Рішення

від 01.06.2012 по справі 1502/162/2012

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1502/162/2012

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2012 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі головуючого судді Крикуна М.П., при секретарі Богдан А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб -Саратської селищної ради Одеської області, Саратського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області, ОСОБА_5, -про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 02.08.2010р. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, уточнив вимоги у позовній заяві від 22.02.2011р., про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що вони згідно рішення Саратської селищної ради з квітня 2001 року є землекористувачами земельної ділянки розміром 0,0632 га, яка розташована по АДРЕСА_1 Вказана земельна ділянка межує з земельною ділянкою яка належала відповідачам. Відповідачами порушуються права позивачів як землекористувачів, оскільки земельні ділянки площею 33,6 кв.м. «мощение»та 9,8 кв.м. «відмостка»є складовими земельної ділянки площею 632 кв.м. (0,0632 га) яка передавалась позивачці ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку відповідно до рішень Саратської селищної ради від 30.11.2000р. №389 та від 27.04.2001р. №133, але відповідачі перешкоджають їм у користуванні вказаними земельними ділянками і ці ділянки безпідставно включені до складу земельної ділянки площею 0,0889 га переданої у приватну власність ОСОБА_3 відповідно до державного акту ЯК №456784 про право власності на земельну ділянку площею 0,0889 га розташованої за адресою: АДРЕСА_2, виданого ОСОБА_3 21.04.2010р. Позивачі вважають, що зазначений вище державний акт про право власності на земельну ділянку відповідач ОСОБА_3 отримав незаконно, оскільки, як зазначалося вище, до складу земельної ділянки відповідачів зазначеної в державному акті увійшли земельні ділянки площею 33,6 кв.м. та 9.8 кв.м., які також входять до складу земельної ділянки позивачів з квітня 2001 року як «мощение»та «відмостка»та зазначені на схемі, що міститься у технічному паспорті на частку житлового будинку АДРЕСА_1 належну позивачці ОСОБА_1, виданому Саратським БТІ та РОН 16.09.2008р. Крім того, позивачі вказали, що при виготовленні вищезазначеного державного акту про право власності на земельну ділянку, вони як суміжні землекористувачі своєї згоди на погодження меж земельної ділянки відповідача ОСОБА_3 не надавали. Діями відповідачів, які перешкоджали позивачам користуватися належними їм частками своєї земельної ділянки та змусили їх звертатися за захистом своїх прав до органів влади та суду, позивачам заподіяна моральна шкода, яка пов'язана з душевними стражданнями та переживаннями яких зазнали позивачі у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачів. Таким чином, беручи до уваги способи захисту цивільних прав та інтересів у судовому порядку передбачені ст. 16 ЦК України, позивачі, пред'явив позов до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просять суд: визнати недійсним державний акт серії ЯК за № 456784 на право власності на земельну ділянку площею 0,0889 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, виданий на ім'я ОСОБА_3 21.04.2010р.; зобов'язати Саратську селищну раду виділити один квадратний метр землекористувачеві ОСОБА_1 для обслуговування гаражу; стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збільшив позовні вимоги щодо розміру відшкодування моральної шкоди -просили суд стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 30 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, а в іншій частині позовних вимог підтримав їх у повному обсязі, просили суд свій позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, так як вважають, що право приватної власності на житловий будинок і земельну ділянку, на якій він розташований та необхідну для його обслуговування набуто відповідачем ОСОБА_3 в порядку визначеному законом, оскільки 15.04.2009 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 отримав у власність житловий будинок АДРЕСА_2 який розташований на земельній ділянці площею 0,0812 га. В травні 2009 року з метою реалізації свого права на приватизацію зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3 звернувся до Саратської селищної ради з відповідною заявою. 