Постанова

від 29.05.2012 по справі 4920/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 травня 2012 р. Справа № 2-а-4920/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Пізіній К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Новікової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Добробут" Міловської сільської ради про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Добробут" Міловської сільської ради (надалі за текстом - КП "Добробут", відповідач), в якому просить суд стягнути податковий борг по податку на прибуток в сумі 1019,51 грн..

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідач систематично порушує строки подання податкових декларацій до податкової установи, що є порушенням положень п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, тому податковою установою було застосовано до відповідача штрафні санкції по податку на прибуток на суму 1019,51 грн.. Податковим органом були проведені передбачені законодавством заходи щодо стягнення заборгованості перед бюджетом, що не призвело до погашення боргу відповідачем, у зв'язку з чим у позивача виникла необхідність звернутися до суду з цим адміністративним позовом.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позові та надані матеріали справи.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, суд приходить до висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до статуту, затвердженого рішенням ХІІІ сесії ХХІV скликання Міловської сільської ради від 26.12.2003 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи, комунальне підприємство "Добробут" Міловської ради зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 24.02.2004 року за № 14471200000000322.

Судом встановлено, що КП "Добробут" (ЄДРПОУ 32863658) зареєстровано Балаклійською районною державною адміністрацією Харківської області 24.02.2004 року за № 14471200000000322, що підтверджується відповідним свідоцтвом, наявним у матеріалах справи.

Як платника податків КП "Добробут" взято на облік в ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС 03.03.2004 року за № 659.

Фахівцями податкової установи встановлено, що відповідач систематично порушує строки подачі податкових декларації до податкової установи, про що складено відповідний акт № 545/15-016/32863658 від 06.09.2011 року.

На підставі зазначеного акту, керівником ДПІ у Балаклійському районі було складено податкове повідомлення-рішення № 0003081501 від 19.09.2011 року, яке вручено відповідачеві поштою 22.09.2011 року. Відомостей щодо його оскарження суду на час розгляду справи не надано.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що додані до матеріалів справи податкові вимоги № 1/96 від 05.08.2009 року та № 2/6 від 02.02.2010 року не стосуються заявлених позивачем позовних вимог. Податкові вимоги у відповідності до положень Податкового кодексу України податковим органом не приймались та на адресу відповідача не направлялись. Отже, до матеріалів справи не надано докази здійснення встановлених ПК України заходів, які дають подають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Начальником ДПІ у Балаклійському районі Харківської області 15.03.2010 року прийнято рішення, яким він, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків КП "Добробут" Міловської сільської ради (код 32863658), а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Зазначене рішення внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідним витягом, наявним в матеріалах справи.

Відповідно до п.п.20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.95.1 та 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу шляхом стягнення коштів безпосередньо з юридичної особи.

Суд звертає увагу на те, що підприємство відповідача є комунальним, яке не підлягає приватизації.

Статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до приписів п. 96.2 зазначеної норми, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з податку на прибуток.

Таким чином, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів вжиття органом податкової служби передбачених ПК України заходів погашення податкового боргу, з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у суду не має законних підстав задовольняти позов у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З врахуванням вищевикладених обставин, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, не доведеними певними доказами, спростовуються зібраними матеріалами справи та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби до Комунального підприємства "Добробут" Міловської сільської ради про стягнення податкового боргу - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05.06.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун