Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а/1270/3753/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3753/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 15.10.2011 №12202/10-25),

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів про стягнення податкового боргу в сумі 1978,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів про стягнення податкового боргу в сумі 1978,47 грн., в обґрунтування якого зазначено наступне.

Комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів зареєстровано виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції в м.Красному Лучі Луганської області 30.11.2000.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 26.04.2012 утворився податковий борг перед бюджетом в сумі 1978,47 грн., у тому числі з орендної плати за землю за декларацією №1441 від 31.01.2011 та №1554 від 17.02.2012.

У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкових зобов'язань, 05 березня 2003 року відповідачу була вручена перша податкова вимога №1/54 від 05.03.2003 та 09 квітня 2012 року вручена друга податкова вимога №2/101 від 09.04.2003, про свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у корінцях першої і другої податкової вимоги.

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу, позивач просив стягнути з Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів податковий борг в сумі 1978,47 грн.,в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов, надав пояснення аналогічні, викладеним в позові, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі (а.с. 31).

Суд вважав можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, серед іншого, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п.57.3 статті 57 у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 203.1 ст.203 ПК України).

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (підпункт 203.2 ст. 203 ПК України).

Платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації (п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст. 287 Податкового кодексу України).

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п.290.1 ст. 290 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30.11.2000 (а.с. 13, 14).

Відповідач як платник податків і зборів перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м.Красному Лучі Луганської області з 08.12.2000 за №70 (а.с. 20).

Судом встановлено, що станом на 26.04.2012 за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за землю в розмірі 1978,47 грн. (а.с. 5, 27).

Податковий борг виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем самостійно податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 1978,47 грн.:

- за податковим розрахунком земельного податку №1441 від 31.01.2011 - 1684,12 грн. (частково сплачено 1,83 грн., залишок 1682,29 грн.) - строк сплати 30.01.2012 (а.с. 21);

- за податковою декларацією з плати за землю №1554 від 17.02.2012 - 1777,06 грн. (нараховано та несплачено по 296,18 грн.), строк сплати 30.03.2012 (а.с. 22-23).

З матеріалів справи вбачається, що між ДПІ в м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби та Комунальним підприємством Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів підписаний акт звірки суми податкового боргу, яким відповідач підтвердив наявність податкового боргу з податку на землю в сумі 1978,47 грн. (а.с. 19).

Наявність податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 1978,47 грн. підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с. 5), актом звірки (а.с. 19), довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 26.04.2012 (а.с. 27), податковим розрахунком земельного податку №1441 від 31.01.2011(а.с. 21) та податковою декларацією з плати за землю №1554 від 17.02.2012 (а.с. 2-23).

12 травня 2003 року Державною податковою інспекцією у м.Красному Лучі Луганської області відносно відповідача було прийнято Рішення №79 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 17).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Так, відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до цієї статті Державною податковою інспекцією в м.Красному Лучі Луганській області 05 березня 2003 року відповідачу була вручена перша податкова вимога №1/154 від 05.03.2003 та 09 квітня 2003 року - була вручена друга податкова вимога №2/101 від 09.04.2003, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача у корінцях першої і другої податкової вимоги (а.с. 15, 16).

Вказані перша і друга податкові вимоги є чинними, податковим органом не відкликані.

Вжиті позивачем заходи, направлені на погашення податкового боргу, не дали позитивних результатів, податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Внаслідок того, що Комунальне підприємство Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів станом на дату розгляду адміністративного позову у добровільному порядку податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 1978,47 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в розмірі 1978,47 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 05 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11 червня 2012 року.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів про стягнення податкового боргу в сумі 1978,47 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Комбінат комунальних підприємств виконавчого комітету Міусинської міської Ради депутатів (і.к. 31190211) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 1 978,47 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят вісім гривень 47 копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 11 червня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова