Постанова

від 31.05.2012 по справі 2120/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" травня 2012 р. Справа № 2а-2120/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Носова К.В.,

представник відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Слобожанські ресурси" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Слобожанські ресурси»(далі за текстом - позивач, ПП «Слобожанські ресурси») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту - ДПІ у Фрунзенському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.02.2012 р. № 0000192302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 167403, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 133 923, 0 гри., за штрафними санкціями - 33480, 75 грн.), податкове повідомлення -рішення від 01.02.2012 р. № 0000182302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 133923, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 107139,0 грн., за штрафними санкціями - 26784, 75 грн.) та податкове повідомлення -рішення від 01.02.2012 р. № 0000172302 про збільшення суми грошового зобов'язання по екологічному податку у сумі 27085, 45 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24321, 24 грн., за штрафними санкціями - 2764, 21 грн.)

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 20.01.2012 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова був складений акт № 3899/23-212/36372798 «Про результати позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «Слобожанські ресурси»(код платника 36372798 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.04.09 по 30.09.11, валютного та іншого законодавства за період з 27.04.09 по 30.09.11».

Акт перевірки містить висновки про порушення ПП «Слобожанські ресурси»вимог:

-п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР,

п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 № 168/97-ВР, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України,

п. п. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1, п. 249.4 ст. 249, п. 250.5 ст. 250 Податкового кодексу України.

На підставі цього акту були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є надуманими, не відповідають дійсному змісту відповідних норм діючого законодавства та є документально не підтвердженими. За таких обставин, як далі вказує позивач, податкові повідомлення-рішення від 01.02.2012 р. № 0000192302, № 0000182302 та № 0000172302 підлягають скасуванню, зокрема, через те, що по договорам із ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»та ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»первинні документи, що видані на їх виконання містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також позивач зазначає, що ним правомірно були включені суми до складу валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ «Ресурс 08». Висновки відповідача про неправомірність включення цих сум до складу валових витрат та податкового кредиту ґрунтуються на недостовірних відомостях, які відображені в акті перевірки, про начеб-то непов'язаність із господарською діяльністю ПП «Слобожанські ресурси»пального, придбаного у ТОВ «Ресурс 08», оскільки оптова торгівля пальним є одним із основних видів діяльності підприємства.

Стосовно висновків про порушення п.п. 241.2.1 п.241.1 ст. 241, п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1, п. 249.4 ст. 249, п. 250.5 ст. 250 Податкового кодексу в частині не обчислення та не перерахування екологічного податку з операцій по оптовій торгівлі паливом у І-ІІІ кв. 2011 року позивач вказує на неправомірність таких висновків відповідача, оскільки з огляду на основні засади податкового законодавства, встановлені ст. 4 Податкового кодексу, екологічним податком обкладається кожен перший оптовий продаж палива. Справляння екологічного податку при кожній оптовій реалізації палива фактично є повторним оподаткуванням вже оподаткованої операції. Під час перевірки ПП «Слобожанські ресурси» надавало особам, що проводили перевірку відомості про те, що паливо, яке в подальшому було реалізовано оптовими партіями було придбано у податкових агентів і сума екологічного податку вже була включена до ціни придбання палива, через що, як вказує позивач підприємство не повинно було обчислювати та сплачувати повторно екологічний податок, як податковий агент.

Відповідач у письмових запереченнях, наданих до суду, не погодився із позовними вимогами та вважає їх безпідставними з наступного.

При перевірці ПП «Слобожанські ресурси»було фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі було досліджено фінансово-господарські взаємовідносин позивача з ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина" та ТОВ "Опт-Промзапчасть плюс". В результаті чого було встановлено, що на підставі наданих до перевірки актів прийома-здачі робіт (послуг) по виконаним роботам (маркетингові, консультаційні послуги), а також за договором поставки запчастин із ТОВ «Опт-Торгепецзапчастина»немає можливості визначити економічну доцільність цих робіт, у зв'язку з тим, що в актах не вказано перелік, склад (кількість), обсяги та вартість виконаних робіт, не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з отриманням послуг та запчастин, а також факт використання вищезазначених товарів та послуг у власній господарській діяльності підприємства.

По взаємовідносинам позивача із ТОВ «Ресурс 08»відповідачем зроблено висновок про те, що представлені перевірці товарно-транспортні накладні на придбання паливо-мастильних матеріалів не мають юридичної сили і доказовості первинного документа через відсутність в них обов'язкових реквізитів. Отже, підприємством перераховувались кошти та оформлювались документи без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Перевіркою також встановлено, що ПП «Слобожанські ресурси»протягом І кварталу 2011 року, II кварталу 2011 року, III кварталу 2011 року здійснювало реалізацію палива (бензин А-76, бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, бензин А-98, дизельне пальне) юридичним особам та ФОП. ПП «Слобожанські ресурси»не обчислено та не перераховано екологічний податок з операцій реалізації палива юридичним особам в результаті чого занижено суму екологічного податку на загальну суму 24321, 24 грн., в т.ч. за І квартал 2011 року на загальну суму 9241, 20 грн., за II квартал 2011 року на загальну суму 4031, 19 грн., за III квартал 2011 року 11048, 85 грн.

Справа до розгляду у відкритому судовому засіданні призначалася неодноразово.

Відповідач повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 226-229, 245 т. 1, 39 т. 2), в судове засідання без поважних причин не з'явився, заяв про відкладення справи або про розгляд справи за відсутністю його представника до суду не надсилав.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши письмові заперечення відповідвача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду було допущено заміну відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Фрунзенському районі м. Харкова на Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с. 161-162 т.1).

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 421000 ПП «Слобожанські ресурси»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.04.2009 р. (а.с. 9 т.1), включене до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією довідки серії АА № 520368, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області 13.03.2012 року (а.с. 17 т.2) та є платником податків та зборів передбачених Податковим кодексом України, про що свідчать копії свідоцтва № 100227867 про реєстрацію платника податку на додану вартість та довідки про взяття на облік платника податків від 14.05.2009 р. № 251 (а.с. 18 т.2).

З 07.12.2011 р. по 13.12.2011 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «Слобожанські ресурси»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.04.2009 р. по 30.09.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 27.04.2009 р. по 30.09.2011 р. За результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Слобожанські ресурси»було складено акт № 3899/23-212/36372798 від 20.12.2011 р., в якому викладені наступні порушення:

п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями у редакції Закону України від 22.05.1997 № 286/97-ВР), встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 133923 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 128147 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3620 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1385 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 771 грн.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-VI встановлено заниження всього у сумі 107139 грн., в тому числі: серпень 2009 у сумі 102517 грн., жовтень 2009 у сумі 2897 грн., березень 2010 у сумі 1108 грн., квітень 2010 у сумі 617 грн.

3. В ході перевірки своєчасності надання звітності встановлено не надання податкових розрахунків комунального податку за 3 кв., 2010 року, чим порушено абз. б) п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (з 01.01.2011 р. термін подання декларації передбачено п.п. 49.18.2 ст. 49 глави 2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ).

4. На порушення вимог п.п. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242, п. 249.1, п. 249.4 ст. 249, п. 250.5 ст. 250 Податкового кодексу України ПП «Слобожанські ресурси» не обчислено та не перераховано екологічний податок з операцій реалізації палива юридичним особам в результаті чого занижено суму екологічного податку на загальну суму 24321, 24грн., в т.ч. за І квартал 2011 року на загальну суму 9241, 20 грн., за II квартал 2011 року на загальну суму 4031, 19 грн., за III квартал 2011 року 11048, 85 грн. (а.с. 7-57 т.1).

На підставі цього акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення:

від 01.02.2012 р. № 0000192302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у сумі 167403, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 133923, 0 гри., за штрафними санкціями - 33480, 75 грн.) ( а.с. 62 т. 1);

від 01.02.2012 р. № 0000182302 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 133923, 75 грн. (у т.ч. за основним платежем - 107139,0 грн., за штрафними санкціями - 26784, 75 грн.) (а.с. 60 т. 1);

-від 01.02.12 № 0000172302 про збільшення суми грошового зобов'язання по екологічному податку у сумі 27085, 45 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24321, 24 грн., за штрафними санкціями - 2764, 21 грн.) (а.с. 58 т.1).

ПП «Слобожанські ресурси» (замовник) було підписано договір від 10.08.2009 р. № 10/08-03 з ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»(виконавець) (а.с. 89-90 т.1).

Згідно п. 1.1. цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти та виконану роботу та сплатити її.

Об'єктом маркетингових послуг є аграрний сегмент оптового ринку світлих нафтопродуктів (п. 1.2. договору). Відповідно до п. 1.3. цього договору територія, у відповідності до якої проводяться маркетингові послуги є Харківська область.

Виконавець надає результат роботи на електронному носії в єдиному оригінальному екземплярі (п. 2.2. договору).

У п. 3.1. договору вказано, що замовник сплачує виконавцю плату за виконання маркетингових послуг, оплата послуг в розмірі 7740, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20%-1290,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість послуг також вказано сторонами в протоколі погодження договірної ціни від 10.08.2009 р. та становить 7740, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20%-1290,00 грн. (а.с. 90 т.1).

Сторонами договору було складено та підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 13.08.2009 р. в якому вказано, що виконавцем були надані наступні маркетингові послуги: зібрано відомості про потенційних споживачів світлих нафтопродуктів в аграрному сегменті оптового ринку Харківської області. Результати маркетингових досліджень у вигляді переліку потенційних споживачів передані замовнику в єдиному оригінальному екземплярі на електронному носії (а.с. 92 т. 1)

Згідно договору від 10.08.2009 р. № 10/08-03 ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»13.08.2009 р. позивачу було видано податкову накладну №1601 на суму ПДВ 1290, 00 грн. (а.с. 91 т.1).

Оплата в повному обсязі за цим договором підтверджується копією виписки з особового рахунку (а.с. 93 т.1).

Також судом встановлено, що ПП «Слобожанські ресурси»(замовник) було підписано договір від 01.09.2009 р. № 01/09-04 з ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»(виконавець) (а.с. 94-95 т. 1).

Згідно п. 1.1. цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти та виконану роботу та сплатити її.

Об'єктом маркетингових послуг є роздрібний ринок нафтопродуктів України (п. 1.2. договору). Відповідно до п. 1.3. цього договору територія, у відповідності до якої проводяться маркетингові послуги: Україна.

Виконавець надає результат роботи на електронному носії в єдиному оригінальному екземплярі (п. 2.2. договору).

У п. 3.1. договору вказано, що замовник сплачує виконавцю плату за виконання маркетингових послуг, оплата послуг в розмірі 12000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 2000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість послуг також вказано сторонами в протоколі погодження договірної ціни від 01.09.2009 р. та становить 12000, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 2000,00 грн. (а.с. 95 т.1).

Сторонами договору було складено та підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 12.10.2009 р. в якому вказано, що виконавцем були надані наступні маркетингові послуги: зібрано відомості про потенційних споживачів та постачальників нафтопродуктів України. Результати маркетингових досліджень у вигляді переліку потенційних споживачів передані замовнику в єдиному оригінальному екземплярі на електронному носії (а.с. 97 т. 1).

Згідно договору від 01.09.2009 р. № 01/09-04 ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»12.10.2009 р. позивачу було видано податкову накладну № 1881 на суму ПДВ 2000, 00 грн. (а.с. 96 т.1).

Оплата в повному обсязі за цим договором підтверджується копією виписки з особового рахунку (а.с. 98 т.1).

Крім того, ПП «Слобожанські ресурси»(замовник) було підписано договір від 01.09.2009 р. № 01/09-05 з ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»(виконавець) (а.с. 99-100 т. 1).

Згідно п. 1.1. цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику за плату маркетингові послуги за напрямками, визначеними в цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти та виконану роботу та сплатити її.

Об'єктом маркетингових послуг є ринок вантажних автоперевезень (п. 1.2. договору). Відповідно до п. 1.3. цього договору територія, у відповідності до якої проводяться маркетингові послуги: Україна.

