Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-3154/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2012 року 15:19 № 2а-3154/12/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф Принт» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про скасування акту від 22.07.2011р. № 352-22-2-36507125 та податкового повідомлення-рішення № 0000642302 від 08.08.2011 року. Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1. -довіреність № 132 від 20.03.2012р. ОСОБА_2 -довіреність № 133 від 21.03.2012р. ОСОБА_3 -довіреність № 134 від 21.03.2012р. Від відповідачаОСОБА_4 -довіреність № 1536/9/034 від 17.04.2012р. На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 16.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування акту від 22.07.2011р. № 352-22-2-36507125 та податкового повідомлення-рішення № 0000642302 від 08.08.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 22.03.12р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.12р. закрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф Принт»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва в частині скасування Акту про проведення позапланової перевірки від 22.07.2011р. № 352-22-2-36507125

У судових засіданнях 22.03.12р., 24.04.12р. судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю надати суду додаткові матеріали по справі.

У судовому засіданні 16.05.12р. представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мега-Поліграф Принт»(надалі -позивач), зареєстроване як юридична особа Оболонською районною державною адміністрацією міста Києва 05.05.2009р. (код ЄДРПОУ 36507125) за № 10691020000024671, та перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі -відповідач).

Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мега-Поліграф Принт»щодо повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім «ДОАР»(код ЄДРПОУ 37194473) за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 352-22-2-36507125 від 22.07.2011р. (далі -Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200, п .201.1, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 VI (із змінами та доповненнями), а саме заниження податку на додану вартість на суму 339 730,00 грн., в тому числі за березень 2011р. на суму 339 730,00 грн.

08.08.2011р. Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642302, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 339 730,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду про їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема з акту перевірки податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Торговий дім «ДОАР».

Судом встановлено, що фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Торговий дім «ДОАР», здійснювались згідно договорів б/н від 01.01.2011р. згідно якого ТОВ «Торговий дім «ДОАР»(Виконавець) зобов'язувався виконати поліграфічні роботи з друку газети «Мега Прес Торговий ряд»; б/н від 01.01.2011р. згідно якого ТОВ «Торговий дім «ДОАР»(Виконавець) зобов'язувався виконати розробку газети «Мега Прес Торговий ряд» , б/н від 01.01.2011р. згідно якого ТОВ «Торговий дім «ДОАР»(Виконавець) зобов'язувався виконати кур'єрську доставку рекламно-інформаційних матеріалів ; б/н від 04.01.2011р., згідно якого ТОВ «Торговий дім «ДОАР»(Виконавець) зобов'язувався виконати роботу щодо кольороподілу, виготовлення фотоформ, виготовлення кольоропроб, копії цих Договорів містяться в матеріалах справи (а.с. 59-76).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДОАР»поставило товар та виконало робіт (надало послуг) Позивачу на загальну суму 2 038 380,66 грн., в тому числі ПДВ 339730,11 грн., що підтверджується видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копія яких містяться в матеріалах справи (а.с. 77-96).

ТОВ «Торговий дім «ДОАР»виписало Позивачу податкові накладні на загальну суму 2 038 380,66 грн., в тому числі ПДВ 339730,11 грн., що підтверджується податковими накладними: № 161 від 01.03.2011р., № 162 від 01.03.2011р., № 293 від 02.03.2011р., № 418 від 03.03.2011р., № 539 від 04.03.2011р., № 773 від 09.03.2011р., № 894 від 10.03.2011р., № 1259 від 15.03.2011р., № 1489 від 16.03.2011р., № 1614 від 17.03.2011р., № 1987 від 22.03.2011р., № 2095 від 23.03.2011р., № 2211 від 24.03.2011р., № 2570 від 28.03.2011р., № 2937 від 30.03.2011р., № 3061 від 31.03.2011р., № 3062 від 31.03.2011р., № 3054 від 31.03.2011р., № 3063 від 31.03.2011р. Копії податкових накладних містяться в матеріалах справи (а.с. 97-116).

В Акті перевірки податковий орган вказує, що працівниками ДПІ у Голосіївському м. Києва вчинено заходи щодо проведення перевірки ТОВ «Торговий дім «ДОАР», у зв'язку із чим зроблено висновки, що у ТОВ «Торговий дім «ДОАР»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені Позивачем з ТОВ «Торговий дім «ДОАР»мають ознаки нікчемності.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та ТОВ «Торговий дім «ДОАР»з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «Торговий дім «ДОАР» мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем то ТОВ «Торговий дім «ДОАР»та не надано рішень суду про визнання таких правочинів недійсними.

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Торговий дім «ДОАР».

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДОАР»останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Торговий дім «ДОАР», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вище викладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Торговий дім «ДОАР»в загальному розмірі 339 730,11 грн.

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0000642302 від 08.08.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі..

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000642302 від 08.08.2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій