Постанова

від 23.05.2012 по справі 2а/0470/3428/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/3428/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О.Д.

при секретарі судового засідання Туранській С.О.

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС»про стягнення податкового боргу та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» з позовними вимогами про:

- стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС», на користь держави в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість у сумі 543,70 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 82,80 грн.;

- зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС»;

- заборону відчуження майна товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС»;

- зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу;

- стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму податкового боргу у розмірі 626,50 грн.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав. На адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення про неможливість вручення «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, без участі представника відповідача, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу на загальну суму 626,50 грн., виникли до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, в частині обґрунтування нарахування зобов'язання, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закон України «Про податок на додану вартість», які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» (код ЄДРПОУ 35987390) зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як платник окремих видів податків.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська декларації з податку на додану вартість №9183898 від 21.12.2009 року на суму 460,00 грн., №10073896 від 21.06.2010 року на суму 115,00 грн. та з податку на прибуток №10110988 від 06.08.2010 року на суму 83,00 грн. Проте, відповідач не сплатив у встановлені законом строки в повному обсязі самостійно визначену суму податкового зобов'язання.

У відповідності до статей 4, 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Абзацом 3 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

09.04.2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, під час якої було виявлено порушення чинного законодавства, а саме: декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року, терміном подання до 20.10.2009 року, станом на 09.04.2011 року не надано. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №3388/1502/35987390 від 09.04.2010 року та винесено податкове повідомлення - рішення №0051871502/0 від 12.04.2010 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн., яке отримане відповідачем 12.04.2010 року.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених пп.5.2.2 цього Закону.

Отже, враховуючи вищевикладене податкове зобов'язання є узгодженим.

Враховуючи наявність переплати з податку на додану вартість в сумі 201,30 грн. та з податку на прибуток в сумі 0,20 грн., сума заборгованості, що підлягає сплаті зменшується на суму такої переплати та становить 626,50 грн.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що загальна сума несплаченого у встановлені законодавством строки податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» складає 626,50 грн. (з податку на додану вартість - 543,70 грн.; з податку на прибуток - 82,80 грн.)

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 року, який діяв до набрання чинності Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання зазначеної норми Закону №2181, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було направлено першу податкову вимогу №1/65 від 11.01.2010 року та другу податкову вимогу №2/268 від 10.02.2010 року, які у зв'язку з неможливістю вручення були розміщені на дошці оголошень 11.01.2010 року та 12.02.2010 року відповідно.

Суд вважає правомірним стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 543,70 грн. та з податку на прибуток у розмірі 82,80 грн., оскільки доказів добровільного погашення сум заборгованості не надано. Отже, вимоги позивача у частині стягнення коштів за рахунок готівки відповідача та за рахунок коштів на рахунках у обслуговуючих ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» банках підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 91.1 статті 91 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Згідно пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 24 грудня 2010 року №1043 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1438/18733 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби і надається платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

Пунктом 2.4 зазначеного Порядку встановлено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

У такому випадку орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Суд зазначає, що позивач не надав суду документів на підтвердження недопущення відповідачем податкового керуючого для здійснення опису майна ТОВ «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» та перешкоджання виконання податковим керуючим його повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна та зобов'язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» про стягнення податкового боргу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС» (код ЄДРПОУ 35987390), та за рахунок готівки, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «ПРОГРЕСС», на користь держави: р/р 31117029700005, одержувач: УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989265, код платежу 14010100 в рахунок погашення боргу з податку на додану вартість у сумі 543,70 грн. (п'ятсот сорок три грн. 70 коп.); р/р 31115009700005, одержувач: УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989265, код платежу 11021000 в рахунок погашення боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 82,80 грн. (вісімдесят дві грн. 80 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 28 травня 2012 року.

Суддя О. Д. Коблова