Ухвала
від 17.05.2012 по справі 2а-2129/11/2070
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-2129/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі № 2а-2129/11/2070

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ФОП ОСОБА_2, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення рішення від 25 лютого 2011 року № 0000471720.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що не згоден з винесеним податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що податкова не простежила подальший рух придбаного товару, тому помилково стверджує про його невикористання у господарської діяльності. 01.01.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та ПП "ПКП Камея" (код 31509128), ТОВ "Краматорська ювелірна фабрика Імперія золота" (код 34546597), ТОВ "Сансі-плюс" (код 32747875) було підписано Договори, згідно яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язувалась поставити кубічний цирконій, який придбаний у ТОВ "Донтрансторг". За цими договорами ФОП ОСОБА_2 свої обов'язки виконала, про що свідчать видаткові та податкові накладні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011 задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова від 25 лютого 2011 року № 0000471720.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.01.2009р. по 31.12.2010 р.

За наслідками перевірки було складено акт № 196/172/3026709500, яким було встановлено порушення позивачем положень пп. 7.2.3, п.7.2, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

На підставі цього Акту було складено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 р. № 0000471720, яким збільшено суму грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_2 за основним платежем 8948,00 грн. та штрафні санкції 2237,00 грн.

ФОП ОСОБА_2 було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 р. № 0000471720 у встановленому законом порядку.

Рішенням ДПА України від 24.02.11 р. №1950/10/17-02-15 податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2011 р. № 0000471720, винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, було залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 25 лютого 2011 р. № 0000471720 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

ФОП ОСОБА_2 у період з 22.01 2009р. по 31.01.2009р. перебувала на загальній системі оподаткування, підприємницьку діяльність не здійснювала; з 01.02.2009р. по 31.12.2010р. здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у перевіряємому періоді мала взаємовідносини з ТОВ "Донтрансторг" - постачальником товару.

Відповідачем було зроблено висновок, що встановлено фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об'єкту оподаткування), на підставі яких ФОП ОСОБА_2 визначені суми податкового кредиту, тобто угоди, які укладені між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "ДОНТРАНСТОРГ " в силу ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст. ст.. 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України є нікчемними.

Згідно наданої до ДПІ податкової звітності фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, отриманих документів та інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Система співставлення податкових зобов'язань - податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» у 1 кварталі (березні), 2 кварталі (квітні) 2010 року вона мала взаємовідносини з ТОВ "Донтрансторг" (ЄДРПОУ 24584081) на суму ПДВ - 8948,45 грн. (податкова накладних №1/03/2010 від 01.03.2010р. на суму ПДВ 2960,00 грн., №1/04/2010 від 01.04.2010р. на суму ПДВ 5988.4: грн.). Згідно даних податкової декларації з ПДВ за 1 кв. 2010 року (№9000950167 від 13.04.2010р. та Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту з ПДВ включено суми по контрагенту ТОВ "Донтрансторг" (код - 36061529) за 1 кв. 2010 року - 2960,00 грн

Згідно даних податкової декларації з ПДВ за 2 кв. 2010 року (№9002574588 від 15.07.2010р. та Розшифровки- податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту з ПДВ включено суми по контрагенту ТОВ "Донтрансторг" (код - 36061529) за 2 кв. 2010 року - 5988,45 грк

Відповідно до договору купівлі-продажу №1/03-2010 від 01.03.2010р., ФОП ОСОБА_2 є покупцем, а ТОВ "Донтрансторг" є продавцем кубічного цирконію. Згідно наданих видаткових накладних №1/05- 2010 від 01.03.2010р., №1/04-2010 від 01.04.2010р. та податкових накладних №1/03/2010 від 01.03.2010р. №1/04/2010 від 01.04.2010р. ТОВ "Донтрансторг" було продано ФОП ОСОБА_2 кубічний цирконій у кількості- 104007,00 шт. на загальну суму 53690,93 грн. (у т.ч. ПДВ 8948,45 грн.).

Також судом встановлено, що 01.01.2010р. між ФОП ОСОБА_2 та ПП "ПКП Камея" (код 31509128. ТОВ "Краматорська ювелірна фабрика Імперія золота"(код 34546597), ТОВ "Сансі-плюс" (код 32747875) було підписано Договори, згідно яким ФОП ОСОБА_2 зобов'язувалась поставити кубічний цирконій, який придбаний у ТОВ "Донтрансторг". За цими договорами ФОП ОСОБА_2свої обов'язки виконала, про що свідчать видаткові та податкові накладні.

Колегія суддів зазначає, що всі вищевказані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Щодо посилань відповідача у акті про встановлення порушення платником податків податкового законодавства на нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Донтрансторг", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Колегія суддів також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету спірного правочину з напрямом господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагент є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 06.09.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2011р. по справі № 2а-2129/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С. Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.

Дата ухвалення рішення17.05.2012
Оприлюднено12.06.2012

Судовий реєстр по справі —2а-2129/11/2070

Ухвала від 17.05.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Рєзнікова С.С.

Ухвала від 29.03.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Рєзнікова С.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні