Рішення

від 06.06.2012 по справі 5004/464/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 5004/464/12

за позовом українсько-британського спільного підприємства "Комора", м. Київ,

до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк

про розірвання договору банківського рахунку №720 від 09.06.2006р., стягнення 286 914,75 грн.,

Суддя Якушева І.О.

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 14.07.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 -юрисконсульт (дов. № 547-19 від 01.03.2012р.)

Суть спору: позивач в позовній заяві просив розірвати договір банківського рахунку №720 від 09.06.2006р., укладений між українсько-британським спільним підприємством "Комора" та Київською філією публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", стягнути з відповідача 269 010 грн., які складають суму неперерахованих ним на підставі договору банківського рахунку №720 від 09.06.2006р. коштів, 13421,25 грн. відсотків, нарахованих за користування коштами позивача, 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В судовому засіданні 06.06.2012р. представник позивача пояснив, що при підготовці позовної заяви до господарського суду в мотивувальній частині позовної заяви вірно зазначено про те, що відповідачу нараховано відсотки за користування коштами позивача в розмірі 17 904,75 грн., але в резолютивній частині позовної заяви допущено описку: зазначено про те, що позивач просить стягнути 13421,25 грн.

У зв'язку з цим представник позивача позовні вимоги уточнив: просив розірвати договір банківського рахунку №720 від 09.06.2006р., укладений між українсько-британським спільним підприємством "Комора" та Київською філією публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", стягнути з відповідача 269 010 грн. які складають суму неперерахованих ним на підставі договорі банківського рахунку №720 від 09.06.2006р. коштів, 17 904,75 грн. відсотків, нарахованих за користування коштами позивача, 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач у відзиві, представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнають частково: в частині стягнення 269 010 грн. які складають суму неперерахованих на підставі договорі банківського рахунку №720 від 09.06.2006р. коштів; в частині розірвання договору банківського рахунку №720 від 09.06.2006р., 17 904,75 грн. відсотків, нарахованих за користування коштами позивача, 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката позову не визнають, посилаючись на таке:

- відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

09 червня 2006 року між українсько-британським спільним підприємством „Комора" та Київською філією ПАТ „Західінкомбанк" був укладений договір банківського рахунку. Відповідно до умов цього договору банк відкриває позивачу рахунок та зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування та операції з коштами клієнта. Платіжним дорученням №1 від 04.04.2011 року та №3 від 26 травня 2011 року банку було доручено списати кошти за розпорядженням УБСП „Комора" на суму 269 010 грн. Однак, у зв'язку з непередбачуваними обставинами та недостатністю коштів на кореспондентському рахунку на той час, ПАТ „Західінкомбанк" не зміг виконати свого зобов'язання по сплаті даних коштів. ПАТ „Західінкомбанк" зобов'язується виконати перерахування вказаних коштів в самий короткий термін;

- відповідно до п.8.2 договору банківського рахунку №721, укладеного між УБСП „Комора" та ПАТ „Західінкомбанк", проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку, не сплачуються. Посилання позивача на ст. 1070 ЦК України є безпідставними, оскільки вказані положення статті застосовуються у разі, якщо договором, не обумовлено розмір процентної ставки за користування грошовими коштами. Навіть не враховуючи це, незрозумілим є позиція позивача щодо розміру процентної ставки за вкладом на вимогу, зокрема відсутність його обгрунтування і посилання на відповідні документи.

Рішенням комітету по управлінню активами і пасивами КБ „Західінкомбанк" ТзОВ з 01 грудня 2008 року розмір процентної ставки по вкладу на вимогу встановлено на рівні 0,1% річних. А з 01 липня 2011 року запроваджено нову ставку за вкладами на вимогу в розмірі 0,001% річних відповідно до рішення комітету по активам і пасивам ПАТ „Західінкомбанк";

- щодо позовних вимог УБСП „Комора" про розірвання договору банківського рахунку №721 від 09 червня 2006 року, то незважаючи на порушення банком договору в частині перерахування вказаної суми, ПАТ „Західінкомбанк" на протязі довгого часу належним чином виконував свої зобов'язання по проведенні різних операцій з грошовими коштами клієнта згідно укладеного договору. У зв'язку з важким фінансовим становищем банку, постановою Правління НБУ від 12 лютого 200 р. № 68 з метою захисту інтересів кредиторів і вкладників, забезпечення схоронності капіталу й активів КБ „Західінкомбанк" ТзОВ, докладної оцінки його фінансового стану і вжиття відповідних заходів щодо приведення його діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства, відновлення його платоспроможності й ліквідності, стабілізації діяльності, усунення порушень, причин та умов, що призвели до погіршення його фінансового стану, в КБ „Західінкомбанк" ТзОВ строком на один рік - з 13.02.2009 р. до 12.02.2010 р. було призначено тимчасову адміністрацію. Зазначеною Постановою Правління НБУ від 12 лютого 2009р. з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану КБ „Західінкомбанк" ТзОВ строком на шість місяців - з 13.02.2009 р. до 12.08.2009 р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, постановою Правління НБУ №450 від 05.08.2009 року було продовжено дію мораторію в КБ „Західінкомбанк" ТзОВ ще на шість місяців, до 12.02.2010 року.

Незважаючи на тяжкий фінансовий стан ПАТ „Західінкомбанк" належним чином виконував умови договору банківського рахунку та проводив всі необхідні грошові операції у передбачений договором строк;

- згідно з ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Додану до матеріалів справи довіреність не можна вважати доказом надання правової допомоги позивачу, оскільки з неї не вбачається, яка саме правова допомога надавалася і що саме по цій справі. Крім того, до справи не була долучена копія договору про надання правової допомоги, котра повинна бути додана до позовної заяви. А тому вимога про відшкодування витрат на правову допомогу до задоволення не підлягає.

Крім цього, представник відповідача повідомив, що з 01.10.2009р. проведено державну реєстрацію юридичної особи - публічне акціонерне товариство „Західінкомбанк", яке відповідно до п.1.1 Статуту банку створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку „Західінкомбанк" в публічне акціонерне товариство „Західінкомбанк" з правом повного правонаступництва.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

в с т а н о в и в:

09.06.2006 року між українсько-британським спільним підприємством "Комора" та Київською філією КБ "Західінкомбанк" ТзОВ, правонаступником якого відповідно до п.1.1. Статуту є ПАТ «Західінкомбанк», затвердженого наказом тимчасового адміністратора №05-ОД від 12.02.2010р., було укладено договір банківського рахунку №721 (далі -договір №721 від 09.06.2006р.), згідно з умовами якого банк відкриває клієнту рахунки в національній та іноземних валютах та здійснює по них всі види розрахунково-касових операцій у відповідності до вимог цього договору, нормативних актів Національного банку України та законодавства України.

Пунктом 9.1. даного договору передбачено, що договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з дати його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Платіжним дорученням №1 від 04.04.2011 року позивач доручив відповідачу списати кошти з рахунку позивача у Київській ПАТ «Західінкомбанк" в сумі 265 500 грн. та перерахувати їх на рахунок ПАТ «Промінвестбанк», платіжним дорученням №3 від 26 травня 2011 року - кошти на суму 3 510 грн., а всього на суму 269 010 грн.

Проте, платіжні доручення позивача №1 від 04.04.2011р., №3 від 26.05.2011р. відповідачем виконано не було.

Позивач звернувся до банку з претензією, в якій вимагав перерахувати кошти, але претензію було залишено відповідачем без відповіді, а кошти не перераховані.

Факт отримання претензії відповідачем 07.04.2011р. підтверджується вхідним штемпелем на претензії.

Згідно з пунктами 2.3.1., 2.2.1., 2.2.2. банк зобов'язаний здійснювати розрахункові операції по рахунках клієнта відповідно до вимог чинного законодавства та договору протягом операційного дня. При цьому платіжні документи на списання коштів з рахунків клієнта, які надійшли до банку протягом операційного часу виконуються в день їх надходження. У разі надходження вищезазначених платіжних документів до банку після закінчення операційного часу банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в день надходження платіжних документів, у разі відсутності такої технічної можливості не пізніше наступного робочого дня.

Позивач має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку.

Позивач також має право вимагати своєчасного та повного здійснення розрахунків та інших, обумовлених цим договором, послуг.

З матеріалів справи вбачається, що з 04.04.2011р. відповідач користується коштами позивача в розмірі 265 500 грн., а з 26.05.2011р. - коштами в розмірі 3 510 грн., оскільки операції за платіжними дорученнями № 1 від 04.04.2011р. на суму 265 500 грн., №3 від 26.05.2011р.на суму 3 510 грн. відповідачем виконані не були.

