Постанова

від 31.05.2012 по справі 17608/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" травня 2012 р. Справа № 2а-17608/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Скляр Є.С.,

за участю представника позивача - Шевердін М.М.,

представника відповідача - Корнієвський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Профмет" до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Профмет" (далі по тексту -позивач, ПП "Профмет" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по тексту -ДПІ у Дзержинському районі), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення № 0004782305, яким Приватному підприємству «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 гривень та податкове повідомлення-рішення № 0004772305, яким Приватному підприємству «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755,25 гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він не згоден із висновками відповідача, викладеними у акті перевірки від №4562/2305/31064368 від 27.09.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Профмет»код ЄДРПОУ 31064368 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.06.2011 року»(надалі - акт перевірки), яким було встановлено порушення Приватним підприємством «Профмет»: п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 01.12.2010 № 2755- VI, що призвело до заниження ПДВ у загальній сумі 13337 грн., та п. 5.1., п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 16671 грн., оскільки, як вказує позивач, висновок про порушення підприємством вимог податкового законодавства щодо правомірності формування валових витрат у 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року та сум податкового кредиту у жовтні 2010 року та лютому-березні 2011 року фактично зроблений в акті перевірки ПП «Профмет»виключно на підставі податкової інформації отриманої від ХОДПІ про те, що ХОДПІ проведено документальні позапланові перевірки ТОВ «Технопром.Буд»(код ЄДРПОУ 36555074), ТОВ «Ерітаж»(код ЄДРПОУ 37263358) та ТОВ «Інтехмаш»(код ЄДРПОУ 37263473), з яким позивач мав господарські відносини у вказані періоді.

За результатами перевірок вищевказаних підприємств Харківська ОДП1 зробила висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських відносин, порушення вимог цивільного законодавства при укладанні цими підприємствами правочинів та відсутність у цих підприємств об'єктів оподаткування.

Як зазначає позивач, на дату здійснення і відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій позивача з ТОВ «Технопром.буд»(код ЄДРПОУ 36555074), ТОВ «Ерітаж»(код ЄДРПОУ 37263358) та ТОВ «Інтехмаш»(код ЄДРПОУ 37263473), ці контрагенти у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, та були у встановленому порядку зареєстровані як платники податку на додану вартість. ПП «Профмет»у свою чергу має належним чином оформлені договори, та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами.

Відповідач із позовом не погодився, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що ДП1 у Дзержинському районі м. Харкова від Харківської ОДП1 отримано акти про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.буд»(код ЄДРПОУ 36555074), ТОВ «Ерітаж»(код ЄДРПОУ 37263358) та ТОВ «Інтехмаш»(код ЄДРПОУ 37263473) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та по податку на додану вартість. Згідно цих актів перевірки встановлено: 1. неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Технопром.Буд», ТОВ «Ерітаж»та ТОВ «Інтехмаш»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; 2. порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Технопром.Буд», ТОВ «Ерітаж»та ТОВ «Інтехмаш»з постачальниками та покупцями; 3. перевірками встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та ст. 185 - ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI та 4. перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " зі змінами та доповненнями.

А тому, вважає, що винесені спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні.

Крім того, податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПА у Харківській області. 17.12.2011р. Рішенням ДПА у Харківській області від 14.12.2011р., було скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.10.11 № 0004782305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн.). В результаті цього ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 23.12.2011 року було винесено нове податкове повідомлення рішення № 0006822305 на меншу суму податкових зобов'язань, яке було вручено посадовій особі позивача. А тому податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.10.11 № 0004782305 є відкликаним та таким, що не може бути скасованим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в акті перевірки і письмових запереченнях на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП «Профмет», зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради, та включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 13351264 станом на 19.03.2012 р. (а.с. 103-104 т.1) та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що також підтверджується копією свідоцтва № 28291619 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.08.2000 р. та копією довідки про взяття на облік платника податків від 22.08.2000 р. № 3277 (а.с. 105-106 т.1).

На підставі направлення, виданого Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова від 08.09.2011 № 1577 (а.с. 189 т.1) головним державним податковим ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Красюковим С.В., на виконання постанови слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області Литвиненко В.Л. від 06.08.2011 на проведення позапланової документальної перевірки ПП «Профмет»(код ЄДРПОУ 31064368) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 р. (а.с. 187 т.1) та наказу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 08.09.2011 №1889 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Профмет»(а.с. 188 т.1) проведена позапланова виїзна перевірка приватного підприємства «Профмет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №4562/2305/31064368 від 27.09.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Профмет»код ЄДРПОУ 31064368 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.06.2011 року», яким було встановлено порушення ПП «Профмет»:

1. п.п. 7.4.1 п. 7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР із змінами та доповненнями, п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 01.12.2010 № 2755-VI, що призвело до заниження ПДВ у загальній сумі 13337 грн., у тому числі:

- у жовтні 2010 на суму 6667 грн.,

- у лютому 2011 на суму 3777 грн.,

- у березні 2011 на суму 2937 грн.

2. п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 16671 грн., в тому числі:

- у 4 кварталі 2010 на суму 8333 грн.,

- у 1 кварталі 2011 на суму 8338 грн. (а.с. 8-52 т.1).

На підставі акту перевірки було винесено податкові повідомлення-рішення

10 жовтня 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004782305, яким ПП «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 грн., з яких 13337, 00 грн. за основним платежем та 1668, 75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 53 т.1).

Також 10 жовтня 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0004772305, яким ПП «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755, 25 грн., з яких 16671, 00 грн. за основним платежем та 2084, 25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 54 т.1).

Податкові повідомлення-рішення № 0004782305 та № 0004772305 від 10 жовтня 2011 року були отримані представником ПП «Профмет»18 жовтня 2011 року.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПА у Харківській області. 17.12.2011 р. за результатами розгляду скарги ПП «Профмет»було отримано з ДПА у Харківській області рішення від 14.12.2011 р., яким скасовується податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.10.2011 № 0004782305 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн.), в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення - рішення № 0004772305 залишається без змін, а скаргу директора ПП «Профмет»Шагіна В.І. (вх. ДПА у Харківській області від 28.10.11 № 5554/10) - без задоволення (а.с. 55-59 т. 1).

На підставі рішення від 14.12.2011 р. ДПА у Харківській області ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 23.12.2011 року було винесено нове податкове повідомлення рішення № 0006822305 (а.с. 67 т. 2) на меншу суму податкових зобов'язань, яке було вручено 29.12.2011 р. головному бухгалтеру ПП «Профмет»Півинській М.О., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68 т.2).

Судом встановлено, що ПП «Профмет»(замовник) та ТОВ «Технопром.Буд»(виконавець) було підписано договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р., згідно пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, зазначені п. 1.2. договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги (а.с. 134 т.1).

Пунктом 1.2. договору визначено, що виконавець зобов'язується надати наступні послуги: проектно-вимірювальні роботи, виготовлення проекту покрівлі, проекту водостічної системи, формування попередніх кошторисних робіт та інш.

Ціна договору дорівнює 40000, 00 грн. (п. 3.1.), які перераховуються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п. 3.2. договору).

Сторонами договору № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р. було на перевірки та до матеріалів справи надано надано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000001 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 7350,0 грн.; акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000002 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 9583,33 грн.; акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000003 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 8066,67 грн., та акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000004 від 29.10.2010 р., вартість без ПДВ 8333,33 грн. (а.с. 82-85 т.1).

Також було виписано на адресу позивача податкові накладні від 29.10.2010 р. №№27104, 27105, 27106 та 27107 (а.с. 86-89 т.1).

В підтвердження виконаних робіт позивачем було надано копію звіту про проектно-вимірювальні роботи (а.с. 183-190).

Як встановлено в акті перевірки ПП «Профмет»віднесло вартість придбаних робіт без ПДВ у ТОВ „Технопром.Буд" до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 в сумі 33333,33 грн., що підтверджується відомістю валових витрат за 4 квартал 2010 року, а суму податку на додану вартість було віднесено до складу податкового кредиту жовтня місяця 2010 р. в сумі 6666, 67 грн., що підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2010 р.- розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 114-117 т.1).

Суд зазначає, що договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р. не містить такої істотної умови, як строк дії, що також ставить під сумнів його укладання.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України).

Щодо цих господарських операцій ПП «Профмет»з ТОВ „Технопром.Буд" суд вказує на те, надані до суду акти виконаних робіт не можуть бути прийняті у якості первинних бухгалтерських документів за договором № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р.

Крім того, на вимогу суду позивачем не було надано доказів того, що ці послуги були отримані з метою подальшого використання у власній господарській діяльності підприємства та на вимогу суду не надано доказів оплати цих послуг позивачем.

На підставі наданих до матеріалів справи актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) не має можливості визначити економічну доцільність цих робіт. Крім того, позивачем не доведено економічну вигоду підприємства у зв'язку з їх отриманням та факт використання вищезазначених послуг у власній господарській діяльності підприємства.

Так, згідно наданого звіту про проектно-вимірювальні роботи (а.с. 183-190) вбачається, що звіт складався по житловому будинку в пгт. Печеніги, Печенізького району Харківської області. При цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено зв'язку між отриманими ПП «Профмет»від ТОВ „Технопром.Буд" звітом та відношення ПП «Профмет»до вищевказаного житлового будинку.

Крім того, згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -0000003 від 29.10.2010 р. ТОВ «Технопромбуд»було здійснено проект водостічної системи, який на вимогу суду надано не було.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять посилання на договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р. та не є його додатком.

Зазначені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) лише містять посилання на те, що такі роботи (надані такі послуги) здійснено по рахунку № СФ -29/10 від 29.10.10 р., але на вимогу суду зазначений рахунок суду не було надано.

Також суду, на його неодноразову вимогу, не надано документів, які б могли підтвердити оприходування робіт (послуг) у бухгалтерському обліку позивача.

Суд зазначає, що витрати на придбання послуг по договору із ТОВ „Технопром.Буд" не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договору на виконання послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяв на момент здійснення господарських операцій, передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Крім того, щодо віднесення сум податкового кредиту за податковими накладними по договору, то суд зазначає, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якого податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, законодавець визначив умови набуття права платника ПДВ на податковий кредит, зокрема, це - наявність факту придбання або виготовлення товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також, необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг є наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, суду не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання та оприбуткування послуг у бухгалтерському обліку.

Так, в статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

Також суд зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкривають обсягів та змісту, виміру придбаних послуг. Отже, суд вважає, що вони не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Крім того, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від Харківської ОДШ отримано акт 05.07.2011 № 1428/180/36555074 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технопром.Буд»(код ЄДРПОУ 36555074) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 30.07.2009 по 31.03.2011 та по податку на додану вартість за період з 26.10.2009 по 30.11.2010 та з 01.03.2011 по 31.05.2011 (а.с. 1-25 т.2).

За результатами перевірки ТОВ „Технопром.Буд" встановлено:

«1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ Технопром.Буд» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

2. Порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Технопром.Буд»з постачальниками та покупцями.

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та ст. 185 - ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI.

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " зі змінами та доповненнями».

Таким чином, суд вважає, що ПП «Профмет»неправомірно віднесло до складу валових витрат вартість придбаних робіт без ПДВ у ТОВ „Технопром.Буд" у 4 кварталі 2010 в сумі 33333,33 грн. та до складу податкового кредиту суми ПДВ в ціні придбаних робіт у ТОВ „Технопром.Буд" у жовтні 2010 в сумі 6666, 67 грн.

Судом встановлено, що ПП «Профмет»(покупець) було підписано із ТОВ „Ерітаж" (постачальник) договір поставки № 18/02/11-1 від 18.02.2011 року (а.с. 75 т.1).

Згідно п. 1.1. договору визначено, що його предметом є те, що постачальник продає, а покупець купує продукцію згідно рахунків-фактур.

Загальна вартість договору становить 22400, 28 грн. (п. 2.1. договору).

У п. 2.2. вказано, що покупець сплачує повну вартість кожної партії шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі суми, зазначеній в рахунку-фактурі.

Рахунку-фактури, як підставу для проведення попередньої оплати, суду на його вимогу позивачем не було надано, але згідно копії платіжного доручення № 46 від 18.02.2011 року ПП «Профмет»було здійснено оплату в сумі 22400, 28 грн. (а.с. 76 т.1).

Згідно видаткової накладної №4901 від 18.02.2011 р. на адресу позивача постачаються

будівельні матеріали, а саме: система фасадна утеплена у кількості 115, 23 кв.м. та кровля м'яка утеплена у кількості 60 кв.м., на суму без ПДВ 18666, 90 грн., ПДВ -3733, 38 грн., а всього - 22400, 28 грн.(а.с. 78 т.1).

ТОВ „Ерітаж" було виписано податкову накладну № 4901 від 18.02.2011 р. на суму ПДВ 3733, 38 грн. (а.с. 77 т.1), яку було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 110-111 т.1).

18.02.2011 р. було видано довіреність на отримання ТМЦ Назарову О.Н., що підтверджується копією журналу реєстрації довіреностей за 2011 р. (а.с. 184-185 т.2).

Як встановлено актом перевірки ПП «Профмет»віднесло вартість придбаних товарів без ПДВ у ТОВ „Ерітаж" до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 в сумі 18666, 90 грн., що підтверджується відомістю валових витрат за 1 квартал 2011 року, а суму ПДВ в розмірі 3733, 38 грн. до складу податкового кредиту лютого 2011 року, що підтверджується копією додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 02 місяць 2011 р. -розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 109 т.1).

На вимогу суду не надано доказів того, що у позивача на праві власності чи користування (найму, оренди, лізингу тощо) перебувають будь-які транспортні засоби. Також не надано суду договорів на транспортування, укладених з іншими особами. Як транспортувався придбаний товар позивачем його представником суду не пояснено.

Абзацом 5 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. № 363 (далі по тексту -Правила) вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку (абз.6 розд. 1 Правил).

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання (абз. 7 розд. 1 Правил).

Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу (абз. 8 розд. 1 Правил).

Перевізник - особа, яка надає послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом загального користування (абз. 17 розд. 1 Правил).

Подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство (абз. 18 розд. 1 Правил).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (абз. 27 розд. 1 Правил).

Пунктом 11.5. Правил передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Таким чином суд робить висновок про відсутність доказів транспортування товару.

Крім того, суду не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання та оприходування товару у бухгалтерському обліку.

Так, в статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Також, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. Рахунок 28 "Товари" має такі субрахунки, зокрема, 281 "Товари на складі".

Далі суд зазначає, що на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

Відсутність факту транспортування товару та його оприбуткування на склад підприємства свідчить про те, що товар фактично не отримувався, а операції фактично не здійснювалося.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового законодавства України.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97 р., із змінами та доповненнями, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Крім того, ДП1 у Дзержинському районі м. Харкова від Харківської ОДПІ отримано акт 05.07.2011 № 1429/180/37263358 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ерітаж" (код ЄДРПОУ 37263358) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 07.10.2010 по 31.03.2011 та по податку на додану вартість за період з 07.10.2010 по 31.05.2011»(а.с. 26-55 т.2).

За результатами перевірки ТОВ „Ерітаж" встановлено:

«1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Ерітаж»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

2. Порушення ч. 1 ст. 203, 215 , п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Ерітаж»з постачальниками та покупцями.

3.Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та ст. 185 - ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755 - VI.

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " зі змінами та доповненнями».

У зв'язку з цим, суд вважає вірним висновок відповідача про неправомірність віднесення ПП «Профмет»до складу валових витрат вартість придбаних товарів без ПДВ у ТОВ „Ерітаж" у 1 кварталі 2011 в сумі 18666, 90 грн. та включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в ціні придбаних товарів у ТОВ „Ерітаж" у лютому 2011 в сумі 3733,38 грн.

У ході перевірки встановлено, що ПП «Профмет»(замовник) протягом перевіряємого періоду придбавало у ТОВ „Інтехмаш" (виконавець) проектно - вимірювальні роботи відповідно до договору про надання послуг № 15/03/11-1 від 15.03 2011 р. (а.с. 79 т.1).

Суд зазначає, що договір на виконання послуг № 01/10/10-1 від 01.10.2010 р. не містить такої істотної умови, як строк дії, що також ставить під сумнів його укладання.

Згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України).

ПП «Профмет»та ТОВ „Інтехмаш" був підписаний акт здачі - прийняття робіт №15 від 31.03.2011 р., вартість без ПДВ 14683,33 грн., ПДВ -2936, 67 грн. (а.с. 80 т. 1).

Крім того, позивачу було видано податкову накладну № 1502 від 15.03.2011 р. на суму ПДВ - 2936, 67 грн. (а.с. 81 т.1).

Оплату було здійснено шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ „Інтехмаш", що підтверджується копією платіжного доручення № 71 від 15.03.2011 р. (а.с. 124 т.1).

Перевіркою встановлено, що ПП «Профмет»віднесло вартість придбаних робіт без ПДВ у ТОВ „Інтехмаш" до складу валових витрат у 1 кварталі 2011 в сумі 14683,33 грн., що підтверджується відомістю валових витрат за 1 квартал 2011 року, а вищевказану суму ПДВ в ціні придбаних робіт у ТОВ „Інтехмаш" в розмірі 2936, 67 грн. - до складу податкового кредиту березня 2011 р.

При цьому суд зазначає, що представник позивача не пояснив суду на якому об'єкті були здійснені проектно-вимірювальні роботи, обсяг цього об'єкта - для можливості визначення обсягу вимірювальних робіт та кінцевий результат цих робіт: розрахунки, кошториси, звіти, плани і т.п., а також про пов'язаність об'єкта на якому виконувалися ці проектно-вимірювальні роботи із позивачем.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Понесення позивачем витрат згідно договору на виконання послуг не обумовило отримання ним економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції, що діяв на момент здійснення господарських операцій, передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Крім того, суду не надано документів, що підтверджують відображення операцій з придбання послуг у бухгалтерському обліку.

Так, в статті 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №168/704 визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999, № 291 на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На субрахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

Також суд зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 31.03.2011 р. не відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розкриває обсягів та змісту, виміру придбаних послуг. Отже, суд вважає, що він не може вважатись первинним документом бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Крім того, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від Харківської ОДПІ отримано акт 05.07.2011 № 1427/234/37263473 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш" (код ЄДРПОУ 37263473) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 та по податку на додану вартість за період з 19.10.2010 по 31.01.2011 та з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р.»(а.с. 207-250 т.1).

За результатами перевірки ТОВ „Інтехмаш" встановлено:

«1. Неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Інтехмаш»та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

2. порушення ст. 203, 215, 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Інтехмаш»з постачальниками та покупцями.

3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями та розділу V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VI.

4. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями».

Таким чином, суд зазначає, що ПП «Профмет»безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість придбаних робіт без ПДВ у ТОВ „Інтехмаш" у 1 кварталі 2011 в сумі 14683,33 грн. та включило до складу податкового кредиту суми ПДВ в ціні придбаних робіт у ТОВ „Інтехмаш" у березні 2011 в сумі 2936,67 грн.

Зазначені вище обставини у сукупності свідчать про те, що угоди, укладені між ПП «Профмет»та підприємствами контрагентами не носили реального характеру та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а мали на меті лише оформлення відповідних документів, які б давали право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, відмовляючи в задоволенні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 10.10.2011 № 0004782305, яке в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафні (фінансові) санкції) - 1,00 грн.) було скасоване рішенням ДПА у Харківській області від 14.12.2011 р., на підставі якого ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 23.12.2011 року було винесено нове податкове повідомлення рішення № 0006822305 на меншу суму податкових зобов'язань та було вручено 29.12.2011 р. головному бухгалтеру ПП «Профмет»Півинській М.О. суд зазначає, що згідно п.п. 60.1.3 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, то таке повідомлення рішення або податкова вимога вважаються відкликаними

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових повідомлень-рішень № 0004782305, яким приватному підприємству «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15005,75 гривень та № 0004772305, яким Приватному підприємству «Профмет»було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 18755,25 гривень, як таких, що винесені з порушенням норм діючого законодавства України, не підтверджуються матеріалами справи, спростовані відповідачем, а відтак не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Профмет" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0004782305 від 10.10.2011 р. та № 0004772305 від 10.10.2011 р.-відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.