Рішення

від 06.06.2012 по справі 5011-51/3761-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/3761-2012 06.06.12

За позовом Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров?я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар"

про стягнення 29 421, 71 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивач: Меньшикова Е.Л.

від відповідача: Кобилецький В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 29 421, 71 грн., з яких: борг у сумі 26 896, 38 грн., пеню в сумі 450, 57 грн., 3 % річних у сумі 174,39 грн., штраф 7 % від суми боргу -1 900, 37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору про надання медичних послуг № 100 від 03.09.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007 р. між Спеціалізованою медико-санітарною частиною № 11 Міністерства охорони здоров?я України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" укладено договір про надання медичних послуг № 100, за умовами якого позивач зобов'язався надавати необхідну медичну допомогу та медичні послуги (в тому числі, медичну допомогу на дому) пацієнтам відповідача.

Відповідно до п.п. 2.1.5. та 3.1. договору розрахунки відповідачем здійснюються не пізніше 10-ти банківських днів від дати отримання рахунку за надану допомогу та акт виконаних робіт за умови належного їх оформлення. При цьому, відповідачу надано право протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вищезазначених документів повернути їх позивачу без оплати із зазначенням причин їх повернення.

Згідно з п. 3.2. договору за необґрунтовану затримку оплати належно оформлених документів (рахунку за надану допомогу та актів виконаних робіт) позивач має право вимагати від компанії сплати пені у розмірі однієї облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки оплати.

Договір, відповідно до п. 6.1., вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє необмежений термін.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач зобов'язання щодо оплати товару, отриманого за договором № 100 від 03.09.2007 р. виконує неналежним чином, у зв'язку з чим Спеціалізована медико-санітарна частина № 11 Міністерства охорони здоров'я України просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26 896, 38 грн., а також пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 450, 57 грн., 3 % від простроченої суми у розмірі 174, 39 грн. та штраф у розмірі 7 % вартості послуг, з яких допущено порушення виконання, що станови 1 900, 37 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Положення про послуги можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Умовами договору встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату наданих позивачем послуг не пізніше 10-ти банківських днів від дати отримання рахунку за надану допомогу та акт виконаних робіт за умови належного їх оформлення.

У матеріалах справи містяться акти виконаних робіт від 11.10.2011 р., від 10.11.2011 р., від 08.12.2011 р., від 05.01.2012 р. та від 08.02.2012 р., підписані сторонами та скріплені їх печатками на загальну суму 33 096, 38 грн.

При цьому, заперечень щодо оформлення вищевказаних актів відповідачем не наведено.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач лише частково сплатив вартість наданих за договором № 100 від 03.09.2007 р. послуг, а саме -6 200, 00 грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що до порушення провадження у даній справі відповідачем загалом сплачено 8 291, 11 грн. -у якості оплати вартості послуг.

Також судом встановлено, що в період з 27.03.2012 р. до 29.05.2012 р., тобто після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 24 805, 27 грн., що підтверджується виписками з рахунку Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров'я України, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першоїстатті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач сплатив заборгованість за надані позивачем послуги за договором № 100 від 03.09.2007 р. суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 5011-51/3761-2012 за позовом Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" в частині стягнення 24 805, 27 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, враховуючи, що відповідачем до порушення провадження у даній справі фактично сплачено заборгованість за договором № 100 від 03.09.2007 р. в сумі 8 291, 11 грн., суд вважає вимоги позивача в цій частині безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про стягнення пені в сумі 450, 57 грн., 3 % річних у сумі 174,39 грн. та 7 % штрафу від суми боргу -1 900, 37 грн., суд відзначає, що відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював оплату отриманих ним за договором № 100 від 03.09.2007 р. послуг з порушенням строків, встановлених умовами договору.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, враховуючи, що відповідач допустив порушення зобов'язання щодо оплати отриманих ним послуг, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені та 3 % річних від простроченої суми обґрунтованими.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 25.10.2011 р. (дата виникнення заборгованості) до 01.03.2012 р. (дата, визначена позивачем самостійно) становить 450, 57 грн., розмір 3 % річних від простроченої суми за казаний період -174, 39 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

Як встановлено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. Зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається зі статуту Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров'я України, останнє є державним лікувально-профілактичним закладом Міністерства охорони здоров'я України та, прострочення оплати відповідачем вартості отриманих ним послуг становить більше 30-ти днів.

З огляду на викладене, суд погоджується із застосуванням позивачем положень ст. 231 Господарського кодексу України.

Разом з тим, станом на день порушення провадження у справі заборгованість відповідача за договором № 100 від 03.09.2007 р. становила 24 805, 53 грн., а тому суд вважає за необхідне здійснити розрахунок штрафу за ст. 231 Господарського кодексу України виходячи саме із вказаної суми.

Згідно розрахунку суду 7 % штрафу від суми боргу становить 1 736, 37 грн.

Відповідач правом надання відзиву не скористався та доказів, які б спростовували доводи позивача не подав.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме - 450, 57 грн. -пені, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 174, 39 грн. та 1 736, 37 грн. -7% штрафу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 7Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути Спеціалізованій медико-санітарній частині № 11 Міністерства охорони здоров'я України судовий збір у розмірі 1 356, 97 грн., сплачений платіжним дорученням № 60 від 13.03.2012 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 5011-51/3761-2012.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Спеціалізованій медико-санітарній частині № 11 Міністерства охорони здоров'я України задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі № 5011-51/3761-2012 за позовом Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров'я України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" в частині стягнення 24 805, 27 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

3. Повернути Спеціалізованій медико-санітарній частині № 11 Міністерства охорони здоров'я України судовий збір у розмірі 1 356, 97 грн., сплачений платіжним дорученням № 60 від 13.03.2012 р., оригінал якого міститься в матеріалах справи № 5011-51/3761-2012.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш добрий лікар" (02088, м. Київ, вул. Леніна, 64, літ. «А», «Б», код ЄДРПОУ 33779798), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Спеціалізованої медико-санітарної частини № 11 Міністерства охорони здоров?я України (03057, м. Київ, вул. Гетьмана, 3, код ЄДРПОУ 14280983) 450, 57 (чотириста п?ятдесят грн. 57 коп.) грн. -пені, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 174, 39 (сто сімдесят чотири грн. 39 коп.) грн., 1 736, 37 (одна тисяча сімсот тридцять шість грн. 37 коп.) грн. -7 % штрафу та судовий збір у сумі 129, 18 (сто двадцять дев'ять грн. 97 коп.).

5. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 11.06.2012 р.