Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а/2370/620/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Справа № 2а/2370/620/2012

09 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Руденко А.В.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс»до державної податкової інспекції у м. Черкасах про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012р. до суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Черкасах, в якій позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672301 від 17.02.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 71092 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8275 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000682301 від 17.02.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 81756 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами взаємовідносин з ПП «Артбуд Вектор»за період з 01.05.2011р. по 31.08.2011р. складено акт від 09.02.2012р. № 112/23-2/37239681, яким встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, результаті чого занижено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011р. на суму 16333, 33 грн., за червень 2011р. на суму 21666,67 грн., за липень 2011р. на суму 20592 грн., за серпень 2011р. на суму 12500 грн., та пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 81756 грн. Вказані порушення вчинено у зв'язку з безпідставним відображенням у податковому обліку господарських операції з придбання товарів у ПП «Артбуд Вектор», які фактично не здійснювались, а укладені між позивачем та ПП «Артбуд Вектор»правочини є нікчемними. За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.02.2012р. № 0000672301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 71092 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8275 грн. та від 17.02.2012р. № 0000682301 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 81756 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та зазначає, що господарські операції з ПП «Артбуд Вектор» підтверджуються наданими до перевірки видатковими, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами та довіреностями, складеними відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Заперечуючи нікчемність правочинів, зазначає, що вказаний висновок ґрунтуються на тому, що ПП «Артбуд Вектор»відсутній за місцезнаходженням, не має основних засобів та трудових ресурсів, на підприємстві відсутні документи первинної бухгалтерської звітності на підтвердження вказаних операцій. Позивач вважає вказані висновки помилковими, оскільки платник податків не зобов'язаний перевіряти наявність у контрагентів активів, законність їх державної та податкової реєстрації, справність подання податкової та іншої звітності. Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи є індивідуальною. Пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України передбачає самостійність ведення податкового обліку. Таким чином, позивач не повинен нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом.

Крім цього, при кваліфікації правочину як нікчемного відповідно до статті 228 ЦК України має враховуватись вина, наявність якої встановлюється рішенням чи вироком суду. У зв'язку з відсутністю останніх висновок про нікчемність угод та їх суперечність інтересам держави та суспільства грунтується на припущеннях і не підтверджується документально.

Також відповідно до статті 201 Податкового кодексу єдиною підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна. Всі податкові накладні, видані ПП «Артбуд Вектор», та реєстри податкових накладних надані до перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. В обгрунтування заперечення зазначив, що ПП «Артбуд Вектор» порушило свої податкові зобов'язання, приписи господарського та цивільного законодавства, тому угоди, укладені ПП «Артбуд Вектор»з контрагентами на реалізацію товарів та виконання послуг на адресу останніх, мають протиправний характер, спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави та суспільства, внаслідок чого є такими, що порушують публічний порядок і згідно з частини другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Згідно пояснення керівника ПП «Артбуд Вектор», Оголя С. В. за весь період діяльності підприємство ніяких товарно - матеріальних цінностей (робіт, послуг) на адресу його контрагентів-покупців не поставляло та не надавало, при цьому ним документально оформлялися безтоварні фінансово-господарські операції з його контрагентами-покупцями, а оформлені документи надавались їх службовим особам чи представникам для формування податкового кредиту. Первинні документи, якими позивач підтверджує виконання господарських операцій, не фіксують реальні господарські операції, тому складені з порушенням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.1995р. № 88.

Також товарно-транспортні накладні, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, в порушення п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, не містять обов'язкових реквізитів, передбачених вказаним нормативно-правовим актом, а саме: пункт навантаження та розвантаження вантажу, тому не підтверджують переміщення вантажів.

Оскільки надані для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійсненої господарської операції, вважає вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000672301 та № 0000682301 від 17.02.2012р. такими, що не підлягають до задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з вказаних підстав та просила відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон стройремтранс» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 37239681).

Посадовими особами ДПІ у м. Черкаси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон стройремтранс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами правових відносин з ПП «Артбуд Вектор»за період з 01.05.2011р. по 31.08.2011р., про що складено акт №112/23-2/37239681 від 09.02.2012р.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Регіон стройремтранс»відповідно до усної угоди та договорів № 005 від 16.05.2011р., № 009 від 20.05.2011р. в періоді, що перевірявся, придбало у ПП «Артбуд Вектор»будівельні матеріали (пісок, відсів, щебінь та інше) та послуги механічних транспортних засобів, вартість яких було включено до складу витрат, які беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, за 2-й квартал 2011р. на суму 190000грн., за 3-й квартал 2011р. на суму 165460 грн., а податок на додану вартість включено до складу податкового кредиту за травень 2011р. у сумі 16333 грн., за червень 2011р. у сумі 21667 грн., за липень 2011р. у сумі 20592 грн., за серпень 2011р. у сумі 12500 грн., всього на загальну суму 71092грн.

Перелік видаткових, податкових накладних та актів виконаних робіт (3 шт.) зазначений у акті перевірки (т. 1 , а.с. 35-36).

Перелік товарно-транспортних накладних та подорожніх листів зазначений у акті перевірки (т. 1, а.с. 36-37).

В наданих товарно-транспортних накладних та подорожніх листах не вказані пункти навантаження та розвантаження вантажу із зазначенням адреси, а лише вказано постачальника товару (м. Черкаси, ПП «Артбуд Вектор») та контрагента покупця (розвантаження товару), що спростовує факт здійснення перевезення вантажів.

Крім цього, актом зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор»від 10.01.2012р. №23/23-4/345564385 встановлено, що господарські операції з передачі товарів покупцям-контрагентам не підтверджені з врахуванням реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товару.

Згідно з поясненнями керівника ПП «Артбуд Вектор»Оголя С.В., наданого 16.12.2011р. співробітникам ГВПМ ДПІ у м. Черкаси, на підприємстві крім нього інших найманих працівників не було, основні засоби були відсутні та не орендувались.

За висновком перевірки господарські операції з поставки товарів та надання послуг між позивачем та ПП «Артбуд Вектор»фактично не здійснювались, тому внаслідок їх відображення у податковому обліку позивач порушив пункти 198.3 , 198.6 статті 198, пункти 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занизив податок на додану вартість на загальну суму 71092 грн., в тому числі кредиту за травень 2011р. у сумі 16333 грн., за червень 2011р. у сумі 21667 грн., за липень 2011р. у сумі 20592 грн., за серпень 2011р. у сумі 12500 грн., та пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занизив податок на прибуток за 2-3 квартали 2011р. на загальну суму 81756 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Черкаси прийняла податкове повідомлення -рішення від 17.02.2012р. №0000682301, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 81756 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.02.2012р. № 0000672301, яким збільшила позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 71092 грн. та нарахувала штрафні (фінансові) санкції у сумі 8275 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі за текстом - Кодекс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 131.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування з податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Кодексу до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відносяться витрати операційної діяльності, які включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 138.8 вказаної статті собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема з вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 138.2 вказаної статті передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 Кодексу передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 «а»ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

За змістом вказаних приписів правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та право на податковий кредит наступають за наявності одночасно двох умов, а саме: фактичного здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх підтвердження первинними документами бухгалтерського обліку.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-XIV (у подальшому -Закон №996) визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи мають силу первинного документа тільки у разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем був укладений договір купівлі-продажу №005 від 16.05.2011р., згідно з яким ПП «Артбуд Вектор»(продавець за договором) зобов'язалось передати позивачу (покупцю за договором) пісок насипом у загальній кількості 50 тис. т. Згідно з п. 3.4 вказаного договору поставка здійснюється шляхом самовивозу автотранспортом покупця зі складу Продавця.

Також згідно договору купівлі-продажу №009 від 20.05.2011р. ПП «Артбуд Вектор»(продавець за договором) зобов'язалось передати позивачу (покупець за договором) сипучі будівельні матеріали - щебінь, бетон та глину . Згідно з п. 3.4 вказаного договору поставка здійснюється шляхом самовивозу автотранспортом покупця зі складу Продавця.

Зі змісту договорів вбачається, що такі істотні умови поставки, як адреса складу продавця та зобов'язання по навантаженню товару на автотранспорт покупця у договорах відсутні.

Згідно з поясненнями представників позивача позивач здійснював подальший продаж придбаного товару, транспортування здійснювалось орендованим автотранспортом та за договорами про надання транспортних послуг, відвантаження здійснювалось у пісчаному кар'єрі, а щебню та граніту -з гранітного кар'єру с. Малий Бузуків, вивантаження здійснювалось безпосередньо у контрагентів-покупців. Адреси кар'єрів та пунктів навантаження глини і бетону представники позивача не вказали.

Порядок перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлення вантажів для перевезень врегульовано Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 (далі по тексту Правила).

Відповідно до пункту 11 Правил товарно-транспортна накладна є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до підпункту 11.5 пункту 11 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписами і при необхідності печаткою (штампом).

Типова форма товарно-транспортної накладної №1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346, згідно з якою:

- у пунктах навантаження та розвантаження товарно-транспортної накладної зазначається адреса цих пунктів;

- здача вантажу замовником (вантажовідправником) підтверджується підписом посадової особи із зазначенням її посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом;

- прийом вантажу водієм-експедитором підтверджується підписом водія-експедитора із зазначенням його прізвища, ім'я та по-батькові;

- здача вантажу водієм-експедитором вантажоодержувачу підтверджується підписом водія;

- прийом вантажу вантажоодержувачем підтверджується підписом посадової особи вантажоодержувача із зазначенням посади, прізвища, ім'я та по-батькові і штампом.

Відтак, при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу (поставки) товарів за умови їх перевезення автомобільним транспортом первинним документом бухгалтерського обліку є товарно-транспортна накладна, оформлена відповідно до вимог вказаних Правил та типової форми ТТН №1-ТН.

Дослідивши надані позивачем копії товарно-транспортних накладних (т. 1, а.с. 248-250, т. 2, а.с. 1-50 ), суд встановив, що товарно-транспортні накладні виписувались позивачем, замовниками перевезень та вантажоодержувачами у товарно-транспортних накладних зазначені покупці позивача, а вантажовідправником -позивач, пунктом навантаження зазначено м. Черкаси, ПП «Артбуд Вектор» або село Бузуків, гранітний кар'єр, пунктом розвантаження зазначені населений пункт та назва вантажоодержувача; у відмітках про здачу вантажу зазначено прізвище ОСОБА_4 та його підпис як особи, яка здала вантаж для перевезення, прізвище водія-експедитора, який прийняв вантаж, та штамп позивача. Згідно з поясненнями представників позивача гр. ОСОБА_4 є працівником позивача.

Аналогічні записи про місце навантаження містяться і у подорожніх листах (т.1, а.с. 151,154,157,159,162-163,166-167,174,176,178,180,182,188,190,195-197,199,201,205, 215,217, 220,224,227,234,245).

Відповідно до пункту 1 Правил вантажовідправником є будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; прийманням вантажу є подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення.

Оскільки відповідно до умов договору та пояснень представників позивача товари поставлялись насипом, шляхом навантаження на автомобілі, відповідно до пункту 1 Правил ТОВ «Артбуд Вектор»повинен бути зазначений у товарно-транспортних накладних вантажовідправником, а особою, яка передає вантаж водієві-експедитору, повинен бути працівник ПП «Артбуд Вектор».

Крім цього, у товарно-транспортних накладних повинна зазначатись адреса як пункту навантаження, так і пункту розвантаження, тобто назва населеного пункту, назва вулиці та будинку.

У досліджених судом товарно-транспортних накладних відсутні адреси пунктів навантаження та розвантаження, зазначення ПП «Артбуд Вектор»як вантажовідправника товару та підписи його посадових осіб про здачу вантажу перевізнику, тобто водію-експедитору позивача, тому суд приходить до висновку, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог пунктів 1 та 11 Правил перевезень вантажів, статті 9 Закону №996, внаслідок чого не підтверджують господарські операції з передачі товару від ПП «Артбуд Вектор»до ТОВ «Регіон стройремтранс».

Дослідивши надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки піску, щебеню, бетону та глини накладні (т. 1, а.с. 148-149,191-193,208-212,228-231,237-238,240-243), суд встановив, що товар відпущено ПП «Артбуд Вектор»і одержано ТОВ «Регіон стройремтранс»через Ластовського Є.О., накладні підписані керівником та скріплені печаткою ПП «Артбуд Вектор»та особою, яка одержала товар. Підпис особи, яка відпустила товар, накладні не містять.

Відповідно до статті 9 Закону №996 первинні документи бухгалтерського обліку повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У наданих позивачем накладних місце їх складання та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка здійснювала відпуск товару, не зазначені, у зв'язку з чим ці накладні не відповідають вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, передбаченим Законом №996.

Крім цього, відповідно до вказаних накладних товар одержав Ластовський Є.О., який є директором ТОВ «Регіон стройремтранс», а у товарно-транспортних накладних особою, яка здійснювала передачу вантажу водієві-експедитору, вказаний працівник позивача ОСОБА_4. На думку суду наявність одночасно видаткових та товарно-транспортних накладних, підписаних різними особами, спростовує фактичне одержання товару від ПП «Артбуд Вектор», оскільки особа, яка фактично передала товар, невідома.

Таким чином, видатковими та товарно-транспортними накладними не підтверджується місце передачі товару та особа, яка фактично здійснювала таку передачу від ПП «Артбуд Вектор»позивачу.

Судом також встановлено, що між позивачем та ПП «Артбуд Вектор» укладено договір про надання послуг механічними транспортними засобами від 01.06.2011р., згідно з умовами якого ПП «Артбуд Вектор»зобов'язалось надати позивачу послуги механічними засобами.

Вказаним договором не передбачено, які саме послуги повинні надаватись, якими транспортними засобамина яких об'єктах тощо, тобто вказаний договір не містить істотних умов, відповідно до яких можливо встановити зміст прав та обов'язків замовника (позивача) та виконавця (ПП «Артбуд Вектор).

На підтвердження факту здійснення господарських операцій з надання транспортних послуг позивач надав акт від 29.07.2011р. здачі-приймання транспортних послуг на загальну суму 49850 грн., в т.ч. ПДВ 9970 грн., акт від 30.08.2011р. здачі-приймання транспортних послуг на загальну суму 15000 грн., в т.ч. ПДВ 2500 грн. та акт від 31.08.2011р. здачі-приймання транспортних послуг та роботи екскаватора на загальну суму 60000грн., в т.ч. ПДВ 10000 грн. (т. 1, а.с. 145-146).

Дослідивши надані позивачем акти, суд встановив, що вони містять назву послуг (транспортні послуги та робота екскаватора), кількість відпрацьованих годин і загальну вартість послуг, дату їх складання та підписи керівників підприємств і відбитки печаток.

Всупереч вимогам ст. 9 Закону №996 у вказаних актах не зазначені місце їх складання, зміст та обсяг господарських операцій, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У актах також не зазначені первинні документи бухгалтерського обліку (товарно-транспортні накладні, подорожні листи чи будь-які інші документи), які б надавали можливість встановити, які саме послуги надані.

Згідно з поясненнями представників позивача транспортні послуги та послуги з роботи екскаватора використовувались ним у власній господарській діяльності шляхом надання цих послуг третім особам.

Разом з цим, досліджені судом акти здачі-приймання виконаних робіт з доставки екскаватора та роботи екскаватора, талони замовника та подорожні листи не підтверджують фактичне надання послуг саме ПП «Артбуд Вектор».

Так, згідно з актами здачі-приймання робіт та талонами замовника (т.1, а.с. 107-110) позивач надавав транспортні послуги та послуги з роботи екскаватора ПП «Будмонтажгаз». Також за актом здачі-приймання робіт та талономи замовника (т.2, а.с. 76,78-79, 81) позивач надавав послуги з роботи екскаватора ТОВ «Круг-С». Однак за змістом вказаних документів неможливо ідентифікувати екскаватор, яким надавались послуги, через відсутність номера його державної реєстрації, періоду роботи екскаватора, місця надання послуг; талони замовника виписані позивачем, а не ПП «Артбуд Вектор».

Згідно з актом здачі-приймання робіт, талоном замовника та подорожнім листом (т. 1, а.с. 104-106) позивач надавав транспортні послуги ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора»з перевезення сміття. Послуги надавались автомобілем ДАF НОМЕР_4, водій ОСОБА_7, подорожній лист виписаний позивачем.

Згідно з актом здачі-приймання робіт, талонами замовника та подорожніми листами (т. 1, а.с. 111-131) позивач надавав транспортні послуги ПП «НВК «Євро-ТЕХ-Експо»по перевезенню відсіву по маршруту с. М.Бузуків-м.Черкаси. Послуги надавались автомобілями ДАF НОМЕР_4, водій ОСОБА_7, МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_8, ІФА НОМЕР_5, водій ОСОБА_9, подорожні листи виписані позивачем.

Згідно з актом здачі-приймання робіт, талонами замовника та подорожніми листами (т. 2, а.с. 82, 84-88) позивач надавав транспортні послуги ТОВ «Круг-С»по перевезенню будівельних відходів по м. Черкаси. Послуги надавались автомобілем МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_8, подорожні листи виписані позивачем.

Згідно з актами здачі-приймання робіт, талонами замовника та подорожніми листами (т. 2, а.с. 51-75) позивач надавав транспортні послуги ТОВ «Круг-С»по використанню автотранспорту при реконструкції центрального ринку м. Золотоноша. Послуги надавались автомобілем МАЗ НОМЕР_3, водій ОСОБА_8, та автомобілем ДАФ НОМЕР_4, водій ОСОБА_7, подорожні листи виписані позивачем.

Разом з цим, автомобіль марки МАЗ 551605 випуску 2008 року, номерний знак НОМЕР_3 орендований позивачем у гр. ОСОБА_10 за договором оренди №012 від 25.04.2011р., автомобіль ДАФ СF номерний знак НОМЕР_4 орендований позивачем у гр. ОСОБА_7 за договором оренди від 02.05.2011р., автомобіль марки ІФА-В 50 номерний знак НОМЕР_5 1981 року випуску орендований позивачем у гр. ОСОБА_11 за договором оренди від 02.04.2011р. (т. 2, а.с. 166-168).

Також згідно з наказами ТОВ «Регіон стройремтранс»№ 2-К та №3-К від 01.04.2011р., №4-К від 01.05.2011р. ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прийняті на роботу водіями.

Вказані обставини спростовують посилання позивача про одержання транспортних послуг від ПП «Артбуд Вектор»та подальше їх використання у власній господарській діяльності, та доводять, що позивач самостійно надавав транспортні послуги третім особам орендованими транспортними засобами.

Згідно з поясненнями від 16.122011р., наданими працівникам ГВПМ ДПІ у м. Черкаси Оголем С.В., останній, будучи керівником ПП «Артбуд Вектор», фінансово-господарськими операціями не займався, фактично ніяких товарно-матеріальних цінностей на адресу контрагентів не передавав, господарські операції оформляв документально.

Довідкою ДПІ у м. Черкаси від 10.01.2012р. №23/23-4/34556385 зустрічної звірки ПП «Артбуд Вектор»встановлено відсутність у ПП «Артбуд Вектор»трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

За встановлених обставин суд вважає доведеним висновок відповідача про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Артбуд Вектор» з поставки товарів та надання транспортних послуг і послуг з роботи екскаватора оформлені лише документально, без їх фактичного здійснення, з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат виробництва, які беруть участь у формуванні об'єкта оподаткування.

Формування витрат, які беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту за господарськими операціями, які фактично не здійснювались, а відбувся виключно обмін податковими накладними, видатковими накладними, чинним законодавством не передбачене, тому внаслідок відображення у податковому обліку господарських операцій з придбання товарів та послуг у ПП «Артбуд Вектор» позивачем порушені пункти 198.3, 198.6 статті 198, пункт 201.4 статті 201, пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 71092 грн., в тому числі кредиту за травень 2011р. у сумі 16333 грн., за червень 2011р. у сумі 21667 грн., за липень 2011р. у сумі 20592 грн., за серпень 2011р. у сумі 12500 грн., та пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-3 квартали 2011р. на загальну суму 81756 грн.

Посилання позивача на подальший продаж товару та надання послуг контрагентам позивача суд вважає безпідставним, оскільки транспортні послуги надавались безпосередньо позивачем орендованими ним у фізичних осіб транспортними засобами, а факт продажу товару не свідчить про те, що цей товар був придбаний саме у ПП «Артбуд Вектор».

Посилання відповідача на відсутність рішення суду про нікчемність правочинів суд також вважає безпідставним, оскільки згідно з вищевказаними приписами Податкового кодексу України у податкових відносинах вирішальним є факт реального здійснення господарських операцій незалежно від того, чи визнані такі правочини нікчемними чи недійсними у судовому порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000672301 від 17.02.2012р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 71092 грн. і штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 8275 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000682301 від 17.02.2011р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 81756 грн. є обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 червня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко