Рішення

від 28.11.2007 по справі 22ц-2545/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-2545, 2007р

Справа 22ц-2545, 2007р.                                                       

Головуючий в 1 інстанції

Ведмідська Н.І.

Категорія: 44                                                                

Доповідач  Цуканова I.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року

листопада місяця 28 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого   Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А.,

Кузнєцової О.А. при секретарі Жегуліній Л.М.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною

скаргою ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від

26 червня 2007 року по справі

за позовом.

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

третя особа ДВС

у Скадовському районі

Херсонської

області (далі ДВС),

про визнання

права власності,

виключення майна

з акту опису і арешту, -

встановила:

В грудні 2006

року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до ДВС, просила визнати

за нею право власності на майно загальною вартістю 4 200 грн., зазначене в акті

опису і арешту майна від 17.10.2006 року, як майно, належне ОСОБА_2, щодо якого

відкрите виконавче провадження за виконавчим листом, і просила виключити майно

з акту. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що майно

належить їй на праві приватної власності.

Ухвалою суду від

27.02.2007 .року допущено заміну відповідача ДВС на належних співвідповідачів -

сторін за виконавчими провадженнями: боржника ОСОБА_2 і кредиторів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ДВС

визнано третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог /а.с.42/.

Рішенням

Скадовського районного суду Херсонської області від 26.06.2007 року в

задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній

скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення

позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи,

неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм

процесуального права.

В письмових

запереченнях ДВС просила рішення суду залишити без змін, як постановлене з додержанням

норм матеріального і процесуального права.

2

Заслухавши

доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах

доводів апеляційної скарги, і вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія

суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів

справи видно, що 24.05.2006 року державним виконавцем ДВС винесено постанову

про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-401 від

16.05.2006 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 7 975 грн. /а.с.

40-36/.

В ході

виконавчого провадження державним виконавцем 18.10.2006 року складено акт опису

і арешту майна ОСОБА_2 (два телевізори, пральна машина, холодильник, кухонний

гарнітур) на загальну суму 4 200 грн. /а.с. 8-9/.

Судом

встановлено, що спірне майно є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на підставі ст. 74 СК України, оскільки набуте чоловіком і жінкою, які не

перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю.

Вказані

обставини підтверджуються належно оціненими судом доказами (поясненнями

відповідача ОСОБА_2 про відсутність у нього іншого місця проживання, ніж те, де

проживає позивачка; договором оренди житла, належного матері ОСОБА_2 ОСОБА_6

орендарем ОСОБА_1; реєстрацією вказаних осіб за однією адресою /а.с.53/;

батьківством ОСОБА_2 щодо дітей позивачки, стягненням з нього аліментів на їх

утримання /а.с. 51/.

Повністю

відмовляючи позивачці в задоволенні позову, суд виходив з того, що вона вимог

про виділ частки в праві спільної сумісної  

власності   та   визнання  

права   власності   на  

частину ' описаного майна не заявляла.

Проте, з таким

висновком суду погодитися неможливо, оскільки суд дійшов його з порушенням норм

процесуального права, зокрема, п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України, за якою в

резолютивній частині рішення суду має бути зазначено про задоволення позову або

відмову в позові повністю або частково.

З огляду на

вищенаведене, рішення суду слід скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги

ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи з її права власності на 1/2 частину

описаного майна, що в грошовому виразі складає 2 100 грн. (4 200 грн. : 2).

При визначенні,

які саме речі слід виділити у власність позивачки, колегія суддів виходить з їх

побутової цінності для ОСОБА_1, на утриманні якої знаходяться неповнолітні

діти, 1998 року народження /а.с. 51-53/, і вважає, що виділенню підлягають

кухонний гарнітур вартістю 2 000 грн. і пральна машина «SAMSUNG» вартістю

600 грн.

Оскільки

загальна вартість вказаного майна на 500 грн. перевищує частину позивачки в

спільній власності (2 600 грн. -2 100 грн.), то з неї слід стягнути на користь

ОСОБА_5 грошову компенсацію за перевищення частки у вказаному розмірі.

Підстав для

стягнення компенсації в т.ч. на користь ОСОБА_3 колегія суддів не вбачає,

оскільки виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 сум на його користь

відкрито 09.11.2006 року, тобто після складання акту опису і арешту майна, з

яким не згідна ОСОБА_1 /а.с. 40/.

3

На підставі ст. 74 СК України, ст. 59 Закону України «Про

виконавче провадження», керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія

суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну

скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення

Скадовського районного суду Херсонської області від 26 червня 2007 року

скасувати, ухвалити нове.

Позов ОСОБА_1

задовольнити частково.

Визнати за

ОСОБА_1 право власності на кухонний гарнітур вартістю 2 000 грн. і пральну

машину «SAMSUNG» вартістю 600 грн.

Виключити

кухонний гарнітур вартістю 2 000 грн. і пральну машину «SAMSUNG» вартістю 600

грн. з акту опису і арешту майна, складеного 17 жовтня 2006 року державним

виконавцем ДВС у Скадовському районі Херсонської області.

Стягнути з

ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 500 грн.

Стягнути з

ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 81 грн. 00 коп.

Рішення набирає

законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку

до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.