Постанова

від 12.06.2012 по справі 306/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

12 червня 2012 р. справа № 2а- 306/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Ромащенко М.П.,

представника позивача - Почуєва В.А.,

представника відповідача - Подобайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд: визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 05 січня 2012 року №0000112305 Державної податкової інспекції у Дзержинеькому районі м. Харкова, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «СМП Стройсвязь»за платежем: податок на прибуток - 11021000 в сумі 60506,00 грн.; визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 05 січня 2012 року №0000122305 Державної податкової інспекції у Дзержинеькому районі м. Харкова, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «СМП Стройсвязь»за платежем: податок на додану вартість - 14010100 в сумі 54340,00 грн.; відшкодувати судові витрати по справі.

У зв'язку із закінченням реорганізації шляхом перетворення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, первинного позивача судом було замінено на належного позивача - правонаступника Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що працівниками відповідача була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ліон»(код ЕДРПОУ 30590155), ТОВ «ЮСАЕМ»(код ЄДРПОУ 33010817) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292) їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.03.2011 по 30.11.2011 року. Вважає, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях та неправильному застосуванні норм цивільного, господарського та податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 20.10.2005 р. Позивача взято на облік в органах державної податкової служби 25.10.2005 р., має свідоцтво платника ПДВ № 28324579 від 30.11.2005 р. (а.с. 28-31 т. 1).

Згідно п. 20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

На підставі наказу № 2765 від 23.12.2011 р., виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова, згідно з п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»(код ЄДРПОУ 33815626) щодо документальної підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Ліон»(код ЕДРПОУ 30590155), ТОВ «ЮСАЕМ»(код ЄДРПОУ 33010817) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(код ЄДРПОУ 34859292) їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.03.2011 по 30.11.2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 6276/2305/33815626 від 26.12.2011 р. (а.с. 10-20 т. 1). Відповідно до висновків акту, відповідачем встановлено порушення:

- п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 44.1 ст. 44 та п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, TOB «СМП Стройсвязь»завищено суму витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 47270 грн., в тому числі: у 1 кварталі 2011 року на 13963 грн.; у 2 кварталі 2011 року на 6837 грн.; у 3 кварталі 2011 року на 26470 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п. 201.1, п.201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством TOB «СМП Стройсвязь»завищено суму податкового кредиту з ПДВ всього на 42133 грн., у тому числі: за березень 2011 року в розмірі 11169 грн., за червень 2011 року на 6552 грн., за вересень 2011 року на 14468 грн., за жовтень 2011 року на 3952 грн., за листопад 2011 року на 5992 грн., що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягала сплаті в бюджет всього на 42133 грн., у тому числі: за березень 2011 року в розмірі 11169 грн., за червень 2011 року на 6552 грн., за вересень 2011 року на 14468 грн., за жовтень 2011 року на 3952 грн., за листопад 2011 року на 5992 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0000112305 від 05.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 60506,00 грн., з яких: за основним платежем -47270,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13236,00 грн. (а.с. 8 т. 1).

- податкове повідомлення-рішення №0000122305 від 05.01.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54340,00 грн., з яких: за основним платежем -42133,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -12207,00 грн. (а.с. 9 т. 1).

Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення на акт від 26.12.2011 р. № 6276/2305/33815626 (а.с. 21-30 т. 1). Позивачем отримано рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 264/10/23-5 від 04.01.2012 р. про результати розгляду заперечень на акт перевірки (а.с. 24-27).

Підставою для висновків відповідача про вчинення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України є висновок відповідача щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Будівництво Пан-Україна». Судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача відповідачем використано дані з актів перевірок зазначених контрагентів.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова отримано акт № 2843/23-212/30590155 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма «Ліон»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий-червень 2011 р.»(а.с. 20-40 т. 3).

В акті зазначено про порушення: ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB фірмою «Ліон»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, ст.655 та ст.656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5, 8 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.134, 135, 137, 138 Податкового кодексу України.

Також перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.02.2011 року по 30.06.2011 року, які підпадають під визначення п. 185.1. ст. 185,186, 187 п. 188.1. ст. 188, ст. 196, ст. 197, ст.198, ст. 199 Податкового кодексу України.

Згідно акту № 1678/234/33010817 від 19.08.2011 р. (а.с. 52-76 т. 3) про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южспецатоменергомонтаж»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011 р., перевіркою встановлено: неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «ЮСАЕМ»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; в порушення п. 85.2 ст. 85 та ст. 44 Податкового кодексу України дані податкової звітності документально не підтверджені. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, що підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 185, 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до акту № 126/18/34859292 від 15.11.2011 р. (а.с. 41- 51 т. 3) про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівництво Пан-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., встановлено: відсутність факту реального здійснення господарської діяльності товариства, відсутність у TOB «Будівництво Пан-Україна»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань щодо реального настання правових наслідків, та формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання.

Крім того, 26.10.2011 року TOB «Будівництво Пан-Україна»анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ж»пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового кодексу України.

Згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, TOB «СМП Стройсвязь»задекларовано податковий кредит від ТОВ «Ліон»у березні 2011 р. у сумі 11170 грн., від ТОВ «ЮСАЕМ»у червні 2011 р. у сумі 225 грн., від ТОВ «Будівництво Пан-Україна»у червні 2011 р. у сумі 6326 грн., у вересні 2011 р. в розмірі 14468 грн., у жовтні 2011 р. в розмірі 3952 грн., у листопаді 2011 р. у розмірі 5992 грн.

З огляду на наявність актів перевірок ТОВ «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Будівництво Пан-Україна», відповідач робить висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій TOB «СМП Стройсвязь»по даним постачальникам.

Перевіряючи цей висновок і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

05.03.2011 р. ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»(Покупець) був укладений договір № 1/03-11 з ТОВ фірма «Ліон»(Продавець), відповідно до якого продавець передає будівельні матеріали (товар), а покупець належним чином приймає та сплачує за такі матеріали (а.с. 139 т. 1).

В підтвердження реальності укладеного правочину, позивачем надано: накладні № РН-310486 від 18.03.2011р., № РН-310485 від 18.03.2011 р., № РН-310487 від 18.03.2011 р. (а.с. 41, 43, 45-46 т. 1), податкові накладні № 332 від 18.03.2011р., № 331 від 18.03.2011р., № 333 від 18.03.2011р. (а.с. 42, 44, 47-48 т. 1).

Матеріали справи містять рахунки (а.с. 140-141 т. 1), прибуткові накладні (а.с. 142-143, 145, 147, 149 т.1).

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем, доставлено відповідно до товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 144, 146, 148 т. 1).

Вказані документи підписані від імені керівника ТОВ «Ліон»ОСОБА_3

Згідно доповідної записки № 902/26-025 від 19.08.2011 р., складеної в.о. начальника ВПМ ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, в період з 25.02.2011 р. по 28.03.2011 р. директором ТОВ «Ліон»був гр. ОСОБА_3, з 29.03.2011 р. -гр. ОСОБА_4 Опитані громадяни в своїх поясненнях вказали на те, що ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_4 відношення до створення та здійснення господарської діяльності товариства не мають (а.с. 8 т. 3).

По ТОВ «ЮСАЕМ»позивачем надано: копію накладної № РН-070602 від 07.06.2011 р., податкову накладну № 65 від 07.06.2011 р., рахунок № 1/0611 від 02.06.2011 р. (а.с.51, 52, 150 т. 1).

Договору, укладеного позивачем з ТОВ «ЮСАЕМ»матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять договір № 3/06 від 03.06.2011 р., укладений між ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»(Замовник) та ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(Виконавець), відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати будівельні роботи з антикорозійного захисту та монтажу несучих конструкцій та обладнання Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 107 т. 1). Первинних документів на підтвердження реального виконання сторонами умов договору позивачем надано не було.

02.09.2011 р. ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»(Замовник) був укладений договір № 1/09 з ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(Виконавець), відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконувати будівельні та ремонтні роботи, а також роботи з монтажу несучих конструкцій та обладнання Замовника, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 58-59 т. 1).

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття: № б/н від 08.09.2011 р., № б/н від 09.09.2011 р., № б/н від 09.09.2011 р., № б/н від 27.09.2011 р., № б/н від 30.09.2011 р., (а.с. 60, 63, 66, 68, 71, т. 1)

Акти прийому-передачі ТМЦ від 08.09.2011 р., від 09.09.2011 р., від 02.09.2011 р., від 30.09.2011 р. (а.с. 61, 64, 69, 72, т. 1)

На адресу позивача ТОВ «Будівництво Пан-Україна»виписано податкові накладні № 108 від 08.09.2011 р., № 124 від 09.09.2011 р., № 123 від 09.09.2011 р., № 272 від 27.09.2011 р., № 353 від 30.09.2011 р. (а.с. 62, 65, 67, 70, 73 т. 1).

02.09.2011 р. ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»(Замовник) був укладений договір № 3/09 з ТОВ «Будівництво Пан-Україна»(Виконавець), відповідно до якого Виконавець зобов'язується виконати роботи з перевірки робочих проектів Замовника на відповідність стандартам і нормам, а Замовник зобов'язується оплатити такі роботи (а.с. 74-75 т. 1).

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття: № б/н від 06.09.2011 р., № б/н від 30.06.2011 р., накладні (а.с. 84, 86, 89, 91 т. 1)

На адресу позивача ТОВ «Будівництво Пан-Україна»виписано податкові накладні № 79 від 06.09.2011 р., № 78 від 06.09.2011 р., № 80 від 06.09.2011 р., № 158 від 30.06.2011 р., № 42 від 02.09.2011 р., № 88 від 07.09.2011 р., № 186 від 15.09.2011 р., № 352 від 30.09.2011 р., (а.с. 77, 79, 81, 83, 85, 87-88, 90, 92 т. 1). Наявні прибуткові накладні (а.с. 151, 152, 154-155, 157 т. 1), товарно-транспортні накладні (а.с. 153, 156, 158 т. 1)

Вказані документи підписані від імені керівника ТОВ «Будівництво Пан-Україна»ОСОБА_5 Відповідно до акту № 126/18/34859292 від 15.11.2011 р. (а.с. 41- 51 т. 3), ОСОБА_5 не зміг пояснити податкову та фактичну адресу підприємства, ким та коли надається звітність до податкових органів, хто здійснює ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві»№554 від 04.12.2009 р., затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві NКБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»та NКБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати». Позивачем не надано належним чином складених актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за договорами, укладеними з ТОВ «Будівництво Пан-Україна».

Суд зазначає наступне. Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено обов'язкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, діючим законодавством не встановлено конкретний перелік документів для підтвердження витрат.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 1995 року № 168/704, первинні документи -це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Підпунктом 2.5. п. 2 цього Положення передбачено, що документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення. Підписи осіб, відповідальних за складення первинних документів на обчислювальних машинах та інших засобах організаційної техніки, виконуються у вигляді паролю або іншим способом авторизації, що дає змогу одночасно ідентифікувати особу, яка здійснила господарські операцію.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Таким чином, первинні документи, отримані позивачем від ТОВ «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Будівництво Пан-Україна», складені останнім з порушенням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та не мають відповідної юридичної сили та доказовості, а отже не спричиняють настання відповідних правових наслідків, тобто не можуть бути підставою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників підприємства.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Згідно ч.1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до вимог статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позивачем не було надано беззаперечних доказів на підтвердження фактичного виконання сторонами угод, реальності вчинених правочинів. В матеріалах справи відсутні належним чином складені акти приймання-передачі товару, виконаних робіт, довіреності на одержання продукції від контрагентів, специфікації на товар, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Крім того, матеріали справи не містять рахунків-фактур та відповідних документів заводу виробника на підтвердження якості товару (будівельних матеріалів), що вказує на фіктивність відповідних господарських операцій.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договорів.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Податкові накладні, на підставі яких ТОВ «Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь»включено до складу податкового кредиту сума ПДВ по операціям з зазначеними контрагентами не відповідають вимогам п.201.1 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 11.2.1. п. 11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За встановлених обставин, позивач не мав права відносити суми за даними договорами з ТОВ «Ліон», ТОВ «ЮСАЕМ», ТОВ «Будівництво Пан-Україна»до складу податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються, в цій справі покладено на відповідача.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0000112305, №0000122305 від 05.01.2012 р. відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаних податкових повідомлень -рішень є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване монтажне підприємство Стройсвязь" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області Державної податкової служби про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 12.06.2012р.

Суддя Сагайдак В.В.