Рішення

від 11.06.2012 по справі 1238-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2012Справа №5002-22/1238-2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ», м. Сімферополь,

до Публічного акціонерного товариства «Фотон», м. Сімферополь

про стягнення 25 092,00 грн,

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність №23-01/2012 від 23.01.2012, Хоронський М.Д., керівник,

від відповідача ОСОБА_3 - представник, довіреність №14/928 від 18.01.2012,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Фотон» про стягнення 25 092,00 грн, у тому числі 10 500,00 грн - безпідставно отриманих коштів; 4 095,00 грн - понесених матеріальних збитків; 10 500,00 грн - упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року у справі №5002-26/1018-2011 залишеним в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року договір майнового найму №15 від 01.06.2007 визнано недійсним.

10 травня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просить у задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ» до Публічного акціонерного товариства «Фотон» про стягнення 25 092,00 грн відмовити.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, суд

встановив:

01 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Фотон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ» укладений договір майнового найму №15.

Відповідно до пункту 1.1. договору наймодавець зобов'язується передати, а наймач прийняти в строкове платне користування нерухоме майно: асфальтове покриття, загальною площею 500 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43

За актом прийому передачі предмет найму - асфальтове покриття загальною площею 500 кв.м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Данилова, 43 було передано в користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ».

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13933121 від 30.05.2012 відповідач змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Фотон».

Згідно частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Не має винятків стосовно преюдиціальності фактів, що не входили у предмет доказування в раніше розглянутій справі. Якщо суд помилково включив факт у предмет доказування, це не позбавляє його властивостей преюдиціального факту в розгляді іншої справи.

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.05.2011 визнано недійсним договір майнового найму №15 від 01.06.2007 укладений між Відкритим акціонерним товариством «Фотон» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ», із посиланням на положення статті 215 ЦК України, у зв'язку з тим, що відповідач не мав права власності на об'єкту найму, отже не мав повноважень на укладення договору майнового найму.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Фотон» залишено без змін, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2012 року у справі №5002-22/1018-2011 залишено без змін.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Як вбачається із матеріалів справи на виконання договору №15 від 01 червня 2007 року з червня 2007 року по грудень 2008 року позивачем сплачено 10500,00 грн. за оренду асфальтового покриття. Що в свою чергу підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів: від 18.06.2007 б/н, від 19.07.2007 №118, від 17.08.2007 №151, від 17.09.2007 №189, від 15.10.2007 №229, від 12.11.2007 №264, від 17.12.2007 №300, від 08.01.2008 №1, від 08.01.2008 № 055201, від 06.02.2008 № 055239, від 28.02.2008 № 736867, від 31.03.2008 № 974862, від 27.03.2008 б/н, від 22.04.2008 № 974898, від 23.05.2008 № 027192, від 25.06.2008 №238, від 28.06.2008 б/н, від 03.09.2008 б/н, від 10.10.2008 б/н, від 03.11.2008 б/н, від 03.12.2008 б/н про отримання відповідачем грошових коштів від КП фірма «ДАВ» (т.1 а. с. 25-28), відповідними рахунками виставленими відповідачем, його листом від 15.03.2011, апеляційною скаргою у справі №5002-26/1018-2011, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2011.

Доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності за вимогами про стягнення 10 500,00 грн сплаченої орендної плати суд відхиляє, оскільки встановлений статтею 257 ЦК України трирічний строк слід відраховувати з моменту проголошення рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №5002-26/1018-2011, яким визнано недійсним договір майнового найму №15 від 01.06.2007, що був правовою підставою для перерахування коштів, тобто з 25 травня 2011 року. Отже на момент розгляду цієї справи, строк позовної давності ще не сплинув.

Посилання ПАТ «Фотон» на фактичне користування майном з боку позивача не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення сплаченої орендної плати, оскільки договір майнового найму №15 від 01.06.2007 був визнаний недійсним у зв'язку з тим, що відповідач не має права власності на об'єкт найму, отже в будь-якому випадку не мав підстав для отримання доходу у вигляді плати за договором.

Отже, з огляду на викладене суд вважає позовні вимоги в частині стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 10 500,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Фотон» 10 500,00 грн упущеної вигоди.

Відповідно до частини 2 статті 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Отже, суд звертає увагу сторін на те, що згідно ЦК України недійсний правочин розглядається як різновид протиправної дії, шляхом вчинення якої, можливе завдання збитків суб'єктам цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини 3 статті 22 ЦК України якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Однак, позивачем взагалі не доведена сама можливість отримання ним доходів від об'єкту найму в сумі 10 500,00 грн, з огляду на те, що цей об'єкт позивачу на праві власності не належить .

Позивачем також заявлені позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 4 095,00 грн понесених матеріальних збитків у зв'язку необхідністю отримання юридичних послуг.

21.05.2010 між фізичною особою-підриємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ» укладений договір про надання юридичних послуг та представництва інтересів №01-05/10.

Відповідно до пункту 1.1. договору замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по захисту інтересів замовника в господарському спорі з ТОВ «Фотон» за договором майнового найму №15 від 01.06.2007.

Згідно до умов договору №01-05/10 від 21.05.2010 та на підставі актів виконання робіт (послуг) від 01.10.2010, 10.03.2011, 16.01.2012, 19.03.2012 позивач оплатив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 4095,00 грн. за надання юридичних послуг по захисту своїх інтересів в спорі з ПАТ «Фотон» по договору майнового найму № 15 від 01.07.2007 року та відновлення свого порушеного права. Юридичні послуги були надані позивачеві в ході розгляду господарськими судами справи №2-24/836-2010, справи №5002-26/1018-2011 (при розгляді другого позиву ВАТ «Фотон» до ТОВ «Фірма «ДАВ» про стягнення заборгованості по договору майнового найму та зустрічного позову ТОВ «Фірма «ДАВ» до ВАТ «Фотон» про визнання недійсним договору майнового найму №15 від 01.07.07р.), а також справи №5002-32/836-2010 по перегляду рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-24/836-2010 за нововиявленими обставинами.

Факт надання юридичних послуг підтверджується актами виконаних робіт від 01.10.2010, від 10.03.2011, від 16.01.2012, від 19.03.2012, рішенням Господарського суду АР Крим від 25.05.2011 у справі №5002-26/1018-2011, ухвалами Господарського суду АР Крим від 07.02.2012, 13.02.2012 у справі 5002-32/836-2010, з яких вбачається, що ОСОБА_1. брав участь у судових засіданнях в якості представника ТОВ «ДАВ».

Згідно штатного розпису ТОВ «ДАВ», який затверджений наказом 1-к від 31.01.2008, посада юрисконсульта на підприємстві не передбачена.

Суд розглядає витрати позивача на оплату юридичних послуг як його збитки, що знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з протиправними діями відповідача щодо вчинення недійсного правочину, а тому вимоги про стягнення збитків підлягають задоволенню.

Згідно з статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фотон» (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські реквізити не відомі; ЄДРПОУ 25128758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ», (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські рахунки невідомі, ЄДРПОУ 30194194) 10 500,00 грн - безпідставно отриманих коштів.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фотон» (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські реквізити не відомі; ЄДРПОУ 25128758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ», (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські рахунки невідомі, ЄДРПОУ 30194194) 4 095,00 грн збитків.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фотон» (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські реквізити не відомі; ЄДРПОУ 25128758) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ДАВ», (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, АР Крим, 95021, банківські рахунки невідомі, ЄДРПОУ 30194194) 936,07 грн судового збору.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 10 500,00 грн упущеної вигоди - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.