Рішення

від 07.02.2012 по справі 2-5508/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5508/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 лютого 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Фурсай М.О., Коршак Л.А., Боровенку Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 20 грудня 2010 року, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус»(далі -Відповідач) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01 серпня 2007 року по 30 червня 2009 року він працював на посаді слюсаря зі збирання алюмінієвих конструкцій у Відповідача. Зауважує, що впродовж роботи у Відповідача виникла заборгованість по виплаті йому заробітної плати у розмірі 18 875 грн., яка на день його звільнення виплачена не була. Вказує, що неодноразові його звернення до Відповідача щодо проведення із ним розрахунку у відповідності до діючого трудового законодавства, залишені без уваги і, що Відповідачем затримано з ним розрахунок при звільненні на 365 днів. Також зазначає, що дії Відповідача поставили його у скрутне матеріальне становище, оскільки кошти йому необхідні були для сплати рахунків за житлово-комунальні послуги, забезпечення нормального життя його родини. Просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь 18 875 грн. заборгованості по заробітній платі, 5 319грн. 32 коп. компенсації за невикористану основну щорічну відпустку, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 62 287 грн. 17 коп., 2 982 грн. 20 коп. компенсації втрати частини заробітної плати, у зв'язку із порушенням строків її виплати та 10 000 грн. моральної шкоди.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, пояснення по суті позову до суду не надіслав. Судом надсилався запит на адресу Відповідача про надання необхідної інформації для вирішення даного спору, проте відповіді отримано не було. Суд розцінює таку процесуальну поведінку Відповідача не інакше, як недобросовісне здійснення наданих йому процесуальних прав, у зв'язку з чим прийнято рішення про розгляд справи у відсутність представника Відповідача, оскільки Позивач не заперечував.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається із трудової книжки Позивача, згідно запису під порядковим номером № 1, 01 серпня 2007 року Позивач був прийнятий на посаду слюсаря зі збирання алюмінієвих конструкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус».

Згідно запису під порядковим номером № 2, 30 червня 2009 року Позивач був звільнений з роботи, за власним бажанням, в порядку статті 38 Кодексу Законів про працю України (а.с. 5).

Як вбачається із матеріалів справи, 12 листопада 2009 року Позивач звертався до Відповідача із заявою про проведення остаточного розрахунку, яку Відповідач отримав 24 листопада 2009 року, проте, вказана заява була залишена Відповідачем поза увагою (а.с. 6-8).

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в порушення вимог статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні Позивача, розрахунок із ним, як із працівником, проведений не був. Приймаючи до уваги надані докази Позивачем, які Відповідачем не спростовані, суд знаходить, що позов в частині щодо стягнення із Відповідача на користь Позивача заборгованості по заробітній платі у розмірі 18 875 грн. та компенсації за невикористану основну щорічну відпустку у розмірі 5 319 грн. 32 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, оскільки Відповідач порушив строки виплати заробітної плати Позивачеві, на користь останнього підлягає стягненню із Відповідача 2 982 грн. 20 коп. компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати.

За містом частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За підрахунками Позивача, розмір вказаного середнього заробітку складає 62 287 грн. 17 коп. Вказана сума Позивачем розрахована станом на 06 грудня 2010 року, виходячи із затримки розрахунку на 363 дні та виходячи із розміру заробітної плати у 3 450 грн. При цьому у суду відсутня можливість належним чином перевірити вказаний розрахунок, оскільки будь-яка інформація щодо заробітної плати Позивача відсутня. На запит суду Відповідач такої інформації не надав. В органі державної податкової служби за місцем обліку Відповідача, як платника податків, вказана інформація також відсутня. Виходячи із захисту інтересів Позивача, як працівника, у суду немає підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині, тому суд знаходить, що із Відповідача на користь Позивача також підлягає стягненню 62 287 грн. 17 коп.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь 10 000 грн. моральної шкоди з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позов в цій частині підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 237-1 Кодексу законів про працю України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що Відповідач діяв недобросовісно. Зокрема, не виплачував заробітну плату Позивачеві на період його роботи та не провів виплату всіх сум, які підлягали до сплати, при звільненні Позивача із займаної посади. Тому судом приймається до уваги той факт, що діями Відповідача Позивач був поставлений у скрутне матеріальне становище. Зважаючи на характер та обсяги душевних страждань Позивача, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд визначає відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 грн.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 90 963 грн. 69 коп.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 909 грн. 64 коп.

При ухваленні рішення, суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві заборгованості по заробітній платі за один місяць.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 95, 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус»про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди -задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус»(код ЄДРПОУ 34926316) на користь ОСОБА_1 90 463 грн. 69 коп. (сума зазначена без утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів), з індексацією, відповідно до вимог діючого законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -в і д м о в и т и.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна компанія «Максімус»(код ЄДРПОУ 34926316) на користь держави судовий збір у розмірі 909 грн. 64 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати заробітної плати у межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.