н.Г.

Рішення оформлено відповідно до вимог

ст. 84 Господарського процесуального кодексу України

і підписано 13 .11.2006.