Постанова

від 19.10.2006 по справі 37/37-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/37-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

19 жовтня 2006 р.                                                                                   № 37/37-05  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Остапенка М.І.

суддів :Борденюк Є.М.Харченка В.М.

розглянувши касаційну  скаргу  Харківського державного фармацевтичного підприємства "Здоров'я народу"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 08.09.2006 року

у справі за позовомдо ТОВ "Магік"Харківського державного фармацевтичного підприємства "Здоров'я народу"

простягнення коштів

  В С Т А Н О В И В:

у лютому 2005 року, ТОВ "Магік" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Харківського державного фармацевтичного підприємства "Здоров'я народу" 235 558,68 грн. заборгованості з орендної плати за майно, передане відповідачу на умовах договору оренди від 22.09.2003 року, 2 511,49 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 7 066,80 грн. відсотків, а всього –245 136, 97 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.03.2006 року у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2006 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано. Позов задоволено частково. Постановлено стягнути з відповідача 235 558,68 грн. на погашення заборгованості з орендної плати,  2 268,08 грн. відсотків та 1 818 грн. на відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2006 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, помилковість висновків щодо наявності у нього заборгованості з орендної плати і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено при розгляді спору судом першої інстанції, апеляційним господарським судом та не оспорюється відповідачем у касаційній скарзі, користування нежитловими приміщеннями, транспортними засобами та іншим обладнанням відповідач здійснював на умовах оренди відповідно до договору №3 від 22.09.2003 року і додатків до нього №1 від 25.09.2003 року, №2 від 08.10.2004 року.

При цьому, прийняття відповідачем майна в оренду за ринковою вартістю 2 943 312,90 грн., використання його у виробничій діяльності та обсяги щомісячних платежів сторони узгодили додатком №2 до договору оренди №3 від 22.09.2003 року, та щомісячними актами, які додані до матеріалів справи.

Проте, у період травня-грудня 2004 року відповідач платежі здійснив не в повному обсязі і розмір його заборгованості склав 235 558,68 грн., а тому апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку щодо неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, обгрунтовано постановив про стягнення на користь орендодавця суми боргу та відсотків за час користування чужими коштами.

Згідно частини четвертої ст.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", положення цього Закону регулюють й оренду майна інших форм власності , якщо орендарями є державні підприємства.

Але, відповідно до ст.19 цього Закону та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 нормативно визначено, що механізм розрахунку та справляння орендної плати є обов'язковим лише стосовно оренди державного майна і не виключає обов'язки небюджетних комерційних організацій здійснювати орендні платежі у розмірі, який встановлено договором оренди між орендодавцем та орендарем.

При такому положенні, коли обставини справи встановлені з достатньою повнотою, їм дана належна правова оцінка і висновки апеляційного господарського суду доводами касаційної скарги не спростовуються, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119, 11111  ГПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2006 року –без змін.

Головуючий                                                                                  М.І. Остапенко

Судді                                                                                            

 Є.М.Борденюк                                                                                                           

                                                                                                      В.М. Харченко