Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а/1270/4194/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4194/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Чиркіна С.М.

при секретарі - Данилкіній Н.В.

за участю:

представник позивача: не прибув,

представника відповідача: ОСОБА_1.( довіреність від 03.01.2012)

представник третьої особи: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство "Луганськвугілля" про скасування постанови ВП № 28080585 від 17.08.2011 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-2273/11/1270 від 05.04.2011 ,-

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2012 року позивач -управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство "Луганськвугілля" про скасування постанови ВП № 28080585 від 17.08.2011 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-2273/11/1270 від 05.04.2011,

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.04.2011 року Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а-2273/11/1270 було винесено постанову про задоволення позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська щодо стягнення з ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Управління якості та збагачення вугілля» заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 141859,60 грн. На підставі винесеного рішення судом було надано управлінню виконавчий лист №2а-2273/11/1270, який було направлено до примусового виконання до Ленінського відділу ДВС Луганського міського управління юстиції в Луганській області. 25.05.2012 року на адресу управління надійшла постанова ВП №28080585 від 17.08.2011 року старшого державного виконавця Фролової Н.В. про зупинення виконавчого провадження зазначеного виконавчого листа на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження " . Позивач не згоден з зазначеною постановою Ленінського ВДВС ЛМУЮ про зупинення виконавчого провадження, з огляду на наступне. Відповідно до абзацу 6 п.3.7 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження ", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 01.01.2011 року, і заборгованості сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " фактичні витрати на виплату і доставку пенсій є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування. З моменту внесення змін до ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " , які набрали чинності з 12.06.2011 р., не підлягають зупиненню виконавчі провадження про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до чого немає заборони щодо звернення на майно чи кошти боржника за виконавчим провадженням.

У зв'язку з чим просить скасувати постанову ВП № 28080585 від 17.08.2011 старшого державного виконавця Фролової Н.В. про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу Луганського окружного адміністративного суду № 2а-2273/11/1270 від 05.04.2011.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в якому серед іншого зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення ,в якому просила залишити позов без задоволення з огляду на наступне. Пунктом 15 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» чітко встановлено обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємств паливно- енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно- енергетичного комплексу». Звертає увагу, що чинним законодавством встановлюється вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадку, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно- енергетичного комплексу». Страхові внески до вказаного переліку підстав ніяким чином не відносяться. Крім цього зазначає, що аналізуючи норми ЗУ № 2711 стає зрозумілим, що законодавець визначив учасників розрахунків та заборгованість саме для проведення процедури погашення заборгованості, а не за для визначення заборгованості, що може бути примусово стягнута. Навпаки, дія вказаного закону направлена на запобігання банкрутства підприємств ПЕК на період дії процедури погашення заборгованості.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача та третьої особи, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, які містять достатньо даних про права та обов"язки сторін.

Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем у справі є Ленінський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, і.к. 35079687, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.04.2007.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження "( зі змінами).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження " примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно із ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження " державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження " визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження " встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.04.2011 № 2а-2273/11/1270 задоволено позовні вимоги Прокурора м.Луганська в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2, у розмірі 141859,60 грн.

На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року позивачу був виданий виконавчий лист по справі №2а- 2273/11/1270 про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська заборгованості Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 141859,60 грн.( сто сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.).( а.с.7).

За вказаним виконавчим листом Ленінським ВДВС ЛМУЮ було відкрито виконавче провадження.

17.08.2011 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 28080585 по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого 05.04.2011 у справі №2а-2273/11/1270 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України "Про виконавче провадження ", у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " (а.с.6).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження " виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ".

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження " виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ".

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " № 2711 від 23.06.2005 визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " ).

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.

Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження " щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до положень Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу " його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.

З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що УПФУ в Ленінському районі м.Луганська не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а борг ДП "Луганськвугілля"в особі ВП " Управління якості та збагачення вугілля "не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП "Луганськвугілля" в особі ВП " Управління якості та збагачення вугілля " витрат по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій, на які не поширюються норми Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а тому віднесення ДП "Луганськвугілля"в особі ВП " Управління якості та збагачення вугілля" до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV, визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу ", об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.

Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606-ХІV до спірних правовідносин.

Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 17.08.2011 року ВП №28080585 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 05.04.2011 №2а- 2273/11/1270 про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська заборгованості Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «про пенсійне забезпечення», за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 141859,60 грн.( сто сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в ленінському районі м.Луганська до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа -Державне підприємство "Луганськвугілля"про скасування постанови ВП № 28080585 від 17.08.2011 про зупинення виконавчого провадження по виконавчому листу № 2а-2273/11/1270 від 05.04.2011 задовольнити.

Скасувати постанову Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 17.08.2011 року ВП №28080585 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2273/11/1270, виданого Луганським окружним адміністративним судом 05.04.2011 про стягнення з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Луганська заборгованості Відокремленого підрозділу «Управління якості та збагачення вугілля» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 ЗУ «про пенсійне забезпечення», за період з 01.05.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 141859,60 грн.( сто сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят дев'ять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяС.М. Чиркін