24.07.2009 року рішенням Саратської селищної ради №1302-V йому була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0889 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, замовлена в землевпорядній організації технічна документація зі складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Контроль за виконанням цього рішення було покладено на постійну комісію селищної ради з питань земельних відносин, екології та раціонального природокористування. 28.04.2010 року ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯК за № 456784 на право власності на земельну ділянку, акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011053300874. Щодо спірних земельних ділянок позивачів які увійшли до складу їх земельної ділянки, відповідачі пояснили, що вказані земельні ділянки позивачами були зайняті самовільно, оскільки спірна земельна ділянка розміром 33,6 кв.м. «мощение»з 03.10.1997 року, як вбачається з технічного паспорту на будинок, а також відповідно рішення Саратської селищної ради від 28.05.1998 року №45, була передана у приватну власність ОСОБА_7 Надалі у порядку спадкування земельну ділянку площею 0,0812 га разом зі спірною часткою отримав його син ОСОБА_8 Рішенням Саратської селищної ради від 06.02.2009 року №1152-V «Про уточнення площі присадибної земельної ділянки ОСОБА_8.» було визначено кінцевий розмір земельної ділянки, яка передана йому у приватну власність, а саме 0,0889 га. Ця зміна площі земельної ділянки збільшилась за рахунок городу, який межує з сусідом ОСОБА_10, а не з ділянкою позивачів, що також вбачається, якщо співставити конфігурації земельної ділянки зазначеної на схемі в технічному паспорті будинку ОСОБА_7 та земельної ділянки вказаної схематично в державному акті ОСОБА_3 Відповідачі зазначили, що оглянутий в судовому засіданні технічний паспорт на частину будинку позивачки ОСОБА_1, на який позивачі посилаються як на доказ, який підтверджує, що спірні земельні ділянки площею 33,6 кв.м. «мощение»та 9,8 кв.м. «відмостка»входять до складу переданої їм земельної ділянки площею 0,0632 га виготовлено Саратським БТІ та РОН лише у вересні 2008 року і з нього вбачається, що спірна земельна ділянка розміром 33,6 кв.м. «мощение»з'явилася у складі земельної ділянки ОСОБА_1 тільки з вересня 2008 року, а до того часу у схемі технічної документації (технічного паспорта) на частину будинку АДРЕСА_1 належного позивачці ОСОБА_1 цієї спірної земельної ділянки не було, що підтверджується оглянутою в судовому засіданні технічною документацію, виготовленою до вересня 2008 року, що надали для огляду суду представник Саратської селищної ради та Саратського БТІ та РОН і яка є в матеріалах цих закладів. Що стосується спірної земельної ділянки площею 9,8 кв.м. «відмостка», то ця земельна ділянка помилково не зазначена в технічному паспорті будинку ОСОБА_7 та вказана в державному акті ОСОБА_3, але і до складу земельної ділянки яка подавалась ОСОБА_1 вона ніколи не входила. Щодо вимог позивачів про витребування доказів того, що ОСОБА_1 поставила свій підпис в акті про винесення меж спірної ділянки в натурі, відповідачі пояснили, що дійсно, ОСОБА_1 свій підпис в даному акті не поставила, оскільки неодноразові звернення ОСОБА_8, ОСОБА_3 та селищної ради ігнорувала. Однак, 29 вересня 2009 року відбулось засідання постійної комісії з питань земельних відносин, екології та раціонального природокористування Саратської селищної ради (на яку рішенням селищної ради було покладено контроль за виконанням рішення про надання у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3.) на якому було вирішено клопотати перед Саратським селищним головою про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку замість суміжного землекористувача ОСОБА_1, яка в свою чергу викликалась на вказане засідання, але не з'явилась та причин неявки комісії не повідомила. Тож комісія розглянула зазначене питання за відсутності позивачки та винесла відповідне рішення №5-ПК від 29.09.2009 року. Відповідачі також зазначили, що на час розгляду справи, вони не є власниками спірної земельної ділянки, державний акт про право власності на яку просять визнати недійсним позивачі, оскільки належна їм земельна ділянка 12.10.2010р. була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5

Представник третьої особи -Саратської селищної ради в судовому засіданні з позовом не погодився, зазначив, що Саратська селищна рада є власником земельної ділянки яка надана позивачам у постійне землекористування, однак, спірну земельну ділянку площею 33,65 кв.м., що зазначена у технічному паспорті на частку будинку позивачки ОСОБА_1 як «мощение», селищна рада у землекористування позивачці не надавала. Відповідно до рішення Саратської селищної ради від 27.04.2001 року №133, на яке посилається позивачка, до земельної ділянки розміром 0,0632 кв.м., яка передавалась позивачці, спірна земельна ділянка площею 33,6 кв. м. «мощение»не входила.

Представник третьої особи начальник Саратського БТІ та РОН в судовому засіданні пояснив, що БТІ є органом який займається інвентаризацією та реєстрацією прав власності на нерухоме майно -будівель, споруд, але не займається інвентаризацією та реєстрацією прав на земельні ділянки. В 2001 році при передачі трьох квартир одного будинку у приватну власність громадянам, в тому числі однієї квартири і позивачці ОСОБА_1 була розрахована площа земельних ділянок, що необхідно було визначити для обслуговування часток (квартир) вказаного будинку та передати власникам квартир. ОСОБА_1 була вирахувана площа земельної ділянки 632 кв.м. із загальної площі земельної ділянки прилеглої до всього будинку АДРЕСА_1 у 1505 кв.м. При цьому меж конкретних земельних ділянок, що передавалися громадянам які отримали квартири у зазначеному будинку не було. Площу цих земельних ділянок визначали відповідно до площі квартир, які передавались громадянам. В 2008 році від позивачки до БТІ надійшла заявка про проведення поточної інвентаризації будівель позивачки в зв'язку зі спорудженням гаража та літньої кухні. Працівник БТІ провів заміри та поточну інвентаризацію будівель на земельній ділянці позивачки по факту її забудови позивачкою та вніс до неї все, що він побачив на місцевості та зі слів особи, що подала заявку на проведення поточної інвентаризації. Щодо, зокрема спірної земельної ділянки площею 33,6 кв.м. «мощение»може пояснити лише те, що вона зазначена на схемі у технічному паспорті на частку будинку позивачки виготовленому Саратським БТІ та РОН у вересні 2008 року по факту, оскільки вона використовувалась позивачкою і спірну земельну ділянку внесено до технічного паспорту позивачки як належну їй тільки з її слів. Законність використання позивачкою цієї спірної земельної ділянки та чи дійсно вона передавалась позивачці Саратською селищною радою працівниками Саратського БТІ не перевірялась.

Залучена за ініціативою суду до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_5 пояснила, що вона заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими. ОСОБА_5 зазначила, що на теперішній час вона відповідно до договору дарування від 12.10.2010р. є власником земельної ділянки, державний акт про право власності на яку позивачі просять визнати недійсним, також є власником будинку, розташованого на вказаній земельній ділянці.

Представник третьої особи -відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області в судовому засіданні з позовом не погодився, вказав, що немає підстав для визнання недійсним державного акту ЯК № 456784 про право власності на земельну ділянку площею 0,0889 га виданого Саратською селищною радою 21.04.2010р., оскільки цей державний акт видано на підставі рішення Саратської селищної ради від 24.07.2009р. №1302-V, яке у встановленому законом порядку незаконним не визнавалось, не скасовувалось і є чинним.

Заслухав пояснення сторін, представників третіх осіб та третьої особи, дослідив докази які є в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Рішенням Саратської селищної ради від 28.05.1998р. №45 ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_2 передано у приватну власність земельну ділянку 0,081 га яка раніше знаходилась у нього в постійному користуванні (а.с.101 т.2).

