Рішення

від 07.06.2012 по справі 987-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2012Справа №5002-3/987-2012

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідного -каналізаційного господарства м. Сімферополь», (м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,5)

до відповідача Підприємства федерації незалежних професійних спілок Криму «Спортивно - оздоровчий комплекс «Дружба», ( м. Сімферополь вул. Київська,115а)

про стягнення 62309,68 грн.

Суддя ГС АРК Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - представники ОСОБА_4 за дор. № 3 від 04.01.12р., ОСОБА_5 за дор. № 17 від 07.06.12р

Від відповідача - представник ОСОБА_6 за дор. від 18.04.12р.

Суть спору: У березні 2012 року позивач - Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідного -каналізаційного господарства м. Сімферополь», м. Сімферополь, звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Підприємства федерації незалежних професійних спілок Криму «Спортивно - оздоровчий комплекс «Дружба», м. Сімферополь про стягнення 62309,68 грн., у тому числи 61315,96 грн. - основного боргу , інфляційних витрат у розмірі 90,29 грн. , 3 % річних у розмірі 146,40 грн. та пені у розмірі 757,03 грн. за договором № 374 від 07.06.10р. про надання послуг на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію. Крім того, позивач просить віднести на відповідача судові витрати , яки пов'язані зі сплатою судового збору.

Позовні вимоги позивача мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 374 від 07.06.2010 р. в частини встановлення водоміру у місті приєднання до водопроводу позивача , а також щодо несплати у повному обсязі рахунку позивача № 374 від 20.02.12р., внаслідок чого за відповідачем склалася заборгованості по розрахункам у сумі 61 315,96 грн.

Крім вимог про стягнення основного боргу , позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 757,03 грн. за період з 24.02.12р. по 01.03.12р., на підставі п. 11.1.1 вказаного договору, а також 3 % річних у розмірі 146,40 грн. за період з 24.02.12р по 22.03.12р., індексу інфляції у розмірі 90,29 грн. за період з 01.03.12р по 22.03.12р., згідно ст.. 626 ЦК України Добровільно вказані сума відповідачем не булі сплачені , що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою ГС АРК від 27.03.12р. суд прийняв вказаний позов до свого провадження, справі привласнений номер № 5002-3/987-12, з призначенням до слухання на 19.04.12р.

Ухвалою ГС АРК від 19.04.12р. суд відклав розгляд справи на 17.05.12р у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових пояснень по суті спору.

Ухвалою ГС АРК від 17.05.12р. за клопотанням представника позивача суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів та відклав її розгляд на 07.06.12р. о 12-00 г.

У судовому засіданні 07.06.12р. представники позивача підтримали свої позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засідання представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав та просив суд у позові вимоги з мотивів, викладений у відзиві на позов.

Зокрема, у своєму відзиві від 18.04.12р. та відзиві від 07.06.12р. на пояснення представника позивача відповідач зазначав, що між сторонами по дійсній справі існують тривали господарські відносини по водопостачанню. Останній договір був укладений 07.06.10р. Встановлено водолічильник КВБ-10, який відповідає вимогам ДС'ГУ 3580-97 та був введений в експлуатацію 16.06.2010р.. що підтверджується Актом приймання водолічильника в експлуатацію. Наявність водолічильника також встановлено п. 8.2 Договору та п. 3 Додаткової угоди від 26.11.2010 р. до Договору № 374 від 07.06.2010 р. Таким чином, враховуючі наявність облікового приладу та керуючись п. «а» п. 81. договору, відповідач проводив розрахунок за надані йому послуги згідно знятих представником позивача показників витрат води по водолічильнику , що підтверджується актами виконаних робіт та рахунками позивача, за грудень 2011 року - січень 2012 року.

Натомість, на думку відповідача, позивачем було безпідставно 20.02.2012 р. виставлено на сплату рахунок № 374 на суму 64 608,96 гри., в той час як згідно показників водолічильпика в січні 2012 р. води було використано на суму 993,00 гри. і в березні - на суму 2 300, 00 грн.

Крім того, відповідач заперечував проти вказівок позивача відносно переноски вузла обліку ( водолічильника) у інше місце. При цьому, відповідач стверджував , що в разі перенесення вузлу обліку в інше місце, він буде позбавлений можливості виконувати належним чином зобов'язання по договору щодо здійснювання нагляду за належним станом водомірного вузлу, пломб, а також інших приладів до нього. З урахуванням викладеного, просив суд у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін , суд -

В С Т А Н О В И В :

07.06.10р. між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (надалі - Водоканал) та Підприємство федерації незалежних професійних спілок Криму" Спортивно-оздоровчий комплекс "Дружба" (надалі - Споживач) був укладений договір на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) у комунальну каналізацію №374, на підставі якого Споживачем отримуються послуги з водопостачання та водовідведення. ( а.с. 19-24)

Відповідно до п. 7.2.15 договору Споживач (Відповідач) зобов'язаний у місячний термін після укладення договору встановити водомір у місті приєднання до водопроводу «Виробника» (Позивача), а також у випадку приєднання нових об'єктів, коли це потребує переустановки водоміра в іній точці підключення або установці нового водоміра, і на власних джерелах водопостачання (якщо такі є). У разі не встановлення водоміра витрати води та об'єм стоків визначається по підпунктам "б", "в" пункту 8.1 даного договору.

Дана умова договору прийнята сторонами у відповідності з п. 10.3.1. Правил технічної експлуатації мереж водопостачання і каналізації населених пунктів, затверджених наказом

Держжитлкомунгоспу України від 05.07.1995 року. №30 та п. 5.2 Правил користування

системами централізованого централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлкомунгоспу від 27.06.2008 року. №190. (надалі - Правила користування).

Згідно п. 5.2 Правил користування, вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника (Позивача) та Споживача (Відповідача).

Вказані правила набули чинності в жовтні 2008 року, тобто, на момент укладання вищевказаного договору були чинні.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65, які діяли до жовтня 2008 року і втратили чинність на підставі Правил від 27.06.2008 року №190, вимоги щодо встановлення вузла обліку на межі балансової належності мереж виробника (Позивача) та Споживача (Відповідача) не містили.

Тобто, вимоги, які викладені у договорі від 07.06.10р. щодо встановлення водоміра у місті приєднання до водопроводу, відповідають вимогам законодавства та повинні виконуватись належним чином, як позивачем так і відповідачем по дійсній справі.

Відповідно до п. 8.2 договору прилади обліку (водоміри, водолічильники) повинні встановлюватися "Споживачем" (Відповідачем) у точці підключення до мереж Споживача (Відповідача). Марка приладу обліку і місце його установки попередньо узгоджується Споживачем (Відповідачем) з Виробником (Позивачем).

Таким чином, комерційним приладом обліку, тобто таким, по показникам якого проводиться розрахунки за спожиті послуги по водопостачанню та водовідведенню , є прилад обліку, який встановлюється у точці підключення до мереж Позивача.

У червні 2011 року позивач скерував на адресу відповідача повідомлення № 374 , у якому повідомляв ПФІПК «СОК Дружба» про необхідність у строк до 01.08.11р. перенести обладнання водомірного вузла у інше місце, не більш 15 метрів від точки підключення, після чого встановити водомір у даній водопровідній криниці. ( а.с. 7).

Вказане повідомлення було вручено представнику відповідача 16.06.11р.

22.06.11р. відповідач скерував до позивача лист № 34 , в якому підтвердив факт отримання повідомлення абонентської служби КРП «ВПВКГ у м. Сімферополі» від 16.06.11 про виконання у строк до 01.08.11р. необхідних робіт по переноски водомірного вузлу до проезжей частини вул. Тролейбусний.

Цім листом позивач також просив керівництво позивача продовжити термін виконання вказаних робіт до листопаду 2011 року посилаючись на тяжке фінансове - становище. ( а.с 8).

Таким чином, відповідач погодився з необхідністю перенесення приладу обліку в інше місце, тобто до проезжей частині вул. Тролейбусної у м. Сімферополі .

25.06.11р. позивач письмово повідомив відповідача про узгодження строку переноски водоміру у місто підключення до міської водопровідної мережі до 01.11.11р. ( лист № 2048 від 25.06.11р.) ( а.с. 9) .

Вказаним листом позивач також повідомив керівництво відповідача про те, що у випадку невиконання у вказаний строк робіт по переносу водоміра, нарахування за користування наданий послуг буде проведено по діаметру труби воду , згідно п. 8.3 договору № 374 від 07.06.10р.

Останній раз відповідач звернувся до позивача з листом №46 від 10.11.2011 року, в якому просив, посилаючись на важке фінансове становище і відсутністю коштів, необхідних для виконання робіт по перенесенню і устаткуванню водомірного вузла, згідно з технічними умовами, продовжити термін виконання зазначених робіт до червня 2012р. (а.с. 10)

Листом №3558 від 14.11.2011 року відповідач був сповіщений про узгодження строку перенесення водоміра у місто підключення до міської водопровідної мережі до 25.12.2011 року. ( а.с. 11).

Проте, вимоги позивача по перенесенню вузла обліку води і устаткуванню водомірного вузла у встановлений строк відповідачем виконані не були.

09.02.2012р. позивачем був складений Акт від 09.02.2012 року, в якому був зафіксований факт невиконання рекомендацій щодо встановлення приладу обліку води на підключенні мереж Відповідача до мереж Позивача та провести оплату по пропускній спроможності труби. Акт був підписаний представниками позивача і відповідача без яких - не будь зауважень. На підставі вказаного акту позивач виставив відповідачу рахунок № 374 від 09.02.11р. на суму 22435,42 грн. за споживання послуг . ( а.с. 68-69).

Вищевказаній рахунок № 374 від 09.02.2011 року на суму 22 435,42 грн., був сплачений відповідачем 10.02.2011 року у повному обсязі . ( а.с. 70)

Наступний акт був складений позивачем 20.02.2012 року, в якому було зафіксовано, що перенос водоміру у визначений строк відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим позивач здійснив нарахування за отримані відповідачем послуги по пропускній спроможності труби відповідно до п. 3.3. Правил користування. Вказаний акт був підписаний представниками позивача і відповідача . ( а.с. 16)

На підставі акту від20.02.12р., відповідачу був виставлений рахунок №374 від 20.02.2012 року на суму 64 608, 96 грн, який отримав представник відповідача Земсоков І.А. під підпис. ( а.с. 18).

Як вже вказувалось вище, згідно п. 7.2.15 договору, у разі не встановлення водоміра у місті приєднання до водопроводу "Виробника"(Позивача), витрати води та об'єм стоків визначається у відповідності підпункту "б"п.8.1, згідно до якого облік витраченої води визначається по пропускній спроможності труб приєднання у випадках, передбаченим цим Договором та Правилами., зокрема п. 3.3 Правил.

Відповідно до п. 7.4.4 Договору №374, при виявленні представником Виробника порушень умов договору та/або діючого законодавства складається акт. Акт оформлюється підписами представника Виробника (Позивача) і обстежуємого Споживача Відповідача. Якщо Споживач не підпише акт, акт підписується представниками Виробника, та в акті робиться відповідний запис про не підписання акту Споживачем Відповідачем.

Оформлений вказаним способом акт є обов'язковим для виконання, а також є підставою для розрахунку за водокористування відповідно до пункту 3.3 Правил.

Окрім норми, що встановлена пунктом 7.2.15 Договору №374, відповідно до п. 8.4. Договору при невиконанні Споживачем (Відповідачем) рекомендацій Виробника (Позивача) у встановлений строк, а також в інших випадках, передбачених Парилами і/або Договором, Виробник (Позивач) виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу відповідно до п. 3.3. Правил .

Таким чином, у зв'язку з тим, що водомір не був встановлений у місті приєднання до водопроводу "Виробника"(Позивача), та Відповідачем не виконані умови договору №374 у встановлений термін, позивач правомірно, відповідно до вимог Договору №374 та вимог дічого законодавства, здійснив нарахування та виставив рахунок на суму 64 608, 96 грн.

Що стосується заперечень відповідача стосовно часткової оплати ним по виставленому рахунку №374 від 20.02.2012 року , то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору №374 від 07.06.2010 року, усі розрахунки Споживач (Відповідач) за відпуск води та приймання стоків проводить у наступні строки у наступному порядку - кінцевий розрахунок за отримані послуги з водопостачання та водовідведення проводиться протягом трьох банківських днів з моменту отримання Споживачем (Відповідачем) виставленого Виробником (Позивачем) рахунку за спожиті послуги.

Тобто, оплата здійснюється на підставі до виставленого Позивачем рахунку у строки визначені Договором №374, іншого способу та порядку оплати Договором №374 не передбачено.

Іншого рахунка, окрім рахунка №374 від 20.02.2012року за період з 18.01.2012 року по 20.02.2012 року, який був отримай 20.02.2012 року Відповідачем, Позивач не виставляв.

Пунктом 4.4 договору №374 встановлено порядок погашення заборгованості Споживача (Відповідача) перед Виробником (Позивачем), який проводиться у порядку календарної черги іі виникнення (від ранньої виниклої до подальшої).

На підставі вищевикладеного, сума сплачена відповідачем 22.02.2012 року у розмірі 993 грн., та сума у розмірі 2300 грн, яка була сплачена відповідачем 20.03.2012 року, а загалом 3 293 грн., сплачена частково за виставленим рахунком №374 від 20.02.2012р.

Таким чином, суд вважає , що заявлена сума заборгованості у розмірі 61315,96 грн. за актом № 374 від 20.02.12р. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Крім вимог про стягнення заборгованості, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 757,03 грн. за період з 24.02.12р. по 01.03.12р. , 3 % річних у розмірі 146,40 грн. за період з 24.02.12р по 22.03.12р. та інфляції у розмірі 90,29 грн. за період з 01.03.12р по 22.03.12р.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору №374 від 07.06.2010 року, по закінченню строка на оплату, вказаного у розділі 4 Договору, Споживач (Відповідач) сплачує Виробнику (Позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ що діє у період прострочення, від суми простроченного платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок розміру пені, річних та інфляції , наданий позивачем , встановив, що вказаний розрахунок відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства.

Згідно ст.. ст.. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування пені 6 місяцями від дня , коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та засновані на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у загальної сумі 62309,68 грн.

Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.

Судовий збір суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.

Водна та резолютивна частини рішення оголошені у присутності представників сторін у судовому засіданні 07.06.12р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідного - каналізаційного господарства м. Сімферополь», м. Сімферополь - задовольнити.

1. Стягнути з Підприємства федерації незалежних професійних спілок Криму «Спортивно-оздоровчий комплекс «Дружба» (м. Сімферополь, вул. Київська,115-а, код ЄДРПОУ 00186157, р/р 2600901021638 в ВАТ «Кредо банк», МФО 324913) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506, р/р 26002704129002 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь , МФО 380805) заборгованість у сумі 61315,96 грн., 757,03 грн. пені, 90,29грн індекса інфляції, 146,40 грн. трьох відсотків річних, усього 62309,68 грн.

2. Стягнути з Підприємства федерації незалежних професійних спілок Криму «Спортивно-оздоровчий комплекс «Дружба» (м. Сімферополь, вул. Київська,115-а, код ЄДРПОУ 00186157, р/р 2600901021638 в ВАТ «Кредо банк», МФО 324913) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, код ЄДРПОУ 20671506, р/р 26002704129002 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь , МФО 380805) 1609,50 грн. судового збору .

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаній суддею 11.06.12р

Суддя ГС АР Крим І.О.Соколова

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Соколова І.А.