Рішення

від 11.06.2012 по справі 5011-16/3484-2012-21/055-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р. Справа № 5011-16/3484-2012-21/055-12

за позовом Державного підприємства «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 10 167,68 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1(довіреність №76/01 від 13.02.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.03.2012р. Державне підприємство «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект»(далі-ДП «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус»(далі-ТОВ «ВБК «Максімус»/відповідач) про стягнення 10 167,68 грн., з яких: 8 358,00 грн. заборгованості за договором №29/10 від 26.07.2010р., 645,97 грн. пені, 361,64 грн. 3% річних та 802,37 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. порушено провадження у справі №5011-16/3484-2012 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. справу №5011-16/3484-2012 передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.05.2012р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №5011-16/3484-2012-21/055-12 та призначено до розгляду на 28.05.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2012р. розгляд даної справи відкладався на 11.06.2012р.

В судові засідання 28.05.2012р. та 11.06.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010р. між ДП «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект»(далі-виконавець) та ТОВ «ВБК «Максімус»(далі-замовник) укладено договір на виконання вишукувальних робіт №29/10 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 3.2 та 6.1 Договору передбачено, що замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе виконання робіт по темі: Визначення коефіцієнта ущільнення ґрунту на об'єкті ТРК по вул. Київський шлях 35 км у м. Бориспіль.

Здача-прийняття робіт оформлюється двостороннім актом, складеним у 2-х екземплярах, по одному для кожної сторони, який являється підставою для проведення взаємних розрахунків.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до виконання усіх взятих на себе зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині виконання вишукувальних робіт виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивачем виконані у повному обсязі, а відповідачем прийняті вишукувальні роботи з визначення коефіцієнта ущільнення ґрунту на об'єкті ТРК по вул. Київський шлях 35 км у м. Бориспіль, вартістю 8 358,00 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті здачі-приймання робіт №56 за Договором, копія якого міститься в матеріалах справи.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 8 358,00 грн. заборгованості.

Факт відсутності оплати відповідачем вартості виконаних за Договором робіт підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Філії ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в м. Києві №040-07/3423 від 23.05.2012р.

З метою досудового врегулювання даного спору, 08.11.2010р. та 21.02.2011р. позивачем було направлено відповідачу лист №863/02 та претензію №152/02, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.

На зазначені претензії відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 8 358,00 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №363/01 від 28.05.2012р.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 358,00 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 887, 889 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата виконаної роботи проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту оформлення акту здачі-прийняття робіт.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірного акту здачі-приймання виконаних робіт без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені Договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статтей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість виконаних робіт за спірним актом, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 358,00 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних вишукувальних робіт, позивач просить суд стягнути відповідача, зокрема, 645,97 грн. пені, нарахованої з 21.09.2010р. по 21.03.2011р. на 8 358,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктами 2.3 та 4.3 Договору передбачено, що оплата виконаної роботи проводиться протягом 5-ти банківських днів з моменту оформлення акту здачі-прийняття робіт.

У випадку несвоєчаного перерахування замовником передбачених даним договором платежів, він зобовязаний сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5% суми простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору, 04.08.2010р. позивачем листом №617/02 було направлено відповдіачу для підписання два примірники акту здачі-приймання робіт №56 за Договором на суму 8 358,00 грн.

Підписаний відповідачем примірник зазначеного акту позивачем було отримано 15.09.2010р., що підтверджується відбитком печатки позивача про отримання на примірнику, копія якого міститься в матеріалах справи. Проте, оскільки у спірному акті не зазначено дати його підписання, позивач, у відповдіності до наданих суду пояснень, здійснює обрахунок періоду, протягом якого роботи за Договором мали бути оплачені, починаючи з дати отримання останнім підписаного відповдіачем акту (15.09.2010р.).

Крім того, на підставі підписаного сторонами спірного акту, 15.09.2010р. позивачем було виписано податкову накладну №124 на суму 8 358,00 грн. Копія зазначеної накладної міститься в матеріалах справи.

Водночас, відповідно до п. 1 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті»від 17.03.2004р. №110, банківський день - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням міжбанківських електронних розрахункових документів через систему електронних міжбанківських переказів Національного банку, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків (філій) у територіальному управлінні на ту саму дату.

Враховуючи, що у вихідні та святкові дні банківська система України міжбанківські перекази коштів через систему електронних переказів не здійснює, остаточний розрахунок за спірним актом за Договором, відповідач, у відповідності до п. 2.3 Договору, мав здійснити до 23.09.2010р., а не до 21.09.2010р. як помилково вважає позивач.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, положення Договору, а також період обрахунку пені, що заявлений позивачем, суд здійснював обрахунок пені з 23.09.2010р. по 21.03.2011р. на 8 358,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 638,87 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 645,97 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 638,87 грн.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповдіачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 361,64 грн. 3% річних, нарахованих з 21.09.2010р. по 01.03.2012р. на 8 358,00 грн. заборгованості;

- 802,37 грн. інфляційних втрат, нарахованих з вересня 2010р. по лютий 2012р. на 8 358,00 грн. заборгованості.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, встановлені умовами Договору строки оплати вартості виконаних робіт, а також заявлений позивачем період, суд здійснював обрахунок:

- 3% річних за пероід з 23.09.2010р. по 01.03.2012р. на 8 358,00 грн. заборгованості;

- інфляційних втрат за пероід з 23.09.2010р. по 29.02.2012р. на 8 358,00 грн. заборгованості.

Оскліьки розмір 3% річних нарахованих позивачем відповдіає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідча 361,64 грн. 3% річних підлягає задовленню.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 559,99 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 802,37 грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню у розмірі 559,99 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 887, 889 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо будівельна компанія «Максімус»(07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Незалежності, 24, ідентифікаційний код 34925684) на користь Державного підприємства «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект»(01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 4, ідентифікаційний код 00113968) 8 358 (вісім тисяч триста пятдесят вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 638 (шістсот тридцять вісім) грн. 87 коп. пені, 361 (триста шістдесят одну) грн. 64 коп. 3% річних, 559 (пятсот пятдесят дев'ять) грн. 99 коп. інфляційних втрат та 1 570 (одну тисячу пятсот сімдесят) грн. 05 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 12.06.2012р.

Суддя В.А. Ярема