Саратська селищна рада своїм рішенням від 06.02.2009р. №1152-V визначила кінцевий розмір земельної ділянки ОСОБА_8, яка передана йому у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель за адресою АДРЕСА_2, -0,0889 га, змінивши при цьому п.1 рішення Саратської селищної ради від 02.04.2008р. №965-V відповідно до якого раніше у приватну власність ОСОБА_8 передавалась земельна ділянка площею 0,081 га (а.с.102 т.2).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.04.2009р. ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_3 купив житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці площею 812 кв.м., право власності на який ОСОБА_8 набув в порядку спадкування відповідно до рішення Саратського районного суду від 04.12.2006р. А 06.05.2009р. ОСОБА_3 провів державну реєстрацію вказаного правочину (а.с. 7-11 т.1).

Рішенням Саратської селищної ради від 24.07.2009 року №1302-V ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0889 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_3 замовити в землевпорядній організації технічну документацію зі складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію селищної ради з питань земельних відносин, екології та раціонального природокористування (а.с.65 т.2).

Відповідно до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки, переданої у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 від 05.08.2009р. проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки загальною площею 0,0889 га переданої у власність ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2. Як вбачається з вказаного акту він не погоджений лише суміжним землекористувачем ОСОБА_1 (а.с.68 т.2). Кадастровий план земельної ділянки з експлікацією земельних угідь площею 0,0889 га переданих у власність ОСОБА_3 зазначена у додатку до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 05.08.2009р. (а.с.67 т.2).

Постійна комісія з питань земельних відносин, екології та раціонального природокористування Саратської селищної ради (на яку рішенням селищної ради було покладено контроль за виконанням рішення про надання у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_3.) своїм рішенням від 29.09.2009 року №5-ПК вирішила клопотати перед Саратським селищним головою про погодження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку (державного акту на право власності ОСОБА_3.) замість суміжного землекористувача ОСОБА_1 Вказане рішення постійна комісія прийняла на підставі того, що прибудинкова територія на підставі даних Саратського БТІ та РОН належала колишньому землекористувачу ОСОБА_8 та відсутності правовстановлюючих документів на цю ділянку у ОСОБА_1 (а.с. 48 т.2).

Відповідно до державного акту серії ЯК № 456784 на право власності на земельну ділянку виданого Саратською селищною радою 21.04.2010р. ОСОБА_3, який на підставі рішення Саратської селищної ради від 24.07.2009р. №1302-V є власником земельної ділянки площею 0,0889 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011053300874. Як вбачається з вказаного акту він підписаний Саратським селищним головою 21.04.2010р., перед яким клопотала постійна комісія з питань земельних відносин, екології та раціонального природокористування Саратської селищної ради погодити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку (державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3.) замість суміжного землекористувача ОСОБА_1 (а.с.13 т.1).

Як вбачається з договору дарування земельної ділянки від 12.10.2010р. ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 належну йому на праві власності земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2, площею 0,0889 га у межах згідно плану (а.с.53 т.2). ОСОБА_5 провела державну реєстрацію зазначеного правочину та свого права власності на зазначену земельну ділянку, що підтверджується витягом з Поземельної книги про земельну ділянку від 20.03.2012р. відповідно до якого ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5124555100:01:001:0347, розташованої в АДРЕСА_2, площею 0,0889 га (а.с. 140, 141 т.2). Також ОСОБА_3 подарував ОСОБА_5 житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_2, який розташований на вищевказаній земельній ділянці і остання провела державну реєстрацію вказаного правочину (а.с.54, 63 т.2).

Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 та ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та здійснюється на сесіях цих рад шляхом прийняття рішень. Згідно ст. 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержання вимог земельного законодавства на території сіл покладено на відповідні сільські ради.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від імені та в інтересах функцій місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України та відповідно уповноважена представляти інтереси держави в спірних правовідносинах.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Статтею 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель. Сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст.14 Конституції України землі є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі ст.131 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.120 ЗК України -у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною 1 ст.125 ЗК в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.126 ЗК право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Отже в судовому засіданні встановлено, що на даний час ОСОБА_5 є власником вищезазначеної земельної ділянки, державний акт про право власності на яку просять визнати недійсним позивачі, однак з клопотанням про заміну відповідача, або залучення до справи в якості співвідповідача ОСОБА_5 позивачі до суду не зверталися.