Виконавець надає результат роботи на електронному носії в єдиному оригінальному екземплярі (п. 2.2. договору).

У п. 3.1. договору вказано, що замовник сплачує виконавцю плату за виконання маркетингових послуг, оплата послуг в розмірі 5380, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 896, 67 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість послуг також вказано сторонами в протоколі погодження договірної ціни від 01.09.2009 р. та становить 5380, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 896,67 грн. (а.с. 100 т.1).

Сторонами договору було складено та підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.10.2009 р. в якому вказано, що виконавцем були надані наступні маркетингові послуги: зібрано відомості про потенційних споживачів світлих нафтопродуктів а автотранспортному сегменті мілкооптового ринку України. Результати маркетингових досліджень у вигляді переліку потенційних споживачів передані замовнику в єдиному оригінальному екземплярі на електронному носії (а.с. 101 т. 1).

Згідно договору від 01.09.2009 р. № 01/09-05 ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс»29.10.2009 р. позивачу було видано податкову накладну № 2049 на суму ПДВ 896, 67 грн. (а.с. 102 т.1).

Оплата в повному обсязі за цим договором підтверджується копією виписки з особового рахунку (а.с. 103 т.1).

Як встановлено судом ПП «Слобожанські ресурси»(замовник) складено та підписано договір від 01.03.2010 № 01/03 з ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»(виконавець) (а.с. 104-105 т.1).

Предметом договору від 01.03.2010 р. № 01/03 є те, що виконавець зобов'язується надати за плату консультаційні послуги за напрямками, визначеними цим договором, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та сплатити за неї. Об'єктом консультаційних послуг по даному договору є бізнес-план підприємства з переробки продовольчого зерна (п. 1.2. договору).

У п. 2.2. вказано, що виконавець надає результат роботи на електронному носії в єдиному оригінальному екземплярі.

В п. 3.1. договору вказано, що замовник сплачує виконавцю плату за виконання послуг в розмірі 8700, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1450, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Вартість послуг також вказано сторонами в протоколі погодження договірної ціни від 01.03.2010 р. та становить 8700, 00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1450, 00 грн. (а.с. 105 т.1).

Сторонами договору було складено та підписано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 01.04.2010 р. в якому вказано, що виконавцем були надані наступні консультаційні послуги: складено бізнес-план підприємства з переробки продовольчого зерна. Результати роботи передані замовнику в єдиному оригінальному екземплярі на електронному носії (а.с. 106 т. 1).

Згідно договору від 01.03.2010 р. № 01/03 ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»29.03.2009 р. позивачу було видано податкову накладну № 1094 на суму ПДВ 833, 33 грн., а 01.04.2010 р. податкову накладну № 1110 на суму ПДВ 616, 67 грн. (а.с. 107 т.1).

Оплата в повному обсязі за цим договором підтверджується копіями виписок з особового рахунку (а.с. 108 -110 т.1).

На вимогу суду за вищезазначеними договорами на проведення маркетингових досліджень із ТОВ «Опт-Промзапчасть плюс» від 10.08.2009 р. № 10/08-03, від 01.09.2009 р. № 01/09-04 та від 01.09.2009 р. № 01/09-05, а також із ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»від 01.03.2010 р. № 01/03 позивачем не надано доказів виконаних маркетингових та інформаційних послуг у вигляді їх кінцевого результату, а також доказів їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Па підставі наданих до матеріалів справи актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) по виконаним роботам (маркетингові, консультаційні послуги) не має можливості визначити економічну доцільність цих робіт. Крім того, позивачем не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з їх отриманням та факт використання вищезазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94 -ВР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, щодо віднесення сум податкового кредиту за податковими накладними по договорам, то суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, суду не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання маркетингових та консультаційних послуг у бухгалтерському обліку.

Так, в статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

Також судом встановлено, що ПП «Слобожанські ресурси»(покупець) із ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»(продавець) був підписаний договір від 30.03.2010 р. № 30/3 (а.с. 22 т. 2).

