Рішення

від 07.06.2012 по справі 4/30/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 червня 2012 р.

Справа 4/30/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді В. Білоуса

Секретар судового засідання Д. Нестеров

за участю представників :

позивача : ОСОБА_2 - згідно довіреності;

відповідача : Худик Л.П. - згідно протоколу загальних зборів учасників.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано - Франківська область, 78405; вул. Привокзальна, буд.3 - "Б", м. Вінниця, 21001)

до :Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Вінниця" (вул. Айвазовського, буд.2, Замостянський район, м. Вінниця, 21022) про стягнення плати за зберігання нафтопродуктів в сумі 51077,79 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві № 17 від 29.05.2012 р. на позов та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали. Покликаючись на те, що дійсно, 31.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № УЗВ-07-07-04, згідно якого відповідач передав позивачеві на зберігання нафтопродукти. Послуги зберігання нафтопродуктів надавалися з 01.09.07 р. по 30.06.10 р., що оформлялось актами виконаних робіт, підписаних сторонами. Згідно актів, послуг з зберігання було надано на суму 51077, 79 грн. з ПДВ. Розрахунки між сторонами, зазначеного вище договору, не проводилися тому, що відповідач знаходився в скрутному фінансовому стані. У зв"язку з тим, що наприкінці 2009 р. відповідач, за рішенням засновників припинив господарську діяльність, підприємство не змогло, у строки передбачені в договорі № УЗВ-07-07-04 від 31.07.2007 р., розрахуватися з кредитом. На день відкриття справи в господарському суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 51077, 79 грн. з ПДВ. Зазначає відповідач у відзиві, що він визнає позов в сумі 51077, 79 грн. і зобов"язується погасити заборгованість перед позивачем, при надходженні від засновників відповідних коштів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд з'ясував, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 936 ЦК України, підлягають задоволенню.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

31.07.2007 р. між позивачем (в договорі "Виконавець") та відповідачем (в договорі"Замовник") було укладено договір № УЗВ-07-07-04.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.5, 2.7, 3.1 вказаного договору виконавець, за плату визначену договором, здійснює для замовника, приймання нафти, газового конденсату, і/або нафтопродуктів (вантажу) з залізничних вагоно-цистерн, автотранспорту, трубопроводу на термінал виконавця, зокрема, організовує доставку залізничних вагоно - цистерн з ст. Надвірна Львівської з/д на термінал виконавця, здійснює злив вантажу і організовує збирання залізничних вагоно-цистерн з терміналу виконавця на ст. Надвірна Львівської з/д. Виконавець, за плату визначену договором, здійснює для замовника, відповідальне, тимчасове зберігання нафти, газового конденсату, нафтопродуктів всіх видів (надалі - майно) на терміналі виконавця. Майно передане на зберігання, не переходить у власність виконавця. Підставою для оплати послуг є даний договір та рахунок виконавця. Фактична вартість послуг, визначається на підставі акту виконаних робіт, який щомісяця складає виконавець (в разі надання протягом відповідного місяця послуг по договору). Замовник здійснює оплату фактично наданих послуг протягом 90 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або іншим не забороненим чинним законодавством способом. Замовник зобов"язався своєчасно здійснювати оплату за послуги надані виконавцем.

Позивач на виконання умов договору № УЗВ-07-07-04 від 31.07.2007 р. за період з 30.09.2007 р. по 30.06.2010 р. надав відповідачу послуг зберігання нафтопродуктів на терміналі виконавця на загальну суму 51 077, 79 грн., що стверджується актами виконаних робіт від 30.09.2007 р., 31.10.2007 р., 31.12.2007 р., 31.01.2008 р., 29.02.2008 р., 31.03.2008 р., 30.04.2008 р., 31.05.2008 р., 30.06.2008 р., 31.07.2008 р., 31.08.2008 р., 30.09.2008 р., 31.10.2008 р., 31.11.2008 р., 31.12.2008 р., 31.01.2009 р., 28.02.2009 р., 31.03.2009 р., 30.04.2009 р., 31.05.2009 р., 30.06.2009 р., 31.07.2009 р., 31.08.2009 р., 30.09.2009 р., 31.10.2009 р., 30.11.2009 р., 31.12.2009 р., 31.01.2010 р., 28.02.2010 р., 31.03.2010 р., 30.04.2010 р., 31.05.2010 р., 30.06.2010 р. (а.с.8-40).

Відповідач свої зобов"язання щодо оплати 51 077, 79 грн. за договором № УЗВ-07-07-04 від 31.07.2007 р. за надані послуги зберігання нафтопродуктів за період з 30.09.2007 р. по 30.06.2010 р. не виконав.

В гарантійному листі № 9 від 05.04.2012 р. відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 51 077, 79 грн. та гарантував погашення заборгованості перед позивачем в сумі 51 077, 79 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № УЗВ-07-07-04 від 31.07.2007 р. становить 51 077, 79 грн., що також стверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 05.04.2011 р. та актом звірки станом на 11.05.2012 р.

З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 66 ЦК України, ст. 936 ЦК України.

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Наведене свідчить про те, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими поданими в справу належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій (бездіяльності) відповідача судові витрати позивача, на підставі ст. 49 ГПК України, на судовий збір в сумі 1609, 50 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 936 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 43, 49, 82 - 84, 115, 116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити. Судові витрати позивача на судовий збір в сумі 1609, 50 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Вінниця", код ЄДРПОУ 31041665 (вул. Айвазовського, буд.2, Замостянський район, м. Вінниця, 21022) на користь Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", код ЄДРПОУ 00152230 (вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Івано - Франківська область, 78405; вул. Привокзальна, буд.3 - "Б", м. Вінниця, 21001) 51 077, 79 грн. - боргу, 1609, 50 грн. - витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.06.2012 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 11.06.2012 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи