Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а-3558/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2012 року 10:00 № 2а-3558/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Мацюк І. В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ефеселітбуд» провизнання недійсним статуту

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним статуту ТОВ «Ефеселітбуд»(код 36758477).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2011 р. провадження у справі було закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.09.2011 р. скасовано та постановлено нову, якою справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

16.03.2012 р. ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справу було при йно до провадження суддею Окружного адміністративного суду м. Києва Саніним Б. В. та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити із підстав викладених адміністративному позові, зокрема зазначає, що в ході проведеного ГВПМ ДПІ у Печерському району м. Києва аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача було встановлено що гр. ОСОБА_1 що значиться засновником фактичного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має. Як наслідок, позивач вважає, що оскільки статутні документи містять неправдиві відомості про формування статутного фонду підприємства, власника майна, директора та місцезнаходження товариства, та при реєстрації була відсутня дійсне волевиявлення осіб, імена яких вказані в реєстраційних та установчих документах, тому під час затвердження статутних документів відповідача були порушені положення Господарського кодексу України (надалі - ГК України), Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(надалі -Закон №755).

В судове засідання не з'явився представник відповідача, про час та місце був повідомлений в порядку передбаченому положеннями ст.33 та ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, інформації про причини неявки відповідачем не вказувались.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними матеріалами та продовження розгляду справи за правилами письмового провадження.

Відповідно до положень ст.71 та ч.4 ст.128 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ефеселітбуд»(код ЄДРПОУ 3678477), було зареєстровано 28.10.2009 р. Печерською районною державною адміністрацією м. Києва за адресою АДРЕСА_1. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Статуту відповідача та довідки ЄДРПОУ засновником товариства є ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_2.

Відповідно до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи (Форма №1), копія якої наявна в матеріалах справи, керівником юридичної особи зазначено ОСОБА_1, який проживає в АДРЕСА_2.

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 29.10.2009 р. №53181 про взяття на облік платника податків, відповідача було взято на облік у Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва 29.10.2009 р. за №53181, керівником товариства зазначено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Правові відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців, у тому числі підстави та порядок їх припинення. врегульовані Законом №755.

В положеннях ст.2 та ст.3 Закону №755, передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб -підприємців.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.38 Законом №755 передбачено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є, визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації -за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб -засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, -за рішенням суду.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.55 1 ГК України однією із ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними є реєстрація (перереєстрація) та провадження фінансово-господарської діяльності без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Водночас, відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема: за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств -також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (частина друга).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в порядку адміністративного судочинства може бути розглянуто саме публічно-правовий спір, який виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо реєстрації установчих документів суб'єктів господарювання.

Водночас, відповідно до пп.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України якого визначено право органів податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право звертатись до суду із вказаними позовами про визнання установчих документів недійсними.

Водночас, позивачем в якості доказів своєї позиції було надано до матеріалів справи копію пояснень ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) наданих начальнику ВПМ ДПІ у Печерському району м. Києва (без зазначення дати) (надалі -Пояснення) в яких зазначається, що ОСОБА_2 особисто не реєстрував ТОВ «Ефеселітбуд», однак на запрошення його знайомого у нотаріуса підписував певні документи (довіреність та договір), за що отримав гроші. Крім того, в даних Поясненнях вказано, що ОСОБА_2 відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ефеселітбуд»він не має, звітність особисто не подавав.

Однак, суд критично ставиться до посилання позивача на вказані пояснення, як на доказ протиправності реєстрації статуту ТОВ «Ефеселітбуд»з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво -це створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно до ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки позивачем не надано постанови про порушення кримінальної справи, що свідчить про пред'явлення обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, а також вироку суду, що б підтверджував факт притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за створення фіктивного підприємства, суд визнає доводи позивача недоведеними.

Більше того, на судові запити від Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві надійшов лист №54/12258 від 22.05.2012 р., в якому зазначено, що у провадженні слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа №06-1228, однак станом на дату надання відповіді слідство зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України.

Інших доказів на підтвердження позовних вимог позивачем не надано, клопотання позивача про витребування доказів до суду не надходили, на пропозицію суду надати додаткові документи позивач додаткові документи не надав.

Крім того, як вбачається копії реєстраційної справи ТОВ «Ефеселітбуд», що було надано до матеріалів справи, в ній міститься нотаріальна довіреність від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 від 07.10.2009 р., Статут ТОВ «Ефеселітбуд»із нотаріально посвідченим підписом засновника товариства ОСОБА_3, Акт приймання-передачі від 07.10.2009 р. від ОСОБА_1 до ОСОБА_4 на суму 37 750 грн.

Таким чином, суд приймає до уваги, що Пояснення про надання відповідної нотаріальної довіреності та особистого підпису документів, а також наявність в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Ефеселітбуд»докунмтів із нотаріальним засвідченням підпису ОСОБА_1 свідчать про обізнаність останнього про реєстрацію та провадження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ефеселітбуд».

Як наслідок, Пояснення не доводять факту реєстрації (перереєстрації) та провадження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ефеселітбуд»без відома та згоди його засновника (ОСОБА_1.) та призначених у законному порядку керівників (ОСОБА_1.).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 КАС України).

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача. При цьому, відповідно до положень ст.94 КАС України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-163, ст.167, ст.171, ст.254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ефеселітбуд»відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до апеляційного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін