Рішення

від 11.06.2012 по справі 19/060-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2012 р. Справа № 19/060-11

За позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській

області, м. Київ;

до Приватного підприємства «Агрофірм «Данилівська», с. Данилівка

Київської області;

про розірвання договору оренди та стягнення 84603,13 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 63 від 23.12.2011 р.);

від відповідача: Верес П.І. (директор, наказ № 1 від 21.02.2003 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі -позивач) до Приватного підприємства «Агрофірм «Данилівська»(надалі -відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення 84603,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди № 195 індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності від 11.07.2005 р. в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, виникла заборгованість у сумі 57624,62 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 26978,51 грн., і що, в свою чергу, є також підставою для розірвання договору оренди, на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, та вилучення з користування відповідача об'єкту оренди.

Ухвалою від 21.07.2011 р. суд порушив провадження у справі № 19/060-11 та призначив її розгляд на 23.08.2011 р.

Присутні у судовому засіданні 23.08.2011 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.08.2011 р. не з'явився, витребувані ухвалою від 21.07.2011 р. про порушення провадження у справі документи не надав, про причини неявки повноважного представника в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою від 23.08.2011 р. суд відклав розгляд справи на 06.09.2011 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б19/020-11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітон Агро», субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 про банкрутство приватного підприємства «Агрофірма Данилівська» та у відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ухвалою господарського суду Київської області від 11 квітня 2011 року по справі № Б19/020-11 зобовязано ініціюючих кредиторів подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядника майна зобовязано надати до суду реєстр вимог кредиторів боржника. Оголошення про порушення господарським судом Київської області провадження у справі № Б19/020-11 про банкрутство приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська»опубліковано в газеті «Голос України»від 7 липня 2011 року за № 121.

Відповідно до п. 54 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»та на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України, суд зупинив провадження у справі № 19/060-11 зупинити до затвердження реєстру вимог кредиторів у справі № Б19/020-11 про банкрутство приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська».

28.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 19/060-11, оскільки ухвалою, залишеною в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 р., провадження у справі № Б19/020-11 про банкрутство Приватного підприємства «Агрофірма «Данилівська»припинено, а також припинено повноваження розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Філатова В.А. та дію мораторію.

Ухваллою від 29.03.2012 р. суд, на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України, поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 09.04.2012 р.

Присутні у судовому засіданні 09.04.2012 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проте витребувані ухвалою від 29.03.2012 р. документи не надали.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.2012 р. не з'явився, витребувані ухвалою від 29.03.2012 р. документи не надав, про причини неявки повноважного представника в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою від 09.04.2012 р. суд відклав розгляд справи на 08.05.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

04.05.2012 р. через загальний відділ господарського суду від прокуратури Київської області та позивача надійшли заяви про уточнення позовних вимог, в якій позивач та прокурор уточнили підставу позовних вимог, а саме зазначили, що заборгованість у сумі 57624,62 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 26978,51 грн., виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору оренди № 195 індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності від 11.07.2005 р., предметом якого є індивідуально визначене майно, що належить до державної власності -комунальний комплекс, інвент. № 504, в т. ч. адміністративний корпус, баня, загальною площею 910,5 кв.м. Оскільки відповідач порушив умови договору в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, тому прокурор і позивач просять розірвати вказаний договір та вилучити з користування відповідача вказаний об'єкту оренди.

Заяви прокурора та позивача про уточнення позовних вимог прийняті судом до розгляду, оскільки подані у відповідності з приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду справи по суті.

Присутні у судовому засіданні 08.05.2012 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 09.04.2012 р. не з'явився, витребувані ухвалою від 29.03.2012 р. документи не надав, про причини неявки повноважного представника в судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою від 08.05.2012 р. суд відклав розгляд справи на 21.05.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Присутні у судовому засіданні 08.05.2012 р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги вимоги підтримали з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, проте всіх витребуваних ухвалою суду від 08.05.2012 р. документів не надали.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, письмовий відзив на позов не надав. Однак, звернувся до суду з клопотанням № 35 від 21.05.2012 р. про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені в сумі 26978,51 грн.

Ухвалою від 21.05.2012 р. суд відклав розгляд справи на 11.06.2012 р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів.

Суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників прокуратури та сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2005 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (за договором -орендодавець) та Приватним підприємством «Агрофірм «Данилівська»(за договором -орендар) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності (далі -договір оренди), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунального комплексу, інвент. № 504, в т. ч. адміністративний корпус, баня, загальною площею 910,5 кв.м., розміщене за адресою: с. Воровичі Васильківського району Київської області на 2-х поверхах адмінкорпусу, 1 поверх бані, що знаходиться на балансі ПП «Агрофірма «Данилівська». Майно передається в оренду з метою: адмінкорпус 2-й поверх -під офіс, 1-й поверх -під робітничу їдальню, баня -за призначенням.

Орендар вступає у строкове платне користування у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна від балансоутримувача (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.5 договору оренди передбачено, що обов'язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди 753,38 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 05 числа наступного місяця, у співвідношенні: - 30% орендної плати балансоутримувачу; - 70% орендної плати перераховується до державного бюджету.

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 364 дні, що діє з 11.07.2005 р. до 10.07.2006 р.

Відповідно до п. 10. 6. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за період з вересня 2008 року по квітень 2011 року у загальній сумі 57624,62 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначено, що оренда є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Тобто, орендар зобов'язаний вносити орендодавцеві платіж за користування майном. Розмір, форма, і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що об'єктами оренди за даним Законом є: - цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс; - нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; - майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Враховуючи, що відповідно до договору оренди та розрахунку орендної плати (додаток до договору оренди) будівля бані, а також приміщення першого (під робітничу їдальню) і другого (під офіс) поверхів адміністративного корпусу мають різне цільове призначення та різні ставки орендної плати, суд приходить до висновку, що вказані приміщення та будівля були окремими об'єктами оренди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У відповідності з приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивачем спірні приміщення відповідачу за актом приймання-передачі відповідно до договору оренди в орендне користування не передавались.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2009 р., яке набрало законної сили у встановленому законом порядку, по справі № 7/532-08 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Приватного підприємства «Агрофірм «Данилівська»про стягнення заборгованості за договором оренди було встановлено, що в орендному користуванні відповідача перебуває лише приміщення другого поверху адміністративної будівлі, а тому як безпідставними є вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування будівлею бані та приміщенням першого поверху адмінкорпусу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому, під час розгляду даної справи обставини, вказані в рішенні господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. по справі № 7/532-08, щодо користування відповідачем лише приміщенням другого поверху адміністративної будівлі, позивачем належними доказами спростовані не були, зокрема, не надано акту прийому-передачі майна, що є предметом Договору оренди індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності від 11.07.2005 р., а також не доведено належними доказами факту користання відповідачем будівлею бані та приміщенням першого поверху адмінкорпусу.

Суд також звертає увагу на те, що в Акті перевірки державного майна, що передається в оренду, розташованого за адресою: с. Воровичі Васильківського району та знаходиться на балансі ПП «Агрофірма «Данилівська»від 08.07.2005 р., копія якого додана до позовної заяви, було зафіксовано, що баня знаходиться в незадовільному стані, не придатному для використання.

Таким чином, враховуючи факти, встановлені рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. по справі № 7/532-08, умови договору оренди та докази наявні в матеріалах справи, судом визнається обґрунтованим нарахування орендної плати за користування відповідачем приміщенням другого поверху адміністративного корпусу площею 361,8 м.кв. Розмір орендної плати за користування вказаним приміщенням за базовий місяць становить 482,49 грн., а 70%, що підлягають сплаті до державного бюджету -337,74 грн. (482,49 х 70% = 337,74 грн.).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 55 ГПК України, суд, враховуючи умови п. 3.2. договору та розрахунок, наведений у рішенні господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. по справі № 7/532-08, вважає за необхідне перерахувати заборгованість відповідача по орендній платі за користування відповідачем приміщенням другого поверху адміністративного корпусу площею 361,8 м.кв. за період з жовтня 2008 року (заборгованість за вересень 2008 року була стягнута рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2009 р. по справі № 7/532-08), по квітень 2011 року (дата визначена позивачем у заяві про уточнення позовних вимог).

