Ухвала

від 17.05.2012 по справі 2а-1474/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-1474/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-1474/12/2070

за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська об'єднана державна податкова інспекція (далі по тексту - ХОДПІ, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_2, відповідач), в якому просила суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкову заборгованість по податку на додану вартість у загальній сумі 37 875,50 грн. та по податку на доходи фізичних осіб СПД у загальній сумі 6 467,31 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2-а-1474/12/2070 позов Харківської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, код: НОМЕР_1) на користь державного бюджету України податкову заборгованість у загальному розмірі 44342.81 (сорок чотири тисячі триста сорок дві грн. 81 коп.), шляхом перерахування на р/р 31112029700429 (податок на додану вартість) в сумі 37 875,50 грн. та на р/р 33216801700433 (по податку на доходи фізичних осіб СПД) в сумі 6 467,31 грн. у банк ГУДКСУ у Харківській області, одержувач: УДКСУ у Харківському районі, код одержувача 37999633, МФО 851011.

Відповідач, не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2-а-1474/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові ХОДПІ до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 44342,81 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм ст.13, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», ч.1 ст.2, ч.1 ст.5, ст.69, ч.ч.1, 2 ст.128, ст.159, п.3 ч.1 ст.161 КАС України. Зазначив, що судом першої інстанції безпідставно не враховано подання відповідачем касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 р. по справі № 2-а-16503/10/2070 про відмову в позові ФОП ОСОБА_2 до ХОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення за якими є предметом позову по даній справі. Вказав на те, що позивач в ході судового розгляду справи № 2-а-16503/10/2070 був позбавлений можливості надати документи на підтвердження реальності господарських операцій з відповідними контрагентами, у зв`язку з вилученням вказаних документів згідно протоколу виїмки від 03.12.2010 р. слідчого СВ Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області. Наголошує на тому, що податковими органами при проведенні зустрічної звірки контрагента позивача - ЗАТ «Словянськолія» встановлено реальний рух товару по господарським операціям з позивачем. Враховуючи викладене, вважає, що податкові повідомлення-рішення № 000252172/0 та № 0002511720/0 від 16.12.2010 року є суперечливими та такими, правомірність яких в судовому порядку остаточно не підтверджена. Стверджує, що судом першої інстанції було безпідставно не взято до уваги клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, та просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2-а-1474/12/2070 скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, в апеляційній скарзі просив розглянути справу без участі свого представника.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 15.07.1999 року (а.с. 9). Перебуває на податковому обліку в Харківської ОДПІ з 19.07.1999 року за № 4054 (а.с. 7).

Фахівцем Харківської ОДПІ була проведена документальна позапланова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року (далі - акт перевірки), яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2:

- ст. 13, п. 4 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року № 13-92, а саме: перекручення даних валового доходу та витрат у деклараціях про доходи за перевіряємий період, що призвело заниження об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за перевіряємий період на суму 92 561,40 грн., y тому числі занижено за 2-4 кв. 2009 року - 102 505,78 грн., 1-3 кв. 2010 року завищено - 9 944,38 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб всього на суму 13 884,21 грн., у тому числі за 2-4 кв. 2009 року занижено на суму 15 315,867 грн., 1-3 кв.2010 року завищено на суму 1 491,657 грн.;

- ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларацій з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року про обсяги придбання та продажу, а отже і про задекларований податковий кредит на придбання товару, а саме:

- вересень 2009 року - ПП «Муссон-2009» код 36227083 на суму 1 134 816 грн, у т.ч. ПДВ - 189 136 грн.;

- листопад 2009 року - ПП "Сканлайн-плюс" (код 36227235). на суму 1 208 360 грн., у т.ч. ПДВ 201 393 грн.; ПП "Аграрні Ініціативи Херсонщини" (код ЄДРПОУ 36563572) на суму 1 193 035,80 грн., у т.ч. ПДВ 198 839 грн.; ПП "Ротатор" (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму 1 396 078,643 грн. у т.ч. ПДВ 232 679,80 грн.;

- грудень 2009 року - ПП "Ротсен Інвест" в сумі 1 623 312,88 грн.у т.ч. ПДВ 270 552,14 грн.; ПП "Ротатор" в сумі 3 426 277,20 грн. у т.ч. ПДВ 571 046,20 грн.;

- січень 2010 року - ПП "Ротсенінвест" на суму 280 175,5 грн., у т.ч. ПДВ 46 695,92 грн.; ПП "Ротатор" на суму 222 531,20 грн., у т.ч. ПДВ 37 088,54 грн.;

- лютий 2010 року - ПП "Антраль" на суму 1 298 932,50 грн., у т.ч. ПДВ - 216 488,75 грн.;

- березень 2010 року - ПП "Вертикаль" на суму 466 989 грн., у т.ч. ПДВ - 77 831,50 грн.;

- квітень 2010 року - ПП "Ремсервіс" (код за ЄДРПОУ 31319739) в сумі 5 688 971,90 грн., у т.ч. ПДВ - 948 161,98 грн.;

- травень 2010 року - ПП "Мілена Транш ЛТД" в сумі 1 315 000,02 грн. у т.ч. ПДВ 219 166,67 грн.; ПП "Вінскіф 22" у сумі 2 005 356,0 грн., у т. ч. ПДВ у сумі 334 226 грн.;

- червень 2010 року - ПП "Мілена Транш ЛІД" в сумі 640 000 грн., у т.ч. ПДВ 106 667 грн. (а.с. 12-90).

З актом перевірки представник відповідача ознайомився, один примірник акту отримав (а.с.90).

На підставі вказаних висновків акту перевірки 16.12.2010 року Харківською ОДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0002521720/0 від 16.12.2010 року на суму податкового зобов'язання по прибутковому податку з доходів громадян у розмірі 13884,21 грн.; № 0002511720/0 від 16.12.2010 року на суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 37875,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 18507 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19 368,50 грн. (а.с. 91-92).

Повідомлення-рішення були отримані відповідачем особисто 16.12.2010 року (а.с. 91-92).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0002521720/0 від 16.12.2010 року та № 0002511720/0 від 16.12.2010 року були оскаржені ФОП ОСОБА_2 в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суд від 07.04.2011 року по справі № 2а-16503/10/2070 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено, а зазначені повідомлення-рішення були скасовані (а.с. 98-101).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 року по справі № 2а-16503/10/2070 апеляційну скаргу Харківської ОДПІ було задоволено, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року скасовано та відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_2. Дане рішення суду набрало законної сили (а.с. 102- 105).

11.12.2011 року Харківською ОДПІ була винесена податкова вимога форми "Ф" № 1946 на суму 37 875,50 грн. (а.с. 93). Податкова вимога була надіслана відповідачу поштою та отримана ним 22.12.2011 року, однак не виконана та не оскаржена відповідачем (а.с. 94).

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.12.2011 року, майно ФОП ОСОБА_2 згідно акту опису майна № 1946 від 11.12.2011 року знаходяться у податковій заставі (а.с. 95).

Згідно зворотного боку облікової картки платника, заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед бюджетом по податку на додану вартість складає у сумі 37 875,50 грн. та по податку на доходи фізичних осіб СПД - у сумі 6 467,31 грн., а всього - 44 342,81 грн. (а.с. 96-97).

Задовольняючи позовні вимоги Харківської ДПІ про стягнення з ФОП ОСОБА_2 податкової заборгованості в загальному розмірі 44342,81 грн. суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, виходив з правомірності рішень Харківської ОДПІ від 16.12.2010 року № 0002521720/0 та № 0002511720/0.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 16.12.2010 року № 0002521720/0 та № 0002511720/0 про визначення ФОП ОСОБА_2 податкових зобов`язань зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн. та по податку на додану вартість на суму 37875,50 грн. відповідно були предметом судового розгляду у справі № 2-а-16503/10/2070 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ХОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, по якій має місце така, що набрала законної сили, постанова суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Так, за висновками суду апеляційної інстанції по вказаній справі встановлено, що відповідно до акту перевірки № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ № 0002511720/0 від 16.12.2010 р., № 0002521720/0 від 16.12.2010 р., податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 р. ФОП ОСОБА_2 сформовано по взаємовідносинах з ПП "Муссон-2009", ПП "Сканлайн-плюс", ПП "Аграрні ініціативи Херсонщини", ПП "Ротатор", ПП "Ротсен Інвест", ПП "Антраль", ПП "Вертикаль", ПП "Ремсервіс", ПП "Мілена Транш ЛТД", ПП "Вінскіф22", ПП "Інтерпетрол", ПП"АІВ", УАСП ТОВ "Кіас", ПП "Согласие", ТОВ "Урожай", Т0В "Лідер-Україна", ТОВ "Константа агро", ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", ТОВ "Варіант", ТОВ "Далпорт Україна".

Згідно здійснених державними податковими інспекціями зустрічних перевірок контрагентів позивача встановлено відсутність основних фондів, земельних ділянок, об'єктів нерухомості, транспортних засобів, техніки, сільгосптехніки, трудових ресурсів, торгівельних приміщень, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності.

Перевірками встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, правочини, здійснені ПП "Муссон-2009", ПП "Сканлайн-плюс", ПП "Аграрні ініціативи Херсонщини", ПП "Ротатор", ПП "Ротсен Інвест", ПП "Антраль", ПП "Вертикаль", ПП "Ремсервіс", ПП "Мілена Транш ЛТД", ПП "Вінскіф22", ПП "Інтерпетрол", ПП"АІВ", УАСП ТОВ "Кіас", ПП "Согласіє", ТОВ "Урожай", ТОВ "Лідер-Україна", ТОВ "Константа агро", ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", ТОВ "Варіант", ТОВ "Далпорт Україна" з контрагентами-постачальниками товару, не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Так, у вище перелічених контрагентів відсутні докази оплати за придбаний товар, докази транспортування, зберігання товару, відображення оприбуткування та списання ТМЦ за даними складського та бухгалтерського обліку, також встановлено відсутність контрагентів за юридичними адресами (т.1, а.с.107-151, т.2, а.с.10-250, т.3, а.с.3-27, 68 -77).