У відповідності із ч. 1 ст. 1066, ч.3 ст.1068, ст.1075 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 41 Конституції України визнає право приватної власності непорушним.

Укладаючи договір банківського рахунку №721 від 09.06.2006р., позивач розраховував на здійснення відповідачем розрахункових операцій по рахунках у відповідності до вимог цього договору, нормативних актів Національного банку України та законодавства України.

Невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського рахунку №721 від 09.06.2006р., невиконання ним платіжних доручень № 1 від 04.04.2011р., №3 від 26.05.2011р. про перерахування грошових коштів в розмірі 269 010 грн., належних позивачу, та неповернення цих коштів позбавило можливості позивача як клієнта банку розпоряджатися своїми коштами на власний розсуд, що є істотним порушенням відповідачем умов договору банківського рахунку №721 від 09.06.2006р., а відтак відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України є підставою для задоволення позову та розірвання договору банківського рахунку №721 від 09.06.2006р.

Окрім того, не виконавши доручення позивача про перерахування грошових коштів на рахунок іншої банківської установи, за наявності коштів у нього на рахунку, відповідач порушив вимоги ч.1 ст.1074 ЦК України, яка встановлює заборону на обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами на його рахунку, та ч.2 ст.1066 ЦК України.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача належних позивачу коштів в розмірі 269 010 грн., які неправомірно утримуються відповідачем, обґрунтована і підлягає до задоволення.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлені строки проведення переказу та відповідальність банку, що обслуговує платника, за порушення зазначених строків.

У відповідності із ч.1 ст. 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 8.2. договору банківського рахунку №721 від 09.06.2006р. встановлено, що проценти за користування коштами, що знаходяться на рахунку, не сплачуються.

Отже, в даному випадку договором, укладеним між сторонами у справі, не передбачено сплату банком процентів за користування коштами.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 17904,75 грн. відсотків до задоволення не підлягає.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просить також стягнути з відповідача 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати при участі адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, якій такій послуги надавались, і їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Доказів, які б свідчили про те, що позивачу надавались послуги адвоката у справі за позовом за позовом українсько-британського спільного підприємства "Комора", м. Київ до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк", м. Луцьк про розірвання договору банківського рахунку №720 від 09.06.2006р., стягнення 282 431,25 грн., доказів на підтвердження оплати послуг адвоката не подано.

З огляду на викладене, правові підстави для відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при подачі позову до господарського суду платіжним дорученням №1018 від 12.12.2011р. сплатив 1004 грн. судового збору, а платіжним дорученням №1019 від 12.12.2011р. - 5738 грн. судового збору (оригінали зазначених платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до вимог Закону України №3674-VІ від 08.07.2011р. «Про судовий збір»позивач 12.12.2011р. мав би сплатити: за розгляд немайнової вимоги - 941 грн., а за розгляд майнової вимоги в розмірі 286 914,75 грн. -5738 грн. судового збору.

З наведеного вбачається, що позивач зайво сплатив 63 грн. судового збору

Внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом згідно із п.1 ч.1 ст.7 Закону «Про судовий збір»є підставою для його повернення.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 651, 1066, 1068, 1070, 1074, 1075 Цивільного кодексу України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір банківського рахунку №721 від 09.06.2006р., укладений між українсько-британським спільним підприємством "Комора" та Київською філією публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк".

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»(м. Луцьк п-т Перемоги, 15 код ЄДРПОУ 19233095 на р/р 260053031459 в філії ВОУ ВАТ «Ощадбанк»МФО 303398) на користь українсько-британського спільного підприємства "Комора" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3, офіс 133, код ЄДРПОУ 14292414) 269 010 грн.; 941 грн. судового збору та 5180,17 грн. судового збору.

4. В позові про стягнення 17 904,75 грн. відсотків відмовити.

5. В позові про стягнення 3 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

6. ГУ ДКУ у м.Києві повернути українсько-британському спільному підприємству "Комора" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3, офіс 133, код ЄДРПОУ 14292414) 63 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням №1019 від 12.12.2011р. судового збору (оригінал платіжного доручення №1019 від 12.12.2011р. знаходиться в матеріалах справи).

Повне рішення складено: 11.06.2012р.

Суддя І. О. Якушева