Рішення

від 05.06.2012 по справі 5006/17/26/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.12 р. Справа № 5006/17/26/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.

розглянув матеріали справи

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк

до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк

про: стягнення боргу за Договором поставки №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 402690,42грн., включаючи ПДВ 67115,07грн., та неустойки у сумі 3031,17грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості в загальній сумі 43063,46грн., з яких 7036,76грн. - витрати, пов'язані з заадресацією вантажу, 36026,70грн. - сума штрафу

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_1 - за дов. №1205/16-01 від 12.05.12р.,

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 - за дов.№1015 від 05.05.2011р.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

05.06.2012р. з 15.20 год. до 15.25 год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк про стягнення боргу за Договором поставки №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 402690,42грн., включаючи ПДВ 67115,07грн., та неустойки у сумі 3031,17грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: договір купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р., Додаткові угоди №1 від 08.12.2011р. і №2 від 28.12.2011р. до нього; акти прийому-передачі вугільної продукції; специфікації продукції та рахунки-фактури, рахунки на оплату.

24.04.2012р., до початку розгляду справи по суті, до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява від 20.04.2012р. №17/17-2282юр Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк про стягнення заборгованості в загальній сумі 43063,46грн., з яких 7036,76грн. - витрати, пов'язані з заадресацією вантажу, 36026,70грн. - сума штрафу (т.1, а.с.47-70). Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2012р. зустрічна позовна заява від 20.04.2012р. прийнята до спільного розгляду з первісним позовом у справі №5006/17/26/2012 (т.1, а.с.46).

В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом посилається на: договір купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р. і Додаткову угоду №2 від 28.12.2011р. до нього; залізничні накладні; акти про відбір зразків (проб) №13/1 від 08.01.2012р. та №13/2 від 09.01.2012р.; акт визначення якісних показників; рахунок №3160 від 31.01.2012р. на суму 7036,76грн. з урахуванням ПДВ. Додає розрахунок додаткових витрат на суму 5863,97грн. без ПДВ.

Позивач за первісним позовом протягом розгляду справи надав:

1) супровідним листом б/н від 17.05.2012р. письмові пояснення щодо Графіку покупця, в яких зазначив, що Графік Покупця останнім не складався та не надавався на адресу Постачальника (позивача за первісним позовом), натомість умови відвантаження оговорювалися та визначалися специфікацією (Додатковою угодою №2) (т.1, а.с.87).

2) письмові пояснення б/н від 21.05.2012р. з додатками (т.1, а.с.125-144), якими повідомляє суду, що:

- станом на 23.05.2012р. заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар складає 302690,42грн., включаючи ПДВ 50448,40грн. (з урахуванням надходження 02.04.2012р. платежу в сумі 100тис.грн.);

- позивач добровільно погоджується з зустрічними вимогами про сплату штрафу, у зв'язку з чим сума боргу зменшується ним на 36026,70грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог;

- сума пов'язаних з заадресацією вантажу витрат вже врахована при зверненні до суду з первинним позовом: сума боргу, що підлягала стягненню, зменшена на 7036,76грн.;

- заявлені в первісному позові штрафні санкції (неустойка) підлягають стягненню.

Також зазначає, що посилання у позовній заяві на договір поставки є помилковим - вірним є посилання на договір купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р.; направлена на адресу відповідача за первісним позовом претензія є вимогою сплатити кошти за поставлений товар, що кореспондується зі ст.530 ЦК України.

3) клопотання б/н б/д (т.1, а.с.123-124), в якому просив суд прийняти зменшення розміру позовних вимог на 136026,70грн. та стягнути з ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» на користь ТОВ «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен»:

- борг за договором купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн.;

- неустойку в сумі 3031,17грн.;

- витрати з судового збору.

Відповідач за первісним позовом протягом розгляду справи надав відзив на позов №17/17-2324юр від 15.05.2012р. (т.1, а.с.81-82), в якому просить припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України. Вважає, що на момент звернення позивача до суду відповідач не порушив умов договору, а позивач не мав права звертатися до суду, оскільки досудовий порядок вирішення спору відповідно до договору є обов'язковим та регламентованим законом (1 місяць). До відзиву додав платіжне доручення №8585 від 02.04.2012р. на суму 100000грн. з призначенням платежу «Оплата за вугілля марки Т згідно дог.№24733ДС від 08.12.2011р.» (т.1, а.с.83).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33 - 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

08.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен» (за договором - продавець, далі -позивач за первісним позовом) та Закритим акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод" (за договором - покупець, далі - відповідач за первісним позовом) було укладено договір №24733дс (далі - Договір) (т.1, а.с.11-15).

За статтею 1 Договору Продавець зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах Договору вугільну продукцію (надалі - «Товар»). Номенклатуру, марки, обсяги, ціни, якість, строки та умови поставки Товару сторони домовились оговорювати у специфікаціях (додаткових угодах) до Договору.

Відповідно до статті 2 Договору оплата кожної партії Товару здійснюється Покупцем шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця в строки, обумовлені сторонами в специфікаціях (додаткових угодах) до Договору.

Відповідно до пунктів 6 Додаткових угод №1 та №2 до Договору оплата Товару здійснюється шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 30-ти банківських днів з дати надання документів, обумовлених у п.4.4 Договору.

Статтею 4 договору сторони визначили умови поставки.

Так, пунктом 4.1 Договору передбачено, що датою поставки партії Товару (відповідної партії) від Постачальника до Покупця вважається дата календарного штемпелю залізничної станції відправлення на залізничній накладній або квитанції, що свідчить про прийняття вантажу до перевезення. Право власності, а також всі ризики переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки партії Товару.

Пунктом 4.4. Договору зазначено, що при надходженні Товару залізницею видача його отримувачу здійснюється згідно з вимогами Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів на підставі даних, зазначених у вантажних перевізних документах та посвідченні якості.

За фактом відвантаження Товару Продавець до 2-го числа наступного місяця надає Покупцю документи: рахунок - 1 екз., посвідчення якості - 1 екз., засвідчені належним чином копії залізничних накладних про приймання вантажу - 1 екз., листи про власність вантажу з зазначенням номеру залізничних накладних, вагонів, ваги нетто в кожному вагоні - 1 екз., сертифікат радіаційної безпеки - один раз на рік (пункт 4.6.Договору).

Після поставки партії Товару сторони оформлюють акт приймання-передачі Товару, який підтверджує кількість переданого Продавцем та прийнятого Покупцем Товару. У разі непідписання сторонами вказаного акту доказом поставки товару вважається накладна про приймання вантажу до перевезення (п.4.7 Договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2012р. (п.7.1 Договру).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 08.12.2011р. до Договору Продавець у грудні 2011 року зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даної угоди вугільний концентрат марки Т (0-100) в кількості 700 тон за ціною 741,67грн./т без ПДВ з показниками якості, зазначеними в п.п.1 та 2 даної угоди (т.1, а.с.16).

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 28.11.2011р. до Договору Продавець у січні 2012 року зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах даної угоди вугільний концентрат марки Т (0-100) в кількості 1000 тон за ціною 725грн./т без ПДВ з показниками якості, зазначеними в п.п.1 та 2 даної угоди (т.1, а.с.19).

У разі оплати витрат з доставки Товару до станції призначення Продавцем Покупець додатково відшкодовує їх вартість на підсатаві виставлених рахунків (абз.2 п.3 Додаткових угод №1 та №2 до Договору).

Додаткові угоди №1 і №2 до Договору є невід'ємними частинами Договору (п.7 обох Додаткових угод).

Договір та Додаткові угоди №1 і №2 до нього підписані без зауважень представниками обох сторін та скріплені печатками підвприємств.

З урахуванням умов п.4.7. Договору суд визнає, що Актами приймання-передачі вугільної продукції, підписаними без зауважень представниками обох сторін та скріпленими печатками, підтверджено передачу Позивачем на виконання Договору 24.12.2012р., 16.01.2012р. та 26.01.2012р. Відповідачу за првісним позовом вугілля кам'яного марки «Т» 0-100 у загальній кількості 1183,27тон на загальну суму 991816,92грн., включаючи ПДВ 165272,82грн. (т.1, а.с.22-27).

Крім того, на підставі абзацу другого пункту 3 Додаткових угод №1 та №2 до Договору 31.12.2011р. Позивачем було виставлено Відповідачу за првісним позовом рахунок №54 на оплату товарно-транспортних витрат на підставі Договору на загальну суму 17910,26грн., включаючи ПДВ 2985,04грн. (т.1, а.с.31).

Таким чином, всього Позивачем було передано Товару та понесено витрат на суму 1009727,18грн.

Відповідач прийняв товар, у зв'язку з чим згідно з пунктами 6 Додаткових угод №1 і №2 до Договору оплата за Товар мала бути здійснена Відповідачем за первісним позовом шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця упродовж 30-ти банківських днів з дати надання документів, обумовлених п.4.4 Договору.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що при надходженні Товару залізницею видача його отримувачу здійснюється згідно з вимогами Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів на підставі даних, зазначених у вантажних перевізних документах та посвідченнях якості. Суд погоджується з твердженням позивача за первісним позовом (письмові пояснення від 21.05.2012р. - т.1, а.с.126), що з системного аналізу пунктів 6 Додаткових угод №1 і №2 до Договору, пункту 4.4. Договору та ст.23 Статуту залізниць України випливає, що саме залізничні накладні є документами, які підтверджують видачу Товару Відповідачу за первісним позовом, а отже - і виконання Позивачем свого обов'язку щодо відвантаження товару. З урахуванням умов п.4.1. Договору суд визнає, що датами поставки Товару є дати календарних штемпелів станції відправлення на залізничних накладних (а.с.128, 131, 134, 135, 138, 141), а саме 24.12.2012р., 16.01.2012р. та 26.01.2012р. Таким чином, саме з дат, вказаних у залізничних накладних, починається відлік строку (30-ти банківських днів) для добровільного виконання Відповідачем за первісним позовом свого обов'язку з оплати поставленого Товару. Наведене спростовує твердження Відповідача за первісним позовом, що строк виконання ним зобов'язання з оплати Товару Договором не встановлено (відзив на позов №17/17-2324юр від 15.05.2012р. - т.1, а.с.81).

З матеріалів справи вбачається, що оплата поставленого товару була здійснена Відповідачем за первісним позовом не в повному обсязі. Так, на виконання своїх зобов'язань за Договором ним були перераховані Позивачу грошові кошти в загальній сумі 600000грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, доданими до первісної позовної заяви (т.1, а.с.42-44). До відзиву на позов Відповідачем за первісним позовом долучене платіжне доручення №8585 від 02.04.2012р. на суму 100000грн. з призначенням платежу «Оплата за вугілля марки Т згідно дог.№24733ДС від 08.12.2011р.» (т.1, а.с.83). Вказаний платіж Позивачем при поданні первісного позову враховано не було. Водночас зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що Позивачем безпосередньо позовною заявою було здійснено залік зустрічних однорідних вимог Відповідача до Позивача за первісним позовом згідно з виставленим останньому рахунком №3160 від 31.01.2012р. на суму 7036,76грн., включаючи ПДВ 1172,79грн., - на відшкодування витрат Відповідача на перевезення вантажу, передачу вагонів на проваження, підбір та подачу-прибирання вагонів. Отже, на момент подання позову заборгованість за поставлений товар складала 302690,42грн., проте було заявлено вимогу про стягнення боргу у сумі 402690,42грн.

24.04.2012р., до початку розгляду справи по суті, до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява від 20.04.2012р. №17/17-2282юр Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен» про стягнення заборгованості в загальній сумі 43063,46грн., з яких 7036,76грн. - витрати, пов'язані з заадресацією вантажу, 36026,70грн. - сума штрафу (т.1, а.с.47-70).

Письмовими поясненнями б/н від 21.05.2012р. (т.1, а.с.125-127) Позивач за первісним позовом повідомив суду наступне:

- станом на 23.05.2012р. заборгованість відповідача за первісним позовом за поставлений товар складає 302690,42грн., включаючи ПДВ 50448,40грн. (з урахуванням надходження 02.04.2012р. платежу в сумі 100тис.грн.);

- позивач добровільно погоджується з зустрічними вимогами про сплату штрафу (рахунок на оплату якого до подання зустрічного позову не виставлявся), у зв'язку з чим сума боргу зменшується ним на 36026,70грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог;

- сума пов'язаних з заадресацією вантажу витрат вже врахована при зверненні до суду з первинним позовом: сума боргу, що підлягала стягненню, зменшена на 7036,76грн.