Згідно із п. 1.1. цього договору продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та оплатити переданий товар -автозапчастини в кількості та по цінам згідно рахунків-фактур, з урахуванням ПДВ 20%.

Сумою цього договору є сума всіх накладних, що підписані обома сторонами (п. 2.1. договору). Пунктом 4.3. передбачено умови постачання -самовивіз.

Сторонами договору біло підписано накладну № 30-7 від 30.03.2010 р. на суму 1646, 34 грн. (а.с. 23. т.2).

ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»було виписано позивачу податкову накладну № 1109 від 30.03.2010 р. на суму 1646, 34 грн. в тому числі ПДВ -274, 39 грн. (а.с. 24 т. 2). Оплата за договором була здійснена шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, про що свідчить копія виписки по особовому рахунку (а.с. 25 т. 2).

При цьому суд зазначає, що на вимогу суду позивачем не було надано документального підтвердження направлення та отримання рахунків -фактур (п. 1.1. договору), документального підтвердження отримання товару його транспортування та оприбуткування.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 05.05.2008 N 647, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 р. N 445/15136 було затверджено Зміни до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 N 99 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.96 за N 293/1318. Згідно цього наказу пункт 3 Інструкції викладено в такій редакції:"3. Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною". Пунктом 4 зазначено, що «у додатку 1: 4.1. Слова "Бланк суворої звітності" виключити».

Крім того, пунктом 6 Інструкції визначено, що довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

Журналу реєстрації довіреностей суду на його вимогу не було надано.

При цьому суд також зазначає, що суду не надано доказів того, що у позивача на праві власності чи користування (найму, оренди, лізингу тощо) перебувають будь-які транспортні засоби, відповідних доказів суду не надано. Також не надано суду договорів на транспортування з іншими особами.

Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту -Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз. 7 розд. 1 Правил).

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (абз. 8 розд. 1 Правил).

Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування (абз. 17 розд. 1 Правил).

Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (абз. 18 розд. 1 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Таким чином суд робить висновок про відсутність доказів транспортування товару.

Також, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, 281 "Товари на складі".

Далі суд зазначає, що на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

Таким чином, суд робить висновок про правильність висновку ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова щодо неправомірності включення сум за договором № 30/3 від 30.03.2010 р. до валових витрат та включення на підставі податкової накладної сум податку на додану вартість до податкового кредиту оскільки відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 р., із змінами та доповненнями, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2, п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 (далі по тексту -Положення).

Пунктом 1.2. Положення визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, чого також не було доведено позивачем.

Щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Ресурс 08" суд встановив наступне.

ПП «Слобожанські ресурси»укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів від 10.06.2009 №40 з ТОВ «Ресурс 08»(а.с. 132 т.1).

Згідно договору купівлі-продажу ТОВ «Ресурс 08»(постачальник), ПП «Слобожанські ресурси»(покупець), де постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору). Кількість та ціна визначається в рахунках (п. 1.5, п. 1.6. договору). Пунктом 1.7. встановлено, що загальна сума договору визначається шляхом складання усіх сум визначених у видаткових накладних за період дії договору.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано до суду копію паспорту №236 на паливо дизельне (а.с. 133 т.1).

Виконання договору його сторонами підтверджується копіями видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок (а.с. 134 -137, 151-156 т. 1).

Отримання товару підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей за 2009 р. (а.с. 237-241 т.1).

Транспортування нафтопродуктів підтверджується копіями товарно - транспортних накладних форми № 1-ТТН (а.с. 138-150, 177 т.1).

При цьому суд зазначає, що не зазначення у товарно-транспортних накладних дати і часу прибуття до вантажоодержувача не впливає на зміст операції з перевезення нафтопродуктів та не спростовує самого факту їх транспортування.

Придбання нафтопродуктів відображено в бухгалтерському обліку по рахунку 631, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю (а.с. 231 т.1).

Придбані нафтопродукти були використані позивачем у подальшій господарській діяльності, реалізовані третім особам, що підтверджується копіями наданих суду документів: договорів поставки нафтопродуктів, видаткових та податкових накладних, довіреностей, банківських виписок, товарно-транспортних накладних (а.с. 181-220 т.1).

