Постанова

від 31.05.2012 по справі 2912/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 2912/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представника позивача - Єрьоміної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства об'єднання громадян "Кевлар" громадської організації "Спілка Ветеранів Спецпідрозділів МВС України "ОМОН" БЕРКУТ" та правоохоронних органів" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Підприємство об'єднання громадян «Кевлар»громадської організації «Спілка ветеранів спецпідрозділів МВС України "ОМОН"БЕРКУТ" та правоохоронних органів»(далі за текстом - позивач, Підприємство об'єднання громадян «Кевлар») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 22.02.2012р. № 0002002305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 29167,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 6667,75 грн., та від 22.02.2012р. № 0001992305, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 67083,00 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2012р. в порядку ст.55 КАС України первинного відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова замінено на належного - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Стверджує, що висновки Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про порушення позивачем вимог податкового законодавства є помилковими, оскільки ґрунтуються виключно на результатах перевірок контрагентів позивача. Вважає, що при обчисленні податку на прибуток та податку на додану вартість до складу витрат ним були правомірно віднесені витрати, понесені по взаємовідносинам з ПП «ОВД Трейд»та ПП «Хармарт», що підтверджено належним чином складеними первинними документами. Наявність належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, реєстрацію юридичних осіб, що склали податкові накладні, в якості платників податку на додану вартість, а також перебування даних юридичних осіб у відповідних державних реєстрах на час виписки податкових накладних вважає достатніми підставами для відображення в податковому обліку сум витрат по взаємовідносинам з такими юридичними особами. Наполягає на тому, що акт перевірки відповідача, на підставі висновків якого останнім винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідає вимогам до його складання, оскільки не містить доказів порушення Підприємством об'єднання громадян «Кевлар»вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача вимоги і доводи заявленого позову підтримав та просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) вимоги адміністративного позову не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких виклав власну правову позицію щодо обставин справи. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач в складі податкового кредиту з податку на додану вартість та в складі валових витрат з податку на прибуток підприємств задіяв суми по взаємовідносинам з ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт», реальність здійснення господарської діяльності якими не підтверджена результатами зустрічних звірок. З цих підстав вважає, що операції Підприємства об'єднання громадян «Кевлар»з ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»фактично не відбулися, первинні документи містять недостовірні відомості, а тому не є належними. Наполягає на тому, що зв'язок понесених позивачем витрат на користь ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»з господарською діяльністю позивача не підтверджено. Просив суд ухвалити рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Позивач, Підприємство об'єднання громадян «Кевлар»громадської організації «Спілка ветеранів спецпідрозділів МВС України "ОМОН"БЕРКУТ" та правоохоронних органів»в установленому законодавством порядку зареєстрований як суб'єкт господарювання -юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 36814740, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, здійснює господарську діяльність в сфері проведення розслідувань та забезпечення безпеки, бухгалтерського обліку та аудиту, консультування з питань комерційної діяльності, іншої діяльності в сфері спорту. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 77, п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 - п.78.6 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, як того вимагає ст. 19 Конституції України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства об'єднання громадян «Кевлар»по взаємовідносинам з ПП «ОВД Трейд»та ПП «Хармарт»за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р., результати якої оформлені актом № 592/2305/36814740 від 08.02.2012р.. В ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивач з обставинами проведеної щодо нього перевірки був ознайомлений, до перевірки допустив та надав для перевірки документи.

Висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 592/2305/36814740 від 08.02.2012р. встановлено порушення Підприємством об'єднання громадян «Кевлар»п. 138.8 ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат в 2 та 3 кварталах 2011р. на загальну суму 291667,00 грн. та відповідно до заниження податку на прибуток за вказані податкові періоди на загальну суму 67083,00 грн., а також п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. на загальну суму 29167,00 грн., в тому числі за червень 2011р. на 2500,00 грн. та за липень 2011р. на 26667,00 грн..

На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 592/2305/36814740 від 08.02.2012р. та згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 22.02.2011р. винесено податкові повідомлення-рішення: № 0001992305 про визначення суми грошового зобов'язання Підприємства об'єднання громадян «Кевлар»з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 67083,00 грн. та № 0002002305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 35834,75 грн., з яких 29167,00 грн. -за основним платежем та 6667,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що здійснені відповідачем донарахування податків з відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлені висновками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неправомірне відображення Підприємством об'єднання громадян «Кевлар»в податковому обліку сум валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Хармарт»та ПП «ОВД Трейд».

