Постанова

від 31.05.2012 по справі 2209/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" травня 2012 р. Справа № 2а-2209/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Попової Н.В.,

представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Державне науково-виробниче підприємство "Об'єднання Комунар" (далі по тексту -позивач, ДНВП "Об'єднання Комунар") звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту -СДПІ ВПП у м. Харкові) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 09.12.2011 р. № 0000860841 про збільшення ДНВП "Об'єднання Комунар" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 263634, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 09.12.2011 р. № 0000870841 про зменшення ДНВП "Об'єднання Комунар" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486582, 78 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що СДПІ ВПП у м. Харкові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар» за результатами якої було складено акт № 2222/41-018/14308730 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДНВП «Об'єднання Комунар»з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2011 (далі за текстом - Акт перевірки). На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 09.12.2011 р. № 0000860841 про збільшення ДНВП "Об'єднання Комунар" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 263634, 00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 09.12.2011 р. № 0000870841 про зменшення ДНВП "Об'єднання Комунар" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486582, 78 грн.

Як вказує позивач, в акті перевірки незаконно та безпідставно зроблено висновки про порушення з боку позивача по взаємовідносинах із ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»та ТОВ «ВП «Спецкабель»вимог податкового законодавства щодо завищення сум податкового кредиту у перевіряємих періодах, оскільки укладення та реальне виконання правочинів підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суму у розмірі 9292, 6 грн., то позивач зазначає, що ДНВП "Об'єднання Комунар" було у встановленому порядку подано до СДПІ ВПП у м. Харкові скарги на постачальників, які не видали податкову накладну (додаток до декларацій з ПДВ за травень, червень 2011 р.). Твердження СДПІ про те, що підприємство не зверталось до постачальників з проханням видати податкову накладну нічим не обґрунтоване. Законом не передбачено письмове звернення покупця до постачальника про видачу податкової накладної і тим більше до податкового органу за місцем знаходження постачальника.

По епізоду включення до податкового кредиту податкових накладних в яких не зазначено кодів УКТ ЗЕД по товарам, завезеним на митну територію, позивач зазначає, що Закон України від 07.07.2011 р. № 3609-УІ «Про внесення змін у Податковий кодекс України»набрав чинності з 07.08.2011 р. Відповідно до нього було змінено порядок заповнення податкової накладної. З метою виконання зазначеної норми Наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 було затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення. Відповідно до вказаного наказу, форма податкової накладної та порядок її заповнення не передбачають реквізит «код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)». А тому податкові накладні від 17.08.11 р. № 153, від 11.08.11 р. № 138, від 23.08.11 р. № 44, від 17.08.11 р. № 36, від 29.08.11 р. № 2743, від 09.08.11 р. № 328, від 17.08.11 р. № 344, від 10.08.11 р. № 333 (згідно додатку № 4 до Акту перевірки) складені за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, через що позивач вважає, що не порушував вимог п. 198. 6 ст. 198, п. 201. 1, п. 201. 10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011р. № 3609-УІ).

Щодо висновку відповідача про не використання позивачем права заявити суму податку на додану вартість до відшкодування з бюджету за рахунок сплати ПДВ митним органам на суму 263634,0 грн. позивач вважає його є неправомірним, оскільки п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу зазначається, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Але, ДНВП "Об'єднання Комунар" взагалі не заявляло до відшкодування ПДВ у зазначеному періоді, в той час, як у п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України зазначено: «якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування».

Представником СДПІ ВПП у м. Харкові до суду було подано письмові заперечення проти заявленого позову в яких зазначив, що за перевіряємий період було встановлено порушення з боку позивача вимог податкового законодавства, які зазначені в акті перевірки.

Так відповідач вказує, що в акті ДПІ у Жовтневому районі м Харкова від 11.10.2011р. № 70/23-02-09/36987611 встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій підприємством ТОВ «Промбуд-монтажінвест»у травні місяці 2011 р.

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «Промбуд-монтажінвест», не підтверджено об'єкт оподаткування ПДВ з операцій по підприємствам-покупцям та не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Промбуд-монтажінвест»до підприємств-покупців, у зв'язку з не встановленням місцезнаходження платника податків, з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Отже, правочин здійснений між підприємствами ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та ДНВП «Об'єднання Комунар»у травні 2011 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Це є підставою визнання нікчемності правочину.

Крім того, як вказує відповідач в акті ДПІ у Московському районі м. Харкова від 22.11.2011 р. № 3417/23/36456935 відображений висновок про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «ВП «Спецкабель»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України у серпні 2011р., крім того первинні документи, що були використані при оформленні господарських операцій з питання придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) підприємством ТОВ «ВП «Спецкабель»у ПП «Прогрес-2006» та подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до кінцевого споживача визнані недійсними. Отже правочин здійснений між підприємствами ТОВ «ВП «Спецкабель»та ДНВП «Об'єднання Комунар»у серпні 2011 р. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Це є підставою визнання нікчемності правочину.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що ДНВП «Об'єднання Комунар»в 2011 році до податкового кредиту включило суми ПДВ з придбаних ТМЦ за готівку по касових чеках. ДНВП «Об'єднання Комунар»повідомляло письмово СДПІ про ненадання податкових накладних контрагентами, розрахунки по яких проведені через касові апарати. При отриманні відповідей від ДПІ за місцезнаходженням постачальника, було зазначено, що ДНВП «Об'єднання Комунар»не зверталось з проханням до постачальника надати податкову накладну, а тому підприємством порушено вимоги п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України та не враховано дане обмеження при обчисленні податкового кредиту. ДНВП «Об'єднання Комунар»за період 01.01.11-01.05.11 по придбанню за готівку зайво віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 9292, 6 грн., у т.ч. за травень 2011 р. - 1934, 96 грн., за червень 2011 р. - 7357, 64 грн.

Також у ході перевірки ДНВП "Об'єднання Комунар" встановлене включення до податкового кредиту у серпні 2011 року сум ПДВ, які відображені в податкових накладних складених з порушенням вимог чинного законодавства, а саме - податкових накладних не відображений код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), що передбачено п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що ДНВП "Об'єднання Комунар" у серпні 2011 в порушення п.198.6. ст. 198; п.201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України завищив суми податкового кредиту у розмірі 141587, 20 грн. у серпні 2011 року.

Також відповідач зазначив, що у відповідності до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

Таким чином, підприємством в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не використано право заявити суму ПДВ до відшкодування з бюджету за рахунок сплати ПДВ митним органам на суму 263634,0 грн., в т.ч. по періодам: червень 2011 р. на суму 164944,0 грн.; липень 2011 р. на суму 66399,0 грн. та серпень 2011 р. на суму 32291,0 грн.

Тому, вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення законними, а позов необґрунтованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав зазначених у письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було допущено заміну відповідача правонаступником - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (а.с. 90-91 т. 2).

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у період з 24.10.2011р. по 17.11.2011р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»(код ЄДРПОУ 14308730) з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2011 р. за результатами якої відповідачем 23.11.2011р. було оформлено акт № 2222/41-018/14308730 із додатками (далі за текстом - акт перевірки) (а.с. 11-128 т. 1).

У акті перевірки міститься висновок про порушення позивачем:

- п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.10 р. за рахунок здійснених нікчемних правочинів завищено суму податкового кредиту у розмірі 72068, 98 грн., в т.ч. по періодах: за червень 2011 року на 4665, 21 грн.; за серпень 2011 року - 67403, 77 грн.

- абз. «б»п. 201.11 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 р. за № 2755-УІ не враховано обмеження при обчисленні податкового кредиту по придбаним за готівку ТМЦ, тобто завищено суму податкового кредиту у розмірі 9292, 60 грн., в т.ч. по періодах: травень 2011 року - 1934, 96 грн., червень 2011 року - 7357, 64 грн.

- п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011р. № 3609-VI) у сумі 141587, 20 грн. у серпні 2011 р.

- п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011р. № 3609-УІ) у зв'язку із невикористанням права заявити суму податку на додану вартість до відшкодування з бюджету за рахунок сплати ПДВ митним органам на суму 263634, 0 грн., в тому числі по періодам: червень 2011 р. на суму 164944, 0 грн., липень 2011р. на суму 66399, 0 грн., серпень 2011р. на суму 32291, 0 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем 05.02.2011 р. до СДПІ ВПП у м. Харкові були направлені письмові заперечення № 957/017 ( а.с. 129-134 т. 1), але у зв'язку із пропущенням позивачем строків подання заперечень була залишена без розгляду, про що позивача повідомлено листом від 08.12.2011р. № 16681/10/41-037 (а.с. 135 т. 1).

На підставі акту перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові 09.12.2011 р. було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000860841, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 263634, 00 грн. та № 0000870841, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 486582,78 грн. (а.с. 136-139 т. 1).

21.12.2011 р. позивачем до канцелярії Державної податкової адміністрації у Харківській області було подано скаргу № 2018/1-04/026 на податкові повідомлення-рішення (а.с. 140-146 т. 1).

Рішенням від 04.01.2012 р. № 19/10/25-103 Державної податкової адміністрації у Харківській області про результати розгляду скарги скаргу позивача залишено без задоволення ( а.с. 147-150 т.1).

Позивач звернувся зі скаргою № 21/1 - 04/026 від 17.01.2012 р. на податкові повідомлення рішення СДПІ ВПП у м. Харкові до ДПА України (а.с. 151-155 т.1).

Рішенням Державної податкової служби України № 2264/6/10-2115 скаргу позивача на податкові повідомлення-рішення від 09.12.11 р. № 0000860841 та № 0000870841 було повернуто у зв'язку із порушенням порядку і строків її подання (а.с. 156-159 т. 1).

Судом встановлено, що 20 квітня 2011 р. між Богодухівським електромеханічним заводом - філією ДНВП «Об'єднання Комунар»(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промбуд-Монтажінвест»(Виконавець) було укладено договір № 134-04, предметом якого є обов'язок ТОВ «Промбуд-монтажінвест»виконати ремонт двох поршневих компресорів ВП-20/8 з матеріалів Замовника за адресою: м. Богодухів, вул. Чалого, 22 (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору загальна сума договору складає 27991, 26 грн., у т.ч. ПДВ - 4665, 21 грн.

ТОВ «Промбуд-монтажінвест»зареєстровано 01.03.2010 р. виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 423433 (а.с. 9 т. 2), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчить копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.02.2012 р. (а.с. 11-12 т.2) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, що також підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100274387, виданого 13.03.2010 р. (а.с. 10 т. 2).

ТОВ «Промбуд-монтажінвест»має ліцензію на здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури серії АВ № 514908 відповідно до наказу Інспекції ДАБК в Харківській області № 5-Л від 22.03.2010 р., про що зазначено на сторінці 65 акту перевірки № 2222/41-018/14308730 (а.с. 75 т.1).

Необхідність проведення таких робіт пояснюється тим, що з 1987 р. позивач є власником двох поршневих компресорів марки ВП-20/8 1987 року випуску, що підтверджується інвентарними картками основного засобу № 474 та № 475, сформованими станом на 29.03.2012 р., де в графі «дата оприбуткування»зазначено «1987», в графі «строк корисного використання зазначено «36»(а.с. 157-158 т. 2).

Станом на 30.11.2011р. вказані поршневі компресорі є в наявності на підприємстві, що підтверджується інвентарним описом № 551 товарно-матеріальних цінностей «Основні засоби»по цеху № 132 (порядковий номер опису - 67,68) (а.с. 159-161 т. 2).

15 квітня 2011 р. комісією у складі: начальника служби експлуатації ОСОБА_3, інженера з ремонту ОСОБА_4, слюсаря СЕП ОСОБА_5, було складено акт про те, що компресори ВП-20/8 потребують капітального ремонту (а.с. 162 т. 2).

До цього договору сторонами було погоджено кошторис (а.с. 166-167 т. 2) та договірну ціну(а.с. 168 т. 2).

Ремонтні роботи виконувались за адресою: м. Богодухів, вул. Чалого, 22, що відповідає умовам договору (п. 1.1., п. 6.6). Фізична передача об'єкту ремонту працівникам підрядної організації на іншу територію не передбачалась договором, оскільки компресори є стаціонарними установками, мають значну вагу та габарити. Відповідно до копії паспорту на компресор - Формуляр повітряного компресора ВП-20/8, компресор має наступні габарити: довжина 2, 35 м., ширина - 1, 59 м, висота - 2, 165 м., вага - 2460 кг (а.с. 163-164 т. 2).

Робота виконувалась з матеріалів замовника (п. 1.1., 6.6 Договору). Так, відповідно до акту приймання-передачі матеріалів від 20. 04. 2011 р. Виконавцю Замовником надані матеріали на загальну суму 7103, 34 грн. (а.с. 169 т. 2).

Фактично роботи з ремонту поршневих компресорів були виконані 17 травня 2011 р., що підтверджується копією акту здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 170-171 т. 2).

ТОВ «Промбуд-монтажінвест»позивачу було видано податкову накладну від 17.05.2011р. № 58 на суму 27991, 26 грн. в т.ч. ПДВ -4665, 21 грн. (а.с. 172 т. 2).

Виконавець 17 травня 2011 р. надав звіт про цільове використання матеріалів замовника - Акт цільового використання матеріалів для виконання робіт з ремонту двох поршневих компресорів ВП-20/8 з матеріалів Замовника за адресою: м. Богодухів, вул. Чалого, 22 (а.с. 173 т. 2).

Позивачем було складено відомість огляду та ремонту 17.05.2011 р. до якої внесено відповідний запис (а.с. 174 т. 2).

Оплату за виконані роботи у повному обсязі у розмірі 27991, 26 грн. було здійснено шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Промбуд-монтажінвест», що підтверджується копією платіжного доручення № 35 від 17.05.2011 р. та копією виписки з банківського рахунку позивача за 17.05.2011 р. (а.с. 175, 176 т. 2).

Вказані операції було відображено в бухгалтерському обліку підприємства в кореспонденції наступних рахунків: Дт 91 «загальновиробничі витрати»Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на суму 23326, 04 грн. Дт 644 «податковий кредит»Кт «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»на суму 4665, 22 грн., що підтверджується копією розшифровки проводки за травень 2011 р. (а.с. 177 т. 2).

Отриману податкову накладну позивачем було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 65 т. 3).

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Виробниче підприємство «Спецкабель»(далі по тексту -ТОВ «ВП «Спецкабель») суд зазначає наступне.

Згідно з актом перевірки, позивачем порушено вимоги п. 198.1, 198.3, 198.4 ст. 198 , п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України внаслідок чого останнім завищено суму податкового кредиту у сумі 67403, 77 грн. за серпень 2011 р.

До висновку про нікчемність угоди позивача з даним контрагентом відповідач прийшов з огляду на наявність акту від 22.12.2011р. № 3417/23/36456935 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ВП «Спецкабель»щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. у зв'язку із не встановленням даного підприємства за юридичною адресою. Крім того, відповідач посилається на те, що податковий кредит ТОВ «ВП «Спецкабель»у серпні 2011 року сформовано на загальну суму 164171 грн. у тому числі по ПП «Прогрес-2006 код 33515463 на загальну суму ПДВ 162155, 17 грн.

На запит ДПІ у Московському районі м. Харкова було отримано акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Прогрес -2006»(код ЄДРПОУ 33515463) з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Строймаркет»(код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.», в якому зазначається, що у ПП «Прогрес-2006»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Судом встановлено, що 15 липня 2010 р. між позивачем (покупець) та ТОВ «ВП «Спецкабель»(продавець) було укладено договір № 05-48, предметом якого є те, що ТОВ «ВП «Спецкабель»зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію, вказану в рахунках (п. 1.1. договору) (а.с. 28-29 т. 2).

ТОВ «ВП «Спецкабель»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.06.2009 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 421377 (а.с. 23 т.2), включене до ЄДРПОУ про що свідчить копія довідки серії АА № 406432, видана Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 25 т.2) та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13179421 станом на 28.02.2012 р. та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, що підтверджується копією свідоцтва № 100234741 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 24 т.2).

Пунктом 2.1. договору № 05-48 від 15.07.2010 р. передбачено, що ціна договору становить орієнтовно 1000000, 00 грн. з ПДВ.

Згідно з додатковою угодою № 1/1 від 03.02.2011 р. п. 3.8 Договору № 05-48 від 15.06.2010 р. пункт 3.8. було викладено в наступній редакції: «Поставка товару здійснюється Продавцем будь-яким зручним для нього чином, транспортні витрати несе Продавець»(а.с. 30 т.2).

Листом від 14.02.2011 р. ТОВ «ВП «Спецкабель»повідомило позивача, що транспортування товару буде здійснюватися перевізником ПП «Нічний експрес». Фактично транспортування товару здійснювалося з м. Северодонецьк, де знаходиться відділення товариства, що підтверджується копією договору оренди нежитлових приміщень № 03 від 01.11.2010 р. між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «ВП «Спецкабель»(а.с. 37-42 т.2), перевізником ПП «Нічний експрес».

Транспортування товару здійснюється на підставі договору № СД 28/8 від 21.09.2010р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між ПП «Нічний експрес» та ТОВ «ВП «Спецкабель»(а.с. 32-34 т. 2), актами-реєстрами наданих послуг № 56636 за серпень 2011р., № 46124 за липень 2011р. (а.с. 35-36 т.2), товарно-транспортними накладними (а.с. 64-68 т. 2).

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується таким первинними документами: копіями рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень (а.с. 43-63 т. 2, а.с. 5-17 т.3), копіями виписок з банківського рахунку (а.с. 97-105 т. 2).

Отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей (а.с. 18-24 т. 3).

Наявність придбаного товару на складі позивача та його забір у виробництво підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів (а.с. 106-115 т. 2), копіями лімітно-заборних карток (а.с. 116-150 т.2) та копією оборотної відомості (а.с. 151-154 т. 2).

Отримані податкові накладні були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 141 -142 т. 3).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання робіт та товарно-матеріальних цінностей були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Тому, на підставі викладеного вище суд робить висновок про те, що позивачем вірно включено суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та ТОВ «ВП «Спецкабель»за перевіряємий період до складу податкового кредиту.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства - ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та ТОВ «ВП «Спецкабель»на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Щодо не встановлення податковим органом місцезнаходження контрагентів позивача, що на думку податкового органу є однією з підстав для висновку про безтоварність угод, то суд зазначає, що статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень податкового законодавства сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, ніби-то придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

На підставі вищевикладеного суд також не приймає до уваги висновок про неможливість здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВП «Спецкабель»через те, що податковий кредит ТОВ «ВП «Спецкабель»у серпні 2011 року сформовано на загальну суму 164171 грн., у тому числі по ПП «Прогрес-2006 код 33515463 на загальну суму ПДВ 162155, 17 грн., згідно з актом ДПІ у Московському районі м. Харкова відносно якого було встановлено, що у ПП «Прогрес-2006»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, а саме: відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Також, як встановлено судом, ТОВ «Промбуд-монтажінвест»та ТОВ «ВП «Спецкабель»включені до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Щодо епізоду встановлення відповідачем порушення позивачем п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не врахування обмеження щодо загальної суми вартості отриманих товарів за касовими чеками без отримання податкової накладної (стор. 84 акту перевірки), наслідком чого - завищення суми податкового кредиту в розмірі 9292, 6 грн. судом встановлено, що позивачем здійснювалося придбання товарно-матеріальних цінностей зокрема у травні та червні 2011 року за готівку по касових чеках.

ДНВП "Об'єднання Комунар" було у встановленому порядку подано до СДПІ ВПП у м. Харкові скарги на постачальників, які не видали податкову накладну (додаток №8 до декларацій з ПДВ за травень, червень 2011 р.) (а.с. 175, 192 т.1).

