Рішення

від 15.05.2012 по справі 2/0107/899/2012

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

3

№2-0107/899/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у

складі:

головуючого, судді - Уржумової Н.В.

при секретарі - Лапіні С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовними вимогами до Міністерства охорони здоров'я АР Крим про відшкодування моральної шкоди, мотивуючі позовні вимоги тим, що 14.10.2011 року позивачка по справі звернулася до Міністерства охорони здоров'я АР Крим із запитом на публічну інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи. На поштовому повідомленні 17.10.2011 року про отримання запиту ОСОБА_1 було здійснено запис із підписом посадової особи Міністерства охорони здоров'я АР Крим. Однак, у порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідь ОСОБА_1 у п'ятиденний строк не була надана. За захистом порушених прав вона звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим, постановою якого від 28.12.2011 року по справі № 2а-13982/11/0170/19 було визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я АР Крим, що виразилось в ненаданні, у визначений законом п'ятиденний строк, відповіді на інформаційний запит від 14.10.2011 року, щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень розташованих за адресою: 95000, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_1 с балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи, а також зобов'язано Міністерство охорони здоров'я АР Крим надати ОСОБА_1 відповідь на її інформаційний запит від 14.10.2011 року, щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень розташованих за адресою: 95000, Україна, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, АДРЕСА_1 с балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи. Але ж до часу звернення до суду Міністерством охорони здоров'я АР Крим не виконано вищевказане рішення суду та відповідь ОСОБА_1 на інформаційний запит від 14.10.2011 року, щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень не надано. У зв'язку із зазначений, відповідачем була заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 10000,00 грн., яка полягає в тому, що позивачці по справі необхідно було вжити додаткових зусиль щодо організації свого життя, у зв'язку із тим, що їй неодноразово довелося звертатися до Міністерства охорони здоров'я АР Крим по телефону та власними відвідуваннями та просити надати потрібну інформацію. З урахуванням наведеного та з посиланням на ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України позивачка просила суд стягнути з Міністерства охорони здоров'я АР Крим (ідентифікаційний код 00047964) на її користь моральну шкоду в сумі 10000,00 грн., а також судові витрати (а.с.2-4).

Під час провадження по справі ОСОБА_1 звернулася до суду із доповненою позовною заявою та остаточно просила суд: стягнути з Міністерства охорони здоров'я АР Крим на її користь моральну шкоду в сумі 21400,00 грн., а також судові витрати (а.с.30-33).

Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та з підстав, викладених у позовній заяві просила суд позов задовольнити, а також врахувати письмові пояснення надані під час розгляду справи по суті.

Представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, вважала їх необґрунтованими, просила відмовити у задоволенні позову та врахувати письмові пояснення, що додані до матеріалів цивільної справи (а.с.39-40).

Заслухавши доводи позивача, заперечення представника відповідача, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 14.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до Міністерства охорони здоров'я АР Крим із інформаційним запитом, в якому просила надати інформацію із наданням відповідних документів (наказів, розпоряджень та інші) стосовно передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи.

Інформаційний запит відповідач отримав 17.10.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, а також не спростовувалося представником відповідача під час розгляду справи по суті.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.12.2011 року ( справа №2а-13982/11/0170/19) визнано протиправною бездіяльність Міністерства охорони здоров'я АР Крим, що виразилося в ненаданні, у визначений законом п'ятиденний строк, відповіді на інформаційний запит позивачки від 14.10.2011 року щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи; зобов'язано Міністерство охорони здоров'я АР Крим надати ОСОБА_1 відповідь на її інформаційний запит від 14.10.2011 року щодо передачі будівлі (споруди) або нежитлових приміщень розташованих за адресою: АДРЕСА_1 з балансу або з господарського відання Малого державного підприємства фірми «Космея» на баланс іншої юридичної особи (а.с.23-25).

Зазначена постанова суду набрала законної сили.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до наступних висновків.

Факт порушення прав ОСОБА_1 Міністерством охорони здоров'я, що виразився в ненаданні, у визначений законом п'ятиденний строк, відповіді на інформаційний запит позивачки, встановлений постановою Окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року, а тому в силу ч.3 ст. 61 ЦПК України не потребує додаткового доказування.

Разом з тим, пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

У відповідності з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна зі сторін по цивільній справі зобов'язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Тобто, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати: чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Однак, у матеріалах цивільної справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт спричинення відповідачем - Міністерством охорони здоров'я АР Крим позивачці ОСОБА_1 моральної шкоди, тому відсутні підстави для її відшкодування позивачці за рахунок відповідача.

Обставин, які б спростовували зазначений висновок суду, позивачкою під час розгляду справи у суді не наведено та судовим розглядом не встановлено.

Як пояснювала позивачка у судовому засіданні підставою для звернення до суду із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди стало ненадання Міністерством охорони здоров'я АР Крим копій наказів від 09.06.2011 року №189/1 «Про управління майно» та від 14.06.2011 року №196 «Про затвердження акту прийому-передачі».

Але ж зазначені документи ОСОБА_1 неодноразово отримувалися і, фактично, її заперечення зводяться до непогодження зі змістом наданих їй на виконання судового рішення наказів.

Крім того, зазначені накази були оскаржені ОСОБА_1 у судовому порядку та були предметом розгляду Окружного адміністративного суду АР Крим, який своєю постановою від 20.02.2012 року ( справа №2а-560/12/0170/17) відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову до Міністерства охорони здоров'я АР Крим про визнання протиправними та скасування наказів від 09.06.2011 року №189/1 «Про управління майно» та від 14.06.2011 року №196 «Про затвердження акту прийому-передачі».

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди про відшкодування моральної шкоди з підстав ст.ст. 23,280, 1167 УК України - за недоведеністю.

Також, заявляючи позовні вимоги до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди, позивачка, одночасно, як на підставу своїх позовних вимог, посилалася на ст.56 Конституції України, ст. ст. 276, 289, 1173, 1174 ЦК України.

Дійсно, за ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, але ж за рахунок держави, а Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим не може відповідати за державу, тобто бути відповідачем за позовними вимогами заявленими з цих підстав, тому суд вважає, що заявлені позивачкою з підстав ст. 56 Конституції України позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до неналежного відповідача.

Також суд вважає, що ОСОБА_1 заявлені до неналежного відповідача й позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди - з підстав ст.ст. 1173,1174 ЦК України, оскільки, за змістом зазначених положень закону відповідачем за цими підставами є держава, Автономна Республіка Крим або орган місцевого самоврядування, за яких не уповноважено відповідати Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим.

Позивачці, на реалізацію положень частини 4 статті 10 ЦПК України, судом було роз'яснено право на заміну первісно заявленого нею відповідача - Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим на належного, враховуючи те, що нею заявлені позовні вимоги до цієї особи з підстав ст. 56 Конституції України та ст.ст. 1173,1174 ЦК України, але ж позивачка наполягала на розгляді заявлених нею позовних вимог із зазначених підстав саме до Міністерства, що є підставою для відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди з підстав ст. 56 Конституції України та ст.ст. 1173,1174 ЦК України.

Не наведено позивачкою доказів й порушення її прав з боку відповідача на особисту недоторканність, тому відсутні підстави для відшкодування ОСОБА_1 мораль6ної шкоди з підстав ст. 289 ЦК України.

Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди - за безпідставністю та недоведеністю.

На підставі статей 23, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,-

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя