Рішення

від 05.06.2012 по справі 5006/15/41/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.12 р. Справа № 5006/15/41/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Пилипенко О.М., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «РОСИНКА», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ», м.Донецьк

про стягнення 53 643,59грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Київський завод безалкогольних напоїв «РОСИНКА», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ», м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 53 643,59грн., яка складається з основного боргу в розмірі 49374,31грн., пені в розмірі 3142,09грн., інфляції в розмірі 514,14грн., 3% річних в розмірі 613,05грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір поставки №111-П/10 від 13.10.11р., товарно-транспортні накладні №561018006 від 18.10.11р. та №561025024 від 25.10.11р., прийомну квитанцію №321108004 від 08.11.11р.

Ухвалою від 18.04.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/41/2012.

22.05.12р. позивач надав суду заяву №377 від 16.05.12р., якою зменшений розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат на суму 3,29грн. До заяви доданий уточнений розрахунок інфляції, згідно якого інфляційне збільшення суми боргу становить 510,85грн. Отже, справа №5006/15/5/2012 розглядається судом з урахуванням вказаної заяви позивача.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.08.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ» зареєстроване за адресою: 83095, м.Донецьк, вул.Володимирська, 1. За цією адресою відповідачу направлялись процесуальні документи по справі №5006/15/41/2012, про що свідчать повернуті повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про їх отримання представником позивача.

В силу ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю відповідача за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

13 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ» (покупець) було укладено договір поставки №111-П/10, відповідно до якого постачальник зобов'язується систематично відпускати і передавати у власність покупцю продукцію власного виробництва та іншу продукцію, зазначену в товарно-транспортних накладних (далі - товар), а покупець зобов'язувався приймати та вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Кількість товару, що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару згідно п.3.1 договору зазначаються в товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п.6.2 договору покупець зобов'язаний здійснювати оплату за поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару.

Договір набуває сили з 13.10.11р. і діє до 31.12.11р. (п.7.1 договору), припинення дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором (п.7.3 договору).

Договір №111-П/10 від 13.10.11р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними №561018006 від 18.10.11р. на суму 47838,88грн. та №561025024 від 25.10.11р. на суму 27638,75грн. позивачем (постачальником) було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму - 75477,63грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних, скріпленого печаткою підприємства, та довіреністю №2 від 13.10.11р.

Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.6.2 договору товар, поставлений за накладними №561018006 від 18.10.11р. та №561025024 від 25.10.11р., мав бути повністю оплачений не пізніше 01.11.11р. та 08.11.11р. відповідно.

Відповідно до прийомної квитанції №321108004 від 08.11.11р. покупець повернув постачальнику товар, поставлений за накладною №561025024 від 25.10.11р., на суму 4,44грн.

Відповідачем шляхом перерахування на поточний рахунок позивача було здійснено частковий розрахунок: 08.11.11р. на суму 5000,00грн., 11.11.11р. на суму 5000,00грн. 14.11.11р. на суму 5000,00грн., 06.12.11. на суму 2000,00грн., 13.12.11р. на суму 1598,88грн.; 15.12.11р. на суму 5000,00грн., 21.12.11р. на суму від 1000,00грн., 10.02.12р. на суму 1500,00грн., всього на суму 26098,88грн., що підтверджуються банківською випискою та довідкою з ПАТ «КБ «Хрещатик» м.Київ №47/3-30/2-03-1/151 від 17.04.12р.

Доказів сплати іншої частини заборгованості відповідач суду не надав.

Як вбачається з акту звірки розрахунків за договором №111-П/10 від 13.10.11р., підписаного обома сторонами, станом на 13.04.12р. заборгованість ТОВ «ВТП «ТАНДЕМ» перед ПАТ «Київський завод безалкогольних напоїв «РОСИНКА» становить 49374,31грн.

.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 49374,31грн. у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 3142,09грн., яка нараховувалась за товарно-транспортною накладною №561018006 від 18.10.11р. за період з 02.11.11р. по 20.03.12р. та за товарно-транспортною накладною №561025024 від 25.10.11р. за період з 09.11.11р. по 20.03.12р.

За приписами ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Договором поставки №111-П/10 від 13.10.11р. не передбачено забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені, отже стягнення з відповідача вказаного виду неустойки є безпідставним, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем заявлено до стягнення інфляцію в розмірі 510,85грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 613,05грн., що нараховані за товарно-транспортною накладною №561018006 від 18.10.11р. за період з 02.11.11р. по 20.03.12р. та за товарно-транспортною накладною №561025024 від 25.10.11р. за період з 09.11.11р. по 20.03.12р.

Під час судового розгляду справи №5006/15/41/2012 судом встановлений факт несплати в повному обсязі суми заборгованості, який виник на підставі договору №111-П/10 від 13.10.11р., з чого суд дійшов висновку про правомірне нарахування позивачем плати за прострочення виконання зобов'язання - 3% річних та інфляційних втрат.

При цьому, наявні в матеріалах справи розрахунки 3% річних та інфляції є невірними з огляду на наступне:

Поставка товару позивачем відповідачу здійснювалася з двома накладними №561018006 від 18.10.11р. та №561025024 від 25.10.11р. Відповідачем 08.11.11р. частково був повернутий позивачу товар, отриманий за накладною №561025024 від 25.10.11р. на суму 4,44грн., тобто фактично відповідачем за накладною №561025024 від 25.10.11р. отримано товару на суму 27634,31грн. При цьому 3% річних та інфляцію позивачем нараховані на суму 27638,75грн., що є неправомірним.

В той же час при розрахунку 3% річних та інфляції позивачем помилково вирахувана вартість повернутого товару з вартості товару, переданого за накладною від 18.10.11р.

Крім того, інфляція за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто, є помісячним індексом. При цьому, індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і коли строк виконання зобов'язань настає 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

Виходячи з того, що прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару за накладною №561018006 від 18.10.11р. розпочалося з 02.11.11р., вимоги позивача про стягнення інфляції підлягають задоволенню: за період з листопада 2011р. по березень 2012р. в сумі 234,45грн.

Прострочення виконання зобов'язання з оплати товару за накладною №561025024 від 25.10.11р. розпочалося з 09.11.11р., та з урахуванням повернення 08.11.11р. товару на суму 4,44грн., вимоги позивача про стягнення інфляції за даною накладною підлягають задоволенню за період з листопада 2011р. по березень 2012р. включно в сумі 276,34грн.

З огляду на викладене, підлягає задоволенню інфляція в сумі 510,79грн.

Як встановлено судом, розрахунок суми 3% річних є арифметично невірним, таким, що не відповідає діючому законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За розрахунком суду підлягає задоволенню 3% річних в сумі 608,08грн.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 49374,31грн., стягнення інфляції в сумі 464,36грн. та 3% річних в сумі 584,74грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 624, 625, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «РОСИНКА», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ», м.Донецьк про стягнення 53 643,59грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТАНДЕМ» (юридична адреса: 83095, м.Донецьк, вул.Володимирська, буд.1; ЄДРПОУ 34266529, п/р 26006323198 в АТ «Райффайзсн банк АВАЛЬ», МФО 380805) на користь Приватного акціонерного товариства «Київський завод безалкогольних напоїв «РОСИНКА» (03057, м.Київ, вул.Ежена Потьє, буд.6; ЄДРПОУ 00382496; п/р 26001000144516 в ПАТ «КБ «Хрещатик» м.Київ, МФО 300670) основний борг в сумі 49374,31грн., інфляцію в розмірі 510,79грн., 3% річних в розмірі 608,08грн.; судовий збір в сумі 1515,02грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.06.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 08.06.12р.

Суддя Захарченко Г.В.