Розмір орендної ПлатиПеріод заборгованостіІндекс інфляції за відповідний місяцьРозрахунок заборгованості наростаючим підсумком 545,17жовтень 2008 р. 101,7 545,17 553,35листопад 2008 р. 101,5 1098,52 564,97грудень 2008 р. 102,1 1663,49 581,35січень 2009 р. 102,9 2244,84 590,07лютий 2009 р. 101,5 2834,91 598,33березень 2009 р. 101,4 3433,24 603,71квітень 2009 р. 100,9 4036,95 606,73травень 2009 р. 100,5 4643,68 613,40червень 2009 р. 101,1 5257,08 612,79липень 2009 р. 99,9 5869,87 611,56серпень 2009 р. 99,8 6481,43 616,45 вересень 2009 р. 100,8 7097,88 622,00 жовтень 2009 р. 100,9 7719,88 628,84листопад 2009 р. 101,1 8348,72 634,50грудень 2009 р. 100,9 8983,22 645,92січень 2010 р. 101,8 9629,14 658,19лютий 2010 р. 101,9 10287,33 664,11березень 2010 р. 100,9 10951,44 662,12квітень 2010 р. 99,7 11613,56 658,15травень 2010 р. 99,4 12271,71 655,52червень 2010 р. 99,6 12927,23 654,21липень 2010 р. 99,8 13581,44 662,06серпень 2010 р. 101,2 14243,50 681,26вересень 2010 р. 102,9 14924,76 684,67 жовтень 2010 р. 100,5 15609,43 686,72листопад 2010 р. 100,3 16296,15 692,21грудень 2010 р. 100,8 16988,36 699,13січень 2011 р. 101,0 17687,49 705,42лютий 2011 р. 100,9 18392,91 715,30березень 2011 р. 101,4 19108,21 724,60квітень 2011 р. 101,3 19832,81 Таким чином, виходячи з вищенаведеного розрахунку, заборгованість відповідача по орендній платі за користування приміщенням другого поверху адміністративного корпусу площею 361,8 м.кв. за період з жовтня 2008 року по квітень 2011 року становить 19832,81 грн., яка визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем, на підставі п. 3.5. договору, нарахована відповідачу пеня в сумі 26978,51 грн. за період з 24.09.2008р. по 07.06.2011р.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та позивачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми за боргованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею ж 232 Господарського кодексу України визначено застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, під позовною давністю розуміється строк у межах,якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) цей термін обмежений в один рік (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної, давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, враховуючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності та відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено перерахунок пені наступним чином.

Оскільки прокурор звернувся до суду з позовом 19.07.2011 р., тому пеня підлягає нарахуванню на суму заборгованості по орендній платі, яка виникла станом на 19.07.2010 р. Втім п. 3.3. договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується до 05 числа наступного місяця, тобто з 06 числа наступного місяця відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Отже, виходячи з умов п. 3.3. договору та дату звернення прокурора до суду, а також з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, пеня підлягає нарахуванню на заборгованість по орендній платі, що виникла за період з липня 2010 року по квітень 2011 року, з урахуванням кінцевої дати нарахування пені 07.06.2011 р., що визначено у розрахунках позивача, доданими до заяви про уточнення позовних вимог. Судом здійснено розрахунок пені окремо по кожному місяцю заборгованості, а саме:

1) заборгованість за липень 2010 р. становить 654,21 грн.; період прострочки з 06.08.2010 р. по 06.02.2011р. 654,21 : 100 : 365 х 17% (подвійна облікова ставка НБУ) х 4 дня (кількість прострочених днів) = 1,22 грн.; 654,21 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 180 дня (кількість прострочених днів) =50,00 грн.;

2) заборгованість за серпень 2010 р. становить 662,06 грн.; період прострочки з 06.09.2010 р. по 06.03.2011р., 662,21 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 181 день (кількість прострочених днів) = 50,89 грн.;

3) заборгованість за вересень 2010 р. становить 681,26 грн.; період прострочки з 06.10.2010 р. по 06.04.2011р., 681,26 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 182 дня (кількість прострочених днів) = 52,66 грн.;

4) заборгованість за жовтень 2010 р. становить 684,67 грн.; період прострочки з 06.11.2010 р. по 06.05.2011р., 684,67 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 181 день (кількість прострочених днів) = 52,63 грн.;

5) заборгованість за листопад 2010 р. становить 686,72 грн.; період прострочки з 06.12.2010 р. по 06.06.2011р., 686,72 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 183 дня (кількість прострочених днів) = 53,37 грн.;

6) заборгованість за грудень 2010 р. становить 692,21 грн.; період прострочки з 06.01.2011 р. по 07.06.2011р., 692,21 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 153 дня (кількість прострочених днів) = 44,98 грн.;

7) заборгованість за січень 20111 р. становить 699,13 грн.; період прострочки з 06.02.2011 р. по 07.06.2011р., 699,13 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 122 дня (кількість прострочених днів) = 36,22 грн.

8) заборгованість за лютий 2011 р. становить 705,42 грн.; період прострочки з 06.03.2011 р. по 07.06.2011р., 705,42 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 94 дня (кількість прострочених днів) = 28,16 грн.;

9) заборгованість за березень 2011 р. становить 715,30 грн.; період прострочки з 06.04.2011 р. по 07.06.2011р., 715,30 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 63 дня (кількість прострочених днів) = 19,13 грн..;

10) заборгованість за квітень 2011 р. становить 724,60 грн.; період прострочки з 06.05.2011 р. по 07.06.2011р., 724,42 : 100 : 365 х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) х 33 дня (кількість прострочених днів) = 10,15 грн.

11) загальна сума пені становить: 1,22 грн. + 50,00 грн. + 50,89 грн. + 52,66 грн. + 52,63 грн. + 53,37 грн. + 44,98 грн. + 36,22 грн. + 28,16 грн. + 19,13 грн. + 10,15 грн. = 399,41.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 399,41 грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати Договір оренди № 195 індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності від 11.07.2005 р. на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, у зв'язку з наявністю заборгованості по орендній платі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги прокурора та регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області в частині розірвання договору не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу, України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 10.4 договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Перелік підстав, необхідних для розірвання договору оренди, встановлений статтею 783 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості однієї з підстав для розірвання договору оренди зазначає систематичне порушення орендарем умови договору щодо строку внесення орендних платежів.

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою його розірвання в судовому порядку.

Враховуючи те, що статтею 783 Цивільного кодексу України передбачено вичерпні підстави розірвання договору оренди на вимогу наймодавця, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів, як на підставу розірвання договору.

Посилання позивача на ст. 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є також необґрунтованим, оскільки ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу встановлює для таких випадків право на односторонню відмову від договору.

Судом встановлено, що умовами договору сторони не передбачили несвоєчасну сплату орендних платежів в якості окремої підстави для розірвання договору за ініціативою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаних вище норм права, суд не вбачає підстав для розірвання договору.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленщ.-ка^строк, який був раніше встановлений договором.

З наданих суду доказів не вбачається дотримання позивачем приписів ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та ст. 764 Цивільного кодексу України, а тому Договір оренди № 195 індивідуально визначеного майн, що належить до державної власності від 11.07.2005 р. на день розгляду справи є чинним.

Крім того, прокурор, у зв'язку з розірванням договору оренди, просить суд вилучити з користування відповідача окреме індивідуально визначене майно комунального комплексу, інвент. № 504, в т. ч. адміністративний корпус, баня, загальною площею 910,5 кв.м., розміщене за адресою: с. Воровичі Васильківського району Київської області і передати ооргану управління даним державним майном - регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області.

Однак, як вбачається з позовної заяви вимога про вилучення з користування відповідача об'єкту оренди є похідною від позовної вимоги про розірвання договору.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність вимог в частині розірвання договору, тому не підлягає задоволенню й вимога про вилучення з користування відповідача об'єкту оренди та передачу його - регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позовна вимога саме про вилучення з користування відповідача об'єкту оренди не відповідає способам захисту, визначеним, зокрема, у ст.ст. 16, 785 Цивільного кодексу України, а також умовам договору оренди (п.п. 2.4., 5.6. договору).

Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірм «Данилівська»(08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, код ЄДРПОУ 19415169) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01196, м. Київ, бул. Л. Українки,26, код ЄДРПОУ 19028107) заборгованість з орендної плати в сумі 19832 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) грн. 81 коп. та пеню в розмірі 399 (триста дев'яносто девять) грн. 41 коп. на наступні реквізити: р/р 31119094700001, одержувач: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код установи 37955989, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірм «Данилівська»(08621, Київська область, Васильківський район, с. Данилівка, код ЄДРПОУ 19415169) в доход Державного бюджету України 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 90 коп. -судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині вимог у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.06.2012 р.

Суддя Т.П. Карпечкін