Рішення

від 09.10.2008 по справі 15/294-08-41/218     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/294-08-41/218     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  15/294-08-41/218

09.10.08

За позовом

ДоПроВідкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” в особі Шосткинського районного відділення “Енергозбут”Міністерства оборони Українистягнення 785, 77 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Никонова Г.І. –представник за довіреністю № 10-19/17-Д/113 від 08.11.2007 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи :

19.06.2008 року Господарським судом Сумської області порушено провадження у справі №15/294-08 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” в особі Шосткинського районного відділення “Енергозбут” до Міністерства оборони України в особі Шосткинсько –Середино –Будського об'єднаного міського військового комісаріату про стягнення 785, 77 грн.

Господарським судом Сумської області встановлено, що відповідач немає статусу юридичної особи, в підтвердження чого є копія довідки № 227/07 від 11.12.2007р. з ЄДР підприємств та організацій України, видана Головним управлінням оборонного планування Генерального штабу збройних Сил України Міністерства оборони України.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 05.08.08 за заявою позивача здійснено заміну неналежного відповідача у справі належним, а саме  –Міністерством оборони України та передано справу за підсудністю до Господарського суду м. Києва у зв'язку з тим, що офіційним місцезнаходженням відповідача є м. Київ.

Вищевказана ухвала ніким не оскаржена та набрала законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2008 року справу  прийнято до свого провадження суддею Спичак О.М.,  присвоєно їй № 15/294-08-41/218 та призначено до розгляду на 18.09.2008 року.

18.09.2008 року представник відповідача у судове засідання  не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

          Представник позивача вимоги ухвали суду від 15.08.2008 року виконав частково.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи було відкладено на 09.10.2008 року.

Представник відповідача в судове засідання 09.10.2008 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.08.2008 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату а час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду документи для долучення до матеріалів справи та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України  за згодою представника позивача судом було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" в особі Шосткинського районного відділення "Енергозбут" (постачальник) та Шосткинським-Середино-Будським об'єднаним міським військовим комісаріатом (споживач) було укладено договір № 97 про постачання електричної енергії (далі –договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до розділу 1 договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними частинами.

Згідно додатку № 4 до договору № 97 від 31.07.2003 року відповідач, як споживач, повинен кожного місяця проводити розрахунки з Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" за спожиту електричну енергію протягом 5 днів від дня отримання рахунку на оплату. Розрахунковим вважається 15 число місяця до такого ж числа наступного місяця.

У відповідності до пункту 5 додатку 4 до договору № 97 від 31.07.2003 року про постачання електричної енергії, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, боржник повинен сплачувати 3% річних від простроченої суми, а також встановлений індекс інфляції та пеню в розмірі подвійної облікової ставки за весь період прострочки.

Відповідач свої зобов'язання не виконував і розрахунок за спожиту електричну енергію проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим позивач просить стягнути 3 % річних від простроченої суми за період з 15.02.2007 року по 23.12.2007 року в розмірі 64,05 грн., збитки від інфляції, яка виникла за період з 23.01.2007 року по 14.12.2007 року в розмірі 372,45 грн. та пеню за період з 15.02.2007 року по 23.12.2007 року в розмірі 349,27 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Відкритим акціонерним товариством “Сумиобленерго” в особі Шосткинського районного відділення “Енергозбут” доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми за період з 15.02.2007 року по 23.12.2007 року в розмірі 64,05 грн., збитків від інфляції, яка виникла за період з 23.01.2007 року по 14.12.2007 року в розмірі 372,45 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, позивач на підставі пункту 5 додатку 4 до договору № 97 від 31.07.2003 року просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.02.2007 року по 23.12.2007 року в розмірі 349,27 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Строк позовної давності для вимог про стягнення неустойки, якою також є пеня, визначений пунктом 1 частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України, тривалістю в один рік.

Пунктом 3 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Проте, відповідачем не заявлено про сплив позовної давності стосовно нарахування пені, а тому пеня частково підлягає до стягнення поза межами річного строку позовної давності в межах 6 місяців нарахування згідно розрахунку суду.

Зокрема судом встановлено, що в розрахунках позивача невірно визначено період прострочення заборгованості, оскільки позивач розраховує початок прострочення платежу з моменту вручення рахунку на сплату сум боргу за електричну енергію, хоча у відповідності до пункту 3 додатку 4 до договору № 97 від 31.07.2003 року про постачання електричної енергії, рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 днів від дня отримання.

Судом встановлено, що інфляційні втрати, пеня та 3 % річних підлягають стягненню в межах розрахунків позивача за періоди з 21.03.2007 року по 01.04.2007 року, з 18.04.2007 року по 01.05.2007 року, з 23.05.2007 року по 01.06.2007 року, з 19.06.2007 року по 01.07.2007 року, з 22.07.2007 року по 01.08.2007 року, з 21.11.2007 року по 01.12.2007 року та з 23.12.2007 року по 01.01.2007 року, а саме 18,28 грн. - інфляційних втрат, 3,90 грн. - 3% річних та 21,47 грн. –пені.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми, збитків від інфляції та пеню за періоди з 21.08.2007 року по 01.09.2007 року, з 28.09.2007 року по 01.10.2007 року, з 30.10.2007 року по 01.11.2007 року та з 15.01.2008 року по 21.01.2008 року.

Проте, позовні вимоги за вищезазначеними періодами задоволенню не підлягають оскільки, позивачем не надано доказів які б підтверджували надання електричної енергії по договору на вказані суми та періоди, а саме не надано актів про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, рахунків за спожиту електричну енергію та доказів їх вручення відповідачу.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський    пр-т, 6 , код ЄДРПОУ 00034022) на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” в особі Шосткинського районного відділення “Енергозбут” (41100, м. Шостка, Сумської обл., вул. Кірова, 4, код ЄДРПОУ 26265948) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження  18 (вісімнадцять) грн. 28 коп. - інфляційних втрат, 3 (три) грн. 90 коп. - 3% річних від простроченої суми, 21 (двадцять одна) грн. 47 коп. –пені, 5 (п'ять) грн. 67  коп. - державного мита та 6 (шість) грн.  56 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                  О.М. Спичак

Дата підписання рішення 11.11.2008 р.