Ухвала

від 11.06.2012 по справі 5010/641/2012-б-24/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

11 червня 2012 р. Справа № 5010/641/2012-Б-24/20 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянувши матеріали за заявою управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання приватного підприємства "Транспортні послуги Анджей Адамчик" (ідентифікаційний код 35741237) банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

в с т а н о в и в:

УПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області у своїй заяві, як видно із її змісту, зазначає, що за даним боржником рахується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1 237 грн 08 коп., а оскільки боржник не подає звітність до податкових органів, заявник просить суд порушити справу про банкрутство ПП "Транспортні послуги Анджей Адамчик" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно викладених у ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положень, справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. В свою чергу, ст. 52 цього Закону, передбачає певні особливості банкрутства відсутнього боржника, зокрема, що кредитор може ініціювати порушення справи про банкрутство незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Разом з тим, указана норма не містить жодного виключення щодо безспірності таких вимог кредитора.

Відповідно до абзацу 7 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно приписів ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Згідно положень частин 1, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у заяві кредитора про порушення справи про банкрутство повинні бути зазначені розмір вимог кредитора до боржника, обставини, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, докази обґрунтованості вимог кредитора й інші обставини, на яких ґрунтується заява; тобто з урахуванням положень ст. 52 цього Закону, у заяві ініціюючого кредитора щодо відсутнього боржника мають бути також зазначені такі обставини, які б у своїй сукупності беззаперечно свідчили про наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, тобто як відсутнього боржника. При цьому, усі наведені обставини ініціюючий кредитор зобов'язаний підтвердити відповідними й належними доказами.

Крім того, до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), згідно положень ч. 10 ст. 7 цього Закону, також додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Викладені положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як і положення ст. 33 ГПК України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, ініціюючий кредитор при подачі заяви залишив без уваги.

Зокрема, у заяві УПФ в Рогатинському районі відсутні посилання на відповідні докази, які б належним чином підтверджували безспірність кредиторських вимог до боржника, про які йде мова в цій заяві, на загальну суму 1 237 грн 08 коп.

Що ж стосується викладених у заяві доводів ініціюючого кредитора про наявність підстав для визнання ПП "Транспортні послуги Анджей Адамчик" банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості про відсутність юридичної особи за її місцем реєстрації повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У ст. 18 цього ж Закону передбачено, що відомості внесені до Реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Реєстру, не було внесено, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, оскільки відсутність боржника є фактом, який має юридичне значення і має бути підтверджений відповідними доказами, з урахуванням зазначених у ч. 2 ст. 34 ГПК України положень про те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, єдиним належним і допустимим доказом підтвердження факту відсутності боржника за місцезнаходженням може бути відповідний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до якого внесено запис про відсутність боржника за його місцем реєстрації. Згідно наявного у матеріалах витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який до своєї заяви долучив ініціюючий кредитор, станом на 22 травня 2012 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про відсутність ПП "Транспортні послуги Анджей Адамчик" за своїм місцезнаходженням не підтверджені. У зв'язку з цим, беззаперечних доказів, які б свідчили про відсутність підприємницької діяльності боржника і, відповідно, про наявність підстав для визнання боржника банкрутом як відсутнього, не має.

Крім того, викладені у заяві ініціюючого кредитора твердження про не подання боржником податкової звітності до органу державної податкової служби з посиланням на повідомлення ДПІ у Рогатинському районі № 134/10/18-151 від 06 квітня 2012 р. вбачаються недостатньо обґрунтованими виходячи із такого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Так, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, згідно п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", здійснюють державні податкові інспекції в районах. Отже, виходячи із змісту вимог статей 11, 11 1 цього ж Закону, встановлення факту неподання платником податків у встановлений строк, податкових декларацій відноситься до компетенції органів державної податкової служби. Відповідно ж, УПФ в Рогатинському районі такими повноваженнями не наділено, а тому й не має належних підстав стверджувати про зазначені обставини.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що подану УПФУ в Рогатинському районі Івано-Франківської області заяву про порушення справи про банкрутство ПП "Транспортні послуги Анджей Адамчик" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід повернути без розгляду згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись статтями 1, 5, 6, 7, 9 і 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

заяву управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Транспортні послуги Анджей Адамчик" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і додані до неї документи - повернути без розгляду.

Суддя І. В. Ткаченко

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

ч. 1 ст. 9 , 86