Рішення

від 03.11.2006 по справі 17/5174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2006 р.Справа № 17/5174

Розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК”, м.Донецьк

До Державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод”, с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області

про стягнення 178184,45 грн. (основної заборгованості в сумі 72194,00 грн., штрафу за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., 3% річних в сумі 578,11 грн., штрафу за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн., збитків в сумі 1500 грн.)

       Суддя       В.В.Димбовський

Представники сторін

Позивача:   не з'явився

Відповідача:  Пиндюра С.П. - директор

Суть спору: Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.08.2006 року порушено провадження у справі №17/5174 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК”, м.Донецьк до Державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод”, с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення 178184,45 грн. (основної заборгованості в сумі 72194,00 грн., штрафу за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., 3% річних в сумі 578,11 грн., штрафу за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн., збитків в сумі 1500 грн.) .   

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається в позовній заяві на те, що відповідно до договору № 1/13 - 02/06 від 13.02.2006р., специфікацій до договору , укладеного між  відповідачем  - Державним підприємством „Маніковецький спиртовий завод" та позивачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК" , останній передав на підставі залізничних накладних та рахунків-фактур відповідачу товар - паливо котельне у кількості 119,56 тонн за ціною 1 тони 958,33 грн. (без НДВ), за який відповідач в повному обсязі не розрахувався .

          Повноважний представник позивача  для участі у судовому засіданні не  з'явився,  в судовому засіданні 03.10.2006 року наполягав  на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами . Позивачем надіслано на розгляд суду на підставі ст.22 ГПК України  клопотання про уточнення позовних вимог, у відповідності до якого , в зв'язку  з тим, що відповідачем було сплачено на користь позивача 72194,00 грн. основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., 3% річних в сумі 578,11 грн., штраф за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн. та збитків в сумі 1500 грн..

Подане позивачем клопотання про уточнення позовних вимог відповідає вимогам Господарського Процесуального кодексу України та судом приймається .

Відповідач в судове засідання з'явився,  надав на розгляд суду письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів, у відповідності до якого відповідач посилається на те, що відповідно до договору №1/13-02/06 13.02.2006 року ТОВ «Хім-ТЕК»було поставлені на ДП «Маниковецький спиртовий завод»паливо котельне в кількості 119,56 тон по ціні 1264 72 грн. за 1 тону на загальну суму 151210.00 грн. згідно ж.д. накладної № 48143613 від 04.05.2006 року та ж.д. накладної №48143718 від 28.05.2006 року, на які відповідачем було передано ТОВ «Хім-ТЕК»акти приймання передачі №1 та № 2 без вказання дати підписання даних актів . Також відповідач посилається на те, що згідно платіжного доручення № 211 від 20.04.2006 року на суму 6858,00 грн. та №275  від 22.05 2006 року на суму 6858.00 грн. відповідачем оплачено вартість послуг перевізника та згідно платіжного доручення № 362 від 29.06.2006 року сплачено 65300,00 грн. вартості поставленого котельного палива . Як стверджує у відзиві на позов відповідач,  в рахунок заборгованості 29. 09.2006 року  згідно платіжного доручення № 541 відповідачем сплачено 25000,00 грн., а 10.10.2006 року на підставі платіжного доручення  №552 сплачено на користь позивача 47194,00 грн. .  

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

Відповідно до договору № 1/13 - 02/06 від 13.02.2006р., специфікацій до договору, укладеного між Державним підприємством „Маніковецький спиртовий завод"  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК" , ТОВ „Хім ТЕК" повинно було передати Покупцю - ДП„Маніковецький спиртовий завод" паливо котельне у кількості 119,56 тонн за ціною 1 тони 958,33 грн. (без НДВ) .

На виконання умов вищевказаного договору, позивач 20.01.06 року здійснив передачу Товару:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  - 29.04.2006 р. ТОВ „Хім ТЕК" було передано Донецької залізничної дорогі - 59,780 тон Товару за ціною 1 тони 958,33 грн. (без ПДВ), на загальну суму 75 605,00 грн. (з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу) відповідно залізничної накладної № 48143613, цистерна №73743312.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

-  22.05.2006 р. ТОВ «Хім ТЕК»було передано Донецької залізничної дорогі - 59,780 тон Товару за ціною 1 тони 958,33 грн. (без НДВ), на загальну суму 75 605,00 грн.(з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу) відповідно залізничної накладної №48143718, цистерна №74038316.