Подальша реалізація товару також підтверджується оборотно-сальдовими відомостями рахунку 361 (а.с. 232 -236 т.1).

Як встановлено в ході перевірки всього у серпні 2009 року за накладними було отримано нафтопродуктів в рамках цього договору на суму 506136, 25 грн. в т.ч. ПДВ -101227, 25 грн. ПП «Слобожанські ресурси»дані суми відобразило в деклараціях з податку на прибуток, у тому числі: за 3 кв. 2009 р. та до складу податкового кредиту за серпень 2009 року позивачем включено відповідну суму ПДВ.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94 -ВР, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, щодо віднесення сум податкового кредиту за податковими накладними по договорам, то суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність формування валових витрат позивачем по господарським операціям із ТОВ «Ресурс 08»та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за отриманими податковими накладними.

Щодо обчислення екологічного податку з операцій по оптовій торгівлі паливом суд зазначає наступне.

Як встановлено актом перевірки за період з 01.01.2011 р. по 01.09.2011 р. ПП «Слобожанські ресурси»задекларовано екологічний податок у сумі 0,00 грн.

Перевіркою повноти визначення суми екологічного податку за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 року встановлено його заниження в сумі 24321, 24 грн.

Так, перевіркою встановлено, що ПП «Слобожанські ресурси»протягом І кварталу 2011 року, II кварталу 2011 року, III кварталу 2011 року здійснювало реалізацію палива (бензин А-76, бензин А-80, бензин А-92, бензин А-95, бензин А-98, дизельне пальне) юридичним особам та ФОП.

Перевіркою витратних накладних встановлено, що протягом І кварталу 2011 року, «Слобожанські ресурси»було реалізовано палива юридичним особам та фізичним особам підприємцям у кількості 271,798 тон, у т.ч.: бензин А-76 - 7,102 тон; бензин А-80 - 17,147 тон; бензин А-98 - 9,656 тон; дизельне пальне - 237,894тон;

Перевіркою витратних накладних встановлено, що протягом II кварталу 2011 року, ПП «Слобожанські ресурси»було реалізовано палива юридичним особам та фізичним особам підприємцям у кількості 118,565 тон, у т.ч.: бензин А-76 - 0,496 тон; бензин А-92 - 43,386 тон; бензин А-95 - 6,704 тон; бензин А-98 - 4,999 тон; дизельне пальне - 62,980 тон;

Перевіркою витратних накладних встановлено, що протягом III кварталу 2011 року, «Слобожанські ресурси»було реалізовано палива юридичним особам та фізичним особам підприємцям у кількості 324,972 тон, у т.ч.: бензин А-76 - 13,582 тон; бензин А-92 - 25,459 тон; бензин А-95 - 155,329 тон; бензин А-98 - 3,404 тон; дизельне пальне -127,198 тон.

Згідно п.п. 2.1.1. Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.11.2008 р. N452 "Про затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів" витрати палива на експлуатацію автомобілів у звіті за формою N 2-тр (річна) наводяться в одиницях об'єму. Для їх переведення у вагові одиниці застосовуються такі коефіцієнти (Кі): для бензину - 0,74 кг/л; для газойлів (дизельного палива) - 0,85 кг/л;

Перевіркою для визначення ваги реалізованого палива використано коефіцієнти переведення одиниць об'єму у вагові одиниці, встановлені Методикою розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.11.2008 р. N 452.

ПП «Слобожанські ресурси до ДПІ у Фрунзенському м. Харкова, 10.05.2011 року надано податкову декларацію екологічного податку за І квартал 2011 року (реєстраційний № 46672) з прокресленнями, додатки до декларації не надавались. 28.07.2011 року надано податкову декларацію екологічного податку за II квартал 2011 року (реєстраційний № 60859) з прокресленнями, додатки до декларації не надавались. 14.10.2011 року надано податкову декларацію екологічного податку за III квартал 2011 року (реєстраційний №9008574843) з прокресленнями, додатки до декларації не надавались.