Отже, перевіркою встановлено порушення ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, оскільки укладені првавочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Враховуючи наведене, колегія суддів по справі № 2а-16503/10/2070 дійшла висновку про обґрунтованість доводів ХОДПІ щодо недійсності даних, відображених ФОП ОСОБА_2 у деклараціях з податку на додану вартість за квітень - червень 2010 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит на придбання товару від контрагентів) за: вересень 2009 р. - ПП "Муссон-2009"на суму 1 134 816 грн., у т.ч. ПДВ - 189136 грн.; листопад 2009 р.: - ПП "Сканлайн-плюс" на суму 1 208 360 грн., у т.ч. ПДВ 201 393 грн.; ПП "Аграрні Ініціативи Херсонщини" на суму 1 193 035,80 грн., у т.ч. ПДВ 198 839 грн.; ПП „Ротатор" (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму 1 396 078,643 грн., у т.ч. ПДВ 232679,8грн.; грудень 2009 р.: ПП "Ротсен Інвест" в сумі 1 623 312,88грн.у т.ч. ПДВ 270 552,14грн.; ПП „Ротатор" (код за ЄДРПОУ 20918869) на суму 3 426 277,2 грн., у т.ч. ПДВ 571 046,2 грн.; січень 2010 р.: ПП "Ротсенінвест" на суму 280175,5 грн., у т.ч. ПДВ 46695,92 грн.; ПП "Ротатор" на суму 222531,20 грн., у т.ч. ПДВ 37088,54 грн.; лютий 2010 р.: ПП "Антраль" на суму 1 298 932,5 грн., у т.ч. ПДВ - 216 488,75 гр.; березень 2010 р. - ПП "Вертикаль" на суму 466 989 грн., у т.ч. ПДВ - 77831,50 грн.; квітень 2010 р.: ПП "Ремсервіс" в сумі 5688971,90 грн., у т.ч. ПДВ - 948161,98 грн.; травень 2010 р.: ПП "Мілена Транш ЛТД " в сумі 1315000,02 грн., у т.ч. ПДВ 219166,67 грн.; ПП "Вінскіф 22" у сумі 2005356,0 грн., у т.ч. ПДВ у сумі 334226грн.; червень 2010 р.:ПП "Мілена Транш ЛТД" в сумі 640000 грн., у т.ч. ПДВ 106667грн.; ПП "Інтерпетрол" в сумі 2309289,87 грн., у т.ч. ПДВ - 384882грн.; ПП "АІВ" в сумі 4400204,67 грн., у т.ч. ПДВ - 733367грн.; а також відомості, зазначені у деклараціях з податку на додану вартість за квітень - червень 2010 року про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податкові зобов'язання на реалізацію товару) : вересень 2009 р.: УАСП ТОВ "Каіс" на суму 1048 145 грн., у т.ч. ПДВ - 174 691 грн.; листопад 2009 р.: ПП "Согласие" на загальну суму з ПДВ 3 747 510 грн., у т.ч. ПДВ - 624 585 грн.; грудень 2009 р.: ПП "Согласие" на загальну суму 4 920 149,16 грн., у т.ч. ПДВ - 820024,86 грн.; ТОВ "Урожай "на загальну суму 143066,70 грн., у т.ч. ПДВ - 23844,45грн.; січень 2010 р.: ТОВ ТК "Урожай" на загальну суму 99 372,92 грн., у т.ч. ПДВ - 16562,15 грн.; ТОВ "Лідер-Україна" на загальну суму 123871,5 грн., у т.ч. ПДВ - 20645,25 грн.; ТОВ "Константа агро" на загальну суму 281973,3 грн., у т.ч. ПДВ - 46995,55 грн.; лютий 2010 р.: ПП "Согласие" на загальну суму 832 398 грн., у т.ч. ПДВ - 138 733 грн.; ТОВ "ТК Урожай" на загальну суму 399218,3 грн., у т.ч. ПДВ - 66536,39 грн.; березень 2010 р.: ПП "Согласие" на загальну суму 70959,06 грн., у т.ч. ПДВ - 11826,51 грн.; ТОВ "ТК Урожай" на загальну суму 196589,60 грн., у т.ч. ПДВ - 32764,93 грн.; ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика" на загальну суму 200 973 грн., у т.ч. ПДВ -33 495,50 грн.; ТОВ "Варіант" на загальну суму 70 979,24 грн., у т.ч. ПДВ - 11 829,87 грн.; квітень 2010 р.: ПП "Согласие" в сумі 5 660 502 грн., у т.ч. ПДВ - 943 417 грн.; травень 2010 р.: ПП "Согласие" в сумі 3 144 546 грн., у т.ч. ПДВ 524 091 грн.; ТОВ "Далпорт Україна" сумі 182753,75 грн., у т.ч. ПДВ-30458,96 грн.; червень 2010 р.: ПП "Согласие" в сумі 2 958 942 грн., у т.ч. ПДВ -493 157 грн.; ТОВ "Далпорт Україна" в сумі 4 416 334,80 грн., у т.ч. ПДВ - 736 055,80 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів по справі № 2а-16503/10/2070 знайшла обґрунтованими висновків акту перевірки № 4994/17-2320800957 від 10.12.2010 року, про те, що у зв'язку зі здійсненням нікчемних операцій позивачем допущено порушення ст.13, п.4 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", а саме перекручення даних валового доходу та витрат у деклараціях про доходи за перевіряємий період, що призвело до заниження об'єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 92 561,40 грн., у тому числі занижено за 2-4 кв. 2009 р.- 102 505,78 грн., 1-3 кв. 2010 р. завищено - 9944,38 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб всього на суму 13 884,21 грн., у тому числі за 2-4 кв. 2009 р. занижено на суму 15375,867 грн., 1-3 кв.2010 р. завищено на суму 1491,657 грн., а також встановлено порушення пп.7.2.1 пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.97р., п.18 Наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" від 30 травня 1997 року N 165 (зі змінами та доповненнями), а саме: встановлено заниження чистого податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі ПДВ - 18 507 грн., у тому числі встановлено заниження в наступних періодах: вересень 2009 р. на суму 72 224 грн., крім того ПДВ - 14 445 грн.; листопад 2009 р. на суму 41635 грн., крім того ПДВ - 8327 грн; лютий 2010 р. на суму 56099 грн., крім того ПДВ - 11220,00 грн.; квітень 2010 р. на суму 23737 грн., крім того ПДВ-4745 грн.; завищення допущено в наступних періодах: грудень 2009 р. на суму 11366 грн., крім того ПДВ - 2273 грн.; січень 2010 р. на суму 2088 грн., крім того ПДВ -418 грн.; березень 2010 р. на суму 60429 грн., крім того ПДВ - 12086 грн.; травень 2010 р. на суму 5782 грн., крім того ПДВ - 1126 грн.; червень 2010р. на суму 21485 грн., крім того ПДВ - 4297 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, норми чинного податкового законодавства дійсно пов'язують виникнення права на податковий кредит з наявністю податкової накладної, оформленої відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому, колегія суддів по справі № 2а-16503/10/2070 зазначила, що наявність у покупця податкових накладних, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в них, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Колегією суддів по справі № 2а-16503/10/2070 вказано, що позивач (ФОП ОСОБА_2.) ані в ході проведення перевірки, ані до суду першої інстанції не надав жодних доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ПП "Муссон-2009", ПП "Сканлайн-плюс", ПП "Аграрні ініціативи Херсонщини", ПП "Ротатор", ПП "Ротсен Інвест", ПП "Антраль", ПП "Вертикаль", ПП "Ремсервіс", ПП "Мілена Транш ЛТД", ПП "Вінскіф22", ПП "Інтерпетрол", ПП"АІВ", УАСП ТОВ "Каіс", ПП "Согласие", ТОВ "Урожай", ТОВ "Лідер-Україна", ТОВ "Константа агро", ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", ТОВ "Варіант", ТОВ "Далпорт Україна" та правомірності формування податкового кредиту, а саме: угоди, акти приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, сертифікати відповідності на отриманий товар, накладні, документи щодо транспортування (фізичного переміщення), складського та бухгалтерського обліку, оприбуткування, зберігання товару, документи щодо його походження, документи щодо проведення оплати, документи щодо подальшого продажу тощо.

