Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-16979/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-16979/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Коломійцева А.Ю.

представника відповідача Федоренко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-16979/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24 січня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов ТОВ "АКВА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Визнано незаконними податкові повідомлення - рішення від 12.12.2011 р. № 0006252305 на суму 231185,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 12.12.2011 р. № 0006242305 на суму 274840,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "АКВА"(код 31152972) судовий збір у розмірі 28 (двадцять вісім гривень) 23 копійки.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує на факт відсутності реального вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" у зв'язку з відсутністю у останнього основних фондів, транспортних засобів, приміщень, необхідних для здійснення підприємницької діяльності, відсутністю руху активів, що є підставою вважати укладені з вказаним контрагентом правочини нікчемними. Крім того, у відповідь на письмовий запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, ТОВ "Аква" не підтверджено факт передачі товарів, їх транспортування, розвантажування та зберігання за договорами з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" на час проведення перевірки, не надано перевіряючим обов'язкових для оформлення та зберігання товарно-транспортних накладних щодо поставок товарів за серпень 2011 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква" пройшло передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, отримало статус юридичної особи, про що видане відповідне свідоцтво серії А00 № 503090 (т. 1 а.с.186).

21.11.2011 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ "Аква" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

21.11.2011р. за результатами перевірки складено акт № 5480/2305/31152972 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Аква", код ЄДРПОУ 31152972, з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ", код ЄДРПОУ 37190531, за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року", яким зафіксовано порушення вимог пп.139.1.9, 139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 ПК України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню до сплати у бюджет за 3 квартал 2011 року у розмірі 219872,00 грн. та пп.198.1-198.3, 198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за серпень 2011 року у сумі 194948,00 грн.

12.12.2011р. на підставі акту перевірки від 21.11.2011р. №5480/2305/31152972 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006252305, яким ТОВ "Аква" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 231185 грн., в т.ч. основний платіж у розмірі 184948,00 грн. та штрафні санкції у сумі 46237,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0006242305, яким ТОВ "Аква" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 274840,00 грн., втому числі за основним платежем - 219872,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями - 54968,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт реального придбання товарів та безпосередній зв'язок оплати цих товарів з господарською діяльністю позивача доведено наявними у матеріалах справи первинними документами - податковими накладними, актами пред'явлення векселів до платежу. Угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Перша технологічна компанія - СТГ" мали реальний характер.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 1998 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Аква" (покупець) та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №587 від 16.06.2011 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість та ціна якого визначаються видатковою накладною.

29.06.2011 року між ТОВ "Аква" (орендар) та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" (орендодоавець) укладено договір оренди №29/06, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду обладнання для ремонту та повірки медичної техніки.

Позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду включено суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів, отриманих у власність та воренду від контрагента ТОВ "Перша технологічна компанія -СТГ".

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договорів з ТОВ "Перша технологічна компанія СТГ" позивачем отримано та оплачено товари, що підтверджується копіями видаткових накладних (т. 2 а.с.56-97), актом прийому виконаних робіт від 31.08.2011 року (т. 1 а.с.50), накладними ( т.1 а.с.117-128). ТОВ "Перша технологічна компанія СТГ" виписано позивачеві податкові накладні (т. 1 а.с.11-50).

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Із досліджених під час судового розгляду договорів від 16.06.2011 року № 587 та № 29/06 від 29.06.2011 року встановлено, що оплата товару можлива за допомогою векселів (п.2.5 та п.4.5 Договору відповідно). Вказані вище векселі пред'явлені до оплати відповідно до копій актів пред'явлення векселів до платежу (а.с. 129-143, т.1) та дослідженого в судовому засіданні акту перевірки від 21.11.2011 року № 5480/2305/31152972 (а.с.194,т.1) встановлено та не заперечується сторонами по справі, що станом на 01.09.2011 року заборгованість перед контрагентом у позивача відсутня.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" при оформленні податкових накладних на виконання договорів з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкові накладні складені належним чином, містять всі необхідні реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період серпня 2011 року суму ПДВ, сплачену в ціні товарів за договором з ТОВ "Перша технологіяна компанія-СТГ".

Щодо тверджень відповідача про неправомірне заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2011 року у розмірі 219872,00 грн., що призвело до завищення суми валових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Також, п.п.139.1.9 встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання укладеного між позивачем та ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" договорів від 16.06.2011 року та від 29.06.2011 року були оформлені всі необхідні первинні документи, а саме: відповідно до копій актів пред'явлення векселів до платежу (т. 1 а.с.129-143) проведено оплату товарів, отриманих за вказаними договорами, ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" виписано позивачу податкові накладні (т. 1 а.с. 11-50).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вказані норми Закону та висновки суду, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином, та є необхідною підставою для включення витрат з придбання товарів за договорами з ТОВ "Перша технологічна компанія-СТГ" позивачем до складу валових витрат.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що на час проведення перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджквали факт передачі товарів від продавця покупцеві, а також транспортування, розвантажування та зберігання товарів, зокрема товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" наявність товарно-транспортних накладних є обов'язковою тільки при автомобільних перевезеннях. При цьому ТТН включена в перелік документів, необхідних для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні на договірній основі, а відповідно до п.2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполучені, затвердженого постановою КМУ №207 від 25.02.2009р., в разі, коли водій юридичної особи здійснює вантажні перевезення для власних потреб підприємства, необхідність наявності ТТН не передбачена, а обов'язкова наявність накладної або іншого документу, який підтверджує право власності на вантаж.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012р. по справі № 2а-16979/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.