Постанова

від 28.05.2012 по справі 1570/40/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/40/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання -Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артас»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси про визнання протиправними дій ДПІ у Приморському районі в частині винесення висновків акту перевірки №9349/23-5/36920709 від 12.12.2011р., а саме не передання послуг від ПП «Флімпекс»до ТОВ «Артас»і визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 грудня 2011 року ДПІ в Приморському районі міста Одеси було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Артас»(далі -Позивач) з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за серпень 2011 року, за наслідками якої було складено акт від 12 грудня 2011 року та винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року.

Позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки, щодо порушення ст. 662, 629, 664 ЦК України, тобто не передання товарів та послуг від Постачальника (ПП Флімпекс) до Покупця (ТОВ «Артас») є безпідставними, оскільки первинними документами, а також іншими бухгалтерськими та фінансовими документами підтверджується укладення господарсько-правових договорів між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс», а послуги придбані позивачем у ПП «Флімпекс»були реалізовані іншим контрагентам позивача, що підтверджує факт використання цих послуг ТОВ «Артас»у господарській діяльності.

Також ТОВ «Артас»зазначає, що висновки відповідача, щодо неналежного оформлення первинних документів та безпідставного включення до податкового кредиту ненаданих для перевірки податкових накладних по постачальнику ПП «Флімпекс», не ґрунтується на фактах та не відповідають дійсності, про що свідчить відповідь на інформаційний запит податкової, наявність зазначених податкових накладних, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, податкова декларація із додатком № 5 та наявна належна первинна документація.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ в частині винесення висновків по акту перевірки № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні з позовом не погодилася, проти його задоволення заперечувала, в обґрунтування заперечень зазначила, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року винесено ДПІ в Приморському районі міста Одеси у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Артас».

22.03.2010 року Позивач був зареєстрований ДПІ у Приморському районі м. Одеси платником ПДВ, про що отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100275877.

14.10.2011 року ТОВ «Артас»було вручено відділом ВМП ДПІ в Приморському районі м. Одеси запит щодо надання пояснення та підтверджуючих документів стосовно господарської діяльності платника податку за серпень 2011 № 59175/10/23-513/11 від 13.10.2011 року, у відповідь на який Позивачем було надано письмове пояснення із документальним підтвердженням господарських відносин з Контрагентами за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 (вх.№42481/10 від 19.10.2011).

Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси було видано наказ № 3606 від 05 грудня 2011 року про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Артас»(36920709), згідно до якого, відповідно до п. 78.4, ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України головному державному податковому ревізору -інспектору відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб призначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Артас»(36920709) щодо підтвердження взаємовідносин з ПП «Флімпекс»(36434644) за серпень 2011 року з 12.12.2011 року на десять робочих днів, та видано повідомлення № 1296/10/235 від 05 грудня 2011 року.

12 грудня 2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції в Приморському районі міста Одеси на підставі наказу начальника ДПІ в Приморському районі міста Одеси від 05 грудня 2011 року № 3606, згідно із п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Артас»код ЄДРПОУ 36920709, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податку ПП «Флімпекс»(36434644) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011року, за результатами якої складено акт №9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року, в якому зроблено висновок, що ТОВ «Артас»в порушення: - п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не надано оформлених належним чином ТТН; - п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, включено до податкового кредиту податкові накладні по постачальнику ПП «Флімпекс»; ст.ст. 662,629 та 664 Цивільного Кодексу України, товар та послуги не було передано від Постачальника (ПП Флімпекс») до Покупця (ТОВ «Артас»); п. 198.6 статті 198, п. п. 201.4, 201.6, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового Кодексу України, ТОВ «Артас» завищено податковий кредит серпня 2011р. суму ПДВ у розмірі - 190283,33 грн. по господарським відносинам з ПП «Флімпекс», чим занижено сплату основного податку у звітному періоді серпня 2011року.

В акті № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року зазначено, що для проведення перевірки відображення в обліку та звітності ТОВ «Артас»операцій по взаємовідносинам з ПП «Флімпекс», використані: надані директором ТОВ «Артас», ОСОБА_1, документи, аналітична довідка ВПМ ДПІ в Приморському районі м.Одеси (службова записка від 20.10.2011 року, за № 7030/26-53), електронно-інформаційна база ДПІ в Приморському районі м.Одеси та інша наявна інформація.

На підставі акту № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року Державною податковою інспекцією в Приморському районі міста Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 237 854 грн., з яких: 190 283,33 грн. -за основним платежем, 47 571 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із п. 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а також зазначено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997г. №363 (далі -Правила перевезень), товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного і бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи.

Крім того, в п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезень визначається порядок виписки ТТН. Зокрема, п.п. 11.5 п. 11 Правил перевезень передбачено, що ТТН замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності друком (штампом). Перший екземпляр ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм(експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби - друком або штампом), передаються перевізнику. У свою чергу, перевізник для виконання розрахунків із замовником автотранспорту (за найняті автомобілі) висилає останньому третій екземпляр.

Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010 року затверджено форму Податкової накладної та Порядок її заповнення (чинний на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно п. 14 зазначеного порядку податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі коли частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 виписується у двох примірниках, з яких оригінал видається покупцю товарів/послуг, а копія залишається у продавця товарів/послуг).

Згідно п. 15 цього Порядку у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (1 раз на п'ять днів; 1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг.

Підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дано визначення Єдиного реєстру податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом державної податкової служби в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно п. 6.1 вищезазначеного Порядку встановлено, що оригінал податкової накладної надається покупцю (отримувачу) товарів/послуг на його вимогу. Податкова накладна, яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (виділяється поміткою "Х")..

Згідно п.198.1 ст. 198 право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, (серед іншого), з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Пунктом 201. 7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що 12.05.2011 між ТОВ «Артас»(Довіритель) та ПП «Флімпекс»(Повірений) було укладено договір -Доручення за №120511, на підставі якого Довіритель отримав від Повіреного послуги транспортно-експедиційного обслуговування (надалі - ТЕО) на суму 1141700 грн., з яких ПДВ складає 190 283,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, товарно-транспортними накладними, заявками, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами, виписками із рахунків.

Також судом встановлено, що отримані послуги ТЕО позивачем від контрагента ПП «Флімпекс»за договором -Доручення № 1205511 від 12.05.2011 року в подальшому було реалізовано контрагентам, а саме: - ТОВ „Автобудкомплекс-К" на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування № 0111110 від 01.11.2010 року; - ТОВ „Інвестиційно-промислова група „Мастер" на підставі генерального договору №010111 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.01.2011 року; -ТОВ „Церсаніт Трейд Україна" на підставі договору № 03Т про надання експедиційно-транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01.04.2011 року; - ПАТ „Торгова компанія Барвінок" на підставі договору № 050101 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.01.2011 року; - ТОВ „Торгова компанія „Ельдорадо" (змінено найменування на ТОВ „Дієса") на підставі договору № 1 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.04.11 року; - ТОВ „ТехноЮг" на підставі договору № 070111 на транспортно-експедиторське обслуговування від 10.01.2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами, заявками, рахунками-фактурами, актами здачі прийняття робіт (надання послуг), ТТН, видатковими накладними, виписками із рахунку, реєстром виданих та отриманих накладних, податковою декларацією, додатком №5.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача у акті № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року, що ТОВ «Артас»в порушення вимог ст.ст. 629,662,664 ЦК України, по декларації з ПДВ за серпень 2011 року, безпідставно завищено податковий кредит в розмірі 190 283,33 грн., а саме, що не має документального підтвердження передання послуг від ПП «Флімпекс»до ТОВ «Артас», оскільки, по-перше, ДПІ невірно було застосовано до договору, укладеного між підприємствами, які перевірялись, норми ст.ст. 662-664 (договір купівлі-продажу), а по-друге, як встановлено судом, в результаті виконання угоди укладеної між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс»в дотримання ст.ст. 193 (виконання господарський договорів), 316 (договір транспортного експедирування) ГК України, ст.ст. 626-632 (поняття та види договору), 929-934 (транспортне експедирування), 1000-1007 (доручення) ЦК України, були передані послуги ТЕО від Повіреного до Довірителя в серпні 2011 року, що підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами.