Як з'ясовано в ході судового розгляду, такі висновки відповідач поміж іншим обґрунтовує посиланням на складений ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова акт від 04.11.2011р. № 1109/23-212/34018183 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хармарт»по взаємовідносинам з ТОВ «Адванта»за серпень 2011р. та складений ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова акт від 19.08.2011р. № 3761/1800/37091177 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ОВД-Трейд»за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р.. Суд такі доводи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вважає помилковими з огляду на наступне. Положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок у вигляді довідок, які є джерелом отримання податкової інформації, визначеної положеннями ст. 83 Податкового кодексу України в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок одних суб'єктів господарювання не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, суд зазначає, що результати зустрічної звірки, проведеної одним органом державної податкової служби, не є законодавчо визначеною та/або достатньою підставою для звільнення іншого органу державної податкової служби від необхідності самостійного та безпосереднього дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платником податків, що перевіряється. Вказані висновки узгоджуються з положеннями ст. 61 Конституції України, якою встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності, що поширюється на визнані законом протиправні діяння, вчинені певною особою. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Разом з цим, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акту перевірки № 592/2305/36814740 від 08.02.2012р. про заниження позивачем сум податків, які підлягають сплаті до бюджету, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В ході судового розгляду з'ясовано, що взаємовідносини Підприємства об'єднання громадян «Кевлар»з ПП «ОВД-Трейд»склались на підставі договору № 106 від 01.06.2011р., за умовами якого позивач замовив у ПП «ОВД-Трейд»послуги із забезпечення безпеки на об'єктах ТОВ «Нертус-агро»шляхом вжиття комплексу заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей, супроводження збору та вивозу врожаю зі строком виконання 28.07.2011р.. Договором № 106 від 01.06.2011р. передбачено, що вартість послуг складає суму актів за всіма етапами робіт. Між сторонами підписано акти приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 25.06.2011р. на суму 15000,00 грн., № 2 від 08.07.2011р. на суму 35000,00 грн., № 3 від 19.07.2011р. на суму 30000,00 грн., № 4 від 22.07.2011р. на суму 35000,00 грн. та № 5 від 28.07.2011р. на суму 60000,00 грн.. Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи акти приймання-передачі виконаних робіт не містять зазначення будь-яких конкретних дій, вчинених виконавцем робіт за договором № 106 від 01.06.2011р., як то даних про об'єкти, на яких забезпечено безпеку, адреси охоронюваних територій та будівель, відомостей про матеріальні цінності та врожай, охорона яких чи супроводження забезпечені виконавцем. Як свідчать матеріали справи ПП «ОВД-Трейд»виписало в адресу позивача податкові накладні № 298 від 25.06.2011р. на суму 15000,00 грн., в т.ч. ПДВ -2500.00 грн., № 73 від 08.07.2011р. на суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5833,33 грн., № 162 від 19.07.2011р. на суму 30000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5000,00 грн., № 189 від 22.07.2011р. на суму 35000,00 грн., в т.ч. ПДВ -5833,33 грн., та № 229 від 28.07.2011р. на суму 60000,00 грн., в т.ч. ПДВ -10000,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що затверджене позивачем та погоджене ПП «ОВД-Трейд»технічне завдання до договору № 106 від 01.06.2011р. передбачає поетапну розробку рекомендацій з організації системи безпеки на підприємстві ТОВ «Нертус-Агро». Сторонами за договором № 106 від 01.06.2011р. затверджено звіти про виконану роботу: 01.07.2011р. етап 1 на тему «Рекомендації з організації системи безпеки ТОВ «Нертус-Агро». Концепція СБ», 08.07.2011р. етап 2 на тему «Рекомендації з організації служби охорони ТОВ «Нертус-Агро», 19.07.2011р. етап 3 на тему «Рекомендації з організації контррозвідувального підрозділу ТОВ «Нертус-Агро»», 22.07.2011р. етап 4 на тему «Рекомендації по роботі з персоналом ТОВ «Нертус-агро», 28.07.2011р. етап 5 на тему «Розробка типових документів щодо захисту інформації для ТОВ «Нертус-Агро». Натомість, за наслідком дослідження змісту означених звітів суд зазначає, що вони містять загальнотеоретичні положення щодо економічної безпеки підприємств, щодо служб охорони, щодо контррозвідки служб безпеки, щодо кадрової роботи загалом і типових документів з окреслених питань та не мають жодних індивідуальних ознак відносно ведення господарської діяльності саме ТОВ «Нертус-Агро»чи практично значимих та практично застосовних результатів саме для ТОВ «Нертус-Агро».

Матеріали справи свідчать, що 01.07.2011р. між Підприємством об'єднання громадян «Кевлар»та ПП «Хармарт»укладено договір № 108 про надання послуг, абсолютно аналогічних тим, що були замовлені у ПП «ОВД-Трейд»за договором № 106 від 01.06.2011р. - забезпечення безпеки на об'єктах ТОВ «Нертус-агро»шляхом вжиття комплексу заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей, супроводження збору та вивозу врожаю. 01.08.2011р. між сторонами підписано акт приймання-здачі виконаних робіт № 1 на суму 175000,00 грн. та ПП Хармарт»в адресу позивача виписано податкову накладну № 9 на суму 175000,00 грн., в т.ч. ПДВ -29166,67 грн.. Суд зазначає, що акт приймання-здачі виконаних робіт № 1 від 01.08.2011р. не містить, а позивачем не надано відомостей про конкретний перелік заходів, які забезпечили безпеку на об'єктах ТОВ «Нертус-агро»та були вжиті ПП «ОВД-Трейд». Затверджене позивачем та погоджене ПП «Хармарт»технічне завдання до договору № 108 від 01.07.2011р. передбачає розробку системи внутрішньої та зовнішньої безпеки ТОВ «Нертус-Агро»в частині розробки її структури, складу, положень про підрозділи, посадових інструкцій для керівного складу та співробітників. 01.08.2011р. сторонами затверджено звіт про виконану роботу за договором № 108 від 01.07.2011р. на тему «Комплекс заходів із забезпечення цілісності території, будівель та матеріальних цінностей на об'єктах ТОВ «Нертус-Агро». Суд зазначає, що під заголовком «Організація служби безпеки ТОВ «Нертус-Агро»»означений звіт містить виключно загальнотеоретичні положення щодо служби безпеки підприємства та не має жодних індивідуальних ознак відносно особливостей ведення господарської діяльності ТОВ «Нертус-Агро».

Окрім іншого, суд звертає увагу, що надані позивачем до матеріалів справи звіти ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»містять дані, що вказують на формальний підхід до їх складання, неможливість практичного застосування, отримання із загальнодоступних джерел, а також свідчать про те, що фактично послуги, в обсягах, обумовлених договорами, для позивача не виконувались. Зокрема, в звітах йдеться про їх розробку з урахуванням нормативно-правових актів один з яких відсутній в Україні -«Закон о предприятиях и предпринимательской деятельности»(том2, а.с.8), а інший - Закон України «Про підприємства в Україні»- втратив чинність (том.2, а.с.151), посадова інструкція начальника пожежно-сторожової служби розроблена для «ООО «Красный луч»»(том.2, а.с.32), яке не є замовником послуг, йдеться про перспективність центрів оцінки кадрів в умовах Росії (том.2, а.с.139).

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що договори з ПП «ОВД-Трейд»№ 106 від 01.06.2011р. та ПП «Хармарт»№ 108 від 01.07.2011р. були укладені з метою виконання зобов'язань Підприємства об'єднання громадян «Кевлар»перед ТОВ «Нертус-Агро»за договором № 1/04 від 18.04.2011р.. Суд звертає увагу, що за умовами долученого позивачем до матеріалів справи договору № 1/04 від 18.04.2011р. Підприємство об'єднання громадян «Кевлар»зобов'язувалось надати для ТОВ «Нертус-Агро»послуги із забезпечення безпеки на виробничих земельних ділянках за визначеними адресами з чітким визначенням обов'язків виконавця щодо охорони об'єктів замовника, що не є тим самим, що і послуги, замовлені позивачем у ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт». За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено зв'язок понесених на користь ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»витрат з надання послуг для третьої особи саме з господарською діяльністю самого Підприємства об'єднання громадян «Кевлар». Будь-яких-яких обґрунтованих пояснень та належних доказів з приводу того, що замовлені у ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»послуги для ТОВ «Нертус-Агро»були обумовлені необхідністю здійснення звичайної господарської діяльності самим Підприємством об'єднання громадян «Кевлар», позивачем не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки Підприємством об'єднання громадян «Кевлар»ні до перевірки, ні під час судового розгляду не надано доказів реального отримання від ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»послуг, конкретного змісту та результатів таких послуг, що не дозволяє підтвердити зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, то висновки акту перевірки № 592/2305/36814740 від 08.02.2012р. про завищення витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими. З огляду на встановлені обставини факт перерахування позивачем в адресу ПП «ОВД-Трейд»та ПП «Хармарт»грошових коштів на висновки суду не впливає.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності суд дійшов переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.02.2012р. № 0000242302 та № 0000252302 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову підприємства об'єднання громадян "Кевлар" громадської організації "Спілка Ветеранів Спецпідрозділів МВС України "ОМОН" БЕРКУТ" та правоохоронних органів" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківській області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.