Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-3147/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року 14:25 № 2а-3147/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового рішення-повідомлення № 0000122330 від 22.02.2012 року. Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № 5 від 17.02.2012р. Від відповідачаОСОБА_2 -довіреність № 2971/9/10 від 02.03.2012р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 17.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового рішення-повідомлення № 0000122330 від 22.02.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 22.03.12р.

У судових засіданнях 22.03.12р., 19.04.12р. судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 15.05.12р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»(надалі -позивач), зареєстроване як юридична особа Подільською районною державною адміністрацією міста Києва 01.08.2008р. (код ЄДРПОУ 33307265), та перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва (надалі -відповідач).

З 25.01.2012р. по 31.01.2012р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ексіст Україна»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Софттрейд»(код ЄДРПОУ 32382514) за період з 01.06.2011 по 31.08.2011.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 67/23-304/36047792 від 02.02.2012р. (далі -Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 VI (із змінами та доповненнями), а саме заниження податку на додану вартість на суму 492 953,00 грн., в тому числі по періодах: червень 2011 року -115 567,00 грн., липень 2011 року -187 553,00 грн., серпень 2011 року -189 833,00 грн.

п. 1, п. 5 ч. 3 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених між ТОВ «Ексіст Україна»та ТОВ «Софттрейд» за період з 01.06.2011 по 31.08.2011.

22.02.2012р. Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122330, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 492 953,00 грн. за основним платежем та 94 348,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Софттрейд».

Судом встановлено, що фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Софттрейд», здійснювались згідно договору поставки № 0606/11 від 06.06.2011р.

ТОВ «Софттрейд»поставив товар Позивачу на загальну суму 2 957 719,58 грн., в тому числі ПДВ 492 953,31 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 146 від 10.06.2011р., № 148 від 14.06.2011р., № 150 від 20.06.2011р., № 152 від 22.06.2011р., № 158 від 23.06.2011р., № 166 від 01.07.2011р., № 172 від 01.07.2011р., № 189 від 07.07.2011р., № 196 від 11.06.2011р., № 200 від 18.07.2011р., № 208 від 21.07.2011р., № 228 від 01.08.2011р., № 233 від 04.08.2011р., № 245 від 08.08.2011р., № 262 від 16.08.2011р.

ТОВ «Софттрейд»виписало Позивачу податкові накладні на загальну суму 2 957 719,58 грн., в тому числі ПДВ 492 953,31 грн., що підтверджується податковими накладними: № 48 від 10.06.2011р., № 50 від 14.06.2011р., № 52 від 20.06.2011р., № 54 від 22.06.2011р., № 60 від 23.06.2011р., № 3 від 01.07.2011р., № 6 від 01.07.2011р., № 23 від 07.07.2011р., № 30 від 11.06.2011р., № 34 від 18.07.2011р., № 42 від 21.07.2011р., № 3 від 01.08.2011р., № 7 від 04.08.2011р., № 15 від 08.08.2011р., № 32 від 16.08.2011р.

В Акті перевірки Податковий орган посилається на службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.10.2011 № 13421/26-06/38 та висновок спеціаліста НДЕКЦ при управлінні МВС України на Південно-західній залізниці від 30.09.2011 року № 379 Красюка І.П.

В Акті перевірки Відповідач зазначає, що у TOB «Софттрейд»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Фактично, згідно податкової звітності у TOB «Софттрейд»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, товари для здійснення основного виду діяльності.

У зв'язку з чим під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Софттрейд»здійснювалися поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить що фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Софттрейд»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та ТОВ «Софттрейд»з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «Софттрейд»мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем то ТОВ «Софттрейд»та не надано рішень суду про визнання таких правочинів недійсними.

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Софттрейд».

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Софттрейд»останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Софттрейд», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Софттрейд»в загальному розмірі 492 953,00 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 94 348,00 грн. є також протиправним.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000122330 від 22.02.2012 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі..

2. Скасувати податкове рішення-повідомлення № 0000122330 від 22.02.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій