Постанова

від 22.05.2012 по справі 3204/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2012 р. № 2-а-3204/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації та обслуговування житлових будинків "Авантаж"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської

області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Підприємство з експлуатації та обслуговування житлових будинків "Авантаж", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 26.12.2011 року №0006962305 та від 26.12.2011 року №0006952305 у повному обсязі.

В обґрунтування позову вказано, що викладені у акті перевірки висновки, на підставі якого відповідачем були прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0006962305 та від 26.12.2011 року №0006952305 не відповідають вимогам податкового законодавства та прийняті із вільним застосуванням норм чинного законодавства України, у зв'язку із чим, вважаємо, що прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0006962305 та від 26.12.2011 року №0006952305 є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що господарської операції не були реально вчинені між підприємствами та включаючи подібні документи до складу валових витрат (договори поставки, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт банківські виписки, тощо), ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»порушено вимоги п.5.1, ст. 5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, чим завищено валові витрати на 370510 грн.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Авантаж»з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „Промбудмонтажінвест" (ЄДРПОУ 36987611), ТОВ «Промтехноопт»(ЄДРПОУ 37092055), ТОВ «Будхолдинг-Харків»(ЄДРПОУ 35474293), ТОВ «Електроспецтех»(ЄДРПОУ 34689962) за період з 01.11.2010 по 30.04.2011.

За наслідками перевірки було складено від 13.12.2011 за №5951/2305/35699086 яким встановлено, порушення позивачем, а саме:

- п.2 ст. 3, ст. 4, п.1 та 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

- пп. 2.13, 2.15, 2.16 п.2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704;

- п.5.1, ст. 5, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження суми податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за 4 квартал 2010 року у сумі 40498 грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 52130 грн., всього занижено податку на прибуток у сумі 92628 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями, пп. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, чим завищено податковий кредит, та як слідство, занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, на 70181 грн..

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було винесено податкові повідомлення - рішення від 26.12.2011 року №0006962305 та №0006952305 від 26.12.2011 року.

Суд зазначає, що підставою винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, згідно акту перевірки є акти перевірки від 19.04.2011 року №708/23-03-05/36987611, від 28.03.2011 року №464/23-03-05/36987611, від 05.05.2011 року №896/23-03-05/36987611, від 30.06.2011 року №1475/23-03-05/36987611 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова встановлено ТОВ «Промбуд - Монтажінвест»»порушення ч.1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст..228 ЦК України, а саме неможливість реального здійснення господарських операцій у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- Згідно актів перевірки від 20.04.2011 року №721/23-03-05/37092955 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова встановлено ТОВ «Промтехноопт»порушення ч.1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст..228 ЦК України, а саме неможливість реального здійснення господарських операцій у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- Згідно актів перевірки від 01.06.2011 року №1250/23-03-05/34689962 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено ТОВ «Електроспецтех»порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст..228 ЦК України, а саме неможливість реального здійснення господарських операцій у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

- Згідно акту перевірки від 30.03.2011 року №481/18-015/35474293 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова встановлено ТОВ «Будхолдинг»порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, а саме неможливість реального здійснення господарських операцій у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді;

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом, а також підтверджується вище зазначеним актом перевірки, що ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»(замовник) було укладено з ТОВ „Електроспецтех»(Підрядник) угоду подряду № 17 від 02.11.2010 року на виконання власними та залученими силами та засобами будівельні (ремонтні) роботи по об'єктам. Після виконанім робіт Замовник приймає виконані роботи та оплачує обумовлену вартість робіт.

З 01.11.2010 року по 30.04.2011 рік було отримано послуг на загальну суму 110216,45 грн, оплачено станом на 30.04.2011 рік 110216,45 грн. Згідно звітності, бази даних «БЕСТ ЗВІТ», декларацій з ПДВ, додатків 5 до декларацій з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»задекларовано податковий кредит по ТОВ „Електроспецтех" за листопад 2010р. - 18369 грн.

З пояснень підприємства до складу валових витрат у відповідних періодах було віднесено суму у розмірі 91845 грн., в т.ч. у 4 кварталі 2010 року-91845 грн..

ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»(Замовник) було укладено договор з ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(Підрядник) подряда № б/н від 01.12.2010 року на виконання власними та залученими силами та засобами будівельні (ремонтні) роботи по об'єктам та додаткова згода № 1 до договору подряда. На виконання умов договору підряду, укладеного 01.12.2010 № б/н, ТОВ «ПЕОЖБ «Авантаж»(Замовник) доручає, а ТОВ «Промбуд-монтажінвест»(Підрядник) зобов'язується виконати власними та залученими силами та засобами будівельні (ремонтні) роботи по об'єктам у відповідності до п.1.4 додаткової згоди до договору підряду від 01.12.2010 року. Після виконання робіт замовник приймає виконані роботи та оплачує обумовлену вартість робіт.

На проведення робіт ТОВ «Промбуд-монтажінвест»виписано податкову накладну, акт прийому виконаних будівельних робіт та довідку за формою № КБ-3:

З 01.11.2010 року по 30.04.2011 рік було отримано послуг на загальну суму 334398,36 грн, оплачено станом на 30.04.2011 рік 93 182,94 грн..

Згідно звітності, бази даних «БЕСТ ЗВІТ», декларацій з ПДВ, додатків 5 до декларацій з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»задекларовано податковий кредит по ТОВ Промбуд-монтажінвест»у сумі 48145 грн, в т.ч. по періодах: грудень 2010р. - 14029 грн.; лютий 2011 р. -4286 грн. та березень 2011р.-29830 грн.

ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж» було укладено з ТОВ «Промтехноопт»договор купівлі-продажу № б/н від 01.12.2010 року на продаж-купівлю контейнера металічного, оцинкованого з кришкою для вивозу побутових відходів

З 01.1 1.2010 року по 30.04.2011 рік було отримано контейнерів на загальну суму 22000,00 грн, оплачено станом на 30.04.2011 рік 22000,00 грн.

Згідно звітності, бази даних «БЕСТ ЗВІТ», декларацій з ПДВ, додатків 5 до декларацій з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»задекларовано податковий кредит по ТОВ «Промтехноопт»у сумі 3667 грн, в т.ч. у грудні 2010р. - 3667 грн.

ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»було укладено договор з ТОВ „Будхолдинг-Харків»(код ЄДРПОУ 35474293) на купівлю будівельних матеріалів. З 01.11.2010 року по 30.04.2011 рік було отримано будматеріалів на загальну суму 81236,85 грн, оплачено станом на 30.04.2011 рік 81236,76 грн.

Згідно звітності, бази даних «БЕСТ ЗВІТ», декларацій з ПДВ, додатків 5 до декларацій з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, ТОВ «ПЕОБЖ «Авантаж»задекларовано податковий кредит по ТОВ «Будхолдинг-Харків»у сумі 13539,47 грн, в т.ч. по періодах: листопад 2010р.-2320,94 грн.; грудень 2010р. - 2998,81 грн.; січень 2011р.-2705,35 грн.; лютий 2011р.-3482,62 грн.; березень 2011р. - 775,24 грн.; квітень 2011р.- 1256,51 грн..

З пояснень підприємства до складу валових витрат у відповідних періодах було віднесено суму у розмірі 67697 грн., у 4 кварталі 2010р.-26599 грн., 1 квартал 2011 p.-34816 грн., 2 квартал 2011р.-6282 грн.

Суд зазначає, що факт отримання послуг, товару, сплату за нього відповідачем не заперечується та підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірноих правочинів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст праовчину не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «Промтехноопт», ТОВ „Будхолдинг-Харків», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ „Електроспецтех»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб ТОВ «Промтехноопт», ТОВ „Будхолдинг-Харків», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ „Електроспецтех»на укладання угод тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача в акти перевірок від 19.04.2011 року №708/23-03-05/36987611, від 28.03.2011 року №464/23-03-05/36987611, від 05.05.2011 року №896/23-03-05/36987611, від 30.06.2011 року №1475/23-03-05/36987611 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо ТОВ «Промбуд - Монтажінвест»»; від 20.04.2011 року №721/23-03-05/37092955 ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо ТОВ «Промтехноопт»; від 01.06.2011 року №1250/23-03-05/34689962 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо ТОВ «Електроспецтех»; від 30.03.2011 року №481/18-015/35474293 ДПІ у Ленінському районі м. Харкова щодо ТОВ «Будхолдинг», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ «Промтехноопт», ТОВ „Будхолдинг-Харків», ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ „Електроспецтех»так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»№996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в)отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п.п. 5.2.1.п.5.2 ст. 5 Закону №334 передбачено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1. п.11.2 ст. 11 Закону №334 передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, основні підстави для включення сум ПДВ у зв'язку із придбанням товарів та послуг до податкового кредиту визначені у пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно із яким:

«податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».

Також, відповідно до п.п. 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включив до складу валових витрати та податкового кредиту у перевіряємому періоді витратити по взаємовідносинам з ТОВ «Промбудмонтажінвест», ТОВ «Промтехноопт», ТОВ «Будхолдинг - Харків», ТОВ «Електроспецтех».

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 26.12.2011 року №0006962305 та №0006952305 від 26.12.2011 року винесено ДПІ Дзержинському районі м.Харкова з порушенням норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації та обслуговування житлових будинків "Авантаж" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 26.12.2011 року №0006962305 та №0006952305 від 26.12.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 травня 2012 року.

Суддя Спірідонов М.О.