Такі докази не були надані позивачем і на вимогу суду апеляційної інстанції при розгляді справи № 2а-16503/10/2070.

Згідно ч. 2 ст. 9 Бюджетного Кодексу України, податковими надходженнями до Державного бюджету визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про систему оподаткування", під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків, згідно зі ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), належить і податок на додану вартість.

При цьому ст. 6 Закону України "Про систему оподаткування" серед об'єктів оподаткування визначає додану вартість продукції (робіт, послуг).

Положення Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяють дійти висновку, що податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість не існують самі по собі чи окремо один від одного.

Податкові зобов'язання особи, яка здійснила поставку товарів (робіт, послуг) вказують на наявність права на податковий кредит у особи, яка понесла витрати по придбанню цих товарів (робіт, послуг). Так само наявність податкового кредиту у отримувача товарів (робіт, послуг) зумовлена виникненням податкових зобов'язань у особи, яка реалізує такі товари (роботи, послуги). За таких умов дотримується баланс у податкових відносинах між платниками податків та визначається об'єкт законодавчо встановлений об'єкт оподаткування - додану вартість продукції (робіт, послуг).

Виникнення лише податкових зобов'язань у постачальника або виникнення лише податкового кредиту у отримувача товарів (робіт, послуг) ставить у нерівне становище платників податків та призведе до порушення основних принципів, визначених Законом України "Про систему оподаткування".

В результаті в одних виникатимуть виключно значні зобов'язання по сплаті податку, зумовлені відсутністю права на податковий кредит, а в інших -виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування і як наслідок право на отримання відшкодування податку з бюджету, що є неприпустимим.

Встановлені при проведенні перевірки обставини, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи № 2а-16503/10/2070, на думку, суду апеляційної інстанції, свідчать про обґрунтованість доводів відповідача, що ФОП ОСОБА_2 у взаємовідносинах з ПП "Муссон-2009", ПП "Сканлайн-плюс", ПП "Аграрні ініціативи Херсонщини", ПП "Ротатор", ПП "Ротсен Інвест", ПП "Антраль". ПП "Вертикаль". ПП "Ремсервіс", ПП "Мілена Транш ЛТД", ПП "Вінскіф22", ПП "Інтерпетрол", ПП"АІВ", УАСП ТОВ "Каіс", ПП "Согласие", ТОВ "Урожай", ТОВ "Лідер-Україна", ТОВ "Константа агро"., ТОВ "Дружківська харчосмакова фабрика", ТОВ "Варіант", ТОВ "Далпорт Україна"не мав наміру одержати економічний ефект за результатами підприємницької або іншої економічної діяльності, його намір був спрямований на формування "штучного" податкового кредиту за рахунок таких операцій, виключно з метою мінімізації податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до ст. 228 ЦК України, правочин, направлений на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобов'язання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є, відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч. 2 цієї статті.

Таким чином, колегія суддів по справі № 2а-16503/10/2070 дійшла висновку, що позивачем, в порушення ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено законності та обґрунтованості заявлених позовних вимог, в той час як відповідачем, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, надано беззаперечні докази правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, що є предметом оскарження позивачем.

З огляду на наведене, колегія суддів по справі №2а-16503/10/2070 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, дійшла висновку про те, що визначення ХОДПІ фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкових зобов`язань зі сплати прибуткового податку з підприємницької діяльності у розмірі 13884,21 грн. та по податку на додану вартість в сумі 37875,50 грн. є правомірним.

Отже, судом апеляційної інстанції в межах розгляду справи № 2а-16503/10/2070 за позовом ФОП ОСОБА_2 до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень встановлено правомірність рішень ХОДПІ від 16.12.2010 р. № 0002521720/0 та № 0002511720/0, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 44342,81 грн.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підсумовуючи викладене, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ХОДПІ щодо стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості в загальній сумі 44342,81 грн. згідно рішень від 16.12.2010 р. № 000/02521720/0 та № 0002511720/0, які у судовому порядку визнані правомірними і є чинними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що подання відповідачем по справі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 р. по справі № 2а-16503/10/2070 та відкриття по вказаній справі касаційного провадження не є підставою для зупинення провадження у справі № 2а-1474/12/2070, оскільки, у відповідності до п.3 ч.1 ст.156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі, зокрема, неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Оскільки постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 р. по справі № 2а-16503/10/2070, у відповідності до ч.5 ст.254 КАС України, набрала законної сили з моменту її проголошення, а судом касаційної інстанції при відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_2 не було вирішено питання про зупинення виконання судового рішення апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що подання касаційної скарги не є обставиною, що зумовлює зупинення провадження у справі № 2а-1474/12/2070 або відмову у задоволенні позовних вимог Харківської ОДПІ.

Слід відмітити, що перша податкова вимога, надіслана Харківською ОДПІ ФОП ОСОБА_2, відповідачем не оскаржена, є чинною та підлягає виконанню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про неможливість підтвердити реальність господарських операцій з контрагентами, визнання правочинів з якими нікчемними потягло за собою донарахування ФОП ОСОБА_2 податкових зобов`язань по прибутковому податку від підприємницької діяльності та ПДВ, оскільки зазначеним доводам вже була оцінка судом апеляційної інстанції при вирішенні справи № 2а-16503/10/2070.

Також, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги про встановлення податковими органами під час зустрічної звірки реальності руху товару по господарським операціям ФОП ОСОБА_2 із ЗАТ «Слов`янськолія», не спростовують висновків суду першої інстанції по справі № 2а-1474/12/2070, оскільки предметом позову по даній справі є стягнення заборгованості, а не оскарження податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи наявність у матеріалах справи достатніх первинних документів для вирішення спірних правовідносин, яким надано судом першої інстанції належну правову оцінку, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи та зазначає, що допущені судом першої інстанції незначні порушення процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі щодо задоволення позову суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-1474/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С. Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2012 р.