Відповідно до п.п. 14.8. п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, додатками до податкової декларації з податку на додану вартість, зокрема, є заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Суд зазначає, що пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу передбачено заборону на формування податкового кредиту у випадку, якщо отриману податкову накладну оформлено з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу. Водночас, суд вказує на те, що є чинною норма щодо можливості формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої з порушенням, якщо до декларації за звітний період додано заяву зі скаргою на постачальника та є документи, що засвідчують факт придбання товарів/послуг або факт їх оплати (абзац одинадцятий п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Твердження СДПІ про те, що підприємство не зверталось до постачальників з проханням видати податкову накладну є безпідставнаним. Крім того, податковим законодавством не передбачено письмове звернення покупця до постачальника про видачу податкової накладної та до податкового органу за місцем знаходження постачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Отже, суд вважає, що позивачем не порушено норми п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України та, відповідно, правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 9292, 6 грн.

Щодо іншого виявленого відповідачем порушення, а саме -включення позивачем сум податкового кредиту по податкових накладних без зазначення кодів УКТ ЗЕД по товарам, завезеним на митну територію, суд зазначає наступне.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 07.07.2011 N 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон N 3609), який набув чинності 06.08.2011 (опубліковано в газеті Голос України N 144 від 05.08.2011 р.).

Так, Законом N 3609 внесено зміни до пункту 201.1 статті 201 Розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до яких перелік обов'язкових реквізитів, що повинна містити податкова накладна, доповнено новим реквізитом "код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)".

На час виникнення спірних правовідносин щодо форми податкової накладної був чинний наказ ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, яким було затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення. Відповідно до вказаного наказу, форма податкової накладної та порядок її заповнення не передбачали реквізит «код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)».

Відповідно до п. 2 ст. 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Але, всупереч цієї нормі, форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (набрав чинності 16.12.2011 р.). Ця форма податкової накладної містить графу «код товару згідно з УКТ ЗЕД».

Тому суд вважає, що на час виникнення спірних правовідносин було правомірно включено позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними від 17.08.11 р. № 153, від 11.08.11 р. № 138, від 23.08.11 р. № 44, від 17.08.11 р. № 36, від 29.08.11 р. № 2743, від 09.08.11 р. № 328, від 17.08.11 р. № 344, від 10.08.11 р. № 333 (згідно додатку № 4 до Акту перевірки), що складені за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 21.12.2010 р. №969.

Щодо порушення ДНВП «Об'єднання Комунар»п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.10р. за № 2755-УІ (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3609-VI) про не використання підприємством права заявити суму податку на додану вартість до відшкодування з бюджету за рахунок сплати ПДВ митним органам на суму 263634,0 грн., в т.ч. по періодам: червень 2011 р. на суму 164944,0 грн.; липень 2011 р. на суму 66399,0 грн. та серпень 2011 р. на суму 32291,0 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) (п. 200.5. ст. 200 Податкового кодексу України).

У п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу зазначається, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

ДНВП "Об'єднання Комунар" не заявляло до відшкодування суми ПДВ у перевіряємому періоді.

Суд зазначає, що у відповідності до норм Податкового кодексу України платник податків на власний розсуд обирає один із двох способів отримання відшкодування:

-зарахування у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів (п. 200.6 ПКУ);

-повернення (п. 200.7 ПКУ).

При цьому платник податків самостійно зазначає про своє рішення в декларації, до якої додає розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій (для підтвердження вивезення), а обравши повернення на рахунок, додає до декларації заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 200.7, 200.8 ПКУ). Крім того, відповідальності за неприйняття платником податків рішення про повернення суми бюджетного відшкодування податкове законодавство не містить.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення від 09.12.2011 р. № 0000860841 про збільшення ДНВП "Об'єднання Комунар" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 263634, 00 грн. та податкового повідомлення - рішення від 09.12.2011 р. № 0000870841 про зменшення ДНВП "Об'єднання Комунар" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486582, 78 грн. як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити у повному обсязі..

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 09.12.2011 р. № 0000860841 про збільшення Державному науково-виробничому підприємству "Об'єднання Комунар" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 263634, 00 грн. (двісті шістдесят три тисячі шістсот тридцять чотири гривні).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 09.12.2011 р. № 0000870841 про зменшення Державному науково-виробничому підприємству "Об'єднання Комунар" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 486582, 78 грн. (чотириста вісімдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят дві гривні 78 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.