Рішення

від 08.06.2012 по справі 14/5005/2848/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.12р. Справа № 14/5005/2848/2012

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Фермерського господарства "ОСОБА_4", АДРЕСА_2

про зобов'язання не чинити перешкод в користуванні земельними ділянками та стягнення 37731,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 10.04.2012 року

Від відповідача ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 22.05.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, з урахуванням уточнень від 11.04.2012 року, до Фермерського господарства "ОСОБА_4" про зобов'язання відповідача не чинити перешкод у користуванні, розташованих на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, земельними ділянками:

кадастровий номер 1225486600:01:003:0205 загальною площею 6,5413 га;

кадастровий номер 1225486600:01:002:0343 загальною площею 7,1607 га;

кадастровий номер 1225486600:01:002:0344 загальною площею 7,1566 га;

кадастровий номер 1225486600:01:003:0206 загальною площею 6,5375 га;

кадастровий номер 1225486600:01:002:0345 загальною площею 7,1553 га;

кадастровий номер 1225486600:01:002:0342 загальною площею 7,5462 га;

кадастровий номер 1225486600:01:002:0341 загальною площею 7,5467 га.

кадастровий номер 1225486600:01:002:0383 загальною площею 7,960 га та стягнення завданих збитків у сумі 37731,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач за договорами оренди з орендодавцями виконав свій обов'язок та сплатив ним розмір встановленої в натурі орендної плати, але внаслідок самовільного захвату відповідачем вищезазначених орендованих земель, а також власної землі позивача площею 7,960 га, використовувати дані землі не зміг у результаті чого поніс збитки в сумі 37731,00 грн.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 27.05.2012 року, доповнення до відзиву від 06.06.2012 року) посилаючись на те, що:

- позивачем не доведено, що відповідач самовільно займав земельні ділянки, оскільки в період дії договорів оренди земельних ділянок з 06.05.2012 року по 27.05.2012 року позивач не звертався належним чином за захистом порушеного, на його думку, права до посадових осіб ФГ "ОСОБА_4", правоохоронних органів, Управління агропромислового розвитку Томаківської райдержадміністрації, відділу Держкомзему у Томаківському районі або до суду;

- відповідно до довідки Томаківського РВ № 4074 від 27.04.2012 року позивачу було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ФГ "ОСОБА_4" на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю складу злочину;

- всі земельні ділянки згідно актів приймання-передачі земельних ділянок по договору оренди від 06.05.2011 року були передані позивачу власниками земельних ділянок виключно без посівів, зораними для подальшого використання (рілля);

- надані позивачем відомості на видачу зерна пшениці згідно договорів оренди земельних ділянок (паїв) за 2011 рік не можуть підтверджувати факт розрахунків позивачем за оренду земельних часток (паїв), оскільки в матеріалах справи відсутні договори оренди позивача з власниками земельних часток (паїв). Крім того, у відомості вказано, що позивач видав фізичним особам - зерна пшениці, насіння соняшника, муку, цукор, насіння, тоді як відповідно до п. 9.3 договорів оренди землі, укладених між позивачем і відповідачем, передбачено натуральну оплату у вигляді фуражного зерна та продовольчого зерна, соняшника;

- надана позивачем видаткова накладна № 2 не може підтверджувати поставку за договором № 1 від 16.10.2011 року, оскільки в ній відсутні посилання на зазначений договір. До того ж, в накладній в назві товару зазначається - соняшник, а в договорі - насіння, що не є тотожними поняттями. Окрім того, в накладній відсутні підпис та печатка позивача, які б свідчили про отримання ним товару.

Позивачем 07.06.2012 року подано до суду клопотання про призначення судової експертизи, в якому він просить суд призначити по справі судову біологічну експертизу.

Клопотання не задовольняється господарським судом Дніпропетровської області, оскільки встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 14/5005/2848/2012 закінчується 12.06.2012 року. Окрім того, в справі № 14/5005/2848/2012 достатньо матеріалів для вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесального кодексу України строки вирішення спору у справі № 14/5005/2848/2012 були продовжені терміном на 15 днів, а саме до 12.06.2012 року.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувалась перерва з 28.05.2012 року до 07.06.2012 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та ОСОБА_5, як орендодавцем, укладено договори оренди землі згідно п. 1.1 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), які знаходяться на території Михайлівської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Договори укладено на 5 років, починаючи з дати їх реєстрації. Термін закінчення дії договорів 01.11.2016 року (п. 8 договорів оренди).

Зазначені договори оренди землі були зареєстровані у Держкомземі у Томаківському районі, про що вчинено записи від 06.05.2011 року.

06.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та ОСОБА_6, як орендодавцем, укладено договори оренди землі згідно п. 1.1 яких орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), які знаходяться на території Михайлівської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Договори укладено на 5 років, починаючи з дати їх реєстрації. Термін закінчення дії договорів 01.11.2016 року (п. 8 договорів оренди).

Зазначені договори оренди землі були зареєстровані у Держкомземі у Томаківському районі, про що вчинено записи від 06.05.2011 року.

Окрім того, 06.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та ОСОБА_7, як орендодавцем, укладено договір оренди землі згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), які знаходяться на території Михайлівської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Договір укладено на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Термін закінчення дії договору 01.11.2016 року (п. 8 договору оренди).

Зазначений договір оренди землі було зареєстровано у Держкомземі у Томаківському районі, про що вчинено запис від 06.05.2011 року.

06.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та ОСОБА_8, як орендодавцем, укладено договір оренди землі згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), які знаходяться на території Михайлівської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Договір укладено на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Термін закінчення дії договору 01.11.2016 року (п. 8 договору оренди).

Зазначений договір оренди землі було зареєстровано у Держкомземі у Томаківському районі, про що вчинено запис від 06.05.2011 року.

06.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, та ОСОБА_9, як орендодавцем, укладено договір оренди землі згідно п. 1.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва (під вирощування сільськогосподарських культур), які знаходяться на території Михайлівської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Договір укладено на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Термін закінчення дії договору 01.11.2016 року (п. 8 договору оренди).

Зазначений договір оренди землі було зареєстровану у Держкомземі у Томаківському районі, про що вчинено запис від 06.05.2011 року.

Відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі земельної ділянки по договору оренди від 06.05.2011 року позивач отримав в оренду земельні ділянки:

- площею 7,1607 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:002-0343;

- площею 6,5413 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:003:0205;

- площею 7,1566 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:002-0344;

- площею 6,5375 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:003:0206;

- площею 7,1553 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:002:0345;

- площею 7,5462 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:002:0342;

- площею 7,5467 га ріллі, кадастровий номер 1225486600:01:002-0341 (а. с. 10, 16, 22, 29, 35, 41, 47).

Позивач вважає, що відповідач самовільно зайняв як вищезазначені земельні ділянки, так і земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю (а. с. 50), в результаті чого позивачу були спричинені збитки в сумі 37731,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача не чинити перешкод в користуванні, розташованих на території Михайлівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, земельними ділянками:

- кадастровий номер 1225486600:01:003:0205 загальною площею 6,5413 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002-0343 загальною площею 7,1607 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002-0344 загальною площею 7,1566 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:003:0206 загальною площею 6,5375 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002:0345 загальною площею 7,1553 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002:0342 загальною площею 7,5462 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002-0341 загальною площею 7,5467 га ріллі;

- кадастровий номер 1225486600:01:002:0383 загальною площею 7,960 га ріллі та стягнути 37731,00 грн. завданих збитків.

В позовних вимогах Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 належить відмовити виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з угод або внаслідок заподіяння шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Доходи, які позивач мав отримати від продажу майбутнього врожаю суниці є його упущеною вигодою, та підлягають стягненню за умови їх обґрунтованого розрахунку.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.

