Постанова

від 05.06.2012 по справі 1570/2685/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/2685/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Токмілової Л.М.

при секретарі -Ігнатенко М.Ю.

за участю: представника позивача - Ткаченко О.М.

представника відповідача -Таран Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов приватного підприємства «Фива»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року до суду звернулось приватне підприємство «Фива» з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому просило визнати протиправною відмову ДПІ у Приморському районі м.Одеси у реєстрації ПП «Фива»(код ЄДРПОУ 37476140) платником податку на додану вартість за реєстраційною заявою № 846/201 від 12.03.2012 року та зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси зареєструвати ПП «Фива»(код ЄДРПОУ 37476140) платником податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до положень ст.181 та п. 183.1 ст. 183 ПК України, ПП «Фива»12 березня 2012 року подав до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Листом від 20.03.2012 року № 2720/10/18-05 відповідач відмовив у обов'язковій реєстрації ПП «Фива», як платника податку на додану вартість. Підставою для відмови став стан платника «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»в Єдиному банку даних про платників податків-юридичних осіб. Представник позивача вважає, що така відмова суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки, жодними нормативно-правовими актами не передбачено такого права податкового органу відмовити в обов'язковій реєстрації за умови, що в Єдиному банку даних про платників податків -юридичних осіб, стан платника: «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Представник позивача вважає, що дана відмова є протиправною, оскільки вона суперечить діючому законодавству. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправною відмову ДПІ у Приморському районі м.Одеси у реєстрації ПП «Фива»(код ЄДРПОУ 37476140) платником податку на додану вартість за реєстраційною заявою № 846/201 від 12.03.2012 року та зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси зареєструвати ПП «Фива»(код ЄДРПОУ 37476140) платником податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позову посилаючись на ті обставини, що позивач - ПП «Фива»12 березня 2012 року подав до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість. Згідно Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженого наказом ДПС України від 24.01.2012 року № 61, не пізніше наступного робочого дня після реєстрації як вхідної кореспонденції заява за ф.№1-ПДВ разом із додатками передається до підрозділу інформатизації та обліку платників податків для внесення даних із заяви до інформаційного фонду реєстру платників ПДВ центрального рівня. Підрозділ інформатизації та обліку платників податків встановлює, чи перебуває платник на обліку в органі ДПС, чи включені відомості про нього до ЄДР, чи відповідають дані про платника відомостям ЄДР, а також проводить перевірку реєстраційних (облікових) даних Єдиного банку даних про платників податку-юридичних осіб районного рівня або Реєстру самозайнятих осіб районного рівня. З метою перевірки достовірності даних про заявника орган ДПС може звернутись до Державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР, а також використати можливості інформаційних пошуково-довідкових систем органів ДПС, інших відомств та установ. Згідно довідки № 99/07-110 від 15.03.2012 року про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків та повідомлення № 4088/8/18-05 від 27.03.2012 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, фактичне місцезнаходження юридичної особи -ПП «Фива»або адреса, за якою здійснюється зв'язок не встановлено (а.с.29-30). Крім того, представник позивача зазначила, що за результатами звірки реєстраційних (облікових) даних з Єдиного банку даних про платників податків-юридичних осіб центрального рівня, отримано відомості щодо відмови у реєстрації платником ПДВ ПП «Фива», у зв'язку із невідповідним станом платника. Представник відповідача, вважала, що податковою правомірно відмовлено в реєстрації ПП «Фива», як платника податку на додану вартість, тому позивачу слід відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 29 травня 2012 року судом замінено відповідача -Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Фива»зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.01.2011 року як юридична особа за № 1 556 102 0000 040939 (а.с. 10-11). Відповідач є платником податку на загальних підставах.

За останні 12 календарних місяців загальна сума від здійснення оподаткування операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню складає 452 564 гривні (з ПДВ 543077 гривні та 52 коп.) (а.с. 5-6).

З урахуванням вимог ст.181 та відповідно до положень п. 183.1 ст. 183 ПК України, позивач 12 березня 2012 року подав до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість (а.с. 7).

Листом від 20.03.2012 року № 2720/10/18-05 відповідач відмовив у обов'язковій реєстрації ПП «Фива» в якості платника податку на додану вартість. Підставою для відмови став стан платника «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»в Єдиному банку даних про платників податків-юридичних осіб (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки № 99/07-110 від 15.03.2012 року про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків та повідомлення № 4088/8/18-05 від 27.03.2012 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, фактичне місцезнаходження юридичної особи -ПП «Фива»або адреса, за якою здійснюється зв'язок не встановлено (а.с.29-30).

Суд з відмовою ДПІ у Приморському районі м.Одеси щодо відмови в реєстрації в якості платника податку на додану вартість не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 183.2 Податкового Кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 183.8, 183.9 ПК України, орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Підстави для відмови в реєстрації також зазначаються в п. 3.10 Наказу міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»№ 1394 від 07.11.2011р., податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу І, пункти 3.3, 3.4, підпункт 3.5.1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення).

Статтею 180 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Особи, зазначені у пункті 180.2 цієї статті, мають права, виконують обов'язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники податку.

Положення цієї статті не поширюються на осіб-нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією.

Відповідно до положень п. 181.1 ст.181 Податкового Кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 182.1 ст. 182 передбачено, що якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Особа, статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) якої перевищує 300000 гривень та яка не є платником податку відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу, може добровільно зареєструватися незалежно від наявності здійснених нею оподатковуваних операцій та обсягу постачання товарів/послуг іншим платникам податку.

Згідно вимог п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Відповідно до вимог п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний або передавальний баланс щодо своєї діяльності відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

з) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість;

и) обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що вищезазначеними нормами законодавства не передбачено таке право податкового органу відмовити в реєстрації платника податку на додану вартість, в зв'язку із відсутністю в Єдиному банку даних про платників податків-юридичних осіб, стан платника є: «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходження».

Судом, також встановлено, що відмовляючи у реєстрації ПП «Фива», відповідач не зазначив жодної норми Закону, якою керувався відмовляючи позивачу в реєстрації як платника податку на додану вартість.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що з метою перевірки достовірності даних про заявника орган ДПС може звернутись до Державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР, оскільки, доказів, які підтверджують, що ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС зверталась до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР, відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серія АА № 086237 станом на 25.05.2012 року, місцезнаходження ПП «Фива»: 65012, Одеська область, м.Одеса, Приморський район, вул.Гімназична, буд.13, кв.10 та статус відомостей про юридичну особу підтверджено (а.с.23-25).

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень п.п. 1, 2 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку про неправомірність відмови відповідачем у реєстрації ПП «Фива»як платника податку на додану вартість, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 29 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 158 -163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Фива»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби у реєстрації ПП «Фива»платником податку на додану вартість за реєстраційною заявою № 846/10 від 12.03.2012 року.

Зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби зареєструвати ПП «Фива»платником податку на додану вартість.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 05 червня 2012р.

Суддя Л.М. Токмілова

Адміністративний позов приватного підприємства «Фива»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби у реєстрації ПП «Фива»платником податку на додану вартість за реєстраційною заявою № 846/10 від 12.03.2012 року.

Зобов'язати ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби зареєструвати ПП «Фива»платником податку на додану вартість.

05 червня 2012 року.