Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а/1270/3856/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3856/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Данилкіній Н.В.

за участю:

прокурора -заявника: Хорольської О.Ю.

представника позивача:Повідайчик І.В.

представника відповідача : Фінікопуло Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПАРЕ» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 30227,00 грн., з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПАРЕ» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 30227,00 грн., з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ПАРЕ», і.к. 34641674 зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2006. На обліку у ДПІ в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби знаходиться з 03.10.2006. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань у ТОВ «ВКФ «ПАРЕ» станом на 10.04.2012 року утворився податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 30227,00 грн., а саме згідно декларації з податку на додану вартість № 9013836835 від 19.01.2012, термін сплати 30.01.2012, ТОВ «ВКФ «ПАРЕ було самостійно нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 35262,00 грн., про що свідчить розрахунок суми податкового боргу станом на 10.04.2012 та довідка про суму податкового боргу. У зв'язку з тим, що у платника податків за минулі періоди була переплата у розмірі 5035,00 грн., сума нарахованого зобов'язання була зменшена до суми 30227,00 грн. Враховуючи вищевикладене, у відповідача станом на 10.04.2012 сформувалася заборгованість перед бюджетом за несвоєчасне погашення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 30227,00 грн.

Прокурор -заявник у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав уточнення до адміністративного позову, визначившись з місцезнаходженням відповідача.

Представник позивача просив суд задовольнити позов, стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 30227,00 грн., з рахунків у банку, обслуговуючих такого платника.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до пункту 20.1.8 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма «ПАРЕ», і.к. 34641674, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.2006 ( а.с.12), як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська , що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04.12.2006 №4771 (арк. справи 11).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «ВКФ «ПАРЕ» 19.01.2012 подало до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року (зареєстрована у заявника за № 9013836835), в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 35 262,00 грн. (арк. справи 17-18).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ «ВКФ «ПАРЕ» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30.01.2012 включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 10.04.2012 податковий борг відповідача з податку на додану вартість , з урахуванням попередньої переплати в розмірі 5035,00 грн., становить -30227,00 грн., що не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи ( а.с.15,16).

Згідно статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктами 59.4 та 59.5 ст.59 Податкового кодексу України визначено,що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Пунктами 42.1 та 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та завірені печаткою відповідних органів.

08 лютого 2012 гол.бухгалтеру відповідача було вручено податкову вимогу форми «Ю» від 06.02.2012, згідно корінця якої ( а.с.14) загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на06.02.2012 становить 30227,00 грн. Зазначена вимога у встановлений чинним законодавством строк не оскаржена.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву.

Визнання представником відповідача позовних вимог не суперечать закону і не порушує чиї - небудь права, свободи або інтереси, а тому приймається судом.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Артемівського району м.Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Артемівському районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПАРЕ» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 30227,00 грн., з рахунків у банку, обслуговуючих платника податку задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ПАРЕ» ( і.к. 34641674) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в розмірі 30227,00 грн. ( тридцять тисяч двісті двадцять сім гривень 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь держави р/р № 31110029700003, код платежу 14010100, утримувач УДКУ у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяС.М. Чиркін