Постанова

від 12.06.2012 по справі 5011-46/3050-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2012 № 5011-46/3050-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Дзюбка П.О.

Сотнікова С.В.

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_2- представник за довіреністю № 61/12 від 16.01.2012 року;

від боржника: не з'явились;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Швачка С.В.(ухвала господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року);

від арбітражного керуючого Шевченка В.М.: ОСОБА_5 - представник за довіреністю №1 від 12.06.2012 року;

арбітражний керуючий Шевченко В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні арбітражного керуючого Шевченка Валерія Михайловича на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-46/3050-2012 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Техностудія» (код 32379721), м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Техностудія» у зв'язку з неспроможністю підприємства виконати обов'язки поручителя товариства з обмеженою відповідальністю «Центр електроніки» за договором про відкриття кредитної лінії № 223-МВ/08 від 07.07.2008 р. в розмірі 4 424 941,73 долари США.

Провадження у справі за вказаною заявою було порушено ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 № 5011-46/3050-2012, яку призначено до розгляду на 09.04.2012.

26.03.2012 арбітражним керуючим Ронським Романом Михайловичем через відділ діловодства суду подано заяву від 19.03.2012 № 226-12 про участь у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Техностудія» та копію ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства.

28.03.2012 з Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації до суду надійшло повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Техностудія» та витяг з указаного реєстру станом на 22.03.2012.

06.04.2012 арбітражним керуючим Швачкою Сергієм Васильовичем було подано заяву про участь у справі про банкрутство № 5011-46/3050-2012 зі списком призначень та копією ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства.

09.04.2012 арбітражним керуючим Шевченком В.М. було подано заяву № 1 від 06.04.2012 про участь у справі зі списком призначень, копією ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства, копією диплома про вищу освіту за спеціальністю «Правознавство», копією договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 09.04.2012року у справі № 5011-46/3050-2012 (суддя Омельченко Л.В.) визнано безспірні вимоги публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до боржника у розмірі 4 424 941,73 доларів США, що еквівалентно 35254319,68 грн. та 236,00 грн. зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів у 10-ти денний строк за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Техностудія» з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів. Введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича, якого зобов'язано у строк не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання дату суду складений реєстр вимог кредиторів. Визначено дату проведення попереднього засідання та перших загальних зборів.

Дана ухвала в частині призначення розпорядника майна дана ухвала мотивована тим, що кандидатура арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича є незалежною від жодної із сторін у справі, а тому з метою дотримання принципу об'єктивності та незаінтересованості, суд дійшов висновку про необхідність призначити його розпорядником майна. Крім того, суд зазначив, що обставин, передбачених ч. 3 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо всіх кандидатур, які виявили бажання взяти участь у даній справі в якості розпорядника майна, в ході судового засідання достеменно встановлено не було.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 1, 3-1, 6, 7,11, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Арбітражний керуючий Шевченко Валерій Михайлович не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду в частині призначення розпорядником майна боржника Швачку С.В. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу місцевого господарського суду в цій частині, прийняти нове рішення, яким призначити розпорядником майна боржника Шевченка Валерія Михайловича, в решті ухвалу залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована дослідження не в повному обсязі доказів, та тим, що не надано належної оцінки місцевим господарським судом кандидатурі арбітражного керуючого Шевченка В.М., яка була запропоновану ініціюючим кредитором, не зазначив мотиви її відхилення, і відповідно, не запропонував ініціюючому кредитору надати іншу кандидатуру арбітражного керуючого у разі відхилення цієї, а на власний розсуд призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Швачку С.В., який не мас таких професійних переваг, як я. арбітражний керуючий Шевченко В.М.. і цим самим, порушив приписи Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та нормативні документи, прийняті відповідно до цього Закону, а саме п. 64 Постанови № 15 від 18,02.2009р. Пленуму Верховного Суду України та п. 6.1.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду міста Києва від 04.06.2004р. за № 04-5/1193 та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засідання 12.06.2012 представник арбітражного керуючого Шевченка В.М. та сам арбітражний керуючий ШевченкоВ.М. підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник ініціюючого кредитора підтримував вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Розпорядника майна боржника арбітражний керуючий Швачка С.В. заперечував вимоги апеляційної скарги, просив суд останню залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 09.04.2012 року у даній справі в частині призначення розпорядника майна - без змін.

Представник боржника 12.06.2012 року в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Враховуючи, обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника боржника.

Дослідивши копії матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно частин 1, 2 статті 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. (ч.ч. 1, 2 статті 31 Закону).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 31 Закону).

Як вбачається з копій матеріалів справи , боржник - ТОВ «Центр електроніки» не є державним підприємством або підприємством, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків.

Відповідно до положень статей 2, 13 Закону, зазначено про право ініціюючого кредитора та державного органу з питань банкрутства надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна.

Як вбачається з копій матеріалів справи, до господарського суду міста Києва звернулися з пропозицією взяти участь у даній справі в якості розпорядника майна арбітражні керуючі Шевченко В.М., Ронський Р.М. та Швачка С.В..

Копіями матеріалів справи підтверджується, що ініціюючим кредитором - публічним акціонерним товариством «Альфа - Банк» було використано своє право та надано суду пропозицію щодо призначення розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю «Центр електроніки» арбітражною керуючого Шевченка В.М.

Питання про призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів доходить висновку про правомірне призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича згідно оскарженої ухвали.

Викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Натомість, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що призначення господарським судом розпорядником майна боржника іншої кандидатури арбітражного керуючого, ніж та, яка була запропонована кредитором у справі, не є порушенням прав останнього та норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Також, апеляційний суд на підставі дослідження копій матеріалів справи та пояснень наданих представником ініціюючого кредитора робить висновок, що публічне акціонерне товариство «Альфа - Банк» погодилось з оскаржуваною ухвалою місцевого суду в частині призначення розпорядника майна, оскільки не зверталося до апеляційного суду з відповідною апеляційною скаргою.

Незважаючи на наявність права кредиторів запропонувати кандидатуру розпорядника майна, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, оскільки пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна є правом кредиторів у справі про банкрутство, якому (праву) відповідно до ст. 13 Закону не кореспондує обов'язок господарського суду приймати та призначати таку кандидатуру арбітражного керуючого.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в копіях матеріалів справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в копіях матеріалів справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 41, 42, 43, 47, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-46/3050-2012 в частині призначення розпорядника майна залишити без змін, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шевченка Валерія Михайловича на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.04.2012 року у справі № 5011-46/3050-2012 залишити без задоволення.

Копії матеріалів справи № 5011-46/3050-2012 повернути до господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Дзюбко П.О.

Сотніков С.В.