Згідно вимог наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1010 "Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N26/18764, встановлено, що до податкової декларації додаються додатки 1-7, які є її невід'ємною частиною. У разі відсутності у платника відповідних об'єктів оподаткування відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються".

Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1010 передбачено подання Додатку № 2 до Податкової декларації екологічного податку "Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення", в якому по рядку 1 відображається кількість фактично реалізованого палива в розрізі видів палива та сума нарахованого податкового зобов'язання.

Сума податкового зобов'язання з екологічного податку з рядку 1 додатку №2 відображається по рядку 1.1.2 податкової декларації екологічного податку.

Відповідно до п. 241.1. ст. 241 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю паливом та здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо,придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у підпункті 241.2.1 пункту 241.2 цієї статті)" (п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами.

Згідно п. 244.1 ст. 244 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ встановлено наступні ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива: бензин неетилований - 68 гривень за тону; дизельне пальне із вмістом сірки більш як 0,2 мас. % - 68 гривень за тонну.

Згідно п.2 Підрозділу 5 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ встановлено: "За податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли: з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених статтями 243, 244, 245 і 246 цього Кодексу".

Згідно п. 249.1. ст. 249 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ встановлено, що суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податковими агентами самостійно щокварталу.

Таким чином, перевіркою вірно встановлено, що відповідно до вимог п.п. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241, п.п. 242.1.4 п. 242.1 ст .242, п. 249.1, п. 249.4 ст. 249, п. 250.5 ст. 250 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, ПП «Слобожанські ресурси» під час здійснення операцій реалізації палива юридичним особам та фізичним особам підприємцям є податковим агентом та повинно було обчислювати та перераховувати екологічний податок на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства.

Перевіркою встановлено, що за період І, II, III квартал 2011 року ПП «Слобожанські ресурси»не обчислювало та не перераховувало екологічний податок на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства.

Перевіркою проведено розрахунок екологічного податку за І, II, III квартал 2011 року, який ПП «Слобожанські ресурси»повинно було обчислити та перерахувати з операцій реалізації палива юридичним особам, який наведено у додатку № 5 до акту. Загальна сума екологічного податку становить 24321, 24 грн.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 01.02.2012 року № 0000192302 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Слобожанські ресурси" з податку на прибуток в частині донарахування суми податку в розмірі 126534, 06 грн. за основним платежем та 31633, 52 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 01.02.2012 року № 0000182302 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Слобожанські ресурси" з податку на додану вартість в частині донарахування суми податку в розмірі 101227, 25 грн. за основним платежем та 25306, 81 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині донарахування суми податку на прибуток в розмірі 7388, 94 грн. основного платежу та 1847, 23 грн. штрафних (фінансових) санкцій та в частині донарахування суми податку на додану вартість в розмірі 5911, 75 грн. основного платежу та 1477, 94 грн. штрафних (фінансових) санкцій -такими, що задоволенню не підлягають.

Крім того, суд дійшов до висновку про те, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення -рішення від 01.02.2012 р. № 0000172302 про збільшення суми грошового зобов'язання по екологічному податку у сумі 27085, 45 грн. (у т.ч. за основним платежем - 24321, 24 грн., за штрафними санкціями - 2764, 21 грн.), як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Слобожанські ресурси" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 01.02.2012 року № 0000192302 про збільшення суми грошового зобов'язання Приватному підприємству "Слобожанські ресурси" з податку на прибуток в частині донарахування суми податку в розмірі 126534, 06 грн. (сто двадцять шість тисяч п'ятсот тридцять чотири гривні 06 копійок) за основним платежем та 31633, 52 грн. (тридцять одна тисяча шістсот тридцять три гривні 52 копійки) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова від 01.02.2012 року № 0000182302 про збільшення суми грошового зобов'язання Приватному підприємству "Слобожанські ресурси" з податку на додану вартість в частині донарахування суми податку в розмірі 101227, 25 грн. (сто одна тисяча двісті двадцять сім гривень 25 копійок) за основним платежем та 25306, 81 грн. (двадцять п'ять тисяч триста шість гривень 81 копійка) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.