             Відповідно умов Договору ТОВ „Хім ТЕК" було надано Відповідачу:

- рахунок - фактуру № СФ - 0000054 від 19.04.2006 р. на сплату вартості Товару у кількості 59,780 тон на загальну суму 75 605,00 грн. (з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу);                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       - рахунок - фактуру № СФ - 0000064 від 17.05.2006 р. на сплату вартості Товару у  кількості 59,780 тон на загальну суму 75 605,00 грн. (з урахуванням ПДВ та залізничного тарифу).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Таким чином, Позивачем на виконання умов Договору № 1/13 —02/06 від. 13.02.2006р. передано Відповідачу Товар загальною вартістю 151210,00 грн..            

Відповідачем відповідно умов Договору було оплачено частково в сумі 79 016,00 грн. на підставі платіжних доручень №211 від 20.04.2006 року, №275 від 22.05.2006 року, №362 від 29.06.2006 року .

Основна заборгованість Відповідача за переданий Позивачем Товар, згідно умов Договору № 1/13 -02/06 від 13.02.2006р., становить 72 194,00 грн. (151210,00 грн.-79016,00 грн.).

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу на суму основного боргу за період з 11.05.2006 року по 26.07.2006 року 3% річних в сумі 578,11 грн..

У відповідності до п.7.1. Договору за прострочення оплати вартості товару відповідач несе відповідальність у розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення .

Позивачем нараховано відповідачу за період з 11.05.2006 року по 26.07.2006 року пеню (штраф) в сумі 35165,34   грн..                                                                                                                                                                                                        

Згідно п. 7.4. Договору, у разі порушення відповідачем п. 5.2 Договору з його вини, відповідач сплачує штраф на користь позивача  у розмірі 50 % від суми переданого товару .

Позивачем , за порушення строків підписання актів прийому-передачі товару, нараховано відповідачу штраф у розмірі 50% від вартості поставленого товару в сумі 68747,00 грн..

Крім того, позивачем нараховано відповідачу 1500,00 грн. збитків за надання юридичних послуг за договором про юридичне обслуговування № 8/2006 від 25.0І.2006 р..

Досліджуючи надані докази та оцінюючи їх у сукупності, до уваги приймається наступне:

У відповідності до ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України - одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.п. 1 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином .

У відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України –правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі . Правочин   щодо забезпечення виконання зобов'язання , вчинений із недодержанням письмової форми , є нікчемним .

Наявність основної  заборгованості в сумі 72194,00 грн. підтверджується договором № 1/13- 02/06 від 13.02.2006р., специфікацій до договору , укладеного між  відповідачем  - Державним підприємством „Маніковецький спиртовий завод" та позивачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК", актами приймання-передачі, залізничними накладними, рахунками-фактурами, належним розрахунком заборгованості  .  У зв'язку з сплатою відповідачем основної заборгованості в сумі 72194,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., 3% річних в сумі 578,11 грн., штраф за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн. та збитків в сумі 1500 грн..  З врахуванням викладеного, а також того, що в матеріалах справи є платіжні доручення         № 541 від 29.09.2006 року на суму  25000,00 грн. та  №552 від 10.10.2006 року на суму 47194,00 грн.  на сплату відповідачем суми основного боргу, в частині стягнення основного боргу в сумі 72194,00 грн. провадження у справі слід припинити .

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачу на суму основного боргу за період з 11.05.2006 року по 26.07.2006 року 3% річних в сумі 578,11 грн..

Судом враховується, що у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України  Боржник   не   звільняється   від   відповідальності  за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином , позовні вимоги в частині стягнення 3% річних  обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 578,11 грн..

Крім того, позивачем ,  у відповідності до п.7.1. Договору за прострочення оплати вартості товару нараховано відповідачу за період з 11.05.2006 року по 26.07.2006 року пеню (штраф) в сумі 35165,34  грн. у розмірі 0,5% від суми несплаченого товару, а також за порушення строків підписання актів прийому-передачі товару, позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 50% від вартості поставленого товару в сумі 68747,00 грн..                                                                                                                                                                                                     

Розглянувши нараховані позивачем відповідачу пеню (штраф) в розмірі  0,5% від суми несплаченого товару в сумі 35165,34  грн., а також штраф у розмірі 50% від вартості поставленого товару в сумі 68747,00 грн. , суд прийшов до висновку, що вищевказані позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу не підлягають задоволенню з наступних підстав :

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.11.04 р. порушено провадження у даній справі про визнання банкрутом боржника - Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод" с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів .

У відповідності до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання   -   зобов'язання   боржника  заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не  зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду .

Абзацом другим частини четвертої статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Згідно з інформаційним листом  Верховного суду України №3.2.-2005 від 15.07.2005 року, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону про банкрутство. Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під терміном "грошове зобов'язання" розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.

Відповідно до цієї ж статті грошове зобов'язання складається також і з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору і на інших, крім цивільно-правового договору, підставах, що передбачені цивільним законодавством.

Такі підстави передбачені, зокрема, статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З врахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача  пені (штрафу) в розмірі  0,5% від суми несплаченого товару в сумі 35165,34  грн., а також штрафу у розмірі 50% від вартості поставленого товару в сумі 68747,00 грн. не обґрунтовані, не відповідають чинному законодавству та задоволенню не підлягають .

Також з позовних вимог позивача вбачається , що ним нараховано відповідачу  1500,00 грн. збитків за надання юридичних послуг за договором про юридичне обслуговування № 8/2006 від 25.0І.2006 р..

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Тобто за загальним правилом витрати учасників судового процесу на оплату послуг по наданню правової допомоги (окрім послуг адвоката прямо передбаченої даною статтею), пов'язаної з веденням справи в суді, не належать до складу судових витрат. За своєю природою такі витрати можуть кваліфікуватися як збитки, понесені в зв'язку з розглядом справи у господарському суді і відшкодовуються в загальному порядку.

          Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Хім. ТЕК” укладено договір про юридичне обслуговування від 25.07.2006р. з ТОВ „Український юридичний захист”, згідно якого останнє зобов'язалось здійснити представництво інтересів ТОВ „Хім-ТЕК” в господарському суді Хмельницької області по справі за позовом про стягнення з відповідача заборгованості , штрафних санкцій , збитків та виконати інші юридичні дії. Платіжними дорученнями ТОВ „Хім.-ТЕК” перерахувало ТОВ „Український юридичний захист” 1500грн. за представництво інтересів у господарському суді Хмельницької області згідно договору про юридичне обслуговування від 25.07.2006р..

          Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено наявності причинного зв'язку між причиненими збитками у вигляді витрат на оплату юридичних послуг в сумі 1500грн. та не виконання відповідачем договірних зобов'язань, в позові в цій частині належить відмовити.

Виходячи із вищенаведеного,  позов є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 578,11 грн..

В частині стягнення основного боргу в сумі 72194,00 грн. провадження у справі припинити .

В частині стягнення штрафу за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., штрафу за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн., збитків в сумі 1500 грн. в позові  слід відмовити .

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог .

          Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 173,174,193 Господарського кодексу України , ст.ст.525,526,625 Цивільного кодексу України , ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

          Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК”, м.Донецьк до Державного підприємства „Маниковецький спиртовий завод”, с.Маниківці Деражнянського району Хмельницької області про стягнення 178184,45 грн. (основної заборгованості в сумі 72194,00 грн., штрафу за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., 3% річних в сумі 578,11 грн., штрафу за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн., збитків в сумі 1500 грн.) задоволити частково .

Стягнути з Державного підприємства "Маниковецький спиртовий завод"    с.Маниківці, вул.Кірова, 17, Деражнянського  району Хмельницької області   (р/р 260006009 в ХОД АППБ „Аваль” м.Хмельницький,  МФО 315966 , код ЄДРПОУ 00374918)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хім ТЕК”, м.Донецьк, вул.Петровського, 4 (р/р 26003004876000 в ДОД АППБ „Аваль” , МФО 335076 , код ЄДРПОУ 32857712) -  578,11 грн. (п'ятсот сімдесят вісім гривень 11 копійок) –3% річних , 727,72 грн. (сімсот двадцять сім гривень 72 копійок)   витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок)  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В частині стягнення основного боргу в сумі 72194,00 грн. провадження у справі припинити.

В частині стягнення штрафу за прострочення оплати вартості товару в сумі 35165,34 грн., штрафу за несвоєчасне підписання акту прийому-передачі товару в сумі 68747,00 грн., збитків в сумі 1500 грн. в позові відмовити .

Суддя                                                                      В.В. Димбовський