Таким чином, в даній нормі права йдеться мова про збитки в результаті порушення цивільного права.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В той же час, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, є окремим випадком застосування загального принципу цивільного права (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України), за яким особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.

Так, одним із елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері позивача; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні відповідачем взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками.

До того ж, важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у позивача та протиправними діями відповідача, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань.

Отже, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України та ст. 623 Цивільного кодексу України), або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди за відсутності між сторонами договірних правовідносин (глава 82 Цивільного кодексу України).

Позивачем належним чином не доведено причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.

Відповідно до постанови о/у ДСБЕЗ Томаківського РВ ДУМВС України в Дніпропетровській області від 01.06.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи встановлено наступне: у порушенні кримінальної справи по ст. 197-1 Кримінального кодексу України у відношенні ОСОБА_10 - відмовити на підставі п. 2 ст. 6, п. 2 ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України. До того ж, як зазначено у вказаній постанові в ході проведеної перевірки достатніх доказів на підтвердження того, що за замовленням ОСОБА_10 були виконані сільськогосподарські роботи на спірних земельних ділянках отримано не було; заявник і громадяни-власники земельних ділянок прямо не зазначають, що бачили як техніка ФГ "ОСОБА_4" виконував роботи на їх земельних ділянках.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів захвату відповідачем вищевказаних земельних ділянок та спричинення йому з вини відповідача збитків в розмірі 37731,00 грн., а також відсутні докази звернення до відповідача про повернення ФОП ОСОБА_1 спірних земельних ділянок.

Окрім того, пунктом 9.3 вищезазначених договорів оренди сторони встановили наступне: натуральна оплата: фуражне зерно; продовольче зерно; соняшник; борошно; цукор; крупа; олія; солома з доставкою.

Надані позивачем відомості на видачу зерна пшениці, насіння соняшника від 20.10.2011 року згідно договорів оренди земельних часток (паїв) за 2011 рік не можуть прийматись як належні докази понесення ФОП ОСОБА_1 збитків, оскільки у відомостях зазначено, що позивач видав фізичним особам - зерна пшениці, насіння соняшника, які не передбачені договорами оренди землі та є посівним матеріалом.

Як було вищезазначено, позивачем не доведено самовільний захват відповідачем спірних земельних ділянок, тому видача позивачем орендодавцям борошна та цукру є виконання ним зобов'язань за спірними договорами оренди від 06.05.2011 року і не може вважатись збитками.

Стосовно договору займу (безвідсоткового) № 1 від 16.10.2011 року, укладеного між ПСП "Коман" та ФОП ОСОБА_1 для видачі насіння пайщикам на орендну плату необхідно зауважити, що даний договір не пов'язаний з договорами оренди землі, оскільки в п. 9.3 зазначених договорів оренди землі від 06.05.2011 року передбачено натуральну оплату в рахунок орендної плати у вигляді фуражного зерна; продовольчого зерна; соняшнику; борошна; цукру; крупи; олії; соломи з доставкою, а не насінням.

Видаткова накладна № 2 від 16.10.2011 року не є належним доказом понесення позивачем збитків, оскільки в у вказаній вище накладній відсутнє посилання на договір і, відповідно, не є можливим встановити за яким договором і на підставі яких правовідносин поставлявся соняшник.

Довідка без номеру та дати (а. с. 58) не може прийматись судом як належний доказ понесення позивачем збитків, оскільки видана двома особами ПП "ОСОБА_12" та Гермес для двох осіб ФОП "ОСОБА_1" та кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14" в зв'язку з чим неможливо встановити якій особі надано муку та цукор і в якій кількості.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (накладна, довіреність). Накладна підтверджує передачу товару і являє собою факт здійснення угоди.

У зазначеній довідці вказано перелік видаткових накладних, які не надано до справи на підтвердження понесених позивачем витрат в сумі 4011,00 грн., а довідка не є первинним документом в розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Суддя С.П.Панна

Повне рішення складено - 12.06.2012 року.