Рішення

від 07.06.2012 по справі 5006/9/56/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.06.12 р. Справа № 5006/9/56/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Котенко Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк

про визнання недійсним акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р., протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131 та стягнення 1 400 146грн. 56коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю №1337 від 30.12.2011р.

від відповідача - не з`явився.

У судовому засіданні 07.06.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк, про визнання недійсним акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р., протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131 та стягнення заборгованості у сумі 1 400 146грн. 56коп. за договором № 69 від 05.03.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем станом на час розгляду справи зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт у сумі 1 400 146грн. 56коп. за договором № 69 від 05.03.2008р.

Пояснює, що вказані зобов'язання відповідача були припинені шляхом зарахування зустрічних позовних вимог, про що сторонами були складені акт погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р. та протоколи припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131, однак, після зарахування зустрічних позовних вимог договір про відступлення права вимоги (цесії) від 25.03.2007р. був визнаний постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. недійсним, тому правовідносини склалися так, що зустрічних обов'язків сторін фактично не було, отже, зарахування як таке не відбулося (не наступили правові наслідки у вигляді припинення зобов'язань), а тому роботи, виконані позивачем по договору №69 від 05.03.2008р. залишились неоплаченими.

Крім того, як вважає позивач, оскільки договір про відступлення права вимоги (цесії) від 25.03.2007р. визнаний недійсним, то акт погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р. та протоколи припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131 також повинні бути визнані недійними.

В підтвердження позовних вимог позивач надав суду копії договору №69 від 05.03.2008р.; кошторисів на виконання робіт; зведеного кошторису; актів здачі-приймання робіт №1 від 01.07.2008р. та №2 від 30.09.2008р.; договору про відступлення права вимоги (цесії) від 25.03.2007р.; акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р.; протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131; постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 216, 526, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсягу та наполягав на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Відповідач був повідомлений про судові засідання 24.05.2012р. та 07.06.2012р. належним чином, про що свідчить реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення господарського суду від 10.05.2012р. (список №236) та від 25.05.2012р. (список №267), а також повідомлення про вручення рекомендованих листів з відміткою про їх отримання представником відповідача від 01.06.2012р., однак у засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», м. Київ, (далі-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект», м. Донецьк, (далі-замовник) був укладений договір № 69 від 05.03.2008р. (далі-Договір), згідно умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання топографо-геодечизниз робіт на земельних ділянках під об'єктами Відкритого акціонерного товариства ЕК «Чернігівобленерго» на території Городнянського, Прилуцького районів Чернігівської області в обсягах і вартості згідно з кошторисом.

Вартість робіт, як свідчить п. 2.1 Договору, була визначена відповідно до державних розцінок згідно з доданим кошторисом, який відповідно до п.8.1 Договору є його невід'ємною частиною

Загальна вартість робіт за договором згідно з п.2.2 Договору складає 1 400 146грн. 56коп., у т.ч. ПДВ 233 357грн. 76коп., що співпадає з сумою зведеного кошторису на виконання робіт.

Оплата, як визначено п. 2.4 Договору, здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту здавання-приймання виконаного етапу робіт. Остаточний розрахунок проводиться в 10-ти денний термін після здачі підрядчиком замовнику звітної документації та підписання замовником остаточного акта про приймання робіт.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором підтверджується: актом здачі-приймання робіт №1 від 01.07.2008р. на суму 700 073грн. 28коп., в тому числі ПДВ 116 678грн. 88коп.; актом здачі-приймання робіт №2 від 30.09.2008р. на суму 700 073грн. 28коп., в тому числі ПДВ 116 678грн. 88коп. Дані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Таким чином, позивачем за Договором були виконані роботи в повному обсязі на загальну суму 1 400 146грн. 56коп.

Разом з тим, судом з'ясовано, що вартість виконаних робіт за вказаними актами станом на час розгляду справи замовником шляхом перерахування грошових коштів у сумі 1 400 146грн. 56коп. не сплачувалась.

Водночас, як вбачається з протоколів №48 від 31.07.2008р. та №131 від 30.09.2008р. про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги та акту від 14.10.2008р. погашення кредиторської заборгованості за договором цесії від 25.03.2007р., сторонами в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України був проведений залік зустрічних однорідних вимог, внаслідок якого позивачем були зменшені грошові зобов'язання відповідача з оплати вартості робіт за договором № 69 від 05.03.2008р. у сумі 1 400 146грн. 56коп., а відповідачем - грошові зобов'язання позивача на таку ж суму за договором цесії б/н від 25.03.2007р.

За вказаним договором про відступлення права вимоги (цесії) б/н від 25.03.2007р., який був укладений між відповідачем та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», останнє відступило відповідачеві право вимоги коштів у сумі 2 422 000 грн. за договором № 718 від 30.12.2004р. на виконання робіт з оформлення права оренди земельних ділянок, який в свою чергу, було укладено між Донецькою регіональною філією Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго».

Укладення договору цесії б/н від 25.03.2007р. було зумовлено невиконанням позивачем зобов'язань за договором № 718 від 30.12.2004р.

Вподальшому рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.06.2011р. у справі №11/72, набравшим законної сили згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р., договір відступлення права вимоги (цесії) від 25.03.2007р. також був визнаний недійсним.

Визнання недійсним даного договору цесії, як вбачається з тексту постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р., було зумовлено визнанням постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2010р. у справі №11/145/29 недійсним договору №718 від 30.12.2004р.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 216 Цивільного кодексу України, за якими недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, суд дійшов висновку щодо відсутності факту припинення грошового зобов'язання відповідача з оплати вартості робіт за договором № 69 від 05.03.2008р. у сумі 1 400 146 грн. 56 коп. в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін, оскільки за змістом вказаної статті припинення зобов'язання в такий спосіб можливо лише за наявності в обох сторін зустрічних вимог, коли кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим.

Тобто, недійсність договору цесії від 25.03.2007р., яка призвела до відсутності зустрічних зобов'язань відповідача до позивача, виключає припинення зобов'язань відповідача перед позивачем за договором № 69 від 05.03.2008р. в спосіб, передбачений ст. 601 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір № 69 від 05.03.2008р. є договором на виконання науково-дослідних та технологічних робіт, отже, договірні відносини між сторонами врегульовано законодавчо положеннями Глави 62 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Згідно з приписами ст. 894 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.

Статтею 898 Цивільного кодексу України також визначений обов'язок замовника прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати виконаних робіт в повному обсязі у сумі 1 400 146грн. 56коп.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем впродовж вказаного строку, що призвело до порушення відповідачем грошового зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

З урахуванням того, що право на пред'явлення вимоги про захист свого порушеного права виникло у позивача з моменту, коли договір цесії був визнаний судом недійсним, оскільки згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила, судом встановлено, що позовна давність тривалістю у три роки, встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України, на час подання даного позову не сплила.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №69 від 05.03.2008р. у розмірі 1 400 146грн. 56коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р., протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. № 48 та від 30.09.2008р. № 131 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. При цьому, зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, за змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні для припинення зобов'язання у такий спосіб не вимагається.

Водночас, зарахування зустрічних вимог за заявою сторони є одностороннім правочином в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 15 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлено право кожної особи, у тому числі суб'єкта господарювання, на захист своїх прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього кодексу також передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, до способів захисту, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним.

Як зазначалось, немайнова вимога позивача полягає саме у визнанні недійсними акту погашення кредиторської заборгованості та протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, отже, ототожнення обраного позивачем способу захисту з зазначеним у ст. 16 Цивільного кодексу України спосіб захисту, який полягає у визнанні правочину недійсним, є неприпустимим.

Разом з тим, аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту, який фактично полягає у оспорюванні первинних бухгалтерських документів, законодавством не передбачений, на підставі чого суд дійшов висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим способам захисту прав.

З огляду на те, що неналежність обраного позивачем способу захисту є підставою для відмови в позові, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в постанові Пленуму від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р., протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131, задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 15, 16, 202, 216, 257, 261, 525, 526, 530, 601, 610, 612, 629, 892, 894, 898 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект» (83052, м. Донецьк, пр.Ілліча, 74/1, ідентифікаційний код 33340900) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул.Народного ополчення, буд. 3, ідентифікаційний код 21616582) заборгованість за договором №69 від 05.03.2008р. у розмірі 1 400 146грн. 56коп.

В задоволенні позову в частині визнання недійсним акту погашення кредиторської заборгованості від 14.10.2008р., протоколів припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 31.07.2008р. №48, від 30.09.2008р. №131, відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-вишукувальне підприємство «Спецпроект» (83052, м. Донецьк, пр.Ілліча, 74/1, ідентифікаційний код 33340900) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул.Народного ополчення, буд. 3, ідентифікаційний код 21616582) витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 002грн. 92 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 07.06.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2012р.

Суддя Стукаленко К.І.