Рішення

від 01.06.2012 по справі 5006/39/41пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.12 р. Справа № 5006/39/41пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Гречух В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м. Донецьк

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудінвестхолдинг», м. Донецьк, про визнання права власності на будівлю кафе площею 83,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 36.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 99/КП/17 від 26.11.1999 р., акт приймання-передачі від 01.12.1999 р. об'єктів нерухомості по договору купівлі-продажу № 99/КП/17 від 01.12.1999 р., реєстраційне посвідчення, договір оренди земельної ділянки від 24.10.2000 р., рішення Донецької міської ради № 43/332 від 16.04.2010 р., довідку б/н від 28.05.2012 р., технічний звіт про встановлення меж земельної ділянки, експертно-технічне обстеження Донецької філії ДП «Судовий будівельно-експертний центр» № 23/05-4 «Про стан основних будівельних конструкцій будівлі кафе по вул. Артема, 36 в Ворошиловському районі м. Донецька з визначенням класу капітальності та категорії складності», протокол про наміри від 19.03.2012 р., лист від 14.05.2012 р.,

Ухвалою від 28.05.2012 р. господарським судом в порядку ст. 41 ГПК України для розв'язання питань, що виникли в ході розгляду справи та потребують спеціальних знань було призначено інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручене експерту Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського Донбаський центр технологічної безпеки (ліцензія АВ № 557414, Донецька область, м. Макіївка, вул. Фонтанна, 44) Гибаленко Олександру Миколайовичу (посвідчення № НОМЕР_1).

Провадження у справі № 5006/39/41пн/2012 згідно ухвали господарського суду від 28.05.2012 р., на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України - зупинено на строк до завершення проведення судової експертизи та отримання судом відповідного висновку.

Ухвалою від 01.06.2012 р. провадження у справі № 5006/39/41пн/2012 на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України поновлено.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні тим, які були викладені в позовній заяві, додатково, через канцелярію суду надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, згідно яких зазначив, що спірний об'єкт збудований Товариством власними силами та за власний кошт, господарським способом, без залучення підрядних організацій. У зв'язку з закінченням термінів зберігання первинної бухгалтерської документації, документів, що підтверджують факт придбання будівельних матеріалів представити суду не має можливості.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно з яким проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність у позивача правоустановчих документів на спірну будівлю кафе.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, господарський суд встановив.

Позивач, згідно з договором № 99/КП/17 від 26.11.1999 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Шахтарочка», набув у власність окремо розташовану будівлю мебельного магазину та тимчасову будівлю - павільйон «МУП», які знаходяться за адресою: 83086, м. Донецьк, вул. Артема, 36.

23.12.1999 р. ДКП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» проведено державну реєстрацію права власності на будівлю магазину по вул. Артема, 36 у м. Донецьку за позивачем, про що видане реєстраційне посвідчення та зроблено запис в реєстровій книзі № 18в за реєстр. № 7375.

З метою обслуговування та експлуатації вказаної будівлі магазину та на виконання приписів ЗК України, Закону України «Про оренду землі», позивачем на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 393/8 від 27.09.2000 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець (виконавчий комітет Донецької міської ради) надав, а Орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір») прийняв в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку, що знаходиться на території Ворошиловського району м. Донецька по вулю Артема, 36 площею 2996,0 кв.м. із забудованих земель міської ради.

В подальшому, з метою задоволення власних потреб підприємницької діяльності, право на яке гарантоване ст. 42 Конституції України, позивач звернувся до Донецької міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду для будівництва торгово-офісної будівлі по вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька.

Рішенням Донецької міської ради № 43/332 від 16.04.2010 р. за результатами розгляду означеного клопотання, позивачеві припинено право користування земельною ділянкою площею 0,2996 га по вул. Артема в Ворошиловському районі, затверджено проект землеустрою щодо відводу земельної ділянки для будівництва торгово-офісної будівлі по вул. Артема у Ворошиловському районі та за умови виконання п. 2 даного рішення в частині розірвання договору оренди від 24.10.2000 р. надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 1410136300:00:018:1213) загальною площею 0,6652 га з них: 0,2996 га з земель, раніше наданих товариству з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір» та 0,3656 га з земель житлової та громадської забудови (запас), для будівництва торгово-офісної будівлі по вул. Артема у Ворошиловському районі.

29.06.2010 р. на виконання п. 7.1 означеного Рішення позивачем з Донецькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1900.

Договір у встановленому Законом України „Про оренду землі", ЗК України зареєстрований у Донецькому міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства „Центр Державного земельного кадастру", про що 17.08.2010 р. в книзі записів державної реєстрації договорів землі вчинено запис за № 041035300088.

Згідно даного договору позивач, як орендар, отримав в строкове платне володіння та користування строком на 49 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 141136300:00:018:1213) загальною площею 0,6652га із них: земельна ділянка площею 0,2996 га із земель, раніше наданих товариству з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір» та земельна ділянка, площею 0,3656 га із земель житлової та громадської забудови (запас), для будівництва торгово-офісної будівлі, яка знаходиться по вул. Артема у Ворошиловському районі м.Донецька.

За власних суб'єктивних підстав, через тривалий час оформлення необхідної технічної документації, позивач здійснив будівництво об'єкту нерухомості нежитлової будівлі кафе (Об'єкт) - без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

Будівництво Об'єкту здійснювалося позивачем господарським способом за власний кошт, на що вказує зміст представленої позивачем в підтвердження вказаних обставин довідки від 28.05.2012 р. за підписом першого керівника Товариства.

В подальшому, з метою реалізації вказаного Об'єкту, між позивачем (сторона 1) та відповідачем (сторона 2) було підписано договір про наміри, датований 19.03.2012 р. За змістом вказаного протоколу сторони дійшли згоди про те, що сторона1 у відповідності з умовами цієї Угоди приймає на себе зобов'язання з відчуження у власність сторони2 окремо розташованої будівлі кафе, розташованої за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 36, площею 83,6 кв.м., належної стороні1 на праві власності.

Листом від 14.05.2012 р. відповідач підтвердив свою згоду на придбання будівлі кафе, за умови підтвердження позивачем права власності на неї.

Відсутність правоустновчих документів на спірний Об'єкт позбавляє позивача можливості вільно реалізовувати всі права власника відносно вказаного майна, що й обумовило звернення до суду з відповідним позовом.

Оцінивши в сукупності представлені в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, враховуючи висновки судової будівельно-технічної експертизи, господарський суд вважає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір», м. Донецьк таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 317, 320 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження майном, зокрема він має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки будівельні роботи були проведені позивачем господарським способом без додержання приписів чинного законодавства щодо належного оформлення дозвільної документації, новостворений об'єкт нерухомого майна вважається таким, що побудований самочинно, тобто без достатніх правових підстав. Правовідносини, пов'язані з самочинним будівництвом об'єктів нерухомого майна регулюються в Україні зокрема статтею 376 ЦК України.

Відповідно до приписів зазначеної статті, будівля, споруда та інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за власником (користувачем) земельної ділянки чи за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно.

Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.

Чинне законодавство встановлює, що для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно з'ясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розв'язання справи, а саме -встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих об'єктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у встановленому законом порядку земельної ділянки.

Згідно з наявним в матеріалах справи договором оренди земельної ділянки від 29.06.2010 р. позивачеві виділено в строкове платне володіння та користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1410136300:00:018:1213), загальною площею 0,6652 га, із них: земельна ділянка, площею 0,2996 га із земель, раніше наданих товариству з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір» та земельна ділянка площею 0,3656 га із земель житлової та громадської забудови (запас), для будівництва торгово-офісної будівлі, яка знаходиться по вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька.

Всі будівельні роботи проведені позивачем господарським способом, за власний кошт, інформації стосовно претензій майнового чи немайнового характеру з боку третіх осіб до позивача сторонами надано не було.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в якості обґрунтування своїх вимог та заперечень. Відповідачем не було доведено, що спірне майно порушує законні права відповідача чи третіх осіб.

До моменту розгляду справи Донецька міська рада, до компетенції якої відносяться повноваження щодо розпорядження землями в межах території міста, та її виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення контролю за дотриманням місцевих правил забудови, та зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу, не здійснювала жодних дій та не приймала жодних рішень, спрямованих на припинення будівельних робіт з будівництва спірного об'єкту нерухомого майна, та не інформувала його власників щодо неможливості подальшого існування спірного майна.

В матеріалах справи міститься висновок Донецької філії ДП «Судовий будівельно-експертний центр», складений за результатами експертно-технічного обстеження стану основних будівельних конструкцій будівлі кафе по вул. Артема, 36 у Ворошиловському районі м. Донецька з визначенням класу капітальності та категорії складності. За висновками спеціаліста, викладених у зазначеному висновку, будова кафе по вул. Артема, 36 у м. Донецьку є капітальної будівлею ІІ класу капітальності, основні будівельні конструкції будівлі знаходяться в задовільному технічному стані та не несуть загрози руйнування, використані будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства та не мають негативного впливу на здоров'я населення та шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Крім того, господарським судом в порядку ст. 41 ГПК України було призначено інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручене експерту Українського інституту сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського Донбаський центр технологічної безпеки (ліцензія АВ № 557414, Донецька область, м. Макіївка, вул. Фонтанна, 44) Гибаленко Олександру Миколайовичу (посвідчення № НОМЕР_1).

За результатами експертного дослідження експертом складено висновок будівельно-технічної експертизи № 36861591.12.01 від 28.05.2012 р., згідно з яким будівля кафе загальною площею 83,6 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 36 відповідає положенням чинних будівельних норм і правил, є нерухомим майном та придатна для подальшої експлуатації за призначенням. При здійсненні будівництва будівлі кафе загальною площею 83,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 36 позивачем дотримано положення чинних будівельних норм та правил.

Зазначені висновки з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, можуть свідчити про відсутність порушень основних державних будівельних норм та можливість подальшого безпечного користування будівлею за її функціональним призначенням за умови додержання положень чинного законодавства.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. В даному випадку, набуття права власності на самочинно збудоване та самочинно реконструйоване майно можливе лише в судовому порядку за умови додержання низки умов.

Відповідно до статті 316 ЦК України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 ЦК України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, стаття 321 ЦК України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.

Таким чином, оскільки згідно змісту позовних вимог та наданих матеріалів, відповідач не вважає спірний об'єкт таким, що правомірно належить позивачеві, про що останнім наголошувалося в листі від 14.05.2012 р. та представленому відзиві на позовну заяву, суд доходить висновку, що позивач мав право звертатись до суду з даним позовом.

З огляду на наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір» суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у порушенні встановленого порядку отримання дозвільних документів на будівництво об'єкту нерухомості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір», м. Донецьк - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Гостиний двір» (83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, б. 36 А; код ЄДРПОУ 22011748) право власності на будівлю кафе площею 83,6 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Артема, 36.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя Морщагіна Н.С.