В судовому засіданні судом позивачам роз'яснювались положення ст. 33 ЦПК України щодо порядку заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідачів, відповідно до якої суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Тому у задоволенні позовних вимог позивачів пред'явлених до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акту про власності на земельну ділянку, яка належить на праві власності ОСОБА_5 безумовно слід відмовити, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є належними відповідачами щодо цієї позовної вимоги.

Суд не приймає до уваги твердження позивачів про те, що вони є користувачами спірних земельних ділянок площею 33,6 кв.м. «мощение»та 9,8 кв.м. «відмостка», оскільки ці ділянки входять до складу переданої їм у користування земельної ділянки площею 0,0632 га, що на думку позивачів підтверджується схемою земельної ділянки яка є в технічному паспорті на частку будинку позивачки ОСОБА_1 виготовленому Саратським БТІ та РОН 16.09.2008р., оскільки Саратське БТІ та РОН не є компетентним органом який займається інвентаризацією земельних ділянок, державною реєстрацією правочинів з земельними ділянками. Представник селищної ради спростував у судовому засіданні, що селищною радою позивачам передавалися зазначені спірні земельні ділянки у межах переданої їм у користування земельної ділянки площею 0,0632 га, а представник Саратського БТІ та РОН зазначив, що вищевказана схема, на яку посилаються позивачі як на доказ, виготовлена була по факту, після здійснення замірів та поточної інвентаризації будівель на земельній ділянці позивачів, що не підтверджує правомірність користування позивачами спірними земельними ділянками. Більш того, з технічної документації на будинок позивачів, що є в матеріалах селищної ради та БТІ, оглянутої в судовому засіданні, вбачається, що в цій документації, виготовленій до поточної інвентаризації 16.09.2008р., спірна земельна ділянка площею 33,6 кв.м. «мощение»не входила до земельної ділянки позивачів площею 632 кв.м., що, зокрема, вбачається з технічного паспорту будинку позивачів виготовленого 23.02.2001р. (а.с. 115, 116 т.2).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Державний акт про право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю без визнання незаконним рішення, на підставі якого видано цей державний акт, є неможливим. Як зазначалося вище оспорюваний держаний акт виданий на підставі рішення Саратської селищної ради від 24.07.2009р. №1302-V, відповідно до якого передано земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_3 А зазначене рішення Саратської селищної ради незаконним не визнавалось, не скасовувалось і є чинним. Тому зважаючи на вищевикладене і з цих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсним зазначеного державного акту.

Крім того, зважаючи на перелічені вище норми законодавства щодо набуття права власності на землю, пояснення представників третіх осіб та досліджені докази -документи що є в матеріалах справи, суд вважає, що право власності на земельну ділянку площею 0,0889 га розташовану за адресою: АДРЕСА_2, відповідачем ОСОБА_3 було набуто правомірно. Тому позовні вимоги позивачів щодо відшкодування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяної їм моральної шкоди за, начебто, перешкоджання у користуванні наданою їм земельною ділянкою задоволенню також не підлягають, оскільки є безпідставними.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги за позовом пред'явленим до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зобов'язання Саратської селищної ради виділити один квадратний метр землекористувачеві ОСОБА_1 для обслуговування гаражу, оскільки позов пред'явлений позивачами до неналежних відповідачів. У даному випадку відповідно до вказаної позовної вимоги відповідачем має бути Саратська селищна рада, позов до якої позивачі не пред'являли. У протилежному ж випадку провадження в частині цих позовних вимог слід було б закрити, оскільки такий позов мав би розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 23, 182, 210, 316-317, 321, 657, 1167 ЦК України, ст.ст. 78, 81, 116, 118, 125, 126, 131 ЗК України, ст. ст. 3, 10, 11, 33, 60, 61, 209, 212-215 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб - Саратської селищної ради Одеської області, Саратського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості, відділу Держкомзему у Саратському районі Одеської області, ОСОБА_5, - про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягомдесяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Арцизького районного суду М.П. Крикун