Клопотанням б/н б/д (т.1, а.с.123-124) про зменшення розміру позовних вимог на 136026,70грн. Позивач за первісним позовом, керуючись ч.4 ст.22 ГПК України, просив стягнути з ПрАТ «Донецьксталь» - металургійний завод» борг за договором купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн., та неустойку в сумі 3031,17грн.

Факт наявності заборгованості Позивача за первісним позовом перед Відповідачем за первісним позовом останнім не заперечується та підтверджується матеріалами зустрічної позовної заяви. Враховуючи приписи ч.2 ст.601 ЦК України, згідно з якими зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (є одностороннім правочином) та перевіривши однорідність зарахованих вимог і факт настання строку їх виконання, суд приймає зменшення розміру позовних вимог і розглядає справу щодо викладених у відповідному клопотанні вимог.

Зменшення позивачем суми позову не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі (абз.3 п.4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Таким чином, з урахуванням клопотання Позивача за первісним позовом б/н б/д (т.1, а.с.123-124) предметом розгляду первісного позову у даній справі є вимоги про стягнення з Відповідача боргу за договором купівлі-продажу №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн., та неустойки в сумі 3031,17грн.

На підставі раніше викладеного суд погоджується з твердженням Позивача за первісним позовом, що заборгованість за поставлений Позивачем у січні 2012 року Товар на момент розгляду справи складає 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн., і іншого Відповідачем не доведено.

В цій частині позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням приписів ст.ст.509, 526, ч.1 ст.530 ЦК України, згідно з якими кредитор у зобов'язанні має право вимагати від боржника виконання його обов'язку належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства у встановлений у зобов'язанні строк для його виконання.

Позивач за первісним позовом 21.03.2012р. направив на адресу Відповідача претензію щодо невиконання зобов'язань за Договором (т.1, а.с.35-37, 38, 39). Позивач вважає, що ця претензія є вимогою сплатити кошти, що підлягають перерахуванню за поставлений товар та це кореспондується зі ст.530 ЦК України (письмові пояснення від 21.05.2012р. - т.1, а.с.126).

З твердженням Відповідача за первісним позовом, що на момент звернення позивача до суду був відсутній предмет спору, оскільки він не порушив умов договору, а Позивач не мав права звертатися до суду, оскільки досудовий порядок вирішення спору відповідно до договору є обов'язковим та регламентованим законом (1 місяць), тож провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України (відзив на позов №17/17-2324юр від 15.05.2012р. - т.1, а.с.81-82), суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п.6.2. Договору у разі невиконання або неналежного виконання його умов сторони зобов'язані до звернення до суду врегулювати усі спори в претензійному порядку або шляхом переговорів - тобто вимога щодо врегулювання спору у претензійному порядку викладена у Договорі альтернативно. Більш того, пунктом 6.3. Договору передбачено, що будь-яка сторона може звернутися з позовом до суду відповідно до Господарського процесуального кодексу України, якщо спори і суперечки не можуть бути врегульовані між сторонами в претензійному порядку.

Наведені умови Договору відповідають положенням ч.1 ст.55, ч.ч.1, 2 ст.124 Конституції України.

Конституційний суд України в абз.3 п.3 Рішення №15-рп/2002 від 09.07.2002р. зазначив, що зі змісту частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути, зокрема, юридичні особи. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

В абз.3, 4 п.6.2. Рішення Конституційного суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011р. зазначено, що у рішенні від 21.02.1975р. у справі "Голдер проти Великої Британії" Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду. Таким чином, у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов'язується лише з волевиявленням особи. Особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Крім того, ані Господарський, ані Цивільний, ані Господарський процесуальний кодекси України не обмежують права юридичної особи на звернення до суду за захистом порушеного права.

На момент звернення до господарського суду з первісним позовом право Позивача на отримання оплати за поставлений Товар було порушене, оскільки строк для добровільної оплати Товару (30 банківських днів) сплинув щодо всіх поставлених партій Товару.

З наведеного випливає, що спір у даній справі підлягає розгляду господарським судом по суті на загальних підставах.

З посиланням на ст.ст.193, 231 ГК України Позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача неустойку у сумі 3031,17грн., застосовуючи для її нарахування подвійну облікову ставку Національного банку України (а.с.4).

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4, 6 ст.231 ГК України передбачено наступне. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого Товару ані Договором, ані Додатковими угодами №1 і №2 до нього. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 3031,17грн. за порушення строків оплати Товару, передбачених ст.2, п.4.1. ст.4 Договору та п.6 Додаткових угод нього, задоволенню не підлягають.

Провадження за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк про стягнення заборгованості в загальній сумі 43063,46грн., з яких 7036,76грн. - витрати, пов'язані з заадресацією вантажу, 36026,70грн. - сума штрафу, підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 36026,70грн. штрафу (у зв'язку з відсутністю предмета спору) з огляду на таке.

Позивач за первісним позовом добровільно погодився з зустрічними вимогами про сплату штрафу (рахунок на оплату якого до подання зустрічного позову не виставлявся), у зв'язку з чим сума боргу була зменшена ним на 36026,70грн. шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (письмові пояснення б/н від 21.05.2012р. - т.1, а.с.125-127; клопотання б/н б/д - т.1, а.с.123-124). Зменшення розміру позовних вимог прийняте судом, з огляду на що припинив існування предмет спору за зустрічним позовом в частині стягнення 36026,70грн. штрафу, і між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

В задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення 7036,76грн. витрат, пов'язаних з заадресацією вантажу, суд відмовляє з огляду на наступне.

Зі змісту первісної позовної заяви вбачається, що Позивачем безпосередньо позовною заявою було здійснено залік зустрічних однорідних вимог Відповідача до Позивача за первісним позовом згідно з виставленим останньому рахунком №3160 від 31.01.2012р. на суму 7036,76грн., включаючи ПДВ 1172,79грн., - на відшкодування витрат Відповідача на перевезення вантажу, передачу вагонів на проваження, підбір та подачу-прибирання вагонів. Залік зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином, який припиняє господарське зобов'язання (ч.1 ст.202, ч.3 ст.203 ГК України, ч.1 ст.601 ЦК України). Отже, на момент подання зустрічного позову предмету спору в частині стягнення 7036,76грн. витрат, пов'язаних з заадресацією вантажу, не існувало.

Припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення спору та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (абз.3 п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність винесення ухвал про повернення судового збору на підставі п.1 та п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати за первісним позовом з урахуванням зменшення позовних вимог покладаються на відповідача за первісним позовом; судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом в частині, пропорційній розміру вимог, у задоволенні яких відмовлено.

На підставі ст.ст.55, 124 (ч.1, 2), 129 (п.п.2, 3, 4 ч.2) Конституції України, ст.ст.256, 509, 526, 530 (ч.1), 599, 601 (ч.1), 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 202 (ч.1), 203 (ч.3), 231 (ч.4, 6), Господарського кодексу України; ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96-ВР від 22.11.1996р.; п.1 та п.5 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011р.; ст.23 Статуту залізниць України, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р.; керуючись ст.ст.22 (ч.4), 43, 49, 80 (п.1-1 ч.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк до Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк про стягнення боргу за Договором поставки №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн., та неустойки у сумі 3031,17грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченко, 122; код ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк (83050, м.Донецьк, проспект Театральний, 10; ЄДРПОУ 34500290, ІПН 345002905628, р/р 26001010153066 в Відділенні «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», код банку 321767) борг за Договором поставки №24733дс від 08.12.2011р. за поставлений товар у сумі 266663,72грн., включаючи ПДВ 44443,95грн. та судовий збір у сумі 5333,27грн.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.

Провадження за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-французьке підприємство «Ла Сірен», м.Донецьк про стягнення заборгованості в загальній сумі 43063,46грн., з яких 7036,76грн. - витрати, пов'язані з заадресацією вантажу, 36026,70грн. - сума штрафу припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 36026,70грн. штрафу у зв'язку з відсутністю предмета спору.

В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення судового збору в сумі 2720,53грн. позивачу за первісним позовом у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Винести ухвалу про повернення судового збору в сумі 1347,15грн. позивачу за зустрічним позовом у зв'язку з закриттям (припиненням) провадження у справі.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2012р.

Суддя Шилова О.М.