Судом встановлено, що 19.09.2011 року, ТОВ «Артас»було надано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року. В декларації за серпень 2011 року та додатку №5 підприємством включено до податкового кредиту суми податку по 11 податковим накладним, виданим ПП «Флімпекс»в тому числі за № 82002 від 20.08.11 р, за № 82205 від 22.08.11 р, за № 82310 від 23.08.11 р, за № 82401 від 24.08.11 р, за № 82510 від 25.08.11р, за № 82608 від 26.08.11 р, за № 82707 від 27.08.11 р, за № 82909 від 29.08.11р, за № 83022 від 30.08.11р, за № 83116 від 31.08.11р, за № 80207 від 02.08.11р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від ПП «Флімпекс», включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Також суд вважає необґрунтованими висновки відповідача у акті № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року, що ТОВ «Артас»в порушення вимог п.п. 11.1 п. 11, пп. 11.5, пп. 11.7 п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не надано оформлених належним чином ТТН, та посилання про неналежність наданих при перевірці ТТН, ТОВ «Артас», та ПП «Флімпекс», як на підставу, що не є підтвердженням отримання, транспортування, навантаження, розвантаження матеріалів від ПП «Флімпекс», оскільки вказаний первинний документ містить усі вимоги щодо порядку його виписки. Суд виходить із того, що за «Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», надані при перевірці ТТН, оформлені належним чином вантажовідправником, вантажоодержувачем та безпосередньо перевізником, та надані останнім до ПП «Флімпекс», яким в свою чергу пред'явлені ТОВ «Артас»для здійснення розрахунків, засвідчені відповідним штампом Замовниками перевезення.

Посилання Відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення Позивачем податкового законодавства, на порушення позивачем п. 2 наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким передбачено обов'язкове застосування для всіх суб'єктів господарської діяльності товарно-транспортних накладних типової форми N 1-ТН, не відповідає дійсності, оскільки вищезазначений наказ в порушення вимог Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.92 N 493/92 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Також суд, дослідивши акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс»за серпень 2011 року, не знайшов підтвердження висновків ДПІ викладених у акті від 12.09.2011р. № 2335/23-5/35769032, щодо відсутності самих актів з підстав, як вважає відповідач, їх оформлення неналежним чином. Суд вважає зауваження ДПІ до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс»за серпень 2011 року необґрунтованими, оскільки із вказаних первинних документів вбачається місце складання, змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

При цьому суд критично ставиться до посилань представника відповідача, що між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс»за серпень 2011 року були відсутні господарські операції, оскільки з наданих до суду доказів вбачається фактичний рух активів, зміни у зобов'язаннях платника податків, які мали місце під час виконання сторонами умов договору.

Посилання Відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на висновки акту від 28.11.2011 року про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Флімпекс», на відсутність останнього за його місцезнаходженням, а також на відсутність необхідних умов для здійснення ПП «Флімпекс»господарської діяльності (визнання його транзитером), суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента -ПП «Флімпекс».

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс»на час здійснення господарських операцій за період, який перевірявся, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Крім того, нормами діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Пункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми, податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Таким чином, враховуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підприємством, у податкового органу були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, судом встановлено, що в момент вчинення договору -Доручення №3120511 від 12.05.2011 року позивачем та ПП «Флімпекс»було дотримано вимоги ст., ст. 203,1000-1007 ЦК України, що на думку суду свідчить про чинність зазначеного договору та необґрунтованість висновків відповідача про те, що ТОВ «Артас»було порушено ст., ст., 629,662,664 ЦК України, та не надано послуги.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочинну, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

До того ж договір доручення від 12.05.2011 року за № 120511, який був укладений між ТОВ «Артас»та ПП «Флімпекс», не визнаний судом недійсним та його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку чим існує презумпція правомірності вказаного договору, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за даним договором.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що заперечуючи проти позову, Відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Крім того згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року № НОМЕР_1, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з ПДВ в сумі -237854 грн., відповідач діяв не на підставі закону, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що ДПІ в Приморському районі міста Одеси протиправно було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 16 грудня 2011 року, оскільки висновки акта перевірки та оскаржуване податкове повідомлення рішення ґрунтується на суперечливих та недоведених обставинах.

У зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивачем було доведено перед судом правомірність заявлених позовних вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70-72, 86-87, 94, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ТОВ „Артас" до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання протиправними дії ДПІ у Приморському районі м.Одеси в частині винесення висновків по акту перевірки № 9349/23-5/36920709 від 12.12.2011 року щодо передання послуг транспортно-експедиційного обслуговування від приватного підприємства „Флімпекс" до ТОВ „Артас", визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 16.12.2011 року № НОМЕР_1.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного Управління державного Казначейства України в Одеській області на користь ТОВ „Артас" судовий збір у розмірі - 28 грн. 24 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

28 травня 2012 року

Суддя: Гусев О.Г.

.