Постанова

від 07.06.2012 по справі 3510/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 р. № 2-а- 3510/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,

за участі представників сторін:

позивача - Бондарєвої О.О.,

відповідача - Горбатенко Д.Л..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмежиною відповідальністю науково-технічна фірма "Полісток" до Основ"янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма "Полісток", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 10.02.2012р. № 0000242330.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначається, що в акті перевірки від 27.01.2012 року за № 257/233/21198638 відповідачем встановлено, що підприємство ТОВ «НТФ «Полісток» мало взаємовідносини з ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», в ході проведення перевірки яких, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова встановила, що у вищезазначених контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності, в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що дало змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.

Позивач вважає, що висновки ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова за результатами проведеної перевірки та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, рішення прийнятне без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення, оскільки у відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово- господарської діяльності. За таких обставин позивачем зазначається, що акт перевірки від 27.01.2012 року за №257/233/21198638 складено з порушеннями вимог діючого законодавства України, спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач при складанні акту перевірки та прийнятті на його підставі оскаржуваного повідомлення-рішення, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав договори, укладені між підприємством позивача - з одної сторони та ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» - з другої сторони, недійсними.

Ухвалою суду від 04.04.2012 замінено відповідача - Державну податкову інспекцію у Червонозаводському районі міста Харкова, його правонаступником - Основ'янською міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, проти позову заперечував, та надав письмові заперечення поти позову (т. 2 а.с.47-54). Зазначив, що відповідачем отримано акти перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова: від 07.10.2011р. № 61/23-03-05/37093551, від 21.10.2011р. № 112/23-03- 15/37091549, підприємства ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин, з платниками податків контрагентами, а саме: ТОВ «Техноспецмаркетинг», ТОВ «Укрнафтохім», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, серпень 2011р., відповідно до яких, згідно з висновком ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 27/26-42 від 04.10.2011 року, встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промспец Консалтинг». Таким чином за результатами опрацювання первинних бухгалтерських документів та матеріалів (доказової бази), наданих від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, ТОВ НТФ «ПОЛІСТОК» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промспец Консалтинг» на загальну суму сформованого податкового кредиту 65149,05 грн.

Крім того, відповідачем отримані акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова: від 07.10.2011р. №62/23-02-09/36987611, від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611, від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611 підприємства ТОВ «Промбуд- монтажінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків - контрагентами, їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, серпень, вересень-жовтень 2011р, відповідно до яких, згідно аналізу господарської діяльності у перевіряємому періоді, встановлено, що ТОВ НТФ «Полісток» придбавав роботи по монтажу, ремонту, будівництву від ТОВ «Промбуд- Монтажінвест». Зазначений вид послуг не значиться в реєстраційній справі суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як обраний вид діяльності, що є порушенням принципів провадження господарської діяльності. В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведенних операцій та наданих послуг встановлено, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні будь які виробничі потужності, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг.

Відповідачем зазначається, що за результатами опрацювання первинних бухгалтерських документів та матеріалів (доказової бази), наданих від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, ТОВ НТФ «Полісток» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на загальну суму сформованого податкового кредиту 19889,00 грн.

Відповідач вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відповідно до п.78.1.1 ст.78. Податкового кодексу України, згідно з наказом № 79 від 16.01.2012 року та направлення на перевірку від 16.01.2012р. № 38, була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ НТФ «Полісток» з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» (код ЄДРПОУ 36987611) за період: липень, серпень, вересень 2011 року та ТОВ «Промспец Консалтинг» (код за ЄДРПОУ 37091549) за період: липень, серпень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами вищезазначеної перевірки фахівцями відповідача складений акт перевірки від 27.01.2012 № 257/233/21198638 (т. 2 а.с. 32-46), яким встановлені порушення ТОВ НТФ "Полісток":

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з постачальниками робіт, ТМЦ ТОВ "Промспец Консалтинг", ТОВ «Промбуд - Монтажінвест»;

- п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19889,00 грн., у тому числі: за липень 2011 року на суму 4908,60 грн., серпень 2011 року на суму 10578,60 грн., вересень 2011 року на суму 4401,08 грн.;

- ст. 185, ст. 187, ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755, ТОВ НТФ "Полісток" безпідставно сформовано податкові зобов'язання з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 19889,00 грн., у тому числі за липень 2011 року на суму 4908,60 грн., серпень 2011 року на суму 10578,60 грн., вересень 2011 року на суму 4401,08 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012р. № 0000242330, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі розмірі 81436,25 грн., з яких 65149 грн. - основний платіж, 16287,25 - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з акту перевірки (т. 2 а.с.34-37), підставою для збільшення податковим органом суми податку на додану вартість, яка підлягала до сплати в бюджет, стало встановлення завищення суми сфоромваного податкового кредиту за липень, серпень 2011 року, у зв'язку із тим, що на підставі актів перевірок безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Промспец Консалтінг» встановлені наступні порушення.

Так, відповідачем отримані акти перевірок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (від 07.10.2011р. № 61/23-03-05/37093551, від 21.10.2011р. № 112/23-03- 15/37091549), підприємства ТОВ «Промспец Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків-контрагентами, а саме: ТОВ «Техноспецмаркетинг» (код ЄДРПОУ 37093551), ТОВ «Укрнафтохім» (код ЄДРПОУ 30187576), їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період липень, серпень 2011р., відповідно до яких, згідно з висновком ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 27/26-42 від 04.10.2011 року, встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання ТОВ «Промспец Консалтинг».

Відповідачем зазначається, що 16.09.11р. працівниками податкової міліції було здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ «Промспец Консалтинг», про що було складено довідку № 975/26-12 від 16.09.11р. про не встановлення місцезнаходження платника податків. Для підтвердження незнаходження за адресою ТОВ «Промспец Консалтинг» були опитані охоронці будівлі за адресою: м. Харків, вул. Архангельська, 6, громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з пояснень яких стало відомо, що ТОВ «Промспец Консалтинг» за зазначеною адресою не знаходиться, представників «Промспец Консалтинг» вони ніколи не бачили. ДПІ у Жовтневому районі м. Хароква направлялись запити: 20.09.2011р. - в Міське бюро технічної інвентаризації м. Харкова, 20.09.2011р. - в ВДАІ з обслуговування Жовтневого району м. Харкова та АТІ ГУМВСУ в Харківській області; 20.09.2011р. - начальнику інспекції Держтехнагляду; 22.09.2011р. - директорам ТОВ «Промспец Консалтинг» (код ЄДРПОУ 37091549), ЗАТ «Реммашбуд» (код ЄДРПОУ 22700034) про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань взаємовідносин по господарським операціям. Станом на 04.10.2011 р. відповідей на вищезазначені запити - не отримані.

Судом встановлено, що згідно договору № 111 від 05.01.2011 р. (т. 1 а.с. 166-167), ТОВ «Промспец Консалтинг» поставлено ТОВ НТФ «Полісток» сировину та матеріали для виготовлення склопластиків, відповідно до умов якого відвантаження товару проводилось за рахунок ТОВ НТФ «Полісток».

В наданих примірниках товарно-транспортних накладних №11-07 від 11.07.2011, №27-07 від 27.07.2011, № 08-08 від 08.08.2011, № 25-08 від 25.08.2011, № 26-08 від 26.08.2011 року зазначено, що транспортування товару проводив ФОП ОСОБА_6 автомобілями: Газель АХ г/н НОМЕР_4, МАЗ г/н НОМЕР_6, ЗИЛ г/н НОМЕР_3, КАМАЗ НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 204-211). За результатами системного аналізу вищезазначених товарно-транспортних накладних встановлено, що у рядку «Пункт навантаження» зазначено: м. Мерефа, Залізнодорожний тупик, 32, тоді як в договорі № 111 від 05.01.2011 року вказана лише юридична адреса продавця - м. Харків, вул. Архангельська, 6.

Крім того, згідно аналізу податкової звітності, наданої до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова у ТОВ «Промспец Консалтинг» не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. У рядку «Пункт розвантаження» вказана адреса : м. Харків, вул. Полтавська, 24-а, строк дії оренди по договору № 19 від 01.01.2009 закінчився 31.12.2009 р., додатково до перевірки договори не надавались. У розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» відсутня будь-яка інформація про вантажно-розвантажувальні роботи (відсутні дані щодо найменування організації, яка виконує навантажувальні операції, спосіб навантаження, найменування механізму, яким виконують навантажувальні роботи, та його характеристику, час (години, хвилини) прибуття автомобіля під навантаження і вибуття його після закінчення операції, час простою під навантаженням.), хоча враховуючи загальну масу відвантажених ТМЦ, вантажно-розвантажувальні роботи являються трудомісткими та потребують автоматичних механізмів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, обов'язки платника податків, зокрема, пп. 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4, зобов'язують платника податків: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп. 20.1.1., 20.1.4., 20.1.6., 20.1.8. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України регулює питання з визначення сум податкових та грошових зобов'язань, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп. "а" п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1. ст. 187 Кодексу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи судов з'ясовано, що відповідачем отримано акти перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (від 07.10.2011р. №62/23-02-09/36987611, від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611, від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611) підприємства ТОВ «Промбуд- Монтажінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків - контрагентами ТОВ «Техноспецмаркетинг» (код ЄДРПОУ 37366942), їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період липень, серпень, вересень-жовтень 2011р, відповідно до яких встановлено: ТОВ «Промбуд - Монтажінвест» взято на податковий облік в ДПІ Жовтневого району м. Харкова 02.03.2010р., засновником, директором та головним бухгалтером підприємства є громадянка - ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_2).

16.09.2011р. співробітниками ВПМ ДПІ У Жовтневому районі м. Харкова був здійснений виїзд за юридичною адресою ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»: м. Харків вул. Конева 10/2, в результаті чого була складена довідка № 979/26-12 від 16.09.2011р. про не встановлення місцезнаходження платника податків.

В ході здійснення оперативних заходів співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 22.09.2011 року було опитано директора підприємства ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» - ОСОБА_7 Згідно наданих пояснень було встановлено, що з обставинами здійснення господарської діяльності з контрагентами вона обізнана лише в загальних рисах. На питання з 18 по 36, визначених у переліку наказу ДПС України від 08.08.2011р №475-ДСК, щодо змісту господарських операцій, обставин укладання угод, місць прийому передачі товарів (робіт,послуг), їх транспортування та зберігання - надавати пояснення відмовилась.

Таким чином, ухиляючись від надання повних пояснень щодо проведених операцій між контрагентами ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» директор ОСОБА_7 є необізнаною у веденні своїх господарських операцій, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності за липень 2011 року.

З метою з'ясування фактичного ведення господарської діяльності ТОВ «Промбуд- Монтажінвест», співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено опитування робітників зазначеного підприємства, згідно наданих пояснень на підприємстві вони не працювали, з директором не знайомі.

Господарська діяльність у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами та доповненнями, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В судовому засіданні з'ясовано, що основними видами діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» є: 74.87.0 - надання інших комерційних послуг; 74.20.1 - діяльність у сфері інжинірингу; 74.14.0 - консультування з питань комерційної діяльності та управління; 51.90.0 - інші види оптової торгівлі; 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого ассортименту; 45.21.1 - будівництво будівель.

Згідно аналізу господарської діяльності у перевіряємому періоді встановлено, що ТОВ НТФ «Полісток» придбавав роботи по монтажу, ремонту, будівництву від ТОВ «Промбуд- Монтажінвест». Зазначений вид послуг не значиться в реєстраційній справі суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» як обраний вид діяльності, що є порушенням принципів провадження господарської діяльності.

В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та наданих послуг встановлено, що у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні, будь які виробничі потужності, автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг. Вищенаведене свідчить, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» не могло виконувати роботи по монтажу, ремонту будівництву на адресу покупців, та відповідно ці підприємства не могли його придбати та поставити цей товар на адресу інших підприємств.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі говари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для жування податкового обліку платника податків.

Тобто, єдиною метою укладених угод між ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та контрагентами-покупцями, є штучне завищення вартості продукції, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір отримувати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у сторін договорів під час її укладання мети, суперечної інтересам держави та суспільства. У разі недодержання вимоги щодо відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнано недійсним.

Так між ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та ТОВ НТФ «Полісток» за період: липень, серпень, вересень 2011 р. були укладені договори:

- договір № 05-07 - М від 01.07.2011 р. на виконання робіт по реконструкції на водопровідних спорудах м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21-а. Загальна сума договору складає 13479,62 грн.;

- договір № 06-07-М від 04.07.2011 р на виконання робіт по реконструкції на водопровідних спорудах м. Нікополь, Дніпропетровської обл., вул. Трубників 56. Загальна сума договору складає 15972,00 грн.;

- договір № 07-08-М від 01.08.2011 р. на виконання підготовки та проведення монтажу аераторів на Безлюдівських каналізаційних спорудах м. Харків, просп. Гагаріна, 354. Загальна сума договору складає 63471,60 грн.;

- договір № 08-09- М від 01.09.2011 р. на виконання монтажу дренажів на водопровідних спорудах КП ДОР «Аульський водовод» с. Кринички, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл., вул. Будівників 5. Загальна сума договору складає 26410,78 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV, із змінами та доповненнями, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV, із змінами та доповненнями, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою га шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вочевидь є те, що правочин, укладений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У зв'язку з цим податковий орган, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, робить висновок, що вказані угоди є нікчемними, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, а тому ТОВ НТФ «Полісток» не мало право на включення суми податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд Монтажінвест» на загальну суму сформованого податкового кредиту 65149,05 грн., оскільки за результатами опрацювання первинних бухгалтерських документів та матеріалів (доказової бази) наданих від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, ТОВ НТФ «ПОЛІСТОК» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд Монтажінвест».

Таким чином, правочини укладені від імені ТОВ «Промспец Консалтинг» та ТОВ «Промбуд Монтажінвест» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Разом з тим суд зазначає, що відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Необхідно зазначити, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, при наявності таких первинних документів, як податкові накладні, не було встановлено фактичне виконання умов договорів.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.02.2012р. № 0000242330 прийняте у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги позивача щодо скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що вимоги позивача не правомірні, не обґрунтовані і є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки є такими, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма "Полісток" до Основ"янської міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.06.12р.

Суддя Заічко О.В.