Рішення

від 11.06.2012 по справі 5017/1103/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р.Справа № 5017/1103/2012

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача Дочірнього підприємства "ІНТЕРРАФ"

про стягнення 51260,9грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники

від позивача: ОСОБА_2, діюча на підставі довіреності №28 від 30.12.11р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "ІНТЕРРАФ" заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 49617,01грн., 3% річних у розмірі 255,25грн., інфляційні витрати у розмірі 82,51грн. та 1306,13грн. пені, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором про постачання електричної енергії №150600 від 28.04.2006р..

28.05.2012р. позивач надав суду заяву про остаточні уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшив позовні вимоги та просив стягнути з дочірнього підприємства "ІНТЕРРАФ" заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 33562,93грн., 3% річних у розмірі 255,25грн., інфляційні витрати у розмірі 82,51грн. та 1306,13грн. Пені.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом вчасно, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (рекомендовані). В судові засідання представники не з'явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, своє право на захист не використали.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

28.04.2006р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" та Житлово-експлуатаційним відділом Акціонерного товариства „Інтерраф" укладено договір про постачання електричної енергії №150600, відповідно до умов якого ВАТ „Одесаобленерго" постачає відповідачу електроенергію в межах визначених договором, умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності, а Житлово-експлуатаційний відділ Акціонерного товариства „Інтерраф" зобов'язаний своєчасно проводити оплату за використану електроенергію та виконувати інші умови договору.

Договір передбачає, що при виконанні умов даного договору, а також вирішення усіх питань, які необумовлені даним договором, сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996р. зі змінами та доповненнями.

Пунктом 2.3.3 договору та п.2 додатку 5 до договору „Порядок розрахунків" передбачено, що відповідач зобов'язаний самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку здійснити розрахунок за активну електроенергію, оплату нарахувань по протоколам порушень, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пені, індексу інфляції інших платежів згідно з умовами договору.

Відповідно п.5.2 узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії.

Додатковою угодою від 19.11.2008р. до договору про постачання електричної енергії №150600 від 28.04.2006 року погоджено сторонами в п.1, що розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 12 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Відповідно до додаткової угоди від 18.01.2011р. сторони внесли зміни до договору №150600 у зв'язку з заміною організаційно-правової форми підприємства з Житлово-експлуатаційного відділу акціонерного товариства „Інтерраф" на дочірнє підприємство "ІНТЕРРАФ".

Відповідач неналежним чином виконує умови договору №150600 від 28.04.2006р. тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свої інтересів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 26 Закону України „Про електроенергетику", пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією та умовами Договору №150600 від 28.04.2006р. передбачено, що поставлена/отримана електрична енергія повинна оплачуватися щомісячно та в повному обсязі.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач за спожиту/отриману в загальній кількості 161055 кВт/г від ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" електроенергію за договором №150600 від 28.04.2006р. за період з 01.12.2011р. по 05.04.2012р. вчасно та в повному обсязі не розраховувся, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 33562,93грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат повинен здійснюватися та відповідати Цивільному кодексу України та Листу Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

Приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов'язання за Договором №150600 від 28.04.2006р. в частині повної та своєчасної оплати за спожиту (використану) електричну енергію у спірному періоді належним чином не виконувало, позивачем правомірно нараховано 3% річних від простроченої суми в розмірі 255,25грн. та інфляційні втрати в розмірі 82,51грн..

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України та п. 4.2.1 Договору, передбачає, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожен день у прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем за невиконання зобов'язання, складає -1306,13 грн.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені норми матеріального права, перевіривши правильність поданого розрахунку заявлених до стягнення сум, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення з дочірнього підприємства "ІНТЕРРАФ" заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 33562,93грн., 3% річних у розмірі 255,25грн., інфляційні витрати у розмірі 82,51грн. та 1306,13грн. пені є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50грн. віднести за рахунок відповідача , згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „ІНТЕРРАФ" (код 20964935; адреса:65003, м.Одеса, вул.Чорноморського козацтва, 60) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (код 00131713; адреса: 65023, м. Одеса, вул.Садова, 3) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 33562,93грн., 3% річних у розмірі 255,25грн., інфляційні витрати у розмірі 82,51грн., 1306,13грн. пені та судовий збір в сумі 1609,50грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.06.12р.

Суддя Літвінов С.В.