Рішення

від 08.05.2012 по справі 5015/1050/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.12 Справа№ 5015/1050/12

За позовом: ТзОВ „РЕКТІС", м. Київ

до відповідача: ТзОВ „ТД Сова Плюс Компанія", м. Львів

про: стягнення 796837,31 грн.

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О..

Представники: не з'явились

Суть спору:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом ТзОВ „РЕКТІС", м. Київ до ТзОВ „ТД Сова Плюс Компанія", м. Львів про стягнення 796837,31 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2012р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 03.04.2012р. Розгляд справи відкладався, з підстав викладених в ухвалах суду від 03.04.2012р., 19.04.12р.

Позивач надіслав клопотання (вх. №9501/12 від 03.05.12р.) про розгляд прави за відсутності представника та просить позов задоволити повністю.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив. Про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений за адресю: м. Львів, вул Наукова, 16, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.

Судом встановлено:

03 січня 2010 року між ТзОВ „Ректіс" (надалі - Позивач) та ТзО „Сова Плюс Компанія" (надалі - Відповідач) укладено дистриб'юторський договір №11/10, який було продовжено сторонами та підписано 03.01.2011 року. аналогічний договір №11/10, з такими ж самими умовами та предметом договору.

За даними договорами Позивач передає або зобов'язаний передати Відповідачу у власність товар в асортименті, кількості та по цінам,, зазначеним в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач приймає товар і зобов'язується сплатити вартість товару зазначеного в накланих.

Як вбачається із матеріалів справ, на виконання умов вищевказаних договорів за період 2010-2011 Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 1324013,75 грн. Факт поставки підтверджується накладними, які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств (належно завірені копії долучено до матеріалів справи).

Згідно п.5.3 Договорів, оплата за кожну відправлену партію товару проводиться Відповідачем шляхом пееррахування зазначеної в видаткових накладних Позивача суми на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 60 календарних днів від зазначеної в накладній дати фактичного прийому товару.

Однак, Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий товар, заборгованість перед Позивачем станом на день розгляду справи становить 743833,51 грн.. що змусило позивача звернутись з позовом до суду.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача 43022,84 грн пені, 1246,83 грн. індексу інфляції та 8734,13 грн. - 3% річних.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Судом встановлено, що господарське зобов'язання, яке виникло між сторонами на підставі Договорів №10/11 від 03.01.2010р. та 03.01.2011р., в частині оплати за отриманий товар Відповідачем не виконано в терміни передбачені п.5.3 Договорів. Таким чином, на день розгляду спору в суді основний борг Відповідача становить 743833,51 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною шостою ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.9.1.1 вищевказаних Договорів, у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний календарний день прострочки.

Правова норма ст. 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно вищенаведених нормативних положень та договірних умов, існують усі підстави для стягнення з Відповідача 743833,51 грн. боргу, 43022,84 грн пені, 1246,83 грн. індексу інфляції та 8734,13 грн. - 3% річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 11,509, 546 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „ТД Сова Плюс Компанія" (79060, м. Львів, вул Наукова, 16, код ЄДР 36617465) на користь ТзОВ „Ректіс" (02160, м. Київ, пр-т. Воз'єднання, 7А, оф. 103, код ЄДР 30936844) 743833,51 грн. боргу, 43022,84 грн пені, 1246,83 грн. індексу інфляції та 8734,13 грн. - 3% річних та 15936,74 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.